Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/5006/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 23.02.2016. Зареєстровано: 23.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2016.
Дата набрання законної сили: 09.06.2016 (частково)
Результат оскарження 09.06.2016 Апеляційний суд Івано-Франківської області: скасовано вирок частково з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 346/5006/15-к 
		Провадження № 1-кп/346/39/16
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		23 лютого 2016 року м. Коломия
		Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
		 у складі:головуючого- судді ОСОБА_1 
		 з участю секретаря ОСОБА_2 ,
		 прокурора ОСОБА_3 
		 потерпілого ОСОБА_4 
		 обвинуваченого ОСОБА_5 
		 захисника ОСОБА_6 
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 24 вересня 2015 року за № 12015090180000813 за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Губаха, Пермської області, Російська Федерація, жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, освіта середня, не працюючого, згідно ст.. 89 КК України не судимого, депутатом не являється, громадянина України;
		У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 вчинив необережне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.
		Злочин вчинено при наступних обставинах. 23 вересня 2015 року близько 23.55 год., біля будинку № 17 по вул. Бандери в м. Коломия, у ОСОБА_5 виник словесний конфлікт з потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з приводу того, що останні голосно розмовляли в пізній час і на зауваження не реагували. В ході суперечки, ОСОБА_5 , перебуваючи на вул. Бандери, в ході боротьби з ОСОБА_4 , не маючи наміру на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, з необережності, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг їх передбачити, наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар ножем в грудну клітку зліва, спричинивши ОСОБА_4 , згідно висновку експерта №292 від 27.10.2015 року тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани лівої половини грудної клітки із наскрізним ушкодженням лівого купола діафрагми, проникненням в ліву плевральну та черевну порожнини, лівобічним гемо пневмотораксом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України не визнав та пояснив, що 23 вересня 2015 року він перебував по місцю свого проживання по АДРЕСА_2 . З вулиці лунали голосні крики та нецензурна лайка. З вікна у квартирі він робив неодноразові зауваження, просив бути тихіше. Однак на його вимогу особи, які перебували в дворі ніяк не реагували, продовжували голосно кричати. Тоді він здійснив дзвінок на 102, викликав поліцію. Однак поліція довго не приїжджала. Тоді вирішив вийти на вулицю, щоб заспокоїти тих осіб, які порушували громадський порядок. З собою взяв кухонний ніж. Зробив це з метою самозахисту, а також, щоб налякати осіб, які перебувли на подвірї та кричали. Вийшовши з підїзду, він підійшов до лавки, на якій перебували, як йому тепер відомо ОСОБА_4 та ОСОБА_7 та зробив їм зауваження, запропонувавши при цьому перейти на іншу сторону дороги, оскільки там було більш освітлено та людно. Перейшовши дорогу, вони домовилися розходитися, конфлікт було вичерпано. Однак, коли він вже збирався повернутися додому, його ззаду схопив за шию ОСОБА_7 почав душити та потягнув назад. В цей час ОСОБА_4 перебував перед ними. Падаючи він інстинктивно махнув рукою, в якій був кухонний ніж та наніс ОСОБА_4 цим ножем удар. Потерпілий ОСОБА_8 зловив його за руку з ножем і впав на нього. Після цього їх підняли та розтягнули працівники поліції, які зявилися на місці пригоди. У вчиненому розкаюється, стверджує, що умислу на заподіяння ОСОБА_4 будь-якого тілесного ушкодження не мав.
		Не зважаючи на такі показання обвинуваченого, його вина у вчиненому доведена повністю і підтверджується наступними доказами.
		Показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що 23 вересня 2015 року біля 24.00 год. сидів з знайомим на лавочці біля будинку на вул. Степана Бандери та розмовляв. З вікна будинку виглянула жінка і зробила їм зауваження з приводу голосної розмови. Через деякий час з вікна виглянув ОСОБА_5 та почав їм погрожувати фізичною розправою і сказав, що викликав міліцію. Приблизно через 10 хв. він вийшов з підїзду до пояса голий з кухонним ножем в руці. Підійшов до них та почав кричати, поводити себе агресивно. Тоді вони почали відходити та намагались заспокоїти обвинуваченого. Так вони всі разом перейшли дорогу та зупинились біля зупинки та магазину по вул. Бандери. Коли обвинувачений відволікся на автомобіль, він спробував забрати в нього ніж, зловив за руку та в ході боротьби відчув удар ножем в грудну клітку зліва. Після цього він впав разом з обвинуваченим на землю і продовжував з ним боротися. Згодом приїхали працівники міліції і відтягнули їх одне від одного. Момент удару не бачив, чи вдарив його ОСОБА_5 ножем умисно, чи ні сказати не може.
