Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/26785/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; охорони здоров’я.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2016. Зареєстровано: 15.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2016.
Дата набрання законної сили: 27.11.2020
Результат оскарження 27.11.2020 Сьомий апеляційний адміністративний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/26785/14-а 
		Провадження № 2-а/127/60/16 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		12.02.2016 року                                                                Вінницький міський суд Вінницької області
		у складі головуючого судді Саблука С.А.,
		при секретарі Пєсков Є.Д.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласної МСЕК №1, ОСОБА_2 обласного центру МСЕ, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій та бездіяльність протиправними та незаконними, -                     
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 обласної МСЕК №1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій та бездіяльність протиправними та незаконними.
		Позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_2 обласною медико-соціальною експертною комісією №1, за поданням дільничної лікарні ЦПМСД №2, її було запрошено для проходження медико-соціальної експертизи. 10.06.2014 р. було проведено експертний огляд позивачки. На вимогу ОСОБА_2 обласної медико-соціальної експертної комісії №1, ОСОБА_1 було подано експертам 11 рентгенівських знімків та три амбулаторні медичні картки. До початку експертизи дільничною лікарнею ЦПМСД №2 було подано до ОСОБА_2 обласної медико-соціальної експертної комісії №1 план реабілітації позивачки, в якому було зазначено перелік потрібних останній засобів реабілітації, а саме: медичний патронаж, лікувальний масаж, консультування, ортопедичний матрац, ортопедичне взуття, окуляри, протези зубів та щелеп, ортопедичний пояс, підтримуюча палиця, автомобіль, соціально-побутовий патронаж. Після завершення експертизи ОСОБА_2 обласною медико-соціальною експертною комісією №1 позивачці не було видано довідку про інвалідність, індивідуальну програму реабілітації інваліда, складену разом з інвалідом на підставі поданого дільничною лікарнею плану реабілітації та з урахуванням додаткових потреб, висловлених інвалідом. Натомість керівник ОСОБА_2 обласної медико-соціальної експертної комісії №1 ОСОБА_3 провела бесіду з ОСОБА_1, з'ясовувала її потреби в реабілітаційних послугах, та повідомила, що експертиза ще не закінчена, лікарі-експерти потребують додаткових консультацій, а тому призначила ОСОБА_1 наступну дату для явки на експертизу 12.06.2014 р.. Того ж дня ОСОБА_1 подала до ОСОБА_2 обласної медико-соціальної експертної комісії №1 письмову заяву, у якій зазначила свої потреби в реабілітаційних заходах для їх включення до індивідуальної програми реабілітації інваліда. 12.06.2014 р. о 12.00 годині ОСОБА_1 прибула до ОСОБА_2 обласної медико-соціальної експертної комісії №1, однак ОСОБА_3 на роботі не було. ОСОБА_4 повідомила позивачці про те, що експертизу продовжено на невизначений час, а також те, що остання спочатку повинна пройти додаткове обстеження в ОСОБА_2 НДІ реабілітації інвалідів, і лише після отримання висновків цього інституту їй буде видано документальні результати медико-соціальної експертизи. Для проходження додаткового обстеження в ОСОБА_2 НДІ реабілітації інвалідів, ОСОБА_1 було видано направлення на медичне обстеження. Оскільки жодних пояснень причин та потреби в такому обстеженні позивачці надано не було, вона з власної ініціативи вирішила їх з'ясовувати. В результаті чого ОСОБА_1 дізналась, що медико-соціальна експертиза завершена та їй призначено другу групу інвалідності. Зважаючи на завершення медико-соціальної експертизи, позивач вважає, що правові підстави для відмови у видачі їй довідки про інвалідність були відсутні. Крім того, ОСОБА_1 було зясовано, що ОСОБА_2 обласною медико-соціальною експертною комісією №1 її було направлено на обстеження до НДІ у зв'язку із сумнівами експертів щодо потреби позивачки в заявлених засобах реабілітації, а не у зв'язку зі складнощами при визначенні групи інвалідності. Вважаючи дії експертів протиправними, ОСОБА_1 повідомила про протиправність їх дій та про її наміри їх оскаржити, в звязку з чим попросила видати їй копію експертної справи. Оскільки у видачі копії експертної справи ОСОБА_1 було відмовлено, вона звернулася до ОСОБА_2 обласної медико-соціальної експертної комісії №1 з усним інформаційним запитом, прийнятим, задокументованим та зареєстрованим секретарем Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії №1 ОСОБА_5 в книзі реєстрації вхідної кореспонденції за вх.