Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/11841/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано судом: 22.02.2016. Зареєстровано: 23.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2016.
Дата набрання законної сили: 12.05.2016
Результат оскарження 12.05.2016 Харківський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                                    Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 Харків  
		18 лютого 2016 р.                                                                                 № 820/11841/15  
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Бадюкова Ю.В.,
		при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,  
		за участю представника позивача - Ставрова С.Ю.,
		представника відповідача - Мосійчука Р.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області   про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" (далі по тексту - позивач, ТОВ «Галлон Груп») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Київському районі) в якому просить суд, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0002042201, № 0002052201 та № 0002962201 від 21.07.2015 року. 
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акта перевірки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.06.2015 р. № 1935/20-31-22-01-07/36459407 були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 21.07.2015 року. 
		Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, зроблені в акті перевірки ТОВ "Галлон Груп", у зв'язку з чим просив суд скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення, оскільки, на його думку, вони прийняті без врахування фактичних обставин здійснення господарських операцій позивачем та вимогам чинного законодавства. 
		На думку позивача, формування ТОВ "Галлон Груп" сум валових витрат, податкового кредиту та розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перевіряємий період підтверджено належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами.
		Позивач вважає, що платник податків не несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність та інші дії своїх контрагентів та їхніх контрагентів. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. 
		Зазначає, що висновок в акті перевірки про те, що правочини укладені між ТОВ "Галлон Груп" та підприємствами-постачальниками ТОВ "Будкомплект", ТОВ "ВТІІ", ТОВ  "Лідер нафта", ТОВ  "ФТ Сервисис", ТОВ "ТК "Дніпротранснафта" не спричинили реального настання юридичних наслідків не відповідає наданим первинним документам. Щодо правовідносин з  ТОВ "Темп-К", позивач не погоджується з висновками податкового органу про  те, що оскільки станом на 31.12.2014 р. розрахунки за договором не проведено, суму за договором слід кваліфікували як безнадійна кредиторська заборгованість за ознакою: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, оскільки станом на 31.12.2014 р. вимога від кредитора про виконання зобов'язання до ТОВ "Галлон Груп" не надходила, в даному випадку відсутні підстави вважати суму 106450 грн. безнадійною кредиторською заборгованістю. Щодо відносин з ТОВ Страхова компанія "Прогрес",  ТОВ Страхова компанія "Професіонал", ПАТ Страхова компанія "Планета" за договорами добровільного страхування фінансових ризиків, вантажів та багажу позивач зазначає, що  факт надання послуги страхування не повинен бути обов'язково  пов'язаний безпосередньо з настанням страхового випадку.
		Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на обґрунтованість висновків акта Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.06.2015 р. № 1935/20-31-22-01-07/36459407 та прийнятих на підставі зазначеного акта оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. 
		Зазначив, що в ході перевірки встановлено, що позивач мав взаємовідносини з підприємствами-постачальниками  ТОВ "Будкомплект", ТОВ "ВТІІ", ТОВ  "Лідер нафта", ТОВ  "ФТ Сервисис", ТОВ "ТК "Дніпротранснафта",  правочини з якими не спричинили реального настання юридичних наслідків. Також, податковим органом встановлено, що за договором укладеним з ТОВ "Темп-К" на поставку нафтопродуктів в березні-квітні 2011 р. станом на 31.12.2014 р. розрахунки не проведено, в зв'язку з чим сума за договором є безнадійною кредиторською заборгованістю, отже є заборгованістю за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, в зв'язку з чим встановлено порушення п. 135.1., пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України занижено суму доходів, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 р. у розмірі 106450 грн. (безнадійна кредиторська заборгованість). Крім того, податковим органом встановлено, що по взаємовідносинам з ФО-П ОСОБА_3 не можливо обґрунтувати витрати відповідно до  яких сформована вартість цих послуг, а також як ці послуги вплинули на  отримання доходу підприємством в зв'язку з чим завищено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму витрат по отриманих інформаційно - консультаційних послугах, вартість яких була задекларована ТОВ "Галлон Груп" у складі витрат операційної діяльності (собівартості придбаних наготовлених) та реалізованих товарів у 2013 році  на суму 1650000 грн. 
