Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/10274/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2016. Зареєстровано: 25.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.02.2016.
Дата набрання законної сили: 09.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		09 лютого 2016 рокусправа № 804/10274/15 
		Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Гімона М.М. 
		                    суддів:                     Олефіренко Н.А.  Чумака С. Ю. 
		за участю секретаря судового засідання:          Федосєєвій Ю.В. 
		за участю представників відповідача Синявського І.Л. та Брик В.І., розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року по справі № 804/10274/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства «Альянс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року даний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення № 0001452202 від 08.05.2015 року, прийняте Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - технічного підприємства «Альянс». Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення № 0001462202 від 08.05.2015 року прийняте Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - технічного підприємства «Альянс». Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення № 0001472202 від 08.05.2015 року прийняте Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - технічного підприємства «Альянс», з урахуванням рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 6967/10/04-36-10-07-09 від 31.07.2015 року про збільшення на 27 136,62 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (основний платіж 18091,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 9045,62 грн.).
		Не погодившись з таким рішення суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права,  зокрема, не враховано той факт, що наявність оформлених первинних документів та податкових накладних є обов'язковою, але не єдиною умовою для віднесення в податковому обліку відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту та формування валових витрат і не підтверджують реальність господарських операцій. Крім того посилається на акти перевірок контрагентів позивача, якими встановлено відсутність у останніх необхідних виробничих та трудових ресурсів, що в свою чергу вказує на безтоварність спірних господарських операцій. В зв'язку з чим, просить постанову суду скасувати і постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.
		Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду.
		Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що останню необхідно задовольнити частково з огляду на наступне.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство «Альянс» зареєстровано як юридичну особу та як платник податків він перебуває на податковому обліку у Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
		Посадовими особами відповідача в період з 24 березня по 03 квітня 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВТП «Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 01.04.2014 року. 
		Результати такої перевірки зафіксовані у акті від 10 квітня 2015 року № 527/22-05/30916849 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено ряд порушень податкового законодавства з боку позивача, зокрема: п.п. 14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.135.1 п.135.2 п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.2, п.п.138.10.3, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 5 475 778 грн., а також п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 131 955 грн. 
		08 травня 2015 року на підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001462202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму за основним платежем - 2 131 955 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 065 977,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001472202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму за основним платежем - 5 475 778 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 737 889 грн.
		Крім того, 08 травня 2015 року відповідачем, на підставі акту № 526/22-05/30916849 «Про не надання документів» винесено податкове повідомлення-рішення № 0001452202, яким позивачу нарахований адміністративний штраф у розмірі 510 грн.
		За результатами адміністративного оскарження зазначених рішень ГУ ДФС у Дніпропетровській області додатково нараховано позивачу грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 27136,62 грн., а в іншій частині скаргу - залишено без змін.
		Не погодившись з такими рішеннями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду, правомірність винесення яких і стала предметом розгляду у даній справі.
		Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав доведеним факт реальності спірних господарських операцій на підставі яких позивачем формувався податковий кредит та валові витрати у перевіряємий період. Крім того, суд зазначив про необґрунтованість застосування до позивача штрафу у розмірі 510 грн. з огляду на відсутність у діях останнього складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України. Також вказав на недотримання відповідачем приписів п.86.9 ст.89 ПК України.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
		Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
		Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
		З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
		Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
		Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
		Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
		До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин), входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статті 141 цього Кодексу; крім витрат визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
		Приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
		Пунктом 138.4. статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
		Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
		Відповідно до п.135.4.ст.135 ПК України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
		Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість та формування валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
		Доводи податкового органу про отримання платником необгрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту та валових витрат.
		Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення порушень з боку позивача, є висновки про безтоварність господарських операцій позивача із контрагентами, на що вказують, зокрема, і акти перевірок останніх.