№411 від 12.06.2014 р., в якому просила, серед іншого, повідомити правові підстави відмови в видачі їй довідки МСЕК та ІПР. Після цього ОСОБА_4 запропонувала позивачці зачекати керівника ОСОБА_2 обласної медико-соціальної експертної комісії №1 ОСОБА_3 для вирішення її вимог. Приблизно о 15.00 год. прийшла ОСОБА_3 та розпорядилася видати ОСОБА_1 довідку МСЕК, що і було зроблено у її присутності. Довідка була датована 10.06.2014 р. Після видачі довідки, ОСОБА_3 склала ОСОБА_1 індивідуальну програму реабілітації інваліда та близько 16.00 год. в присутності позивачки разом ОСОБА_4 її підписали та видали. Індивідуальна програма реабілітації інваліда датована 10.06.2014 р.. При ознайомлені з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, ОСОБА_1 було виявлено, що частину її потреб проігноровано та не включено до програми. Так, окремі вироби медичного призначення, яких, як вважає ОСОБА_1, вона потребує за станом здоров'я і які вона вказувала в своїй заяві, фахівцями МСЕК визнано не потрібними, зокрема не потрібними визнано наступні вироби: Окуляри, тонометр, протези зубів та щелеп, ортопедичний матрац. Підписуючи індивідуальну програму реабілітації інваліда, ОСОБА_1 вказано дату її складання та отримання 12.06.2014 р.. а також додано заяву з проханням включити до індивідуальної програми потрібні, на її думку засоби реабілітації, вказані в її заяві від 10.06.2014 року №2. В звязку з тим, що жодних дій на виконання заяви позивачки ОСОБА_2 обласною медико-соціальною експертною комісію №1 не вчинено, жодних пояснень чи будь-якої відповіді з цього приводу не надіслано, не надано запитаної позивачкою інформації щодо описаних подій та документів ОСОБА_2 обласної медико-соціальної експертної комісії №1, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом. Просила суд визнати протиправними та незаконними дії та бездіяльність кожного
		з відповідачів, а саме: відмову 12.06.2014 р. в видачі їй довідки про інвалідність до закінчення експертизи після проходження обстеження в НДІ PІ, видачу довідки про інвалідність лише після її попередження про оскарження таких дій, прострочку на дві доби у видачі довідки про інвалідність, видачу довідки МСЕК зі сфальсифікованою датою 10.06.2014 р. замість 12.06.2014 р., відмову 12.06.2014 р. у видачі індивідуальної програми реабілітації інваліда до закінчення експертизи після проходження обстеження в НДІ РІ, і видачу її лише після попередження про оскарження таких дій, прострочку на дві доби у видачі індивідуальної програми реабілітації інваліда, видачу індивідуальної програми реабілітації інваліда зі сфальсифікованою датою 10.06.2014 р. замість 12.06.2014 р., невключення до індивідуальної програми реабілітації інваліда засобів реабілітації інваліда: окуляри, тонометр, протези зубів та щелеп, ортопедичний матрац, не розгляд та відмову в заяві від 12.06.2014 р. про довключення потрібних позивачці засобів реабілітації до індивідуальної програми реабілітації інваліда. Крім того, просила суд визнати порушення кожним з відповідачів щодо неї ст.8 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
		23.03.2015 р. ОСОБА_1 подала до суду адміністративний позов у новій редакції, в якому, крім іншого, зазначила, що протиправність дій відповідачів полягає також у наступному: в п.10 індивідуальної програми реабілітації інваліда зазначено, що вона складена повторно, хоча насправді її було складено вперше. В п.11 ІПР «Клініко-функціональний діагноз та код за МКХ-10» вказано: «М42.1 Захворювання внутрішніх органів. Дифузний остеохондроз зі стійким помірним больовим вираженим м'язевотонічним вираженим синдромами ПФХ II ст. Гіпотиреоїдна полінейропатія кінцівок, явна стадія. Аутоімунний тиреоїдит атрофічна форма в ст. субкомпенації. Аутоімунний гіпопаратиреоз. В п.12 ІПР «Супутні захворювання» (код за МКХ-10) немає жодних даних. Більшість діагнозів, підтверджених лікарнею, МСЕК не внесено до медичної документації, і не враховано при складенні відповідних висновків. Внесені діагнози обрані довільно, без з'ясування, які ж саме хвороби дошкуляють позивачці найбільше та є основними для неї. Не внесені хвороби, які найбільше затрудняють життя ОСОБА_1, зокрема, Спондилоартроз, деформуючий спондильоз ШВХ. Артроз