Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/1470/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2016. Зареєстровано: 26.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2016.
Дата набрання законної сили: 18.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"18" лютого 2016 р.Справа №   926/1470/15
		 
		Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого - суддіМатущака О.І.
		суддівДанко Л.С.
		ОСОБА_1
		 
		розглянувши апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю Гіпербуд м. Хмельницький 
		 
		на рішення господарського суду Чернівецької області від                  18.11.2015 р.
		 
		у справі № 926/1470/15
		 
		за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Гіпербуд м. Хмельницький
		 
		до відповідача: Чернівецької міської ради м.Чернівці
		     
		за участю третьої особи, яка не заявляє 
		самостійних вимог на предмет спору
		на стороні позивача:кооператив Житлово-будівельний кооператив Проспект-131 м. Чернівці
		за участю третіх осіб, які не заявляють 
		самостійних вимог на предмет спору
		на стороні відповідача: 1) департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради                м. Чернівці
		 2) обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Проспект м.Чернівці
		 
		про визнання незаконним та скасування рішення,
		зобов'язання виконувати умови договору
		 
		за участю представників сторін від:
		позивача: ОСОБА_2  за довіреністю б/н від 18.01.2016 р.;
		відповідача: ОСОБА_3  за довіреністю №01/02-18/3229 від 08.12.2015 р.;
		третьої особи на стороні позивача: не зявився; 
		третьої особи 1 на стороні відповідача: ОСОБА_3  за довіреністю №01/02-18/603 від 02.06.2014 р.;
		третьої особи 2 на стороні відповідача: ОСОБА_4  за довіреністю №9 від  
		13.10.2015 р.;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.11.2015 р. вказаній справі (суддя Паскарь А.Д.) про визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради про припинення договору оренди землі та зобов'язання виконувати умови договору оренди землі,  у позові відмовлено. 
		Рішення мотивовано тим, що позивачем всупереч вимог 9.5.2 договору оренди землі № 7800 від 04.05.2012 р., укладеного між Чернівецькою міською радою як орендодавцем та ТОВ «Гіпербуд» як орендарем та всупереч вимог ч.1 ст. 626 ЦК України, здійснено будівництво гіпермаркету за адресою: м.Чернівці, пр-кт Незалежності, 131 без попереднього погодження із міською радою та здійснено будівництво всупереч п.5.2 цього ж договору саме гіпермаркету, а не багатоквартирного житлового будинку з будовано-прибудованими  торгово-офісними приміщеннями. При цьому, судом взято до уваги як належний та допустимий доказ - технічне заключення (висновок) приватної творчої архітектурної майстерні В. Обнявка від 2014 р., яким встановлено, що на спірній земельній ділянці відповідачем проводиться будівництво гіпермаркету. Розміщення такого обєкта будівництва на вказаній земельній ділянці позбавляє можливості забудовника в подальшому збудувати на ній житловий будинок, у звязку з відсутністю необхідної площі земельної ділянки. Окрім того, в ході проектування та здійснення будівництва даного обєкта мало місце суттєве порушення державних будівельних норм і правил, іншої містобудівної документації, що в подальшому може призвести до значних негативних наслідків для міської інфраструктури, громадян - членів територіальної громади м. Чернівці, зокрема, членів ОСББ «Сонячний острів», житловий будинок якого межує із спірною земельною ділянкою. 
		Заявою позивача від 23.09.2015 р. змінено предмет позову, яка прийнята судом першої інстанції, і якою позивач просить суд зобовязати  Чернівецьку міську раду виконувати умови договору, передбачених пунктом 7.2.3 договору, тобто не перешкоджати позивачеві користуватися орендованою земельною ділянкою, та визнати незаконним та скасувати рішення 68-й сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.08.2015 №1692 про припинення договору (т.1 а.с.100-109).
		Позивачем на вказане рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу у якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обємі.