		Судами на підставі досліджених матеріалів справи встановлено, що у перевіряємий період між ТОВ ВТП «Альянс» (покупець) та ТОВ «Антарекс-Плюс» (постачальник) на підставі договору №7859 від 05.07.2012 року відбулись взаємовідносини з приводу придбання товару (модуль вводу дискретних сигналів, вимикач автоматичний, вставка плавка, вакуумний автоматичний вимикач, шина алюмінієва, автоматичний вимикач, захисний екран для лічильників, поворотна ручка, тяги круглі та аксесуари та інші комплектуючі). 
		Фактичне виконання умов договору підтверджується відповідними документами бухгалтерського обліку, що містяться в матеріалах справи (т.9, а.с.63 зворотня-87,127-129,239-240).
		Станом на момент проведення перевірки за наслідками цієї господарської операції у позивача обліковувалась  кредиторська заборгованість в сумі 319373 грн.
		Податковим органом дана сума при перевірці розцінена як безповоротна фінансова допомога з огляду на те, що ТОВ «Антарекс-Плюс» припинило свою діяльність 02 серпня 2014 року, тому повинна була бути віднесена позивачем до складу доходу.
		Дане твердження цілком обґрунтовано не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки позивачем надано докази, що 17 квітня 2013 року ТОВ «Антарекс-Плюс» (первісний кредитор) укладено договір, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а ТОВ «Торговий дім «Керамін - плюс» (новий кредитор) набуває право вимоги.
		За таких обставин, на момент здійснення перевірки позивача у останнього утворилась заборгованість перед новим кредитором - ТОВ «Торговий дім «Керамін - плюс», а відповідно сума у розмірі 319373 грн. не є безповоротною фінансовою допомогою.
		Крім того, на стор. 52 Акту перевірки податковий орган встановлює факт завищення валових витрат на загальну суму 29037778 грн. по взаємовідносинами з  ТОВ «Торгівельний дім Білецьких», ТОВ "Інтервенто", ТОВ Такара-Д", ТОВ "Маритен", ТОВ "Нові технології Дон", ТОВ «Джевел Стайл», ТОВ ''Фортуна-контракт", ТОВ «Лафіс Трейд», ТОВ «Александров Б. А.», ТОВ "Суми Імпекс", ПП "Іраіда" який ґрунтується на отриманій податковій інформації, що вказує на відсутність у останніх необхідних складських та трудових ресурсів, що в свою чергу вказує на безтоварність спірних господарських операцій.
		Проте і ці твердження податкового органу цілком обґрунтовано не прийняті до уваги судом першої інстанції з огляду на наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2013 року між  ТОВ ВТП «Альянс» (покупець) та ТОВ «Торговий дім Білецьких» укладено договір купівлі-продажу №259, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві електрокомплектуючі та електрообладнання. (том 4 а.с. 130-131).
		На виконання вказаного договору ТОВ «Торговий дім Білецьких» виписано на адресу покупця рахунки на оплату товару по замовленням №1020 від 30.10.2013р., № 782 від 27.09.2013р., № 914 від 30.09.2013 року (т.4, а.с.136-140).
		Фактичне виконання умов договору підтверджується податковими та видатковими накладними, а також товарно - траспортними накладними складеними за кожною партією товару, копії яких залучені до матеріалів справи (т.4, а.с.141-148,169-171).
		Придбаний у ТОВ «Торговий дім Білецьких» товар (контактор, автоматичний вимикач, клема пружина, реле, перетворювач частоти, повітряний автоматичний вимикач, електромагнітний контактор, пристрій механічного блокування та інші комплектуючі) використаний у власному виробничому процесі, про що свідчать складені прибуткові ордери на товар та в подальшому реалізований на адресу конетрагентів - покупців, зокрема, на адресу ТОВ «Український завод великогабаритних шин», ТОВ «Сігнет-Центр» та ТОВ «Електросистеми України».