унко-вертебральних сполучень. Фрагментарний перелом остистого відростка С6 хребця. Деформація тазового кільця (RЗ), Двобічний коксартроз II (R3 II), двобічний гонартроз з явищами нестабільності зв'язочного апарата з ПФС II. Остеоартроз 1-2 ст. та артрит правого колінного суглобу з бурситом та ескудативно-проліферативним синовітом. Тендиніт та тендопатія (залишкові явища перенесеного надриву волокон) медіальної колатеральної зв'язки правого суглобу, Тендиніт латеральної голівки литкового м'яза правого суглобу, Епікондиліт сухожилля медіальної та латеральної груп м'язів правого суглобу. Остеоартроз лівого колінного суглобу 1-2 ст., з проліферативним синовітом. Деформуючий остеоартроз обох гомілково-ступневих суглобів і суглобів склепіння ступенів з ПФС І11 ст. Hallux Valgus І11 ст., остеофіти п'яточних кісток, статичний больовий синдром, виражений остеопороз. Порушення функції ходи і статики. Цілорічний алергічний риніт, побутова сенсибілізація. Атопічний дерматит. Полівалентна медикаментозна алергія. СКД, кіста лівої нирки, хронічний пієлонефрит. ІХС, стенокардія навантаження III ФК, атеросклероз коронарних артерій СН2А 2ФК ЕХ(?), аритмія. Крім того, при наявності множинних захворювань опорно-рухового апарату, які складають основні захворювання позивачки та є однією з двох груп наявних хвороб, які найбільше ускладнюють її життя, МСЕК взагалі не вказано наявності в неї захворювань опорно-рухового апарату ні в основних, ні в супутніх захворюваннях, та не внесено жодного коду цих захворювань за МКХ-10 до медичної документації МСЕ. Також, ОСОБА_1 зазначає, що складаючи індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_3 було внесено в розділ 13 «Обмеження життєдіяльності», а саме в п.13.1 наявність у позивачки обмеження до самообслуговування найнижчого 1 ступеню, хоча жодного питання з цього приводу не ставилось, і жодні реальні обмеження позивачки не з'ясовувались. не роз'яснювалось, які критерії включає в себе поняття «обмеження життєдіяльності», яка різниця між кожним ступенем обмежень і які правові наслідки включення до індивідуальної програми реабілітації інваліда кожного із ступенів обмежень. Просила суд визнати протиправними та незаконними дії та бездіяльність кожного з відповідачів, а саме: відмову 12.06.2014 р. в видачі їй довідки про інвалідність до закінчення експертизи після проходження обстеження в НДІ PІ, видачу довідки про інвалідність лише після її попередження про оскарження таких дій, прострочку на дві доби у видачі довідки про інвалідність, видачу довідки МСЕК зі сфальсифікованою датою 10.06.2014 р. замість 12.06.2014 р., відмову 12.06.2014 р. у видачі індивідуальної програми реабілітації інваліда до закінчення експертизи після проходження обстеження в НДІ РІ, і видачу її лише після попередження про оскарження таких дій, прострочку на дві доби у видачі індивідуальної програми реабілітації інваліда, видачу індивідуальної програми реабілітації інваліда зі сфальсифікованою датою 10.06.2014 р. замість 12.06.2014 р., включення до індивідуальної програми реабілітації інваліда сфальсифікованих даних про повторне складання індивідуальної програми реабілітації інваліда, в той час як такий факт мав місце вперше, включення до індивідуальної програми реабілітації інваліда не встановлених в ході МСЕ та недостовірних даних про наявність у позивачки обмежень до самообслуговування помірно вираженого І ступеня, не включення до індивідуальної програми реабілітації інваліда даних про наявність у позивачки обмежень до самообслуговування вираженого II ступеня, невключення до індивідуальної програми реабілітації інваліда засобів реабілітації інваліда: окуляри, тонометр, протези зубів та щелеп, ортопедичний матрац, не розгляд та відмову в заяві від 12.06.2014 р. про довключення потрібних позивачці засобів реабілітації до індивідуальної програми реабілітації інваліда. Крім того, ОСОБА_1 просила суд визнати порушення кожним з відповідачів щодо неї ст.8 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод та стягнути на її користь з усіх відповідачів солідарно вартість майнової шкоди станом на день прийняття рішення, що станом на день подання цієї заяви складає 16151,45 грн. Стягнути на її користь з усіх відповідачів солідарно вартість моральної (немайнової) шкоди в розмірі вартості по 1 одному неоподатковуваному мінімумі доходів громадян за кожний день порушень станом на день прийняття рішення, що станом на день подання цієї заяви складає 4794,00 грн.
