Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6976/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2016. Зареєстровано: 16.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2016.
Дата набрання законної сили: 25.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		10 лютого 2016 року          м. Київ                              К/800/37003/15 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Моторного О.А., Приходько І.В., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві     
		на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2015 року 
		та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 року 
		у справі № 826/6976/15
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Геналвс» (далі - позивач, ТОВ «Геналвс»)
		до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві)
		про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ТОВ «Геналвс» звернулось у квітні 2015 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо не виконання зобов'язання за договором від 02.12.2014 року № 021220141 про визнання електронних документів, визнання протиправною бездіяльності щодо не реєстрації податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітній податковий період, зобов'язання зареєструвати податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітній податковий період днем їх фактичного подання та внести її показники до інформаційної системи «Податковий блок».
		Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо не виконання зобов'язання за договором від 02.12.2014 року № 021220141 про визнання електронних документів; визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо не реєстрації податкової декларації ТОВ «Геналвс» з податку на додану вартість за січень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітній податковий період; зобов'язано ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві зареєструвати податкову декларацію ТОВ «Геналвс» з податку на додану вартість за січень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітній податковий період днем їх фактичного подання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Геналвс» 19.02.2015 року та 20.02.2015 року засобами електронного зв'язку в електронній формі було подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію із податку на додану вартість за січень 2015 року, разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток № 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітний період.
		Між тим, контролюючим органом, відповідно до квитанції № 1, не прийнято подані документи підприємства, оскільки виявлені помилки, а саме: для платника заборонено прийом звітності по електронній пошті. Можливо відсутній договір з Державною фіскальною службою України. 
		Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у визнанні декларації за квітень 2014 року, поданої ТОВ «ЦУМ», податковою звітністю, також вважали обґрунтованими позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача внести зміни до особового рахунку позивача, відобразивши в обліковій картці особового рахунку відповідні дані, які містяться у поданій позивачем звітності. 
		Колегія суддів частково погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
		Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги наступне.
		Відповідно до п. 49.1 та п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
		Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
		Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів № 021220141 від 02.12.2014 року, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (підпункту 1 пункту 1 договору).
		Також, судами було встановлено, що належних доказів розірвання та/або припинення вказаного договору № 021220141 від 02.12.2014 року на момент подання засобами електронного зв'язку податкової декларації із податку на додану вартість за січень 2015 року з відповідними додатками до неї, відповідачем до суду не було надано.
		Посилання відповідача на лист ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві № 4249/10/26-57-10-11 від 17.12.2014 року, яким позивача повідомлено про розірвання договору № 9069788053 від 08.12.2014 року обґрунтовано не прийняті судами попередніх інстанцій, оскільки останній не містить таких обов'язкових реквізитів як дата і номер. Примірники листа контролюючого органу, яким позивача повідомлено про розірвання договору № 9069788053 від 08.12.2014 року, які надані з боку позивача та відповідача не є ідентичними.
		Крім того, судами встановлено, що названий лист містить інформацію про розірвання договору № 9069788053 від 08.12.2014 року, проте доказів укладання відповідного договору між позивачем та відповідачем, представником ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві не надано, оскільки договір про визнання електронних документів № 021220141 від 02.12.2014 року, укладений між позивачем та ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, містить інші реквізити, зокрема, реєстраційний номер документу згідно квитанції № 2 - 9074995171.
		Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відсутні правові підстави для заборони позивачеві подавати звітність засобами електронного зв'язку в електронній формі.
		Також, судами правомірно не взято до уваги посилання відповідача як на причину відмови у прийнятті податкової декларації із податку на додану вартість за січень 2015 року з відповідними додатками до неї відсутність ТОВ «Геналвс» за місцезнаходженням (місце проживанням) платника податків, оскільки як вбачається із змісту податкової декларації з податку на додану вартість (за січень 2015 року), наданої позивачем, податкова адреса зазначена як 03680, м. Київ, вул. Якутська, буд. 8, офіс 204.
		Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у ЄДРПОУ.
		Згідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
		Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Закону ЄДРПОУ створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
		Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч. 1 ст. 18 цього Закону).
		Судами було встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 17.04.2015 року, місцезнаходженням ТОВ «Геналвс» зазначено: 03680, м. Київ, вул. Якутська, буд. 8, офіс 204. Зазначена адреса ТОВ «Геналвс» також підтверджена дослідженими судами договором оренди нежитлового приміщення № 42/14 від 01.12.2014 року, актом здачі-прийняття орендованого приміщення від 01.12.2014 року та довідкою про тарифи на послуги, які обов'язково сплачуються орендарем.
		Отже, суди дійшли вірного висновку, що відповідач помилково прийшов до висновку, що адреса зафіксована в Декларації з податку на додану вартість (за січень 2015 року) не відповідає місцезнаходженню юридичної особи позивача, яке вказане в ЄДРПОУ.
		Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
		Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виконання зобов'язання за договором від 02.12.2014 року № 021220141 про визнання електронних документів, щодо не реєстрації податкової декларації ТОВ «Геналвс» з податку на додану вартість за січень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітній податковий період та зобов'язання зареєструвати податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітній податковий період днем їх фактичного подання, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
		Однак, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни резолютивної частини постанови суду першої інстанцій з огляду на те, що абзаци 3 та 4 резолютивної частини постанови містять не вірний висновок по суті вимог, оскільки резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.
		Відповідні висновки суду можуть бути викладені в мотивувальній частині рішення з посиланням на абзац десятий частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, яка надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. У резолютивній частині відображається власне протиправність відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови.
		Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
		За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність зміни постанови окружного адміністративного суду міста Києві від 14.05.2015 року шляхом заміни в резолютивній частини абзаців 3 та 4 наступного змісту: «Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо не реєстрації податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Геналвс» з податку на додану вартість за січень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітній податковий період. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві зареєструвати податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Геналвс» з податку на додану вартість за січень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітній податковий період днем їх фактичного подання» на абзац 3 наступного змісту: «Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Геналвс» з податку на додану вартість за січень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітній податковий період, а податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітній податковий період визнати такою, що подана товариством з обмеженою відповідальністю «Геналвс» у день її фактичного отримання, а саме 20.02.2015 року».
		Враховуючи викладене вище, рішення суду першої інстанції про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації та про зобов'язання прийняти податкову декларацію позивача підлягає зміні.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 220-232Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		                    
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити частково.
		Змінити постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 року, у справі № 826/6976/15, виклавши абзаци 3 та 4 її резолютивної частини в наступній редакції:
		«Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Геналвс» з податку на додану вартість за січень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітній податковий період, а податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за звітній податковий період визнати такою, що подана товариством з обмеженою відповідальністю «Геналвс» у день її фактичного отримання, а саме 20.02.2015 року».
		В іншій частині постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 року у справі № 826/6976/15 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий суддя:                                                                      І.О. Бухтіярова
		Судді:                                                                                            О.А. Моторний  
		                                                                                                      І.В. Приходько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...