		Також встановлено, що позивач користувався послугами страхових компаній на предмет добровільного страхування фінансових ризиків, вантажів та багажу згідно укладених договорів з ТОВ Страхова компанія "Прогрес",  ТОВ Страхова компанія "Професіонал", ПАТ Страхова компанія "Планета", оскільки за перевіряємий період на підприємстві не було жодного випадку страхового відшкодування перевіряючими зроблено висновок, що ризики відсутні і проведені фінансово-господарські операції не потребують страхування, таким чином не встановлено зв'язок проведених операцій зі страхування з фінансово-господарською діяльністю підприємства.
		Як зазначає відповідач, викладені обставини свідчать про неможливість позивачем реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив повністю відмовити в його задоволені.
		Перевіривши матеріали справи і оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи - код 36459407, місцезнаходження: 61070 м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.1, перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з  04.06.2009 року за №23334. Позивач був зареєстрований платником ПДВ з 26.06.2009 р. згідно свідоцтва платника податку на додану вартість від 25.10.2012 року №200078291. 
		Крім того, як зазначено в акті перевірки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" взято на облік, як платник податків за неосновним місцем обліку: в Західній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області 20.03.2014 р. та ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області 19.03.2014 р.
		Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються (ч. 3 ст. 72 КАСУ).
		Судом встановлено, що з 02.06.2015 р. по 22.06.2015 р. на підставі направлень від 29.05.2015 р. № 686, 687 та від 09.06.2015 р. № 713, від 10.06.2015 № 721, від 15.06.2015 року № 732, виданих Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, згідно із п.п. 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України, наказів ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.05.2015 р. № 687, від 09.06.2015 року № 697, проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2015 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2015 р.
		За результатами перевірки складено акт від 30.06.2015 р. № 1935/20-31-22-01-07/36459407 "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2015 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2015 р." (далі по тексту - акт перевірки)(т.1 а.с.16-61).
		У висновках акта перевірки встановлені наступні порушення: п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.2 п. 138.10 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток в сумі 2831587 грн., в т. ч. в 1 кв. 2012р. в сумі 319178 грн., півріччя 2012р. супі 1186503 грн., 3 квартали 2012 р. в сумі 13 15 493 грн., рік 2012 в сумі 1928422 грн., рік 2013 у сумі 438131 грн. та рік 2014 в сумі 465034 грн., та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 р. в сумі 944392 грн.; ст.185, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого,  встановлено заниження ПДВ в сумі 133964 грн., в тому числі по періодам: серпень 2012 р. в сумі 777 грн., жовтень 2012 р. в сумі 1996 грн., лютий 2013 р. в сумі 3200 грн., квітень 2013 р. в сумі 2143 грн., травень 2013 р. в сумі 19880 грн., червень 2013 р. в сумі 29820 грн., липень  2013 р. в сумі 29820 грн., серпень 2013 р. в сумі 18638 грн.
		На підставі акта від 30.06.2015 р. № 1935/20-31-22-01-07/36459407 були винесені податкові повідомлення-рішення №0002042201 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 944392,00 грн.; № 0002052201 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств всього на суму 3539484, 00 грн., в тому числі 2831587,00 грн. за основним платежем та 707897,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0002062201 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 167455,00 грн., в тому числі 133964,00 грн. за основним платежем та 33 491,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
		Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" розпочало процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.
		За результатами розгляду скарги ТОВ "Галлон Груп" рішенням Головного управління ДФС у Харківській області №2907/10/20-40-10-04-14 від 11.09.2015 р. та рішенням ДФС України № 24489/6/99-99-10-01-04-25 від 18.11.2015 року спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення (т. 1 а.с. 65-91).
		Як вбачається з матеріалів справи та було підтверджено сторонами при розгляді справи, позивачем у перевіряємий період були придбані товари (послуги) від наступних контрагентів-постачальників:
		- ТОВ "Будкомплект" - договір поставки  № 12 від 16.04.2013 року між ТОВ "Галлон Груп" (покупець ) та ТОВ "Будкомплект" (постачальник) (т.1 а.с 93-94)
		Згідно п. 1 зазначеного договору постачальник поставляє та передає у власність покупця пічне паливо нафтове (далі товар), в кількості 21300 літрів, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору. Ціна переданого у власність покупця товару складає 5,60 грн. за 1 л. Доставка Товару здійснюється за домовленістю сторін (п. 2. договору). Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається у момент підписання видаткової накладної. Покупець здійснює прийом товару від постачальника автомобільним транспортом постачальника або покупця, в залежності від умов поставки. Показники кількості, зафіксовані в товаросупровідних документах, служать базою для остаточних рахунків між сторонами по даному договору (п. 4 договору). Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та дії до 31.12.2013 р. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свій намір розірвати договір протягом дії договору, він вважається пролонгованим на один календарний рік ( п. 5 договору)
		Вартість придбаного товару (паливо пічне нафтове) згідно видаткових і податкових  накладних складає 629 237,0  грн.  (2013  рік);  до  складу податкового  кредиту віднесена сума податку на додану вартість по зазначеним операціям у сумі 125 849,0 грн. (квітень  -   серпень   2013   року).  
