Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 800/310/14 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Адміністративне провадження (КАСУ).
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2016. Зареєстровано: 26.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2016.
Дата набрання законної сили: 10.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		 24 лютого 2016 року                               м. Київ                    справа № 800/310/14 
		 
		Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
		головуючого судді           Пилипчук Н.Г.
		суддів                                   Ланченко Л.В. 
		                                        Олендера І.Я.
		              Сіроша М.В. 
		                                             Цвіркуна Ю.І.          
		за участю секретаря   Корецького І.О.
		представника позивача ОСОБА_4
		представника відповідача Мишковець О.В.
		представника третьої особи Сінгур О.В.
		розглянувши позов ОСОБА_7 
		до Президента України 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації,
		про визнання протиправними та скасування указів, поновлення на посаді, -
		 
		                                                          ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_7 28.05.2014 подав до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції позов до виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України Турчинова О.В. про визнання протиправними і скасування указів Президента України від 17.05.2014 № 478/2014 «Про звільнення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації» та від 17.05.2014 № 479/2014 «Про призначення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації», поновлення на посаді члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, з 17.05.2014.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що підстави для його звільнення, визначені у частині четвертій статті 20 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 №   1280-IV, та для припинення його державної служби, передбачені у статті 30 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, були відсутні. 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2016 допущено заміну відповідача у справі - виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України Турчинова О.В. правонаступником - Президентом України. 
		У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов. 
		Представник Президента України в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. 
		Заперечення на позов обґрунтовує тим, що оспорювані Укази Президента України видано у спосіб, що передбачений статтями 106, 112 Конституції України і статтею 20 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 №  1280-IV. Зазначає, що вказаним законом не передбачено вимог щодо обов'язкового обґрунтування у відповідному Указі Президента України підстав припинення повноважень членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
		Представник Президента України наголошує на тому, що позивач підпадає під визначені у пункті 2 частини першої статті 3 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII критерії, оскільки обіймав посаду члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у період з 25.02.2010 по 22.02.2014, тому відповідно до частини третьої статті 1 зазначеного закону не може обіймати цю посаду. У разі ухвалення судом постанови про поновлення позивача на посаді така постанова суду носитиме декларативний характер. Вважає, що оспорюваний Указ Президента від 17.05.2014 № 479 «Про призначення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації», виданий  виконуючим обов'язки Президента України, Головою Верховної Ради України Турчиновим О.В., станом на 22.01.2016 втратив чинність у зв'язку з виданням Президентом України Указу від 28.07.2014 № 627/2014 «Про призначення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації». 
		Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини. 
		Указом Президента України від 16.12.2011 № 1138/2011 призначено ОСОБА_7 членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
		Указом Президента України від 17.05.2014 № 478/2014 на підставі частини першої статті 20 Закону України «Про телекомунікації» та статті 112 Конституції України звільнено із займаних посад Голову Комісії та п'ятьох її членів, в тому числі ОСОБА_7
		Указом Президента України від 17.05.2014 № 479/2014 призначено нових Голову та членів Комісії.
		Укази Президента України від 17.05.2014 № 478/2014 та від 17.05.2014 №  479/2014 видано виконуючим обов'язки Президента України, Головою Верховної Ради України Турчиновим О.В. 
		Згідно із записом у трудовій книжці ОСОБА_7 фактично його звільнено з посади  20.05.2014.
		Відповідно до статті 112 Конституції України у разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України.
		Згідно з частиною третьою статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
		Частиною першою статті 20 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 № 1280-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 1280-IV) передбачено, що Голова та члени Комісії призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу.
		Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 1280-IV Голова або член комісії може бути звільнений з посади у разі подання заяви про відставку, неможливості виконання обов'язків за станом здоров'я, припинення громадянства України, грубого порушення службових обов'язків, набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні злочину, наявності інших підстав, передбачених законами.
		Повноваження Голови або члена Комісії припиняються у разі його смерті, визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим.
		Не можуть бути підставами для звільнення Голови або члена комісії набуття повноважень новообраним Президентом України.
		Згідно з частиною п'ятою статті 20 Закону № 1280-IV  Голова та члени національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, керівні працівники та спеціалісти її апарату є державними службовцями. 
