Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2845/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Застосування антимонопольного законодавства; оскарження рішень Антимонопольного комітету або його територіальних органів.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2016. Зареєстровано: 26.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2016.
Дата набрання законної сили: 17.02.2016 (частково)
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"17" лютого 2016 р.Справа №   914/2845/15
		 
		Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого суддіГалушко Н.А.
		суддівКузь В.Л.
		ОСОБА_1
		розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ, м.Новий Розділ Львівської області б/н від 16.11.2015 р.
		на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р.
		у справі № 914/2845/15
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ, м.Новий Розділ Львівської області 
		до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів 
		про визнання недійсним рішення.
		 
		за участю представників:
		від позивача
		від відповідача: ОСОБА_3  представник
		 
		Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
		Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. у справі № 914/2845/15 (суддя Іванчук С.В. ) відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ Енергія-Новий Розділ», м.Новий Розділ Львівської області.
		ТОВ Енергія-Новий Розділ подано апеляційну скаргу б/н від 16.11.2015р., в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду є необгрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, з неповним з»ясуванням обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що підставою для прийняття вказаного рішення стало ніби-то недотримання ним вимог ч.5 ст.32 Закону України Про житлово-комунальні послуги, відповідно до якої у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів. 
		Скаржник зазначає, що на думку відповідача, підприємство скаржника, як виконавець послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення у м.Новий Розділ несвоєчасно довело до відома споживачів про нові тарифи на зазначені послуги чим допустило порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на відповідних ринках (п.2 ст.50 Закону України Про захист економічної конкуренції).
		Проте, скаржник вважає, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. 
		Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав зазначених у відзиві. 
		Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін у судових засіданнях, суд встановив наступне.
		Як вбачається із матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2015р. №48р/к у справі №1-02-7/2015 встановлено, що відповідно до статті 12 Закону України Про захист економічної конкуренції ТОВ Енергія-Новий Розділ займає монопольне (домінуюче) становище на ринках житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії; централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) в територіальних (географічних) межах міста Новий-Розділ, де розташовані діючі мережі водопровідно-каналізаційні та мережі центрального опалення, що знаходяться на його балансі та обслуговуванні із часткою 100 відсотків у часових межах 2014 рік та з 01.01.2015р. до 19.06.2015р. (а.с.11-19).
		Також встановлено, що дії ТзОВ Енергія  Новий Розділ у вигляді нарахування плати за житлово-комунальні послуги (постачання теплової енергії; централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) без дотримання норми частини 5 статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги (у редакції, з 13.01.2012р.) є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене частиною 1 статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринках надання житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії; централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) шляхом дії, що може ущемити інтереси споживачів, яка була б неможливою за умови існування значної конкуренції на ринку. 
		Відповідно до статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за вчинене порушення  законодавства про захист економічної конкуренції накладено на ТОВ Енергія  Новий Розділ штраф у розмірі 50 000грн. 00коп. 
		В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.11.2014р. №577 встановлено нові тарифи на теплову енергію для бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТзОВ Енергія - Новий Розділ (а.с.20). Дана постанова набирає чинності з 01 грудня 2014 року (п.4 постанови)
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.11.2014р. №696 встановлено нові тарифи на послугу з централізованого постачання гарячої води ТОВ Енергія - Новий Розділ (а.с.21). Дана постанова набирає чинності з 01 грудня 2014 року (п.4 постанови).
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.12.2014р. №829 встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення ТзОВ Енергія - Новий Розділ (а.с.22). Дана постанова набирає чинності з 01 січня 2015 року (п.4 постанови).
		Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.11.2014р. №577 та 696 визнано такими, що втратили чинність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 13.06.2014р. №733, від 11.07.2014р. №917, від 18.07.2014р. №1101 від 22.08.2014р. №1172.
		Із змісту даних постанов вбачається, що строки застосування нових тарифів, визначених у даних постановах не встановлено. 
		Позивач стверджує, що тарифи встановлені постановою НКРЕКП від 28.11.2014р. №577 та постановою НКРЕКП від 28.11.2014р. №696 були оприлюднені в газеті Львівська газета - 11 грудня 2014 року та тарифи встановлені постановою НКРЕКП від 18.12.2014р.. №829 оприлюднені в газеті Львівська газета - 25 грудня 2014 року. Дані обставини підтверджені долученими до матеріалів справи копіями  оприлюднених оголошень (а.с.36, 39).
		Листом від 26.01.2015р. №293, який надіслано відповідачу, ТОВ Енергія  Новий Розділ повідомило відділення, що тарифи, які встановлені вищевказаними постановами, введені в дію з дати набрання чинності постанов, яка вказана у тексті даних постанов.(а.с.55).
		Отже, матеріалами справи підтверджується, що встановлені постановою №577 від 28.11.2014р. для ТОВ Енергія  Новий Розділ тарифи на теплову енергію для бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення), ТОВ Енергія - Новий Розділ опубліковано - в часописі Львівська газета №48 (802) - 11.12.2014р., при цьому, товариством введені в дію - з 01.12.2014р.; встановлені постановою №696 від 28.11.2014р. для ТОВ Енергія - Новий Розділ тарифи на централізоване постачання гарячої води, ТОВ Енергія - Новий Розділ опубліковано в часописі Львівська газета №48 (802) - 11.12.2014р., при цьому товариством введені в дію - з 01.12.2014р.; встановлені постановою №829 від 18.12.2014р. для ТОВ Енергія - Новий Розділ тарифи на централізоване - водопостачання та водовідведення, ТОВ Енергія - Новий Розділ опубліковано в часописі Львівська газета №50 (804) - 25.12.2014р., при цьому, товариством введені в дію - з 01.01.2015р.