		Транспортування товару здійснювалося ТОВ "Лімарті" та ПП "Александр",  про що зазначено в акті перевірки від 30.06.2015 р. № 1935/20-31-22-01-07/36459407.
		Факт здійснення господарських операцій підтверджується  копіями податкових та видаткових накладних, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, оборотною відомістю  (т.1 а.с. 198-250).
		Судом встановлено, що придбаний позивачем   товар   у   ТОВ "Будкомплект",  пічне паливо нафтове, був проданий ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" за договором від 20.09.2012 р. № 20-09/1 с, що підтверджується копіями податкових та видаткових накладних, оборотною відомістю (т.2 а.с.1-26).
		Також у перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини із ТОВ "ВТІІ" (36987255). вартість придбаного товару (меблева фурнітура, фарба, грунт) згідно з виписаними рахунками-фактурами та на підставі видаткових і податкових накладних склала 10715,0 грн. (2013 рік); до складу витрат віднесена сума 12858, 66 грн., а до складу податкового кредиту віднесена сума податку на додану вартість по зазначеним операціям у сумі 2 143,0 грн. (квітень 2013 року)  (т.2 а.с. 164-168).
		Як встановлено в ході перевірки, податкові накладні виписані на підставі первинних документів (видаткових накладних, платіжних доручень на суму 2143, 10 грн. Розрахунки відбулися у безготівковій формі. Станом на 31.12.2014 р. заборгованість відсутня.
		Як вбачається з матеріалів справи позивач здійснював господарські операції із ТОВ "Лідер Нафта" (37931989) на підставі договору купівлі-продажу від 05.02.2013 року за № 12ХТ на придбання талонів на пальне. Вартість придбаного товару (талона на пальне) згідно з договором купівлі - продажу  від 05.02.2013 № 12ХТ, на підставі видаткової та податкової накладних - 16000,0 грн. (2013 рік), до складу податкового кредиту віднесена сума податку на додану вартість по зазначеній операції у розмірі 3200,0 грн. (лютий 2013 року)(т.2 а.с. 147-149).
		Як встановлено в ході перевірки, податкові накладні виписані на підставі первинних документів (видаткових накладних, платіжних доручень на суму 3300, 00 грн. Розрахунки відбулися у безготівковій формі. Станом на 31.12.2014 р. заборгованість відсутня.
		Крім того, між ТОВ «Галлон Груп» та ТОВ "ФТ Сервисис" (37120291) був укладений договір надання транспортних послуг від 01.08.2012 № 010812. Вартість придбаних послуг була віднесена до складу витрат  на підставі акта виконаних робіт і податкової накладної - 3885,0 грн. (2012 рік), до складу податкового кредиту віднесена сума податку на додану вартість у розмірі 777,0 грн. (серпень 2012 року)(т.2 а.с. 160-163).
		Як встановлено в ході перевірки, податкові накладні виписані на підставі первинних документів (видаткових накладних, платіжних доручень на суму 776, 90 грн. Розрахунки проводилися у безготівковій формі. Станом на 31.12.2014 р. заборгованість відсутня.
		ТОВ "ТК "Дніпротранснафта" (37425507) надавало позивачу транспортні послуги згідно з договором надання транспортних послуг від 21.05.2012 р. Вартість придбаних послуг з транспортування віднесено до складу витрат на підставі акта виконаних робіт і податкової накладної  в розмірі 9980, 0 грн. (2012 рік) до складу податкового кредиту віднесена сума податку на додану вартість у розмірі 996,0 грн. (вересень 2012 року). (т.2 а.с.52-98).
		Як встановлено в ході перевірки, податкові накладні виписані на підставі первинних документів (видаткових накладних, платіжних доручень на суму 996, 90 грн. Розрахунки проводилися у безготівковій формі. Станом на 31.12.2014 р. заборгованість відсутня.
		Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
		Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
		Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених     розділом II цього Кодексу.
		При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту     139.1     статті     139 Податкового кодексу України     не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього  Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
		- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
		- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
		а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
		б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
		в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
		г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.
		Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України  визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
		- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
		- дата отримання платником податку товарів/послуг.
		В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
		Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.
		Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства суд дійшов до висновку, що договори були складені з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.
		Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.
		Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.
		Статтею 61 Конституції України     встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі     ст. 67 Конституції України     кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1     ст. 19 Конституції України     правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема     Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товарів (послуг), і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.
		Суд зазначає, що виходячи зі змісту п.     1.1. ст.1 Податкового кодексу України     відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями     Податкового кодексу України.
		Згідно     ст. 61 Податкового кодексу України     податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
		Як вбачається з акта від 30.06.2015 р. № 1935/20-31-22-01-07/36459407, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України, відповідач посилається на отримані акти, а саме: акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 29.12.2014 р. № 6142/20-30-22-01/33066131   "Про  результати   невиїзної   документальної   позапланової   перевірки   ТОВ БУДКОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 33066131) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ "МОДУС" за період лютий, березень, квітень, травень, червень липень, серпень, вересень, жовтень,   листопад, грудень 2013 р.,  їх реальності, повноти відображення в обліку та подальшого використання в господарській діяльності";  акт ДПІ  у  Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 27.06.2013 року № 442/22.5-136987255 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю    "ВТП", щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення, в обліку, за період 01.04.2013р. - 31.05.2013 р.; акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м.  Києва від 20.06.2014 №1483/2207/37931989 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ЛІДЕР НАФТА", щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 по 31.03.2014 року"; акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києв від 29.08.2014 р. № 836/3-22-07-37120291 "Про не можливість проведення зустрічної звірки ТОВ ФТ "Сервисис" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року па 28.08.2014 р.; акт Дніпродзержинської ОДПІ від 27.02.2013 №2077/76/22.5-07/37425507 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТК "ДНІПРОТРАНСНАФТА" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з  ТОВ "Шоковіта", ПП"АТМ", ТОВ "ВК" Віконні системи", ТОВ "Галактика М" , ПП"Екоскан Сервіс" , ТОВ "Ліга" , ТОВ "Ангстрем Континенталь" , ТОВ"Дидактика", ТОВ "Лігран" , ТОВ"Ферріт Д" , ТОВ "Матадор" , ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д" , ТОВ "Супутник", ПП"Транс Атлантика Сервіс" , ПП "Мегіур", ТОВ "Техніка" за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р.
		З цього приводу суд зазначає, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим. Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок чи податкова інформація   інших податкових органів. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку та сплати податку до бюджету. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку, є індивідуальною і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.
		Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами та наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.
		Судом встановлено, що позивач та його контрагенти, щодо яких відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ, на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому законом порядку (т.4 а.с. 10-43), знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угод, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.
		З наданих до суду податкових  декларації з ПДВ з січня  2012  року по квітень 2015 року вбачається, що до складу податкового кредиту були включені податкові накладні отримані  від вказаних контрагентів  (т. 2 а.с. 183-250, т. 3 а.с. 1-250 т.4 а.с. 1-9).
		Враховуючи викладене суд вважає висновки податкового органу про те, що правочини укладені між ТОВ "Галлон Груп" та підприємствами-постачальниками ТОВ "Будкомплект", ТОВ "ВТП", ТОВ  "Лідер нафта", ТОВ  "ФТ СЕРВИСИС", ТОВ "ТК "Дніпротранснафта" такими, що не спричинили реального настання юридичних наслідків, помилковими.
		Вище викладені обставини спростовують висновки податкового органу про порушення  позивачем положень ст. 185, п.198.3 ст. 198  Податкового Кодексу України.
		У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
		Щодо правовідносин із ТОВ "Темп-К" судом встановлено, що між ТОВ "Галлон Груп" (покупець ) та ТОВ "Темп-К" (продавець) був укладений договір на відпуск нафтопродуктів № Т-0000023 від 21.03.2011 року (т.1 а.с 102-104).