		          Крім того, ТОВ ВТП «Альянс» (покупець) з ТОВ «Інтервенто» (постачальник) протягом перевіряємого періоду (травень, червень, липень, серпень 2013 року) мало взаємовідносини з приводу придбання товару (лист оцинкований в асортименті, лист х/к ) на підставі угоди № 2001196 від 20 січня 2012 року, про що свідчить відповідні документи бухгалтерського обліку (т.6, а.с.62,72,78,80,88,90,92-105).
		Придбані ТМЦ реалізовані на адресу Українсько-латвійське товариство з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями "БАД.М, ЛТД", ТОВ «Фаворит плюс» М'ясна фабрика», ТОВ «Лесото», ПАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ», ПП "Агрегат-Ресурс".
		Також, між позивачем та ТОВ «Такара-Д» укладено договір купівлі продажу від 15 червня 2012 року № 1562012, відповідно до умов якого покупцем отримано електрообладнання та електрокомплектуючі деталі.
		Фактичне виконання умов договору підтверджується складеними податковими накладними та рахунками на оплату (т.7, а.с.233, т.8, а.с.3-13).
		Проведення розрахунків здійснювалося у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними документами.
		Придбані ТМЦ реалізовані на адресу ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНОЮ ІНВЕСТИЦІЄЮ "КАПРО", ТОВ «ПРАЙМ-ЕНЕРГО», ТОВ «ЛІДЕР ЕЛЕКТРИК», ДП ПП «Енерсіс Дніпропетровськ», ТОВ «Промагротех», ДП «Мекомсервіс», ТОВ «Фірма АЕК».
		Також, між ТОВ ВТП «Альянс» (замовник) та ТОВ «Маритен» (виконавець) 15.05.2014 року укладено договір № 150512 на обслуговування обладнання кондиціонування повітря, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з сервісного обслуговування обладнання кондиціонування повітря (кондиціонер спліт) у приміщеннях замовника. 
		На підставі укладеного договору ТОВ «Маритен» оформлено рахунок-фактуру №150512 від 15 травня 2012 року на оплату за виконання послуг. 
		Фактичне виконання операцій з надання ТОВ «Маритен» позивачу послуг з обслуговування обладнання кондиціонування повітря підтверджуються виписаною ТОВ «Маритен» за фактом виконання договірних зобов'язань податковою накладною №213 від 15.05.2012 року. 
		На підставі отриманої податкової накладної за фактом господарської операції сплачена сума була включена до податкового кредиту. 
		          Окрім цього, 30.05.2012 року між  ТОВ ВТП «Альянс» (покупець) та ТОВ «Нові технології ДОН» укладено договір поставки №3005, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений в специфікації та накладній на поставку. До вказаного договору сторонами складено специфікацію №1 на товар (автоматичний вимикач в асортименті, корпус, панель, лист х/к в асортименті).
		Фактичне виконання господарських операцій за вказаним договором підтверджуються відповідними первинними документами бухгалтерського обліку (т.5 а.с.20-23). Надані позивачем документи свідчать, що придбаний у ТОВ «Нові технології ДОН» товар було відображено у бухгалтерському обліку позивача, що підтверджено довідками інвентаризації товарів на складі та в подальшому реалізовано на адресу ПАТ «Дніпровський Крахмалопатковий комбінат», ТОВ «Лесото», ПАТ «Інтеркорн корн Просессінг Індустрі».
		Крім того, у перевіряємому періоді позивачем були отримані послуги з монтажу схеми повернення АВР від ТОВ «Металургпром Запчастина» на підставі договору від 03 жовтня 2011 року на проведення електромонтажних робіт. Фактичне виконання умов договору підтверджується Актом приймання виконаних робіт № 5020310 за жовтень 2011 року; довідкою про вартість даних робіт за жовтень 2011 року; локальною сметою № 3-1-1 на електромонтажні роботи.