		25.03.2015 р. позивач подала доповнення до адміністративного позову, відповідно до яких, просить суд, крім іншого, зобов'язати відповідачів внести зміни до індивідуальної програми реабілітації інваліда, а саме: в п.10 слово «повторно» замінити на «вперше»; в п.11 слова «Захворювання внутрішніх органів» замінити на слова «Захворювання опорно-рухового апарату»; Доповнити п.11 наступним текстом: «Спондилоартроз, деформуючий спондильоз ШВХ. Артроз унко-вертебральних сполучень. Фрагментарний перелом остистого відростка С6 хребця. Деформація тазового кільця(КЗ). Двобічний коксартроз II (R3 II), двобічний гонартроз з явищами нестабільності зв'язочного апарата з ПФС II. Остеоартроз 1-2 ст. та артрит правого колінного суглобу з бурситом та ескудативпо-проліферативним синовітом. Тендиніт та тендопатія (залишкові явища перенесеного надриву волокон) медіальної колатеральної зв'язки правого суглобу. Тендиніт латеральної голівки литкового м'яза правого суглобу. Епікондиліт сухожилля медіальної та латеральної груп м'язів правого суглобу. Остеоартроз лівого колінного суглобу 1-2 ст., з проліферативним синовітом. Деформуючий остеоартроз обох гомілково-ступневих суглобів і суглобів склепіння ступнів з ПФС 1-М ст. Hallux Valgus І-ІI ст., остеофіти п'яточних кісток, статичний больовий синдром, виражений остеопороз. Порушення функції ходи і статики. Цілорічний алергічний риніт, побутова сенсибілізація. Атопічний дерматит. Полівалентна медикаментозна алергія. СКД, кіста лівої нирки, хронічний пієлонефрит. ІХС, стенокардія навантаження III ФК, атеросклероз коронарних артерій СН2А 2ФК ЕХ(?), аритмія»; Вилучити позначку, наявну в п.13 «Обмеження життєдіяльності» в підпункті 13.1. «до самообслуговування» в графі «Ступінь обмежень» в підграфі «до виконання ІПР» в відповідній клітині підграфи І та включити таку позначку в відповідній клітині підграфи II цього ж пункту. А також, відповідно до ст.267.1 КАС України, зобов'язати відповідачів в 10-дениий строк подати суду звіт про виконання судового рішення». 
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2015 року ОСОБА_2 обласний центр МСЕ залучено до участі в справі в якості співвідповідача. 
		29.10.2015 р. ОСОБА_1 подала до суду адміністративний позов у новій редакції, в якому, крім іншого просила суд визнати протиправними та незаконними дії та бездіяльність кожного з відповідачів, яка полягла у відмові 12.06.2014 р. у видачі ОСОБА_1 довідки МСЕК про інвалідність до закінчення експертизи після проходження обстеження в НДІ РІ, і видачу її лише після її попередження про оскарження таких дій та відмову 10.06.2015 у видачі індивідуальної програми реабілітації інваліда. Крім того, ОСОБА_1 просила зобов'язати відповідачів, крім іншого, внести зміни до індивідуальної програми реабілітації інваліда, а саме: Вилучити з індивідуальної програми реабілітації інваліда дані про наявність у позивачки обмежень до самообслуговування 1 ступеню; для цього вилучити позначку, наявну в п.13 «Обмеження життєдіяльності» в підпункті 13.1. «до самообслуговування» в графі «Ступінь обмежень» в підграфі «до виконання ІПР» в відповідній клітині підграфи І та включити таку позначку в відповідній клітині підграфи II цього ж пункту. Включити до індивідуальної програми реабілітації інваліда дані про наявність в мене обмежень до самообслуговування II ступеню; для цього включити позначку наявності в п.13 «Обмеження життєдіяльності» в підпункті 13.1. «до самообслуговування» в графі «Ступінь обмежень» в підграфі «до виконання ІПР» в відповідній клітині підграфи II цього пункту. Також просила стягнути на її користь з усіх відповідачів солідарно вартість майнової шкоди станом на день прийняття рішення, що станом на 26.10.2015р. обрахована в сумі 17151,45 грн. Стягнути на її користь з усіх відповідачів солідарно вартість моральної (немайнової) шкоди в розмірі вартості по 1 (одному) неоподатковуваному мінімумі доходів громадян (17 грн.) за кожний день порушень станом на день прийняття рішення, що станом на 26.10.2015р складає 8568 грн.