		Таким чином, на члена національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, який є державним службовцем,  поширюються підстави припинення державної служби, встановлені статтею 30 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 3723-XII), а саме: у перерахованих в цій статті випадках та на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України.
		Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 20 Закону № 1280-IV Голова Комісії подає Президенту України пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад членів Комісії.
		Голова Комісії не подавав виконуючому обов'язки Президента України таку пропозицію. Указом Президента України від 17.05.2014 № 478/2014 Голова комісії одночасно з позивачем був звільнений з посади.
		В Указі Президента України від 17.05.2014 № 478/2014 не зазначені конкретні підстави звільнення позивача з посади, передбачені частиною четвертою статті 20 Закону № 1280-IV, статтею 30 Закону № 3723-XII і Кодексом законів про працю України.
		Зважаючи на викладене суд  дійшов висновку, що Указ Президента України від 17.05.2014 № 478/2014 про звільнення ОСОБА_7 є незаконним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
		Виходячи з положень частини другої статті 8, частини першої  статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини та висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладених у його постановах. 
		Висновок суду про незаконність Указу Президента України від 17.05.2014 № 478/2014 про звільнення ОСОБА_7 відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 10.11.2015 у справі № 21-2724а15. Верховний Суд України зазначив, що член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, може бути звільнений із займаної посади з підстав та в порядку, визначеними статтею 20 Закону №   1280-IV, та з підстав, передбачених статтею 30 Закону №   3723-XII, тобто за пропозицією Голови Комісії та з обґрунтуванням правових підстав. Оскільки на момент видання Указу № 478/2014 така пропозиція Президенту України не надходила, Верховний Суд України погодився з висновком Вищого адміністративного суду України про незаконність цього указу. 
		Відповідно до пунктів 1, 3 частини п'ятої статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може визнати акт Президента України незаконним повністю або в окремій його частині і застосувати інші наслідки, визначені статтею 162 цього Кодексу.
		Частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
		Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Таким чином, у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, встановленого законом, працівник підлягає поновленню на попередній роботі.
		У постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 у справі № 6-33цс14 зазначається, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
		Про необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав йдеться в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України».
		У цьому рішенні звертається увага на те, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
		За змістом частини першої статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» наказ або розпорядження про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника видається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність поновлення ОСОБА_7 на посаді члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, з якої його було незаконно звільнено.
		Пунктом 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено негайне виконання постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Щодо доводів представника відповідача про неможливість задоволення позовних вимог про поновлення позивача на роботі з огляду на Закон України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII суд зазначає таке. 
		Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
		Суд розглядає спір і застосовує нормативно-правовий акт, чинний  на час виникнення правовідносин. Моментом, з якого особа вважається поновленою на роботі, є день видання наказу про звільнення. Закон України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII  набрав чинності 16.10.2014, тобто після видання спірного указу про звільнення і часу виникнення правовідносин між сторонами. 
		Отже, при вирішенні судом цієї справи положення Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII не можуть бути застосовані.
		Позовна вимога про визнання протиправним і скасування Указу                            Президента України від 17.05.2014 № 479/2014 про призначення Голови та членів Комісії задоволенню не підлягає, оскільки цей указ є актом індивідуальної дії, що стосується інших фізичних осіб і не зачіпає прав та законних інтересів позивача.
		Посилання представника відповідача на факт видання Президентом України Указу від 28.07.2014 № 627 «Про призначення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації» суд залишає поза увагою, оскільки ця обставина не має значення для вирішення спору. 
		 
		Керуючись статтями 158-163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		 ПОСТАНОВИВ:
		          
		Позов задовольнити частково. 
		Визнати незаконним і скасувати Указ Президента України від 17.05.2014 № 478/2014 в частині звільнення ОСОБА_7 з посади члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
		Поновити ОСОБА_7 на посаді члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, з 20.05.2014.
		Постанова суду в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.
		У задоволенні решти позову відмовити. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України, якщо її не скасовано, постанова набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Верховного Суду України за наслідками такого перегляду. 
		Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд постанови Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у строк, встановлений частиною третьою статті 238 цього Кодексу.
		 
		Головуючий суддя                                         Н.Г. Пилипчук 
		 
		                    судді                                                  Л.В. Ланченко 
		 
		                                                                      І.Я. Олендер 
		 
		М.В. Сірош 
		 
		                                                                                Ю.І. Цвіркун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...