		Між ТОВ ВТП «Альянс» (покупець) та ПП «Джевел Стайл» (постачальник) було укладено договір поставки №2001196 від 20.01.2012 року, за яким передбачалось придбання товару. Фактичне виконання господарських операцій з постачання ПП «Джевел Стайл» товару підтверджуються виписаними ПП «Джевел Стайл» за фактом виконання договірних зобов'язань видатковими накладними та податковими накладними, які залучені до матеріалів справи, а також складеними товарно-транспортними накладними за кожною партією товару (т.3, а.с.204-250, т.4, а.с.1-11). Доказами підтверджено, що придбані ТМЦ в подальшому реалізовані на адресу ТОВ «Фірма АЕК».
		Одночасно встановлено, що 01.10.2012 року між ПП «Джевел Стайл» та ТОВ «Пріор Груп» (новий кредитор) укладено договір № 102012/у уступки права вимоги, за умовами якого ПП «Джевел Стайл» (первісний кредитор), відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору. Відповідно до вказаного договору до нового кредитора переходить право вимагати від ТОВ ВТП «Альянс» належного та реального виконання обов'язків по сплаті грошової суми у розмірі 143  651,30 грн.          Крім того, ТОВ ВТП «Альянс» (покупець) придбавало на поротязі 2013 року у ТОВ «Фортуна-Контракт» (постачальник) товар (ригель під тягову систему, основа плавкої вставки, кришка різьбова, автоматичний вимикач, мідна шина, шафа, монтажна панель та інші комплектуючі) на підставі договору поставки №11/03-13 від 11.03.2013 року (том 6 а.с.106-107). До вказаного договору сторонами складені специфікації №№ 1-9, ТОВ «Фортуна-Контракт» виписано рахунки на оплату.
		Фактичне вчинення позивачем господарських операцій з постачання ТОВ «Фортуна-Контракт» товару підтверджується виписаними ТОВ «Фортуна-Контракт» за фактом виконання договірних зобов'язань видатковими накладними та податковими накладними, а також товарно-транспортними накладними що засвідчують перевезення кожної партії товару (т.6, а.с.117-209).
		Придбаний у ТОВ «Фортуна-Контракт» товар було відображено у бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать складені прибуткові ордери на товар та в подальшому реалізований на адресу контрагентів - покупців, зокрема, ТОВ «Крок ЛТД», ПрАТ «Інтеркорн корн Просессінг Індастрі», ДП ПП «Енерсіс Дніпропетровськ», ПрАТ «Коксохімтепломонтаж», ПП «Укртехпром» та ін.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано від ТОВ «Лафіс-Трейд» еклектрообладнання на підставі договору № 1812/3 від 19 грудня 2012 року, про що свідчать складені накладні № Л-1219/06 від 19 грудня 2012 року та № Л-1220/05 від 20 грудня 2012 року та рахунки - фактури № 573 та № 576.
		Придбані ТМЦ використані у власній господарській діяльності для виготовлення електрошкафного обладнання та в подальшому реалізовані на адресу ТОВ «Фірма АЕК» та ПАТ «Комплекс».
		Також, ТОВ ВТП «Альянс» (покупець) з ТОВ «Александров Б.А.» (постачальник) протягом перевіряємого періоду (квітень 2013 року) мало взаємовідносини з приводу придбання товару (вертикальний профіль, автоматичний вимикач) на підставі укладеного договору купівлі-продажу №29 від 02.04.2013 року (том 8 а.с.67). До вказаного договору сторонами складені специфікації №№ 1-5.
		Фактичне виконання зобов'язань підтверджено виписаними ТОВ «Александров Б.А.» рахунками на оплату, виписаними ТОВ «Александров Б.А.» за фактом виконання договірних зобов'язань видатковими накладними та податковими накладними, а також складеними товарно-транспортними накладними за кожною партією товару, копії яких залучені до матеріалів справи. (т.8, а.с.73-85, 152-154,243-244, т.9, а.с.39-40,43-44).