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 є її цивільний чоловік, вони проживають разом. 23 вересня 2015 року, вона приїхала з роботи та відпочивала вдома. Близько 23-24 год. почула на вулиці крики та нецензурну лайку. Вона з вікна зробила зауваження особам, які кричали, на що почула в свій бік образи. Тоді з вікна зауваження зробив ОСОБА_5 . Однак крики продовжувалися, і вона вирішила викликати міліцію. Її виклик прийняли, однак міліція довго не приїжджала, а тому в міліцію зателефонував ще і ОСОБА_5 . Через деякий час з вулиці продовжували голосно кричати та викликати ОСОБА_5 розібратися. На що останній не витримав і вийшов на вулицю, а вона вийшла на балкон. Бачила, як ОСОБА_10 підійшов до лавочки, де сиділи двоє людей, в нього в руці був ніж, однак руку з ножем тримав опущену вниз. Вони між собою розмовляли деякий час, тоді всі разом пішли в сторону дороги. Перейшовши дорогу зупинились та продовжували розмову. Через деякий час ОСОБА_5 розвернувся спиною до цих осіб і пішов в сторону будинку, однак один з них, хто саме не пам`ятає, накинувся на нього ззаду і почав душити. Вони впали на землю і боролися. В цей момент приїхали працівники міліції та розборонили їх. На ОСОБА_5 відразу наділи наручники. Вказала, що момент удару ножем вона взагалі не бачила.
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він працює інспекторм Коломийського відділу поліції. 23 вересня 2015 року заступив на чергування в піший патруль в складі двох чоловік. Поступило повідомлення про порушення тиші на вул. Бандери в м. Коломия. Їх на службовому автомобілі підібрав ще один працівник поліції і вони в складі вже трьох осіб поїхали на цей виклик. Приїхавши на вул. Бандери, побачили на тротуарі трьох людей, які лежали на землі і боролися. З метою припинити конфлікт, відтягнули спочатку особу, яка була зверху, наступного відтягнули високого чоловіка, як йому тепер відомо- ОСОБА_5 , який в руці тримав ніж. Третій чоловік-потерпілий ОСОБА_8 , лежав на землі і тримався рукою за руку ОСОБА_10 , в якій був ніж. Побачив у потерпілого ОСОБА_8 рану в ділянці грудей та велику кількість крові на футболці. Викликав відразу швидку. Пояснив також, що обвинувачений вів себе агресивно по відношенні до ОСОБА_8 , погрожував їм. Вказав, що на його думку як ОСОБА_5 так і ОСОБА_4 були в стані алкогольного сп`яніння.
		Свідок ОСОБА_7 пояснив, що 23 вересня 2015 року він зустрівся з потерпілим ОСОБА_4 . Випили на заправці пива і присіли на лавку по вул. Бандери в м. Коломия поспілкуватись. Через деякий час з вікна будинку почули жінку, яка просила бути тихіше. Згодом з того самого вікна кричав вже чоловік, казав бути тихіше, а також погрожував фізичною розправою. За декілька хвилин він побачив, що з будинку вибіг ОСОБА_5 з оголеним торсом і ножем в руці та направився в їхню сторону. Вони разом з ОСОБА_4 встали з лавочки і задом почали відходити та намагались заспокоїти обвинуваченого. На що останній не реагував, розмахував в їхню сторону ножем. Таким чином перейшли проїджу частину вулиці Бандери. В якийсь момент ОСОБА_4 зробив спробу відібрати в ОСОБА_5 ніж, зловив його за руку з ножем і між ними почалася боротьба, під час якої обоє впали на землю. Він намагався відтягнути ОСОБА_10 від ОСОБА_8 , однак йому це не вдалося, приїхали працівник міліції, відкинули спочатку його, а потім і обвинуваченого від потерпілого. Ствердив, що він не бачив, як саме ОСОБА_5 наніс удар ножем потерпілому.
		Свідок ОСОБА_12 пояснив, що 23.09.2015 року він був на патрулюванні та поїхав на виклик на вул. Бандери в м. Коломия. Приїхавши на місце події побачив трьох людей, які лежали на землі і боролися. Потерпілий ОСОБА_4 був знизу, на ньому знаходився ОСОБА_5 з ножем в руці. ОСОБА_4 тримав ОСОБА_10 за руку з ножем. Коли вони відтягнули обвинуваченого, той поводився дуже агресивно, погрожував їм, що вони сядуть разом з ним. Також ствердив, що в той момент, коли вони відтягували обвинуваченого від потерпілого, обвинувачений намагався завдати потерпілому удар ножем.
		Свідок ОСОБА_13 в суді пояснив, що 23 вересня 2015 року він заступив в наряд на автомобілі на чергування. Близько 23.00 год. поступив виклик про порушення тиші на вул. Бандери в м. Коломия. Він подзвонив на піший наряд та попросив про допомогу у виїзді на виклик. Підібрав піший наряд в складі двох чоловік і вони поїхали на вул. Бандери. Приїхавши на місце події побачив, що на тротуарі один на одному лежали троє чоловіків. Бачив в ОСОБА_5 в руці ніж, а ОСОБА_4 за цю руку тримався. Також вказав, що бачив як ОСОБА_5 намагався вдарити ОСОБА_4 ножем.