		24.12.2015 року позивач ОСОБА_1 уточнила розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 9571,00 грн., про що подала відповідну заяву.
		28.12.2015 року позивач ОСОБА_1 уточнила розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 9639,00 грн., про що подала відповідну заяву.
		12.01.2016 року ОСОБА_1 уточнила розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 9894,00 грн., про що подала відповідну заяву.
		13.01.2016 року ОСОБА_1 уточнила розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 9911,00 грн., про що подала відповідну заяву.
		19.01.2016 року ОСОБА_1 уточнила розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 10013,00 грн., про що подала відповідну заяву.
		22.01.2016 року ОСОБА_1 уточнила розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 10115,00 грн., про що подала відповідну заяву.
		03.02.2016 року ОСОБА_1 уточнила розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 10268,00 грн., про що подала відповідну заяву.
		04.02.2016 року ОСОБА_1 уточнила розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 10285,00 грн., про що подала відповідну заяву.
		10.02.2016 року позивач ОСОБА_1 уточнила розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 10387,00 грн., про що подала відповідну заяву.
		11.02.2016 р. позивач ОСОБА_1 уточнила розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 10404,00 грн., про що подала відповідну заяву.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги адміністративного позову підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
		Представник відповідача ОСОБА_3  ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі та просив суд відмовити в їх задоволенні з підстав наведених у письмових заперечнях.
		Представник відповідача ОСОБА_2 обласної МСЕК №1 в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
		Представник відповідача ОСОБА_2 обласного центру МСЕ в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
		Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін та пояснення надані ОСОБА_1 в якості свідка, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
		Вимоги ОСОБА_1, про визнати протиправними та незаконними дії та бездіяльність кожного з відповідачів, яка полягла у прострочці видачі довідки МСЕК про інвалідність та відмові у її видачі суд вважає не обґрунтованими оскільки згідно п. 24 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 комісія видає особі, яку визнано інвалідом або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому інвалід перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначаються замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги
		Видача особі, яку визнано інвалідом або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, виписки з акта огляду комісії на руки забороняється.
		Таким чином строки видачі довідок МСЕК не врегульовані чинними нормативно-правовими актами, а тому вимоги позивачки в цій частині задоволенню не підлягають, як і вимоги про визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність кожного з відповідачів, яка полягла у відмові у видачі довідки, оскільки така відмова ОСОБА_1 не доведена.
		Крім того, згідно п. 1.12. наказу МОЗ України від 05.09.2011 року № 561 «Про затвердження інструкції про встановлення груп інвалідності», датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
		Згідно п.1.5. наказу МОЗ України від 30.07.2012 року № 577 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико - соціальних експертних комісіях», в акті огляду МСЕК (форма № 157/о) фіксуються наступні дати: дата надходження документів на МСЕК від закладу охорони здоров'я, дата початку експертизи у МСЕК, дата огляду хворого МСЕК, дата прийняття рішення МСЕК та дата закінчення експертизи. 
		Як вбачається із наданого до суду оригіналу акта огляду МСЕК ОСОБА_1, жодна із дат, на які посилається позивач, не виходить за межі передбачуваного законодавством часового інтервалу.
		Таким чином, суд вважає вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність кожного з відповідачів, яка полягла у відмові 12.06.2014 р. в видачі їй довідки про інвалідність до закінчення експертизи після проходження обстеження в НДІ PІ, видачу довідки про інвалідність лише після її попередження про оскарження таких дій, прострочку на дві доби у видачі довідки про інвалідність, видачу довідки МСЕК зі сфальсифікованою датою 10.06.2014 р. замість 12.06.2014 р. необгрунтованими.
		Крім того, суд вважає, що позивач отримала індивідуальну програму реабілітації у визначеному законодавством порядку, а саме згідно п. 24 Положення про медико-соціапьну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від З грудня 2009 року № 1317, відповідно до якого комісія видає особі, яку визнано інвалідом індивідуальну програму реабілітації.
