Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/1460/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; інші (СК5: п.53).
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2016. Зареєстровано: 26.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2016.
Дата набрання законної сили: 23.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"23" лютого 2016 р.           Справа№ 925/1460/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Верховця А.А.
		суддів:            Сотнікова С.В. 
		          Остапенка О.М. 
		  
		за участі представників:
		ПАТ "Дельта Банк" - Лисенко В.М., довір. 04.01.2016 
		 
		розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта 
		                     Банк" 
		на ухвалу      Господарського суду Черкаської області від 19.01.2016 
		у справі                №925/1460/15 (суддя Хабазня Ю.А.)
		за заявою      ініціюючого кредитора державної податкової інспекції у місті
		                      Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області 
		до боржника приватного підприємства "Вулкан-2"
		про                       визнання банкрутом, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Черкаської області від 19.01.2016 у справі №925/1460/15 про банкрутство приватного підприємства (далі - ПП) "Вулкан-2" (ідентифікаційний номер 21383790) за наслідками розгляду клопотання розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Мельника В.О. про затвердження реєстру вимог кредиторів затверджено перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. 
		Визнано вимоги ДПІ у місті Черкасах Головного управління  ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний номер 387157550): 3 черга - 774706,26 грн (податки, збори та інші обов'язкові платежі); 6 черга - 336,67 грн (штрафні санкції); товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Українська спілка соціального розвитку" (ідентифікаційний номер 37240042): 1 черга - 2436 грн. (судовий збір); 4 черга - 46739 грн. (вимоги не забезпечені заставою).
		Відмовлено у визнанні вимог забезпеченими публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Дельта Банк" (ідентифікаційний номер 34047020) - повністю, на суму 1379753,15 грн.
		Зобов'язано розпорядника майна, учасників провадження у справі про банкрутство боржника вчинити певні дії. Визначено дати проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів - 08.02.2016, проведення підсумкового засідання суду - 11.02.2016, вирішено інші процесуальні питання, пов'язані з подальшим розглядом справи.
		ПАТ "Дельта Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.01.2016 у справі №925/1460/15, визнати Банк заставним кредитором на загальну суму 1379753,15 грн, зобов'язати розпорядника майна окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом іпотеки, згідно з державним реєстром речових прав на нерухоме майно за договором іпотеки від 31.08.2008 (реєстраційний номер 16395).
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу разом із справою передано колегії суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Сотнікова С.В., Остапенка О.М. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.01.2016 у справі №925/1460/15 було прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 23.02.2016, викликано в засідання повноважних представників сторін.
		23.02.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ПП "Вулкан-2" надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк", клопотання про розгляд справи без участі представника, також від ТОВ "Українська спілка Соціального розвитку" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, іншим учасниками провадження у справі примірник копії ухвали від 11.02.2016 було надіслано завчасно, про дату і місце розгляду справи повідомлено належними чином.
		Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваної ухвали, скаржником зазначено про порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, що судом неповно з'ясовані обставини справи, наголошено на тому, що кредиторські вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ПП "Вулкан-2" в сумі 1379753,15 грн забезпечені переданим в іпотеку нерухомим майном, ринкова вартість якого згідно з умовами відповідного договору іпотеки складала 3668540 грн, що і вимоги Банку підтверджені рішеннями господарського суду Черкаської області у справі №16/5026/1809/2011.
		Зазначало про те, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.08.2012 у справі №16/5026/1809/2011 здійснено процесуальну заміну позивача у справі: ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника за договірним зобов'язанням - ПАТ "Дельта-Банк". ПП "Вулкан-2" у відзиві на апеляційну скаргу зазначило про часткову обґрунтованість наведених доводів, разом з тим, наголошено, що кредиторські вимоги підлягають визнанню частково - в сумі 614474,08 грн, що була визнана господарським судом Черкаської області у справі №02/5026/2640/2011.
		Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи наявні докази, колегія суддів відзначає, згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до ст. 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). 
		Частиною 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу. Пунктом 1 ч. 1 ст. 106 Кодексу встановлено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство у випадках, передбачених Законом про банкрутство. 
		Статтею 8 Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013) встановлено, що ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених ГПК України та цим Законом.