		Придбаний у ТОВ «Александров Б.А.» товар було відображено у бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать складені прибуткові ордери на товар, копії яких залучені до матеріалів справи.           Крім того ТОВ ВТП «Альянс» (покупець) протягом перевіряємого періоду (серпень, вересень 2013 року) мало взаємовідносини з ТОВ «Суми Імпекс» (постачальник) з приводу придбання товару (щит закритого виконання, шафа ШНВА, шафа керування, щит силовий розподільчий), на підставі укладеного договору поставки №18 від 22.08.2013р. (том 8 а.с.14). До вказаного договору сторонами складені специфікації №№ 1-5, а ТОВ «Суми Імпекс» виписано рахунки на оплату.
		Фінансово-господарські операції з постачання ТОВ «Суми Імпекс» товару підтверджуються виписаними ТОВ «Суми Імпекс» за фактом виконання договірних зобов'язань видатковими накладними та податковими накладними, а також складеними товарно-транспортними накладними за кожною партією товару, копії яких залучені до матеріалів справи (т.8, а.с.18-36,44-45,49-50,56-57,62-63). Придбаний у ТОВ «Суми Імпекс» товар було відображено у бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать складені прибуткові ордери на товар, копії яких залучені до матеріалів справи.          Також ТОВ ВТП «Альянс» (покупець) протягом перевіряємого періоду (листопад 2013 року) мало взаємовідносини з ПП «Іраіда» (постачальник) з приводу придбання товару (контактор, автоматичний вимикач, монтажна панель, шафа модульна пуста, двері металеві та інші комплектуючі), на підставі договору поставки №39 від 04.11.2013 року (том 7 а.с.142). До вказаного договору сторонами складені специфікації №№ 1-3, а ТОВ «Іраіда» виписано рахунки на оплату.
		Фінансово-господарські операції з постачання ПП «Іраіда» товару підтверджуються виписаними ПП «Іраіда» за фактом виконання договірних зобов'язань видатковими накладними та податковими накладними, які залучені до матеріалів справи. (т.7, а.с.146-154,166-168). Придбаний у ПП «Іраіда» товар було відображено у бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать складені прибуткові ордери на товар, копії яких залучені до матеріалів справи.          При проведенні перевірки та в обгрунтування висновків працівники відповідача використовували довідку № 4927/2204/30916849 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВТП «Альянс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 серпня 2014 року по взаємовідносинам із ТОВ ТД «Техномет», акт ДПІ у Московському районі м.Харкова від 20.09.13 р. № 102/20-34-22-01 перевірки ТОВ «Александров Б.А.» щодо підствердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2013 р», акт ДПІ у м.Сумах від 28.02.14 р. « 309/2204-382447/87/87 перевірки ТОВ «Суми Імпекс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини…», та акт ДПІ в Печерському районі м.Києва від 20.05.14р. № 1427/26-55-22-08 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Іпаїда» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків.
		Слід зазначити, що в довідці № 4927/2204/30916849 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВТП «Альянс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 серпня 2014 року по взаємовідносинам із ТОВ ТД «Техномет», встановлено повне відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків, що в свою чергу вказує на реальність спірних господарських операцій.
		В той же час податкова інформація, яка міститься в інших вищевказаних актах сама по собі не може бути підставою для безумовних висновків про безтоварність господарських операцій, якщо їх реальність підтверджена належними первинними та іншими документами.
		Отже, факт реальності придбання позивачем товарів за вказаними договорами, підтверджується вищенаведеними первинними документами, які цілком об'єктивно розцінені судом першої інстанції як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій.
		Більш того, будь-які порушення в оформленні документів не можуть безумовно свідчити про відсутність товарної операції та не можуть бути підставою для позбавлення платника податку для формування податкового кредиту.
		Крім того, колегія суддів виходить з того, що на час здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстрованими в установленому законом порядку, відповідали ознакам і поняттю юридичних осіб та виступали правоздатними учасниками господарського обороту.