		Згідно Закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні» та п. 1.1. наказу МОЗ України від 08.10.2007 року № 623 «Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання», заповнення ІПР здійснюється медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК). У разі потреби до складання окремих розділів ІПР залучаються спеціалісти закладів охорони здоров'я, органів праці та соціального захисту населення, освіти, державної служби зайнятості. У разі потреби для складання ІПР інваліда можуть направити до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (УДНДІМСПІ) м. Дніпропетровська та НДІРІ м. Вінниці. Термін складання ІПР не повинен перевищувати одного місяця з дня звернення інваліда до МСЕК.
		Таким чином, позовні вимоги, що стосуються видачі ІПР та направлення на медичне обстеження позивача до ОСОБА_2 НДІ реабілітації інвалідів (п.п. 40.5. - 40.8., 40.14) не доведені матеріалами справи в звязку з чим задоволенню не підялягають.
		Згідно наказу МОЗ України від 08.10..2007 року № 623 «Про затвердження форм
		індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання», ІПР (її відповідні розділи) заповнюється в точній відповідності із записами в акті огляду МСЕК (форма №157/о). Оскільки ОСОБА_1 оглядалась МСЕК повторно (про що свідчать наявні у суді оригінали актів огляду наказу МОЗ України від МСЕК за 2002-2014 роки), в п.10. ІПР вказано «повторно».
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога ОСОБА_1 про визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність кожного з відповідачів, яка полягла у видачі індивідуальної програми реабілітації інваліда зі сфальсифікованою датою 10.06.2014 р. замість 12.06.2014 р. а також вимога про зобов'язання відповідачів внести зміни до індивідуальної програми реабілітації інваліда, а саме: в п.10 слово «повторно» замінити на «вперше» є безпідставними, а відтак задоволенню не підлягають.
		Крім того, Згідно п.2.6. наказу МОЗ України від 08.10.2007 року № 623 «Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання», в п. 13 ІПР вказуються вид та ступінь обмежень життєдіяльності згідно наказу № 561 МОЗ України від 05.09.2011 року «Про затвердження інструкції про встановлення груп інвалідності». Згідно п.2.2. наказу МОЗ України від 05.09.2011 року № 561, до критеріїв життєдіяльності людини відносяться: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.
		Здатність до самообслуговування - це можливість ефективно виконувати соціально-побутові функції і задовольняти потреби (власні - прим, автора) без допомоги інших осіб.
		Пункт 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, говорить про критерії встановлення другої групи інвалідності.
		Зокрема, критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи: обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб.
		У позивача критерієм встановлення другої групи інвалідності являється саме обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня, в той час як обмеження самообслуговування - першого. Визначати вказані критерії мають саме МСЕК, а не сама позивач чи інші органи, що випливає із положень чинного законодавства.
		Враховуючи відомості, які були надані ОСОБА_1 при огляді МСЕК, у неї на утриманні знаходяться батьки-інваліди першої А групи, які потребують постійного стороннього догляду та допомоги, та дитина-інвалід, і при цьому вона самостійно здійснює догляд за ними. Окрім того, громадянка ОСОБА_1 займає активну громадянську позицію, бере участь у багатьох судових засіданнях, що навряд чи було б можливим при наявності обмежень до самообслуговування другого ступеня. Таким чином, у громадянки ОСОБА_1 наявне порушення здатності до самообслуговування першого ступеня, що було з'ясовано як при опитуванні, так і при об'єктивному огляді медико-соціальною експертною комісією.
		Таким чином суд вважає необґрунтованими вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність кожного з відповідачів, яка полягла у включенні до індивідуальної програми реабілітації інваліда не встановлених в ході МСЕ та недостовірних даних про наявність у позивачки обмежень до самообслуговування помірно вираженого І ступеня, не включення до індивідуальної програми реабілітації інваліда даних про наявність у позивачки обмежень до самообслуговування вираженого II ступеня, а також вимога про зобов'язання відповідачів, внести зміни до індивідуальної програми реабілітації інваліда, а саме: Вилучити з індивідуальної програми реабілітації інваліда дані про наявність у позивачки обмежень до самообслуговування 1 ступеню; для цього вилучити позначку, наявну в п.13 «Обмеження життєдіяльності» в підпункті 13.1. «до самообслуговування» в графі «Ступінь обмежень» в підграфі «до виконання ІПР» в відповідній клітині підграфи І та включити таку позначку в відповідній клітині підграфи II цього ж пункту. Включити до індивідуальної програми реабілітації інваліда дані про наявність в мене обмежень до самообслуговування II ступеню; для цього включити позначку наявності в п.13 «Обмеження життєдіяльності» в підпункті 13.1. «до самообслуговування» в графі «Ступінь обмежень» в підграфі «до виконання ІПР» в відповідній клітині підграфи II цього пункту.
