Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/171/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2016. Зареєстровано: 19.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2016.
Дата набрання законної сили: 17.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"17" лютого 2016 р.                               м.Київ                              К/800/36685/15 
		 
		                                                                                                                         К/800/40637/15
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		 
		головуючого судді: суддів:        Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В.,  Зайця В.С.,
		секретар судового засідання - Ярош Д.В.,
		за участю представників
		позивача - ОСОБА_4,
		відповідача - 2- Колток О.М., 
		відповідача - 3- Нікіпелової К.Є., 
		представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол - Істейт» 
		- Орлова П.О., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол - Істейт» 
		на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 березня 2015 року
		та ухвалу       Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року 
		у справі          №826/171/15
		за позовом     ОСОБА_8 
		до                    1) Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної 
		                       служби України Хафусової Владислави В`ячеславівни, 
		           2) Державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління 
		           юстиції у м.Києві Дуднік Ольги Сергіївни, 
		           3) Державної реєстраційної служби України Головного управління юстиції у 
		           м.Києві, 
		третя особа:  Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» 
		про                  визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні 
		                       дії, -
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		          У січні 2015 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної                         служби України Хафусової Владислави В`ячеславівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м.Києві Дуднік Ольги Сергіївни, Державної реєстраційної служби України Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа:  Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
		         Позивач просив суд:
		         - визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В., що полягають у прийнятті рішення №17243506 від 17.11.2014 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - за ТОВ «Кей-Колект»;
		- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В. №17243506 від 17.11.2014 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
		- визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м.Києві Дуднік О.С., що полягають у проведенні 17.11.2014 державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - за ТОВ «Кей-Колект»;
		- зобов'язати Державну реєстраційну службу України (02660, місто Київ, вулиця Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код: 37508344) та Головне управління юстиції у місті Києві (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д, ідентифікаційний код: 34691374) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (записи) про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни №17243506 від 17.11.2014 року та про скасування запису про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року,позов задоволено частково. 
		Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В. №17243506 від 17.11.2014 року про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 
		Визнано протиправним дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м.Києві Дуднік О.С., що полягають у проведенні 17.11.2014 року на підставі рішення №17243506 від 17.11.2014 року державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		        Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з того, що відповідачами не доведено законності прийняття рішення про державну реєстрацію прав та здійснення реєстраційних дій по реєстрації прав за ТОВ «Кей-колект». Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідачів внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (записи) про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В. №17243506 від 17.11.2014 року та про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на нерухоме майно, суди попередніх інстанцій дійшли  висновку, що зазначені вимоги є передчасними.
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить повністю скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. 
		          Також не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сол - Істейт» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить повністю скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд. 
		          На адресу Вищого адміністративного суду України надійшли письмові заперечення від позивача, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.12.2007 року між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту. Згідно із договором позивачу надавався кредит в іноземній валюті у розмірі 407 000 доларів США, що складало 2 055 350 грн. Строк повернення - не пізніше 20.12.2027 року. 
		Кредит надавався для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1
		У забезпечення виконання зобов'язань приймається вищенаведена квартира. Порука - ОСОБА_12. 
		31.03.2009 року між банком та позивачем укладено додаткову угоду №1 про перенесення строків виконання зобов'язань. Складено графік платежів.
		20.12.2007 року між позивачем і банком також укладено договір іпотеки №73421, відповідно до якого позивач передає в іпотеку банку зазначену квартиру, яка є власністю іпотекодавця (позивача) на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2007 року №6334. 
		29.02.2012 року банком сформовано повідомлення на адресу позивача за №12-22/7002 про відступлення прав вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору факторингу. Копії договорів відступлення вимоги від 13.02.2012 року та копія договору факторингу №2 від 13.02.2012 року, які підписані між банком та ТОВ «Кей-Колект» долучені до матеріалів справи (а.с.185, 189, том 1).
		З довідки нотаріуса від 29.12.2014 року вбачається, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №17243506 від 17.12.2014 року, що прийнято державним реєстратором Хафусовою В.В.. 
		В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ТОВ «Кей Колект» на спірну квартиру за номером запису: 7715037 від 17.11.2014 року реєстраційний номер об'єкта 503230280000, згідно рішення №17243506 від 17.11.2014 року відносно вищезгаданої квартири. Підстава реєстрації - договір іпотеки 73421 від 20.12.2007 року, договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 13.02.2012 року.
		У матеріалах справи наявне повідомлення ТОВ «Кей-Колект» від 28.02.2014 року №135-12661, в якому зазначено про можливість викупити предмет іпотеки, здійснити погашення заборгованості у розмірі 350 000 доларів США.
		Крім того, у справі наявна копія повідомлення ТОВ «Кей-Колект» від 11.04.2014 року №110414/735439, направленого на адресу позивача, про намір звернути стягнення на предмет іпотеки. У повідомленні зазначено, що товариство придбало право вимоги заборгованості по кредитному договору, а тому є іпотекодержателем нерухомого майна. Позивача повідомлено, що загальна сума заборгованості складає станом на 05.04.2014 року 479 473,64 доларів США. Зазначено, що іпотекодержатель має право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, позивача попереджено, що товариство має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу від власного імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу.
		У повідомленні зазначено, що позивач має право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку з дня отримання повідомлення. Невиконання умов кредитного договору та іпотеки матиме наслідком продаж предмета іпотеки від імені ТОВ «Кей-Колект».
