Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/6725/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2016. Зареєстровано: 18.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2016.
Дата набрання законної сили: 21.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           16 лютого 2016 року                                  м. Київ                              К/800/25376/15 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		 
		головуючого судді:                                  Сіроша М.В., 
		суддів:                                                  Голубєвої Г.К.,
		                                                    Юрченко В.П.
		 
		розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі № 804/6725/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» (далі - Товариство) до ДПІ,
		 
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		У травні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 00000712203 від 27.12.2013 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість. 
		 
		Зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення спростовується наявними в матеріалах адміністративної справи документами. 
		 
		16 червня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що визначення бази оподаткування операцій без урахування витрат на сплату податку на додану вартість призвело до помилкового висновку Товариства про отримання доходу від операцій, а тому дохідність є умовною, оскільки досягнута за рахунок бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Товариством не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків податкового органу, викладених ним в акті перевірки від 3.12.2013.
		 
		11 березня 2015 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року скасована, позов задоволено.
		Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 00000712203 від 27.12.2013 визнане протиправним та скасоване. 
		 
		ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.
		 
		Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Як встановлено судами, з 20.11.2013 до 26.11.2013 ДПІ була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні експорту товарів невласного виробництва за період лютий, березень 2013 року, за наслідками якої 3.12.2013 був складений акт перевірки. 
		У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог пп. 14.1.179, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, з урахуванням норм пп. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України завищений залишок від'ємного значення з податку на додану вартість у березні 2013 року у розмірі 304 703,00 грн.
		27 грудня 2013 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 00000712203 щодо зменшення Товариству розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 304 703,00 грн.
		Колегія суддів вважає висновок апеляційного адміністративного суду про задоволення позову обґрунтованим з таких підстав. 
		Відповідно до пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін, на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).
		Згідно з пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України звичайною ціною є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
		Підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що ринковою вважається ціна за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах. 
		Відповідно до пп. 14.1.218 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ринок товарів (робіт, послуг) - це сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчий для покупця (продавця) території.
		Згідно з п.,п. 39.1, 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.
		При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).
		Пунктом 39.14 статті 39 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.
		Апеляційний суд правильно зазначив, що окружний суд, відмовляючи у задоволенні позову, не звернув увагу на те, що у випадку незгоди податкового органу із ціною договору, останній зобов'язаний довести, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни.
		У акті перевірки податковий орган зазначив, що у січні 2013 року Товариство придбало у ТОВ «Полтавська Птицефабрика» товар на суму 216 918,00 грн. У березні 2013 року Товариство придбало у ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», ТОВ «Марганецька птахофабрика» та ТОВ «Птицефабрика «Заречная» товар на суму 867 642,60 грн. Придбаний товар у березні 2013 року Товариством був реалізований на експорт підприємству ALIYE TURKI REHEL (Сирія). Загальна сума реалізації склала 911 802,00 грн. Операція з експортної реалізації зазначеного товару була завідомо збитковою.
		Податковим органом не було надано статистичної оцінки рівня цін реалізації ідентичних або однорідних товарів, які б вказували на заниження Товариством ціни продажу вказаного товару у співставних умовах, його висновки про необхідність донарахування Товариству податкового зобов'язання з податку на додану вартість є помилковими та необґрунтованими. 
		Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що твердження податкового органу про відсутність економічного ефекту від укладених угод ґрунтуються на співставленні ціни товару з урахуванням податку на додану вартість (операції з придбання товару на території України) та ціни товару з нульовою ставкою податку на додану вартість (експортні операції). Однак, як свідчить зміст акту перевірки, вартість ціни придбання з нульовою ставкою податку на додану вартість не є нижчою, ніж ціна реалізації при експорті товару. Тобто, з урахуванням права Товариства на податковий кредит, операції з експорту товару не є збитковими.
		При цьому стимулювання експорту товарів шляхом введення норм, які регулюють податок на додану вартість, є пріоритетом держави. Вчинення особою дій, на стимулювання яких направлено законодавство, зокрема податкове, є законним та обґрунтованим і не може розглядатись у якості протиправного отримання доходів внаслідок податкової вигоди, на що посилається податковий орган.
		Таким чином, податковим органом не була доведена законність і обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
		Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає. 
		 
		Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231   Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		У Х В А Л И Л А :
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.
		 
		Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Судді:                                                                       Сірош М.В. 
		 
		                                        Голубєва Г.К.
		 
		                                        Юрченко В.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...