		Згідно пп. 1.1 зазначеного договору продавець зобов'язується за рахунок покупця організувати і забезпечити безперебійну заправку паливом автотранспорт покупця, покупець - приймати і оплачувати паливо відповідно до умов цього договору. Асортимент, кількість, ціна за літр палива визначається відповідними рахунками-фактурами. (пп. 1.2 договору) Право власності на паливо виникає у покупця з моменту отримання видаткових документів і надходження грошових коштів на рахунок продавця. (пп. 1.3.  договору) З моменту видачі покупцю видаткової накладної та до моменту відвантаження палива покупцю, продавець зобов'язується забезпечити збереження палива, яке є власністю покупця на протязі 3-х місяців. (пп. 1.4. договору) Покупець сплачує продавцю вартість палива шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку-фактури на протязі 3-х банківських днів з моменту його отримання. (пп. 3.1  договору)
		Як на порушення податкового законодавства відповідач посилається на те, що в березні-квітні 2011 р. від ТОВ "Темп-К" були отримані нафтопродукти на суму 106449,98 грн. та станом на 31.12.2014 р. розрахунки не проведено, отже податковий орган зробив висновок , що це є безнадійною кредиторською заборгованістю, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
		Суд не погоджується із вказаним висновком відповідача, оскільки згідно пп. 3.1  договору на відпуск нафтопродуктів № Т-0000023 від 21.03.2011 року покупець сплачує продавцю вартість палива шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку-фактури на протязі 3-х банківських днів з моменту його отримання. 
		Оскільки рахунки-фактури на сплату за паливо ТОВ "Темп-К" не складалися, зазначене питання під час перевірки відповідачем не досліджувалося, доказів отримання позивачем рахунків - фактур від контрагента відповідачем не надано, зворотнього матеріали справи не містять, станом на 31.12.2014 р. вимога від кредитора про виконання зобов'язання до ТОВ "Галлон Груп" не надходила, то в даному випадку відсутні підстави вважати суму 106450 грн. безнадійною кредиторською заборгованістю.
		Також суд зазначає, що ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
		Щодо застосування пп. "а" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відносно заборгованості за зобов'язаннями, стосовно яких минув строк позовної давності, то відповідно до частини 1 ст. 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність - скорочена або більшій тривалості порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦКУ). Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст. ст. 253 - 255 ЦКУ.
		Таким чином, під безнадійною заборгованістю, що підпадає під ознаку пп. "а" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, слід вважати заборгованість, за якою минув термін позовної давності у разі, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків.
		Щодо правовідносин ТОВ "Галлон Груп" та ФО-П ОСОБА_3 в акті перевірки зазначено, що оскільки по взаємовідносинам з ФО-П ОСОБА_3 не можливо обґрунтувати витрати відповідно до  яких сформована вартість наданих  ФО-П ОСОБА_3  послуг, а також як ці послуги вплинули на   отримання доходу підприємством, перевіряючи зробили висновок про завищення сум витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму витрат по отриманих інформаційно - консультаційних послугах, вартість яких була задекларована ТОВ "ГАЛЛОНГРУП" у складі витрат операційної діяльності (собівартості придбаних наготовлених) та реалізованих товарів у 2013 році  на суму 1650000 грн.
		Суд не погоджується із зазначеним твердженням відповідача, з наступних підстав.
		Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.
		Згідно п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
		Як передбачено   пп. 138.10.2. п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.
		З матеріалів справи та акту перевірки вбачається, що в перевіряємому періоді ТОВ "Галлон Груп" для ведення фінансово-господарської діяльності користувався інформаційно-консультативними послугами, згідно укладених договорів між ТОВ "Галлон Груп" (замовник) та ФО-П ОСОБА_3 (виконавець) про надання інформаційно-консультаційних послуг № 1-К від 05.01.2012 р. (т.1 а.с. 110-111), №14-К від 15.01.2014 року   (т.2 а.с. 104-105).
		Згідно пп. 1.1.  договору № 1-К від 05.01.2012 р. замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання виконавцеві та зобов'язується оплатити його послуги, а виконавець зобов'язується здійснити інформаційно-консультаційне обслуговування персоналу замовника з податкових та бухгалтерських питань, пов'язаних з виробничою діяльністю замовника. 
		Згідно пп. 1.1.  договору №14-К від 15.01.2014 року   замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання виконавцеві та зобов'язується оплатити його послуги, а виконавець зобов'язується здійснити інформаційно-консультаційне обслуговування персоналу замовника з питань комерційної цільності і управління підприємством, пов'язаних з виробничою діяльністю замовника, а саме: напрями розвитку нафтогазового комплексу; огляд і прогноз діяльності внутрішнього і світового ринку; роздрібні торгові мережі з продажу нафтопродуктів; аналіз динаміки цін; аналіз діючих конкурентів в тому ж сегменті ринку; прогнози, рекомендації до рішень, що приймаються; побудова оптимальної збутової мережі.