		Згідно з ст. 99 ч. 5-6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство. В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Як вбачається з матеріалів, провадження у справі №925/1460/15 про банкрутство ПП "Вулкан-2" порушено ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.10.2015, судом розглянуті вимоги ДПІ у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, ТОВ "Українська спілка соціального розвитку", ПАТ "Дельта Банк", визнані розпорядником майна боржника повністю або частково, відображені в поданому на затвердження реєстрі, надісланому повідомленні про результати їх розгляду. Обґрунтованість визнаних судом вимог ДПІ у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, ТОВ "Українська спілка соціального розвитку" в змісті поданої скарги ПАТ "Дельта Банк" не заперечена - скаржником зазначено про необґрунтоване відхилення вимог Банку і їх не включення до окремого реєстру, вимог в сумі 1379753,15 грн, які ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк", за кредитними договором, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та третьою особою, в забезпечення виконання зобов'язань за яким третьою особою між ПАТ "УкрСиббанк" і ПП "Вулкан-2" і укладено договір іпотеки.
		Так, 31.10.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (ПАТ "УкрСиббанк") та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (позичальник) було укладено кредитний договір №11407653000, у відповідності до якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути не пізніше 28.10.2011 кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 432000 (чотириста тридцять дві тисячі) грн у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 кредитного договору). За користування кредитними коштами з 31.10.2008 по 30.01.2009 процентна ставка встановлена в розмірі 25%. За користування кредитними коштами після 30.01.2009 процентна ставка встановлена у розмірі 27% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до договору (п. 1.3.1 кредитного договору). Сторонами також було укладено і графік погашення суми кредиту шляхом узгодження розміру максимально допустимої заборгованості по кредиту станом на визначені сторонами дати у графіку. Строк користування коштами по кредиту - з 31.10.2008 по 28.10.2011.
		На виконання умов кредитного договору банк перерахував позичальнику кошти в сумі 432000 грн на його поточний рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 22127 від 31.10.2008. Кредитні кошти позичальником використано на придбання гральних автоматів (платіжне доручення №14 від 03.11.2008).
		31.10.2008 між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (ПАТ "УкрСиббанк") та ПП "Вулкан-2" (боржник у цій справі) було укладено договір іпотеки №16343 (далі - договір іпотеки), згідно з яким ПП "Вулкан-2" передано ПАТ "УкрСиббанк" в іпотеку і забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором наступне нерухоме майно: головний корпус літ. А-2 а, А-1, А2-1, А3-1, загальною площею 838,6 кв. м., склад літ Е, майстерня літ. Л-І заг. площею -742,1 кв. м., бензосховище літ. Н, оператотрська літ. П, огорожа №2, 3, 5, пірс №4, бензоколонки №6-8, замощення І, ІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ПП "Вулкан-2", підтвердженого Свідоцтвом на право власності від 22.06.2005 ЯЯЯ 151302, виданого Виконкомом Черкаської міської ради (п. 1.1 договору іпотеки). За умовами цього договору предметом іпотеки забезпечується виконання позичальником - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 умов кредитного договору №11407653000 від 31.10.2008 щодо повернення 432000 грн. кредитних коштів та інших платежів за цим зобов'язаннями. 
		Позичальник допустив прострочення виконання кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою нерухомого майна, належного на праві власності ПП "Вулкан-2" (боржник у цій справі), у зв'язку з чим у т.ч. виникли 346549,16 грн - заборгованості по кредиту, 143823,26 грн - простроченої заборгованості по процентах, 16053,69 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту, 7372,50 грн пені за прострочення сплати процентів, загальна сума кредитної заборгованості позичальника перед банком складала 513798,61 грн.
		Вказані вище обставини у т.ч. були встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 у справі №16/5026/1809/2011, яким з ПП "Вулкан 2" вирішено стягнути борг позичальника - фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності (ОСОБА_4.) на користь ПАТ "УкрСиббанк" за кредитним договором №11407653000 від 31.10.2008, а саме: 346549,16 грн заборгованості по кредиту, 143823,26 грн простроченої заборгованості по процентах, 16053,69 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту, 7372,5 грн пені за прострочення сплати процентів, 5137,99 грн на відшкодування сплаченого державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього 519172,6 грн. Згідно з рішенням вирішено стягнути борг шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - головний корпус літ. А-2 а, А-1, А2-1, А3-1, загальною площею 838,6 кв. м., склад літ Е, майстерня літ. Л-І заг. площею -742,1 кв. м., бензосховище літ. Н, операторська літ. П, огорожа №2, 3, 5, пірс №4, бензоколонки №6-8, замощення І, ІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		В подальшому ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.08.2012 у справі №16/5026/1809/2011 було здійснено процесуальну заміну позивача у справі - ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника за договірним зобов'язанням - ПАТ "Дельта-Банк". Іншим рішенням господарського суду Черкаської області від 21.12.2011 у справі №02/5026/2640/2011 вирішено стягнути з фізичної особи - підприємця (ОСОБА_4.) на користь ПАТ "УкрСиббанк" борг позичальника (ОСОБА_4.) за кредитним договором №11407653000 від 31.10.2008 - 346549,16 грн боргу по кредиту, 203344,08 грн процентів, 52532,33 грн пені, 12048,51 грн витрат зі сплати судового збору. Всього 614474,08 грн.