		Апеляційна скарга загалом мотивована тим, що у позивача для початку будівництва торгового центру як обєкта будівництва першої черги  торговельного центру (який у технічному заключенні (висновку) архітектурної майстерні В. Обнявка названо гіпермаркетом) на вказаній земельній ділянці  у наявності були усі необхідні дозвільні і технічні документи, передбачені чинним законодавством, хоча і не заперечується той факт, що у відповідності до вимог 9.5.2 договору оренди землі № 7800 від 04.05.2012 р., згода від міської ради на будівництво обєкту першої черги не отримувалася. Вважає апелянт вказане вище технічне заключення неналежним та недопустимим доказом, оскільки не є висновком судового експерта, який у розумінні диспозиції ст. 43 ГПК України, є таким доказом.  Також звертає увагу, що будівництво торгового центру як обєкта будівництва 1-ї черги на вказаній земельній ділянці передбачено генеральним планом забудови, який є невідємною частиною містобудівних умов, затверджених рішенням виконавчого комітету цієї ж ради № 559/15 від 25.08.2010 р. Крім цього, позивачу інспекцією державно-архітектурного контролю  у Чернівецькій області видано дозвіл на виконання будівельних робіт: будівництво будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями  та паркінгом (1-ша черга  - будівництво торгового центру), тому апелянт вважає, що додаткового дозволу на будівництво від міської ради йому отримувати не потрібно було.  
		 У запереченнях на апеляційну скаргу Чернівецька міська рада від 24.12.2015 р. загалом послалася на обставини та підстави, які взяті за основу прийнятого рішення судом першої інстанції, яке є предметом перегляду апеляційного суду, а також додатково зазначила, що право органу місцевого самоврядування на одностороннє припинення договору оренди землі передбачено п.9.5.2 договору та ст. 611 ЦК України у разі порушення ТОВ «Гіпербуд» умов договору, зокрема, неотримання попередньої згоди на будівництво будівлі.    
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Заборонено Чернівецькій міській раді до набрання законної сили судового рішення у справі вчиняти такі дії: вносити до порядку денного третьої та четвертої сесії Чернівецької міської ради VII скликання, питання зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: м.Чернівці, проспект Незалежності, 131, площею 1,3 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022) та приймати рішення про зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки.
		Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі та відповідно просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.   
		Представники відповідача, 1-ї та 2-ї третіх осіб на стороні відповідача, підтримали заперечення відповідача та відповідно просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. 
		Враховуючи доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, а також доводи та заперечення представників сторін у судовому засіданні, судом апеляційної інстанції встановлено наступне. 
		Рішенням 22-ї сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 29.03.2012 р.  №457 ТОВ «Гіпербуд» надано в оренду на 10 років земельну ділянку на проспекті Незалежності, 131 у м. Чернівцях площею 1,3 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями.
		04.05.2012 р. між сторонами на підставі вказаного рішення укладено договір оренди землі №7800 який зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Чернівці за номером 731010004001004 від 14.06.2012 р., відповідно до  умов якого Чернівецька міська рада як орендодавець надала ТОВ «Гіпербуд» як орендатору в платне користування протягом 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:11:001:0022 загальною площею 1,3 га, яка розташована на проспекті Незалежності, 131 у м. Чернівцях для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями. 
		В пунктах 7.1.1, 7.4.11 договору сторони визначили, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки відповідно до мети її використання та за цільовим призначенням, визначених цим договором.
		Орендар зобовязаний не проводити будь-яке будівництво будівель і споруд та не передавати земельну ділянку в користування (суборенду) іншим юридичним і фізичним особам без письмової згоди орендодавця.
		Крім цього, сторони договору передбачили у ньому окремо умови та підстави як розірвання договору, так і його припинення.
		Зокрема, у пунктах 9.3, 9.4 сторони передбачили, що цей договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін.  На вимогу однієї сторони цей договір може бути достроково розірваний  за рішенням суду у разі невиконання та/або неналежного виконання сторонами їх обовязків, передбачених цим договором та в інших випадках, передбачених законодавством.
		А пунктом 9.5 договору, передбачено вичерпні за спільною згодою підстави і умови припинення договору, серед яких підпунктом 9.5.2 передбачено, що цей договір може бути припинений орендодавцем у односторонньому порядку у випадку проведення орендарем без письмової згоди орендодавця будівництва будівель і споруд на орендованій земельній ділянці. У цьому випадку орендар повинен звільнити земельну ділянку від самовільного побудованих будівель чи споруд та привести її у належний для використання стан. У разі його відмови, орендодавцем вирішується питання самовільного будівництва в порядку, визначеному чинним законодавством. 