		Крім того, згідно п.2.4. наказу МОЗ України від 08.10.2007 року № 623 «Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інватіда, дитини-інваліда та Порядку їх складання», пункт 11 «Клініко-функціональний діагноз» ПІР заповнюється відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду, прийнятої 43 Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я 01.01.1993 року (далі - МКХ-10). У діагнозі вказується захворювання або його ускладнення, яке призводить до обмежень життєдіяльності. У лапках зазначається належність особи до основних нозологічних форм захворювань, визначених у Державній типовій програмі реабілітації інвалідів, затвердженій Постановою КМУ від 08.12.2006 року № 1686. Таким чином, діагноз захворювання формулюється лікарями без участі інваліда. Жодним нормативним документом не передбачено участь інваліда ні в формулюванні діагнозу захворювання, ні у визначенні належності особи до основних нозологічних форм захворювань. Позивач плутається у визначенні нозологічної групи «з ураженням опорно-рухового апарату» замість «захворювання внутрішніх органів», надаючи в п. 41.3. позовної заяви наявні у неї і захворювання серцево-судинної системи, і органів дихання, і органів сечовидільної системи, і т.ін. Відтак безпідставними є вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідачів, внести зміни до індивідуальної програми реабілітації інваліда, а саме: в п.11 слова «Захворювання внутрішніх органів» замінити на слова «Захворювання опорно-рухового апарату»; Доповнити п.11 наступним текстом: «Спондилоартроз, деформуючий спондильоз ШВХ. Артроз унко-вертебральних сполучень. Фрагментарний перелом остистого відростка С6 хребця. Деформація тазового кільця(КЗ). Двобічний коксартроз II (R3 II), двобічний гонартроз з явищами нестабільності зв'язочного апарата з ПФС II. Остеоартроз 1-2 ст. та артрит правого колінного суглобу з бурситом та ескудативпо-проліферативним синовітом. Тендиніт та тендопатія (залишкові явища перенесеного надриву волокон) медіальної колатеральної зв'язки правого суглобу. Тендиніт латеральної голівки литкового м'яза правого суглобу. Епікондиліт сухожилля медіальної та латеральної груп м'язів правого суглобу. Остеоартроз лівого колінного суглобу 1-2 ст., з проліферативним синовітом. Деформуючий остеоартроз обох гомілково-ступневих суглобів і суглобів склепіння ступнів з ПФС 1-М ст. Hallux Valgus І-ІI ст., остеофіти п'яточних кісток, статичний больовий синдром, виражений остеопороз. Порушення функції ходи і статики. Цілорічний алергічний риніт, побутова сенсибілізація. Атопічний дерматит. Полівалентна медикаментозна алергія. СКД, кіста лівої нирки, хронічний пієлонефрит. ІХС, стенокардія навантаження III ФК, атеросклероз коронарних артерій СН2А 2ФК ЕХ(?), аритмія»
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про невключення до ІПР ОСОБА_1 окулярів, тонометру, протезів зубів та щелеп, ортопедичного матрацу суд виходив з наступного.
		Згідно ст. 23 Закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні», ІПР інваліда розробляється відповідно до Державної типової програми реабілітації інвалідів, затвердженої Постановою КМУ від 8 грудня 2006 р. № 1686. Згідно Державної типової програми реабілітації інвалідів, окуляри призначаються згідно додатку №4 «Перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням органів зору». ОСОБА_1 не відноситься до інваліда другої групи по зору згідно основних нозологічних форм захворювань, визначених у Державній типовій програмі реабілітації інвалідів, власне, що визнає і сама позивач у п.41.2.. а тому претендувати на їх отримання права не має, як і не має права МСЕК надавати інваліду з ураженням опорно-рухового апарату такий засіб реабілітації як окуляри. Конкретний Перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням опорно-рухового апарату у відповідній віковій категорії, визначений Державною типовою програмою реабілітації інвалідів, також не містить відомостей про окуляри.