		До матеріалів справи надано копію листа ТОВ «Кей-Колект» від 02.04.2014 року №010414/735439 на адресу позивача про забезпечення доступу до предмету іпотеки. Аналогічне повідомлення було направлено на адресу ТОВ «Укрборг», яке діє від імені ТОВ «Кей-Колект».
		17.11.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Хафусовою В.В. Державної реєстраційної служби України прийнято рішення №17243506 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Рішення прийнято за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав, прийнятої 14.11.2014 року (№ 8960834), яка подана ТОВ «Кей-Колект» для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1. Вирішено провести державну реєстрацію права власності на вищезгадану квартиру за вищенаведеною адресою, а також відкрити розділ у реєстрі.
		Згідно із карткою №17210953 прийнятої заяви, яка зареєстрована 14.11.2014 року, до заяви, крім іншого, надано технічний паспорт та копія; копія договору №11273116000 від 20.12.2007 року та додатки, копія договору відступлення прав вимоги від 13.02.2012 року, копія договору факторингу №2 від 13.02.2012 року, додаткові угоди копія договору №11231160000 від 20.12.2007 року, лист від 30.10.2014 року №135-15032, копія наказу №11-к від 21.05.2014 року, копія наказу №75-к від 13.12.2013 року, копія протоколу від 12.12.2013 року №76; копія договору іпотеки 73421 від 20.12.2007 року, копія повідомлення №12-22/7702, повідомлення №135-12149; довідка №135-14987.
		В матеріалах справи міститься повідомлення ТОВ «Кей-Колект» від 03.12.2013 року №135-12149 про те, що товариство має намір стягнути звернення на предмет іпотеки шляхом продажу від власного імені вказаної квартири. Надано строк для самостійного погашення боргу протягом 30 днів з дати отримання повідомлення. Зазначено, що в разі відсутності від позивача повідомлення має намір погасити заборгованість за кредитним договором чи викупити майно, товариство має намір набути право власності на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» або продати майно в порядку статті 38 зазначеного Закону.
		Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: номер запису про право власності: 7715037, державний реєстратор: Дуднік Ольга Сергіївна, реєстраційна служба ГУЮ у м.Києві; підстава виникнення права власності: договір іпотеки 73421, серія та номер 6337, виданий 20.12.2007 року; договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, серія та номер 649-650, виданий 13.02.2012 року. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) 17243506 від 17.11.2014 року. Власник - ТОВ «Кей-Колект».
		Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України  виходить з наступного.
		Відповідно до положень частин першої, третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. 
		Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
		Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Як вбачається з матеріалів справи, сторони за договором іпотеки від 20.12.2007 №73421 домовилися про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору шляхом викладення у договорі іпотеки   розділу 5 "Застережень про задоволення вимог іпотекодержателя". 
		Згідно з частиною другою статті 36 Закону України "Про іпотеку", договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
		Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України "Про іпотеку", договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: 
		передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; 
		право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
		Згідно договору іпотеки від 20.12.2007 року №73421, позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: (п.5.2.1.) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; (п. 5.2.2.) отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». 
		Щодо протиправності рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на предмет іпотеки судова колегія виходить з наступного. 
		За змістом положень статті 36 Закону України "Про іпотеку" відповідне застереження в іпотечному договорі вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Згідно з пунктом 5.1 розділу 5 "Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя" договору іпотеки від 20.12.2007 №73421 сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. 
		Той факт, що сторони домовилися про застосування позасудового порядку   звернення стягнення на предметом іпотеки свідчить про те, що сторони дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя в один чи іншій спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбачений Законом України "Про іпотеку".
		При цьому, можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку визначені частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки. 
		Відсутність факту реалізації домовленості сторін щодо укладення окремої угоди про задоволення вимог іпотекодержателя за наявності відповідного застереження в іпотечному договорі, наявність якого прирівнюється до угоди про задоволення вимог іпотекодержателя, та яке за змістом вимог Закону України "Про іпотеку" свідчить про те, що сторони домовилися про позасудовий порядок врегулювання спору, не є обставиною, яка обмежує державного реєстратора у здійсненні відповідної реєстраційної дії. 
		Так, в матеріалах справи відсутні докази оспорення договору про іпотеку від 20.12.2007 №73421 повністю або ж у частині розділу 5 "Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя".
		Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. 
		Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. 
		Відповідно до пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:
		1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
		2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
		3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
		Як вбачається з матеріалів справи, разом із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру загальною площею 154,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ТОВ «Кей-Колект» довіреність, копію повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, Кредитний договір, технічний паспорт, Договір іпотеки.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
		Згідно з пунктом 1 пункту 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.
		Частиною першою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено випадки відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
		Частиною четвертою зазначеної статті визначено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
		З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказує на необґрунтованість позицій судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності рішень державних реєстраторів Хафусової В.В. та Дуднік О.С. від 17.11.2014 року №№17243506 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», оскільки їх прийнято з наданням заявником всіх документів, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №868, необхідних для реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. 
		Приймаючи до увагу те, що судами попередніх інстанцій зібрані всі необхідні докази у справі і вони не потребують додаткової перевірки, обставини справи з'ясовані повно та правильно, однак рішення першої та апеляційної інстанцій є помилковим, прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає на необхідне скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Висновки судів попередніх інстанцій при частковому задоволенні позовних вимог не відповідають фактичним обставинам та положенням закону.
		Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
		Керуючись статтею 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, - 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол - Істейт» - задовольнити.
		Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у справі          №826/171/15 - скасувати.
		Ухвалити нове рішення.
		У задоволенні позову ОСОБА_8 - відмовити повністю.
		Постанова може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...