		Рішенням 68 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.08.2015 № 1692 договір оренди землі від 04.05.2012 № 7800 вирішено розірвати в односторонньому порядку, а земельну ділянку зарахувати до земель запасу.
		Згідно абзацу 6 та 7 рішення прийнято на підставі того, що позивачем всупереч вимог п. 7.1.1 договору оренди землі порушено мету її використання, а саме: замість будівництва  багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями, збудовано гіпермаркет без згоди на таке будівництво орендодавця.
		Таким чином, підстави прийняття такого рішення є дві: 1) порушення мети використання земельної ділянки, що передбачено п.5.2 договору; 2) здійснення будівництва без письмової згоди орендодавця, що передбачено п. 7.4.11.
		Враховуючи зазначені вище умови договору, а також те, що оспорюваним рішенням міської ради розірвано, а не припинено договір оренди землі, судом зазначається наступне.
		Частиною 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором, а п1) ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
		У відповідності до ч.1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. 
		Оскільки сторони у договорі оренди землі від 04.05.2012 р. розмежували підстави та умови припинення і розірвання договору, то відповідно вони є не тотожні і повинні застосовуватися самостійно в залежності від конкретних обставин, що склалися.
		Як зазначалося вище, серед підстав розірвання договору, одностороннє його розірвання на вимогу однієї із сторін не передбачено, а передбачено розірвання за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі невиконання або неналежного виконання його умов.
		Тому, у разі порушення умов договору (в т.ч. і щодо мети використання земельної ділянки) позивач мав лише право на розірвання такого договору не в односторонньому порядку, а за згодою сторін або рішенням суду відповідно до п.9.4 договору. 
		Якщо ж розглядати права орендодавця, визначені договором в частині одностороннього припинення договору, то дійсно таке можливе, як зазначалося вище, у разі проведення будівництва без письмової згоди орендодавця.
		Проте, спірним рішенням договір оренди землі не припинено, а розірвано, що не узгоджується із умовами договору та відповідно із ст. 525 ЦК України, якою передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Тому, враховуючи зазначене вище, Чернівецька міська рада приймаючи оспорюване рішення про розірвання договору оренди землі, діяла не у межах та спосіб, узгоджений сторонами у такому договорі.
		При цьому, навіть якщо врахувати, що такий договір оспорюваним рішенням було б припинено з підстав неотримання письмової згоди на будівництво, то спірними є доводи відповідача у даному разі щодо співрозмірності порушення умов договору і наслідків припинення, оскільки позивачем вкладено кошти і інші активи для отримання прав на оренду землі на конкурентних засадах, оформлення спеціальних дозволів і проектних документів для початку будівництва, та й зрештою, матеріальних ресурсів на будівництво самого обєкту нерухомого майна, незважаючи на його назву, чи то гіпермаркет, чи то торговий центр, чи то інша нежитлова будівля.
		Вказаний висновок також підтверджується і тим, що 29.08.2012 р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області  видано позивачу дозвіл № ЧВ 11412152339 на будівництво будинку з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та паркінгом (1 черга  будівництво торгового центру) (т.1, а.с.34), а п. 2 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки як додатку до рішення виконавчого комітету міської ради № 559/15 від 25.08.2010 р. передбачено вид обєкта містобудування  будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (т.1. а.с. 88-89). 
		Тобто, у різних офіційних, передбачених чинним законодавством документах, необхідних для будівництва, зазначаються різні назви одного і того обєкту нерухомого майна, на будівництво якого офіційно отримано дозвіл уповноваженим на це державним органом. 
		Актом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.07.2014 р. не виявлено порушень законодавства   у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (т.1 а.с. 38-40) 
		У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		Ці дані встановлюються такими засобами: 
		письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; 
		поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. 
		В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
		Доводи місцевого суду про порушення умов договору в частині порушення мети використання земельної ділянки та будівництво іншої споруди, аніж передбачено договором з посиланням на  технічне заключення (висновок) архітектурної майстерні В. Обнявка, є незмістовними, оскільки він у значенні вказаної вище ст.ст.  32, 34 ГПК України, не може бути допустимим доказом,  так як не є висновком судового експерта.       