		В договорах № 1-К від 05.01.2012 р., №14-К від 15.01.2014 року  також зазначено, що на підтвердження факту надання виконавцем замовнику інформаційно-консультаційних  послуг відповідно за договором складається  відповідний  акт виконаних робіт (послуг). (пп. 2.1 договору). Вартість виконаних інформаційно-консультаційних послуг виконавцем за договором визначається в відповідних актах виконаних робіт (послуг) (пп. 2.2  договору). На підставі акту виконаних робіт (послуг), що є невід'ємною частиною договору узгоджується факт виконання та оплати взаємних вимог. У випадках зміни вартості послуг через причини, названі у п. 3.1 даного договору, вносяться зміни, які фіксуються доповненнями до цього договору (пп. 2.3 договору). Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та дії до тих пір, поки одна із сторін не менше ніж за 14 днів не повідомить іншу сторону про розірвання договору (п.п. 5.1 договору).
		Сума задекларованих витрат за договорами склала 2470000,0 грн. (2012 рік - 420 000,0 грн., 2013 рік - 1 650 000,0 грн., 2014 рік - 400000,0 грн.).
		Факт надання виконавцем замовнику інформаційно-консультативних послуг підтверджується копіями актів надання послуг, актом звірки взаєморозрахунків (т.1 а.с. 114-119; т. 2 а.с. 108-112).
		Отже, вище викладені обставини спростовують висновки податкового органу про порушення позивачем положень п.п.138.1.1 п. 138.1, пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.2 п. 138.10 Податкового кодексу України.
		Також, згідно акта перевірки у перевіряємому періоді ТОВ "Галлон Груп" при проведенні фінансово-господарської діяльності користувався послугами страхових компаній на предмет добровільного страхування фінансових ризиків, вантажів та багажу згідно укладених договорів, а саме:
		- ТОВ "Страхова компанія "ПРОГРЕС" договір № Г01 30-12 від 30.12.2011 р., добровільне страхування вантажів (ПММ) по території України, страхова сума 54 476 599,98 грн., страховий платіж 1519 896,02 грн.; договір № Г01 03-05 від 03.05.2012 р.   добровільне страхування вантажів (ПММ) по територій України, страхова сума 40 930 139,66 грн., страховий платіж 1141 950,90 грн.; договір № ФР02 01-06 від 01.06.2012 р., добровільне страхування вантажів, страхова   сума   40 003 900,36   грн.,   страховий   платіж   2 988 168,38   грн. (страховим   випадком   за   цим   договором      є   факт   отримання   збитків страхувальником внаслідок невиконання одним або декількома учасниками Угоди, обумовлених угодою зобов'язань згідно переліку); (т. 1 а.с. 145-167)
		- ТОВ "Страхова компанія "ПРОФЕСІОНАЛ" договір № Г02/07-01 від 02.07.2012 р., добровільне страхування вантажів (ПММ) по території України, страхова сума 21 991 668,40 грн., страховий платіж 6503 372,54 грн.; договір № Г01/10-01 від 01.10.2012 р., добровільне страхування вантажів (ПММ) по території України, страхова сума 25 013 392,73 грн., страховий платіж 1 000 535,71 грн.; договір   №   Ф01/10-04   від   01.10.2012   р.,   добровільне   страхування фінансових ризиків (сума дебіторської заборгованості по покупцям станом на 01.10.2012    р.),    страхова   сума    27 266 154,87    грн.,    страховий    платіж 1 498 173,01 грн.; (т. 1 а.с. 120-144)
		- ПАТ "Страхова компанія "ПЛАНЕТА" договір № 07011014ФР від 01.10.2014 р., добровільне страхування фінансових ризиків (сума дебіторської заборгованості по покупцям станом на 01.10.2014 р.), страхова сума 33 571 820,57 грн., страховий платіж 3021 463,85 грн. (т. 1 а.с. 168-172)
		Предметом договорів страхування фінансових ризиків є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з матеріальними збитками страхувальника внаслідок невиконання, неналежного виконання контрагентом страхувальника своїх зобов'язань з ними між ними за укладеними угодами з підприємствами: КП  "ШЛЯХРЕМБУД",  код ЄДРПОУ 03359182,  ТОВ "ПАРКІНГ+", код ЄДРПОУ 32868719, КП "ХАРКІВСЬКІ  ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ",  код ЄДРПОУ 11557119, КП "ХАРКІВВОДОКАНАЛ", код ЄДРПОУ 03361715, ТОВ "БК "УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ" код ЄДРПОУ 35679845, ТОВ "РЕАЛ - НП", код ЄДРПОУ 37180256.
