Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-7460/12/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2016. Зареєстровано: 23.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2016.
Дата набрання законної сили: 12.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		          ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		УХВАЛА
		          
		12 лютого 2016 року                                             м. Київ                                                         К/800/3398/16
		 
		          Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі за позовом Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кабінету міністрів України, Міністерства культури України, треті особи : Публічне акціонерне товариство "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація"; ОСОБА_4; Київська міська державна адміністрація; Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву; Головне управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконною та нечинною постанови, зобов'язання вчинити дії,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		         На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року, в якій скаржник ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та прийняття нового судового рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року, позов задоволено частково.
		        Задовольняючи позов частково суди попередніх інстанцій виходили з того, що правових підстав (відсутність критерій, встановлених статтею 10 «Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України») для виключення Гостинного двору із списку пам'ятників архітектури, що перебувають під охороною держави не існувало. Оскаржувана постанова прийнята Кабінетом Міністрів України без урахування всіх обставин, які необхідні були для її прийняття та визначені статтею 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Відмовляючи в частині позовних вимог, суди виходили з того, що позивачі просили зобов'язати Міністерство культури України ініціювати питання про внесення будівлі Гостинного двору на Контрактовій площі,4, у місті Києві до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Оскільки станом на час розгляду справи наказом Міністерства культури України від 15.10.2014 року № 869 Гостинний двір (Контрактова площа,4) занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України вказана позовна вимога задоволенню не підлягає. Суди також зазначили, що питання про внесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення відповідного подання до Кабінету Міністрів України є дискреційним повноваженням суб'єкта владних повноважень, відтак суд не уповноважений втручатись в його діяльність.
		Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
		Таким чином, з аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
		          Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки судами встановлено спростування наказом   Міністерства культури України від 15 жовтня 2014 року №869 "Перелік об'єктів культурної спадщини у м.Києві, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення" основної підстави (відсутність необхідних критеріїв у будівлі Гостинного двору для віднесення її до об'єкту культурної спадщини національного значення) для прийняття оскаржуваної постанови, суди дійшли обґрунтованого висновку про прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 15 серпня 2011 року №1380 без урахування всіх обставин, які мали значення для її прийняття та встановлені Законом України "Про охорону культурної спадщини", зокрема статтею 13.
		          Крім того,  приходжу до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обгрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року.
		          Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		          Суддя                                                                                                             Кравцов О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...