		У відповідності до ст. ст. 16, 21 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		У відповідності до ч.5 ст. 84, ч.1 ст. 99  ГПК України,  при задоволенні заяви про визнання акта недійсним в резолютивній частині вказуються найменування акта і органу, що його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт недійсним повністю або частково (в якій саме частині). 
		В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
		Таким чином, враховуючи позовні вимоги позивача щодо визнання незаконним оспорюваного рішення Чернівецької міської ради, як способу захисту порушеного права, передбаченого ст. 21 ЦК України, та прийняття рішення господарським судом у спосіб визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування, передбаченого ч.5 ст. 84 ГПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним із його подальшим скасуванням, є тотожними із його визнанням недійсним, тому такі позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання недійсним такого рішення.
		Що ж стосується іншої вимоги позивача про зобовязання відповідача виконувати умови договору оренди землі від 04.05.2012 р., то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що така вимога не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та ст. 22 ГК України, оскільки позивачем не зазначено і не підтверджено належними і допустимими доказами фактичні обставини (дії чи бездіяльність) які безпосередньо порушують конкретні пункти такого договору оренди землі. Загальні ж вимоги щодо належного виконання зобовязань за договором передбачено ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України і при цьому, рішення суду з цього приводу не потребується (не вимагається) оскільки такий обовязок виникає в силу закону.           
		Таким чином, зважаючи на невірний спосіб захисту права, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо вимоги про зобовязання виконувати належним чином умови договору, є обґрунтованим, а апеляційна скарга відмові у задоволенні. 
		Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Скаржником обґрунтовано належними та допустимими доказами законність вимог про визнання недійсним оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування та  необґрунтовано вимоги про зобовязання виконання договору оренди землі.
		Разом з тим, необхідно зазначити, оскільки позовні вимоги в частині визнання вишезазначеного рішення міської ради недійсним задоволено, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. не скасовуються. 
		За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення суду першої інстанції.
		При зміні чи скасуванні рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України. Таким чином, судовий збір за наслідками розгляду справи у апеляційному суду за розгляд справи в суді першої інстанції та в апеляційній інстанції за одною задоволеною вимогою немайнового характеру покладається на відповідача, та відповідно за незадоволеною вимогою на позивача. 
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105  ГПК України, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1.Апеляційну скаргу задовольнити частково. 
		 
		2.Рішення господарського суду Чернівецької області від 18.11.2015 р. у справі №926/1470/15 скасувати в частині відмови у позові про визнання недійсним рішення 68 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.08.2015 № 1692 «Про припинення договору оренди землі від 04.05.2012 № 7800, укладеного між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» і у цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
		 
		Визнати недійсним рішення 68 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.08.2015 № 1692 «Про припинення договору оренди землі від від 04.05.2012 № 7800, укладеного між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд».
		 
		В решта частині рішення суду першої інстанції, залишити без змін.
		 
		3.Стягнути з Чернівецької міської ради ( 58000  м.Чернівці, пл.Центральна,1, ідент. код 04062216) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (29000 м.Хмельницький, вул.Пилипчука, 6. оф.414, ідент. код 37825109) 1 218 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1339,80 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
		 
		Господарському суду Чернівецької області видати наказ на виконання даної постанови.
		 
		4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
		 
		5. Матеріали справи скерувати до господарського суду Чернівецької  області.
		      
		Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.02.2016 р.
		 
		 
		 
		Головуючий суддяО.І.Матущак 
		 
		 
		СуддіЛ.С.Данко
		 
		 
		ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...