		Постійними перевізниками ППМ, нафтопродуктів були ТОВ "Транспортна компанія "Дніпротранснафта", код ЄДРПОУ 37425507, ФОП ОСОБА_5, код НОМЕР_1.
		Усі істотні умови договорів страхування (страхова сума, страховий платіж, строк дії договору, об'єкт договору страхування, страхові ризики та ін.) узгоджувались сторонами у кожному окремому договорі.
		В ході виконання наведених договорів страхування, сторонами були складені та підписані акти виконань зобовязань, копії яких наявні в матеріалах справи. (т. 1 а.с. 125-129,140-144, 152-155,160-167)
		ТОВ "Галлон Груп" до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) " у перевіреному періоді були віднесені страхові платежі на загальну суму 11770560,69 грн., в тому числі: І квартал 2012 р. - 1519896,02 грн.; II квартал 2012р.  -  4130119,28 грн.; III квартал 2012 р. - 600372, 54 грн.; IV квартал 2012 р.   -   2498709,00 грн.; 2014р. -  3021463,85 грн.
		Перевіркою встановлено, що за перевіряємий період на підприємстві не було жодного випадку страхового відшкодування і зроблено висновок, що ризики відсутні і проведені фінансово-господарські операції не потребують страхування, таким чином не встановлено зв'язок проведених операцій зі страхування з фінансово-господарською діяльністю підприємства.
		За визначенням статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
		Відповідно до статті 4 Закону України "Про страхування" предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).
		Згідно зі статтею 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього     Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
		Згідно пп. 9, 18 ч.4 ст. 6 Закону України "Про страхування" видами добровільного страхування можуть бути, зокрема,  страхування вантажів та багажу (вантажобагажу); страхування фінансових ризиків.
		Суд зазначає, що факт надання послуги страхування не пов'язаний безпосередньо з настанням страхового випадку. Визначення страхування як форми захисту осіб від настання певних подій, обумовлених договором страхування, не включає такої ознаки, як обов'язкове і неминуче настання відповідної події. З моменту вступу в силу договору страхування (сплати страхової премії) і впродовж усього терміну дії договору страхування, послуга страхування є зробленою (наданою), адже упродовж усього терміну дії такого договору застрахований інтерес страхувальника є захищеним.
		Відтак, висновок відповідача щодо порушення позивачем  п. 138.1, п, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим,  завищено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму страхових платежів які були задекларовані ТОВ "Галлон Груп" у складі витрат операційної діяльності (собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму   11770560,69 грн., є необґрунтованим.
		Оскільки висновки податкового органу про заниження податкового кредиту та заниження податку на прибуток не знайшли свого підтвердження, суд вважає необґрунтованим и висновки про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 р. в сумі 944 392 грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
		Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.
		Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими  в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення №0002042201, № 0002052201 та № 0002962201 від 21.07.2015 року підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги підлягають задоволенню
		Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
		Скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.07.2015 року № 0002042201 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 944392, 00 грн. (дев'ятсот сорок чотири тисячі триста дев'яносто дві гривні) за основним платежем .
		Скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.07.2015 року № 0002052201 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3539484, 00 грн. (три мільйони п'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні), в тому числі 2831587, 00 грн. (два мільйони вісімсот тридцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім гривень) за основним платежем та 707897, 00 грн. (сімсот сім тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
		Скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.07.2015 року № 0002062201 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 167455, 00 грн. (сто шістдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять гривень), в тому числі 133964, 00 грн. (сто тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят чотири гривні) за основним платежем та 33491, 00 грн. (тридцять три тисячі чотириста дев'яносто одна гривня) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
		Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, м. Харків, вул. Червоношкільна наб., 16, код 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, ідентифікаційний код 36459407) суму сплаченого судового збору в розмірі 69796, 97 грн. (шістдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто шість гривень 97 копійок).
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		                    Суддя                                                                              Бадюков Ю.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...