		Дані обставини також підтверджуються копіями виставлених ТзОВ Енергія - Новий Розділ за грудень 2014 року рахунків за спожиті житлово-комунальні послуги, які підтверджують введення в дію з 01.12.2014р. тарифів, встановлених постановою №577 та постановою №696, а саме: рахунок за тепло №000005073 за грудень 2014 від 24.12.2014р., виставлений до сплати Коледжу політехнічному Новороздільському в якому, тариф на теплову енергію становить  1 150,79грн. за 1Гкал (без ПДВ), згідно постанови №577 (а.с.46); тариф на гарячу воду - 59,55грн. за 1куб.м (без ПДВ), згідно постанови №696 та рахунок за тепло №000005413 за грудень 2014 від 24.12.2014р., виставлений до сплати ФО-СПД ОСОБА_4, в якому, тариф на теплову енергію становить - 1150,79грн. за 1Гкал (без ПДВ), згідно постанови №577; тариф на гарячу воду - 60,06грн. за 1куб. м (без ПДВ), згідно постанови №696 (а.с.45). Доказів у спростування наведених обставин, суду не представлено.
		Відповідно до преамбули Закону України Про житлово-комунальні послуги цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
		Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України Про Антимонопольний комітет України до повноважень Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема, розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення відповідних розслідувань; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами.
		Згідно із нормами пункту 11 частини 1 і частини 4 статті 7 Закону України Про Антимонопольний комітет України визначення меж товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку належить до виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України. 
		Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" саме до компетенції Адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України віднесені повноваження щодо дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних з цих питань рішень (розпоряджень).
		Згідно із ст. 1 Закону України Про захист економічної конкуренції конкуренцією є змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товару на ринку.
		Відповідно до п.1 ст.13 Закону України Про захист економічної конкуренції зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. 
		Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.ч.2, 3 ст.56 Закону)
		Згідно із ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
		Згідно із ч.1 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
		Відповідно до ст.3 Закону України Про житлово-комунальні послуги предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг; суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.
		Частиною 5 ст.32 Закону України Про житлово-комунальні послуги (чинною на момент спірних правовідносин) встановлено, що у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.
		Посилання скаржника на неможливість виконання ним вимог вищезазначеної у зв»язку із несвоєчасним повідомленням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про прийняті постанови, обов»язковість виконання даних постанов, визнання такими, що втратили чинність попередніх постанов, якими встановлювались тарифи на теплову енергію та на послуги з централізованого постачання гарячої води не береться судовою колегією до уваги з огляду на наступне.
		Згідно із ч.7,8 Закону України Про житлово-комунальні послуги центральні органи виконавчої влади, національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень. 
		У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету. 
		Тобто сукупність вищенаведених норм вищезазначеного закону не передбачає можливості недотримання суб»єктами господарювання виконавцями/виробниками послуг строку чи структури повідомлення, що встановлена ч.5 ст.32 вищезазначеного Закону
		З огляду на те, що наведені обставин не виключали право і обов'язок позивача виконати вимоги ч. 5 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо своєчасного повідомлення споживачів до введення в дію тарифів, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що зазначені дії позивача призвели до ущемлення інтересів споживачів, порушення їх прав, встановлених Законом України "Про житлово-комунальні послуги" в частині завчасного повідомлення (перед встановленням, запровадженням) про нові тарифи на такі послуги, що є порушенням, передбаченим ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом дії, що може ущемити інтереси споживачів, яка була б неможливою за умови існування значної конкуренції на ринку.
		Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
		У підпункті 15.5 п.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства розяснено, що господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи при цьому на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого Комітету.
		З огляду на викладене, рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2015р. №48р/к щодо визнання вчинення позивачем порушень законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийняте у межах повноважень органів  Антимонопольного комітету України, висновки ЛОТВ АМК України відповідають вимогам законодавства.
		 
		Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. 
		Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують встановлених фактів викладених у оскаржуваному рішенні відповідача та не доводять, що судом прийнято рішення в результаті неправильної оцінки обставин справи, неврахування ряду фактів, що мають істотне значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права.
		 
		З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає. 
		 
		Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід залишити за скаржником.
		 
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,  
		 
		Львівський апеляційний господарський суди ПОСТАНОВИВ :
		 
		1.Рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. у справі № 914/2845/15 залишити без змін, апеляційну скаргу  без задоволення.
		2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
		3.Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області. 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.02.2016р..
		 
		 
		Головуючий суддя Галушко Н.А.
		 
		Суддя          Кузь В.Л.
		 
		        Суддя                 Орищин Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...