Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/11624/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2016. Зареєстровано: 16.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2016.

Результат оскарження 08.12.2016 Харківський апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		     Харківський окружний адміністративний суд  61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua  П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м.Харків  
		 11 лютого 2016 р. №820/11624/15  
		Харківський окружний адміністративний суд             у складі:
		головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
		при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,
		за участю: представника позивача - ОСОБА_1,   
		представника відповідача - ОСОБА_2,
		розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - 
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.11.2015 року №722-1705 по транспортному податку з фізичних осіб на суму 25000 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що  податковим органом  під час прийняття оскаржуваного податкового  повідомлення - рішення порушено чинне законодавство, оскільки не взято до уваги той факт, що у 2015 році  автомобіль відносно якого  нараховано  транспортний податок вже не є об'єктом  оподаткування відповідно до ст. 267 ПК України.
		Відповідач проти позову заперечував, від  представника відповідача ОСОБА_4 через канцелярію суду надійшли  письмові заперечення на адміністративний позов, в яких представник  відповідача зазначив, що  під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв у відповідності до чинного законодавства.
		Представник позивача  ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
		Представник відповідача ОСОБА_2  у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
		Як вбачається з матеріалів справи, за ОСОБА_3  зареєстровано право власності на автомобіль LEXUS GX460, 2010 року випуску, обєм двигуна 4608 кб. см. (а.с.15).
		Судом встановлено, що 16.11.2015 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №722-1705  (а.с.14), яким  згідно з п.п.54.3.3. п 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України, зобовязано позивача сплатити суму податкового зобовязання за платежем : транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. 
		З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII. Згідно вказаного нормативно-правового акта статтею 267 Податкового кодексу України запроваджено транспортний податок. 
		Приписами ст. 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
		Згідно п.п. 267.1.1 п. 267.1. ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
		Підпунктом 267.2.1 п. 267.2. ст. 267 Податкового кодексу України встановлено, що  об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
		За приписами п.п. 267.3.1 п. 267.3  ст. 267 Податкового кодексу України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
		Відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
		Підпунктом 267.5.1  п 267. 5 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		Згідно п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України,  податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
		За приписами п.п. 267.6.3 п. 267.6  ст. 267 Податкового кодексу України, органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
		З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
		Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
		Відповідно до п.п. 267.6.2 п.267.6 ст. 267 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
		При цьому суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення  сформовано позивачем 16.11.2015 року.
		Відповідно до п. 3.5, п. 3.6 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року №1236, після складання не пізніше наступного робочого дня податкове повідомлення-рішення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Один примірник податкового повідомлення-рішення направляється (вручається) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення-рішення, залишається другий примірник податкового повідомлення-рішення, який долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.
		Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення-рішення від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення-рішення залишається в органі державної податкової служби та долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.
		Таким чином, податковим органом порушено порядок прийняття податкового повідомлення-рішення визначений приписами пп. 267.6.1, пп. 267.6.2  п. 267.6 ст. 267 ПК України. 
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено норми діючого законодавства при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.
		Крім того, п. 4 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII,  рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		Суд зазначає, що Рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015р. №1793/15  «Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 «Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України» встановлено у 2015 році податок на майно, а також затверджені положення про кожен з них у додатках до вказаного рішення. 
		Згідно додатку № 2 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 (надалі - додаток №2), затверджено Положення про транспортний податок у місті Харкові Пунктом. Так, пунктом 3.1 розділу 3 додатку № 2 встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000           куб. см.
		Пунктом 5.1 розділу 5 додатка № 2 до рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 встановлено ставку податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 цього Положення.
		Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні та міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Відповідно до ч. 1 статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України. 
		Згідно п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
		За приписами статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
		Згідно п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України, до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.
		У свою чергу, відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
		Відповідно до п.10.2 ст. 10 Податкового кодексу України, місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
		Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору (пункт 10.3. статті 10 Податкового кодексу України ).
		Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (пункт 10.5. статті 10 Податкового кодексу України).
		Статтею 12 Податкового кодексу України  визначені, зокрема, повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів.
		Пунктом 12.3. статті 12 Податкового кодексу України  передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
		Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України ).
		Відповідно до п.п. 12.3.4 п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України,  рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Згідно п.12.5 ст. 12 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті. 
		Зазначені норми узгоджуються з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що закріплений у підпункті 4.1.9 пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України. Відповідно до цього принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
		З аналізу викладеного випливає, що для застосування рішення про встановлення місцевих податків у 2015 році, таке рішення мало бути прийнято та оприлюднене до 15 липня 2014 року.
		Відтак, оскільки рішення 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 № 1793/15  «Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 «Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України» в частині встановлення податку на транспорт на 2015 рік прийняте 21 січня 2015 року, тобто після 15 липня 2014 року, то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.
		Відповідно до положень  ст.17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду , як джерело права.
		Частинами 1 та 2 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 
		Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. 
		За змістом Рішення Європейського Суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку становить втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (пункт 49). 
		У пунктах 50, 51 вказаного Рішення Суд зазначив, що: "Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, пункт 58, ЄСПЛ 1999-II).
		Говорячи про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» , № 26449/95, пункт 54, від 9 листопада 1999 року). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), [ВП], № 33202/96, пункт 109, ЄСПЛ 2000-І)».
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 16.11.2015 року № 722-1705, яким позивачу визначено у 2015 році податкове зобов'язання із транспортного податку, не ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, зокрема, підпункту 12.3.4. пункту 12.3., пункту 12.5 статті 12, та не узгоджується із вимогами  принципу верховенства права.
		Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. 
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення  від 16.11.2015 року № 722-1705 є необґрунтованим та прийнятим  не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок  бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору  у розмірі 487,20 грн., що підтверджується квитанцією від 24.11.2015 року №48 (а.с.3). 
		Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Адміністративний  позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про  скасування податкового повідомлення-рішення   задовольнити в повному обсязі.
		Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 16.11.2015 року № 722-1705.
		Стягнути з Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок  бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_3  (код НОМЕР_1, поштовий індекс 61103, АДРЕСА_1)  у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім  гривень  20 копійок).
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2016 року.
		 
		Суддя                Мар'єнко Л.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...