Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/9983/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням.
Надіслано судом: 18.02.2016. Зареєстровано: 18.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2016.
Дата набрання законної сили: 24.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		              
		 
		Справа № 758/9983/15-ц 
		Категорія 45 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		16 лютого 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді - Супрун Г. Б. ,
		секретаря     -           Циби О.В.,    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Подільський районний відділ Державної міграційної служби України в м.Києві, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,- 
		В С Т А Н О В И В :
		    Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати відповідача - його рідного брата таким, що втратив право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1, на підставі ст.405 ЦК України, у зв'язку з тим, що останній в квартирі не проживає з квітня 2005 року.
		В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали. Позивач надав пояснення, що його брат продав свою квартиру, і йому необхідно було зареєструвати місце проживання, тому позивач зареєстрував його в своїй квартирі 28.04.2005 р., що належить позивачу на праві приватної власності. Проте, з моменту реєстрації та по теперішній час відповідач у квартирі не проживає, особисті речі та речі повсякденного використання в квартирі відсутні, за житлово-комунальні послуги не сплачує, в зв»язку з чим тягар по сплаті за комунальні послуги лежить на позивачеві. На даний час місце проживання відповідача не відоме, не спілкується з ним, зі світами не поздоровляє, лише відомо, що поїхав в село проживати до жінки. 
		Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належно, через оголошення в пресі (газета «Урядовий кур»єр від 04.02.2016 р., редакція №22(5642), тому суд вважає можливим справу розглядати за його відсутності. 
		Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, показання свідків, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
		З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 17.01.1995 року (а.с. 7).
		Згідно довідки форми №3 від 14.08.2015 року № 1448, виданої КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» у вищевказаній квартирі зареєстрований ОСОБА_1 з 1988 року, та ОСОБА_2 з 28.04.2005 року (а.с. 52).
		Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Отже, з вищевикладеного вбачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
		Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
		Факт не проживання відповідача у зазначеній квартирі понад один рік, а саме з квітня 2005 року, підтверджується актом №2 від 26.10.2015 року, складеним ЖЕД 703 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (а.с. 51), а також поясненнями свідків.
		Свідок ОСОБА_3, яка є сусідкою позивача, пояснила, що 20 років товаришує з позивачем, часто буває у нього в гостях. Всі сусіди між собою спілкуються і знають хто проживає в квартирах, оскільки будинок гостинного типу, квартири невеликі, ходять один до одного в гості. ОСОБА_2 в квартирі жодного разу не бачила, його речей в квартирі також немає. Зі слів позивача при спілкуванні та обговоренні цін за комунальні послуги стало відомо, що відповідач зареєстрований в квартирі з 2005 р. 
		Свідок ОСОБА_4, який є товаришем позивача та протягом 20 років проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з свідком ОСОБА_3, пояснив, що товаришує з позивачем, відвідує його майже кожен вечір, щоб поспілкуватись та покурити, відповідача не бачив жодного разу і його місце проживання не відоме. 
		Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється в день звернення особи на підставі заяви особи або її законного представника, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть.
		Аналізуючи зазначене, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що відповідач не проживає у АДРЕСА_1 без поважних причин понад один рік, проте зареєстрований з 2005 року по теперішній час у вказаному житловому приміщенні, а позивач є власником даної квартири і сплачує кошти за житлово-комунальні послуги за відповідача, чим порушуються його права, тому суд вважає, що позовні вимоги доведені та підлягають задоволенню.
		Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення судового збору у сумі 487,20 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.ст.8, 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України суд,-
		В И Р І Ш И В :
		  Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Подільський районний відділ Державної міграційної служби України в м.Києві, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
		Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1. 
		Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, витарти по сплаті судового збору в сумі 487,20 грн. 
		Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.   
		Суддя     Г. Б. Супрун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...