		Згідно ст. 26 Закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні» перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів» № 321 від 05.04.2012 року та Державної типової програми реабілітації інвалідів забезпечення ортопедичними матрацами взагалі не входить до переліку послуг, що надаються.
		Згідно п. 5 Постанови КМУ від 03.12.2009 року №1301 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами» потребу у забезпеченні технічними засобами (крім зубопротезування) визначають для інвалідів - медико-соціальні експертні комісії з оформленням індивідуальної програми реабілітації. Отже, протези зубів та щелеп згідно пункту 5 Постанови КМУ від 03.12.2009 року №1301 МСЕК взагалі не можуть призначатися.
		Згідно Додатку №5 Постанови КМУ від 08.12.2006 року №1686 забезпечення тонометрами інвалідів з ураженням внутрішніх органів не передбачається.
		Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Суд дійшов висновку, що відповідачі діяли на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, відтак, похідні вимоги про стягнення недоотриманої пенсії та моральної шкоди відхиляється судом як безпідставні
		Суд критично розцінює посилання ОСОБА_1 на порушення відповідачами щодо неї статей 3 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як відповідачі у своїй діяльності діяли на підставі в межах чинного законодавства.
		Крім того, на думку суду слід також зазначити, що як вбачається з письмових заперечень представника відповідача за результатами огляду обласною МСЕК №1 10.06.2014 року ОСОБА_1 було визнано інвалідом другої групи загального захворювання, безтерміново. За участю ОСОБА_1 12.06.2014 року було складено індивідуальну програму реабілітації (ІПР) № 50786. Співбесіда з інвалідом з приводу обговорення ІПР тривала чотири години, що свідчить про намагання МСЕК надати усі роз'яснення з приводу порядку складання ІПР та максимально задовольнити побажання інваліда, передбачені чинним законодавством. Враховуючи те, що ОСОБА_1 наполягала на призначенні реабілітаційних засобів, які не передбачено нормативними документами, згідно п.24 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 року №1317, їй було надано направлення на консультацію до Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів ОСОБА_2 Національного медичного університету (НДІРІ ВНМУ). Медична справа ОСОБА_1 знаходилась в НДІРІ протягом місяця, однак громадянка до НДІРІ не звернулась.
		За розпорядження МОЗ України (лист № 16.09. від 16.07.2014 року), куди громадянка ОСОБА_1 зверталась з метою оскарження виданої їй ІПР, 23.07.2014 року Департаментом охорони здоров'я та курортів ОСОБА_2 ОДА (ДОЗК ОДА) було проведено комісійну перевірку медичної документації, проведення медико-соціальної експертизи та складання ІПР громадянці ОСОБА_1 На засідання комісії (у складі дванадцяти фахівців) було письмово запрошено ОСОБА_1, однак на засідання громадянка не з'явилась. При телефонному запрошенні в день засідання ОСОБА_1 відмовилась з'явитись на комісію, мотивуючи відмову неотриманням письмового запрошення та власною непідготовленістю до засідання.
		За результатами засідання комісії порушень при проведенні медико-соціальної експертизи громадянки ОСОБА_1 не виявлено. Усі рішення приймались згідно Закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317 року «Питання медико-соціальної експертизи», «Інструкції про встановлення груп інвалідності», затвердженої наказом МОЗ України від 05.09.2011 року № 561, наказом МОЗ України від 07.02.2008 року №57 «Про затвердження державних соціальних нормативів у сфері реабілітації інвалідів за різними лікарськими спеціальностями».
		Окрім того, за запитом ОСОБА_1 їй було надано усі копії запитуваних нею документів та надіслано відповіді на усі усні та письмові запити у встановлені законодавством терміни.
		Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Вказані процесуальні вимоги відповідачем дотримані, правомірність оскарженого висновку доведена суду.
		Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
		Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
		Відповідно ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
		Згідно ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
		За таких обставин суд, враховуючи положення ст.ст. 6, 17, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є міжнародно-правовим актом в галузі прав і свобод людини, її законних інтересів та потреб, приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених ОСОБА_1 вимог, в звязку з чим вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову. 
		З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 3, 70,71,86,94,158-163,264 КАС України, суд,-
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласної МСЕК №1, ОСОБА_2 обласного центру МСЕ, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій та бездіяльність протиправними та незаконними - відмовити.
		Постанова суду набуває законної сили, якщо протягом десяти днів з дня її отримання не було подано апеляційної скарги.
		   Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...