Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 818/1172/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2016. Зареєстровано: 17.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2016.
Дата набрання законної сили: 16.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           01 лютого 2016 року                                  м. Київ                              К/800/45164/14 
		                                                 
		Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
		 
		головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,  
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу 
		за касаційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області
		на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року
		та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року
		у справі № 818/1172/14
		за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
		до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області
		про скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		встановив:
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень. 
		Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року у справі № 818/1172/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року, позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції від 29.01.2014 року № 0000121701, № 0000111701, № 0000201701.
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
		В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій. 
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, відповідачем складено акт від 14.03.2013 року № 113/17-1/2471203448/81, яким встановлено порушення  пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296, п. 296.7 ст. 296 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2011 року № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів та витрат та порядків їх ведення» в частині неведення в 1 кварталі 2012 року книги обліку доходів та відображення не в повному обсязі доходу, який був задекларований Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2012 рік; п. 292.1 ст. 292, пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України, в результаті заниження оподатковуваного доходу за 2012 рік на загальну суму 69 865, 00 грн., що призвело до безпідставного неутримання та неперерахування до бюджету податкового зобов'язання з єдиного податку III групи за 2012 рік в сумі 3 493, 25 грн.; п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті невідображення в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2010-2012 роки суми доходів, які повинні бути нараховані та сплачені на користь платників податків ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 за оренду нежитлових приміщень. 
		На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.01.2014 року № 0000121701, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у загальному розмірі 3 493, 25 грн.; № 0000111701, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 510, 00 грн.; № 0000201701, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510, 00 грн.
		Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень. 
		Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
		Відповідно до пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
		Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
		Форма книги обліку доходів затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 року № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів та витрат та порядків їх ведення» та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.11.2011 року за № 1534/20272.
		Разом з тим, згідно пункту 4 наказу він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, але не раніше 01.01.2012 року.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що книга обліку доходів та витрат, форма якої відповідно наведеного вище наказу була дійсна до 01.01.2012 року та яку вела позивач в I кварталі 2012 року була анульована посадовими особам податкового органу 03.04.2012 року, а книга нового зразку видана 03.04.2012 року. При цьому судами встановлено, що зволікання у реєстрації книги відбулось з вини саме посадових осіб податкового органу, що не було спростовано представником відповідача. 
		Оскільки судами встановлено відсутність вини позивача щодо порушення п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2011 року № 1637, тому вірним є висновок судів, що штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014 року № 0000201701 застосовані протиправно.
		Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014 року № 0000121701 став висновок податкового органу щодо заниження позивачем загальної суми доходу за 2012 рік, відображеної у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця в сумі 69 865,00 грн., в результаті невключення до загальної суми доходу власних заощаджень, якими поповнювався банківський рахунок підприємця.
		Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є, зокрема, для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
		Підпунктом 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
		Судами встановлено, що згідно банківських виписок та товарних чеків розбіжність між сумою доходу отриманого на розрахунковий рахунок за даними книги обліку доходів і витрат та даними банківських виписок виникла у зв'язку із здійсненням позивачем поповнення розрахункового рахунку власними коштами. Проведення таких операцій підтверджується виписками по рахунках в банківській установі.
		Вірним є висновок судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованого посилання податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з єдиного податку ІІІ групи за 2012 рік, оскільки поповнення власними грошовими коштами розрахункового рахунку в установі банку не може розцінюватись як дохід платника податку фізичної особи-підприємця, за умови, що сума такого поповнення не перевищує суми коштів отриманих підприємцем в ході здійснення підприємницької діяльності в готівковій формі. Зміна активів фізичної особи-підприємця з готівкової форми в безготівкову не змінює загального фінансового результату діяльності підприємця.
		Тому є вірним висновок судів щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014 року № 0000121701.
		Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014 року № 0000111701 став висновок податкового органу щодо порушення позивачем п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок невключення суми доходів, нарахованих на користь платника податків до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6
		Відповідно до п. 297.3 ст. 297 Податкового кодексу України платник єдиного податку виконує передбачені цим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
		Отже, платник єдиного податку виконує функції податкового агента у разі нарахування доходів лише на користь фізичної особи. Натомість в даному випадку йдеться про правовідносини позивачки з фізичними особами-підприємцями, які самостійно сплачують податки за результатами своєї господарської діяльності.
		Згідно із п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
		Вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що позивач не може бути податковим агентом по відношенню до фізичної особи-підприємця, яка самостійно сплачує податкові зобов'язання, а тому збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати є протиправним. 
		Таким чином, судами попередніх інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. 
		За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
		Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
		З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається. 
		Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
		Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 
		Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		ухвалив:
		        Касаційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області відхилити.
		 Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року у справі № 818/1172/14 залишити без змін.
		 Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий                                                                         Ю.І.Цвіркун 
		 
		Судді                                                                                      Л.В.Ланченко 
		 
		                                                                                          Н.Г.Пилипчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...