		Окрім цього, суд апеляційної зазначає, що висновки податкового органу про необхідність врахування матеріалів перевірок контрагентів позивача є помилковими, оскільки законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
		Пояснення представника відповідача про те, що всі вищевказані контрагенти позивача були зареєстровані за незначний час до вчинення господарських операцій, проіснували нетривалий термін і через декілька місяців були припинені, є необґрунтованими, оскільки за даними Єдиного державного реєстру їх переважна більшість була зареєстрована та здійснювали діяльність по декілька років, а деякі з них існують і до часу розгулу справи судом (ТОВ «Александров Б.А.», ТОВ «Суми Імпекс», ПП «Іраїда» тощо).
		Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001452202 від 08.05.2015 року колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
		При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.
		Відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.          Аналізуючи наведене, колегія суддів зауважує, що накладення штрафу в розмірі 510 гривень на платника податку передбачає незабезпечення останнім зберігання первинних документів та/або ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю. З суб'єктивної сторони вказане правопорушення характеризується навмисною формою вини. Отже, за умови надання на вимогу контролюючого органу платником податків всіх наявних в нього та передбачених за законом як обов'язкових первинних документів для перевірки, обсяг яких контролюючий орган вважає недостатнім, не створює складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 121.1 ПКУ.
		З матеріалів справи вбачається, що штрафна санкція застосована до позивача через висновок контролюючого органу про недостатність, з його точки зору, наданих документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій. При цьому мова не йде про відсутність обов'язкових первинних документах, які є підставою для податкового обліку.
		За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо відсутність в діях позивача складу правопорушення, санкція за яке передбачена п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України, відповідає фактичним обставинам справи.
		Отже колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 08.05.2015 року і скасував їх.
		В той же час, визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення - рішення № 0001472202 від 08.05.2015 року, прийняте Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, суд першої інстанції в резолютивній частині постанови вказав, що робить це з урахуванням рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 6967/10/04-36-10-07-09 від 31.07.2015 року про збільшення на 27  136,62 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.
		Згідно положень ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разу встановлення під час апеляційного розгляду порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції внаслідок порушення норм процесуального права вийшов за межі позовних вимог і необґрунтовано врахував вказане рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області, оскільки воно не було предметом позову у даній справі та не враховувалось при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення № 0001472202 від 08.05.2015 року, отже і скасовувати його у складі вказаного ППР у суду не було підстав.
		Більш того, судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 6967/10/04-36-10-07-09 від 31.07.2015 року відповідачем винесено інше податкове - повідомлення рішення від 01 лютого 2016 року №0000072204 про збільшення на 27  136,62 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, яке і впливає на права та інтереси позивача, але вказане податкове - повідомлення рішення позивачем по даній справі не оскаржувалось.
		Отже, з постанови суду першої інстанції посилання на врахування рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області підлягає виключенню.
		Оскільки при поданні відповідачем апеляційної скарги йому було надано відстрочку від сплати судового збору, а за результатами апеляційного розгляду скарга підлягає лише частковому задоволенню, то судовий збір підлягає стягненню  до спеціального фонду Держбюджету за рахунок його бюджетних асигнувань.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
		Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року по справі № 804/10274/15 - змінити, виключивши з абзацу четвертого резолютивної частини цієї постанови слова «з урахуванням рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 6967/10/04-36-10-07-09 від 31.07.2015 року про збільшення на 27 136,62 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (основний платіж - 18 091,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9 045,62 грн.)»
		В іншій частині постанову суду залишити без змін.
		Стягнути до спеціального фонду Держбюджету судовий збір в сумі 80,39 грн. з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
		          Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів  з дня її складення в повному обсязі.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий:                                                                      М.М.Гімон 
		 
		                   Суддя:                                                                      Н.А. Олефіренко 
		 
		                   Суддя:                                                                      С.Ю. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...