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 пояснив, що експертизу по даному кримінальному провадженню він проводив на підставі медичних документів. Спостерігав потерпілого ОСОБА_4 уже після того, як рана загоїлася. У зв`язку з цим, він не може визначити ні силу удару ножем, ні напрямок удару, ні положення і взаєморозташування осіб в момент заподіяння тілесного ушкодження.
		Показання потерпілого та свідків суд визнає достовірними доказами, оскільки вони узгоджуються між собою та обєктивно підтверджуються дослідженими документами в справі. Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в тій частині, що вони бачили, як ОСОБА_5 намагався заподіяти удар ОСОБА_4 в той момент, коли їх відтягували один від одного. Надані в цій частині покази спростовуються показами потерпілого, свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які факт намагання ОСОБА_5 завдати ще одного удару потерпілому ОСОБА_4 в момент, коли їх розтягували не підтвердили. Крім того, про факт намагання ОСОБА_5 заподіяти ОСОБА_4 ще один удар ножем в момент, коли їх розтягували, свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на досудовому розслідуванні не повідомляли.
		Крім цього вина ОСОБА_5 підтверджується також матеріалами кримінального провадження:
		- протоколом огляду місця події з фото таблицею, згідно якого на місці події виявлено ніж та куртку ( а.с. 37-42);
		- висновком експерта № 292 від 19.10.2015 року, згідно якого тілесне ушкодження: колото-різана рана лівої половини грудної клітки із наскрізним ушкодженням лівого купола діафрагми, проникненням в ліву плевральну та черевну порожнини, лівобічним гемо пневмотораксом, виявлені у ОСОБА_4 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння (а.с. 50-52).
		- висновком експерта № 208 від 25.09.2015 року, згідно якого встановлено, що ніж, вилучений під час огляду місця події 24.09.2015 року по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не є холодною зброєю (а.с.57-59);
		- висновком експерта № 209 від 28.09.2015 року, згідно якого експерт прийшов до висновку, що виявлене пошкодження у вигляді наскрізного прорізу на куртці міг бути утворений шляхом проколювання з наступним прорізанням тканини знаряддям колючо-ріжучої дії з гострою робочою частиною, наприклад ножем (а.с.62-66).
		При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного злочину в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
		Надані в судовому засіданні показання обвинуваченого суд розцінює як спробу уникнення належної кримінальної відповідальності.
		На досудовому розслідуванні дії обвинуваченого кваліфіковано за ст. 121 ч.1як спричинення умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
		Однак суд вважає, що така кваліфікація дій обвинуваченого є невірною і не відповідає фактичним обставинам справи, встановленим в ході судового розгляду справи по суті, оскільки стороною обвинувачення не доведено наявність у обвинуваченого умислу на спричинення умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
		Дослідивши всі обставини вчиненого діяння, зокрема врахувавши спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранення, причини припинення злочинних дій, поведінку обвинуваченого і потерпілого, що передувала події, їх стосунки суд приходить до висновку про відсутність умислу у обвинуваченого на спричинення умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. Про це свідчить те, що конфлікт між обвинуваченим та потерпілим виник спонтанно, на побутовому грунті, що обвинувачений неодноразово до конфлікту викликав поліцію для припинення порушення громадського спокою ОСОБА_4 . Також суд бере до уваги місце спричинення тілесного ушкодження- а саме те, що обвинувачений спричинив удар не біля будинку, хоча мав для цього реальну можливість, а відійшов разом з потерпілим в більш людне та освітлене місце, біля зупинки та магазину по вул. Бандери. Також суд оцінює знаряддя злочину, що за своїми характеристиками, згідно з висновком судової експертизи № 208 від 25.09.2015 року, є ножем господарсько-побутового призначення та до холодної зброї не відноситься.
		Встановити силу, напрямок удару та взаєморозташування осіб в момент удару неможливо. Сам момент удару не бачили ні потерпілий ОСОБА_4 , ні єдиний безпосередній свідок події ОСОБА_7 .
		Відповідно до ч.4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Відповідно до ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Зазначені обставини свідчать, що обвинувачений завдав потерпілому тяжке тілесне ушкодження необережно, оскільки умислу в його діях стороною обвинувачення не доведено.
		За таких обставин вчинене ОСОБА_5 діяння слід розглядати не як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент спричинення, а як необережне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, оскільки обвинувачений не передбачав можливості настання таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.
		Тому злочинні дії обвинуваченого слід перекваліфікувати зі ст. 121 ч. 1 КК України, на ст. 128 КК України. 
		Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились в необережному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд вважає каяття обвинуваченого, його позитивна характеристика.
		Обставин, які обтяжують покарання згідно ст.67 КК України судом не встановлено.
		На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання за ст. 128 КК України у вигляді обмеження волі в межах санкції ст. 128 КК України.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_5  домашній арешт, до набрання вироком законної сили залишити без зміни.
		Речові докази:
		- спортивну куртку повернути потерпілому ОСОБА_4 ;
		- ніж, вилучений в ході огляду місця події, який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Коломийського відділу поліції  знищити. 
		Стягнути з ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави 982 (дев`ятсот вісімдесять дві) грн. 08 коп. витрат на проведення експертиз.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...