		За змістом наведених вище рішень господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 у справі №16/5026/1809/2011 та від 21.12.2011 у справі №02/5026/2640/2011 за кредитним договором №11407653000 від 31.10.2008 з позичальника (ОСОБА_4.), в забезпечення виконання зобов'язань якого перед ПАТ "УкрСиббанк" ПП "Вулкан 2" було передано наведене вище майно в іпотеку, стягнуто борг, розмір якого (без урахування процентів і пені), на момент прийняття рішень, заявлений позивачем і визнаний судом, становив 346549,16 грн.
		Звертаючись з заявою про визнання забезпеченим (заставним) кредитором боржника - ПП "Вулкан 2" у межах цієї справи про банкрутство (№925/1460/15), ПАТ "Дельта-Банк" зазначало, що згідно з умовами наведеного вище кредитного договору №11407653000 від 31.10.2008 позичальнику (ОСОБА_4.) було відкрито поновлювальну кредитну лінію в національній валюті в сумі ліміту, розмір якого дорівнює 432000 грн, в забезпечення виконання зобов'язань за яким ПП "Вулкан 2" передано наведене вище майно в іпотеку, що і відповідно до п. 1.2 договору іпотеки ринкова вартість предмета іпотеки складала 3668540 грн. Зазначало, що станом на 14.10.2015 заборгованість позичальника (ОСОБА_4.) за кредитним договором №11407653000 від 31.10.2008 складає 1379753,15 грн, яка, зокрема, складається з суми боргу (346549,16 грн), пені за несвоєчасне повернення кредиту (27305,19 грн), прострочених відсотків за кредитом (953969,56 грн), пені за несвоєчасне повернення відсотків (39376,66 грн), 3% річних від суми простроченого боргу (5212,48 грн), 3% річних від суми прострочених процентів (2340,1 грн), штрафу (5000 грн).
		ПАТ "Дельта-Банк", зокрема, просило суд, у межах цієї справи визнати Банк забезпеченим (заставним) кредитором ПП "Вулкан 2" на загальну суму 1379753,15 грн, окремо внести до реєстру відомості про майно ПП "Вулкан 2", яке є предметом іпотеки, згідно з державним реєстром речових прав на нерухоме майно за договором іпотеки від 31.10.2008 №16395 (головний корпус літ. А-2 а, А-1, А2-1, А3-1, загальною площею 838,6 кв. м., склад літ Е, майстерня літ. Л-І заг. площею -742,1 кв. м., бензосховище літ. Н, операторська літ. П, огорожа №2, 3, 5, пірс №4, бензоколонки №6-8, замощення І, ІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1). Звертаючись з апеляційною скаргою, також просило зобов'язати розпорядника майна вчинити відповідні дії - окремо внести до реєстру відомості про майно ПП "Вулкан 2", яке є предметом іпотеки, згідно з державним реєстром речових прав на нерухоме майно за договором іпотеки від 31.10.2008 №16395.
		На підтвердження вимог про визнання заставним кредитором боржника ПАТ "Дельта Банк" було надано копії кредитного договору від 31.10.2008 №11407653000 з додатковою угодою до нього від 08.12.2009 №1; договору іпотеки від 31.10.2008 №16343, договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 з додатковою угодою до нього від 19.12.2011 №1, були надані копії акту приймання-передачі від 19.12.2011; меморіального ордеру від 19.12.2011 №45733442, розрахунок заборгованості за договором кредиту №11407653001 від 08.12.2009; виписку по кредитному договору за період з 31.08.2008 по 17.01.2012; платіжне доручення №22127 від 31.10.2008 на суму 432000 грн і т.ін.
		Досліджуючи правову природу правочинів, за якими ґрунтуються вимоги ПАТ "Дельта-Банк", колегія суддів відзначає, що згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України сторони є вільними в укладенні договору, виборі визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).
		Відповідно до договору іпотеки від 31.10.2008 №16343 (розділу "Терміни в Договорі вживаються в такому значенні") при його укладенні сторони визначились, що вживані в ньому поняття "кредитний договір - договір про надання споживчого кредиту №11407653000 від 31.10.2008, укладений між ПАТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_4, в забезпечення виконання грошових зобов'язань в сумі 432000 (чотириста тридцять дві тисячі) грн за яким укладається договір іпотеки"; "основне зобов'язання - зобов'язання іпотекодавця або боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, за будь-яким кредитним договором або кредитними договорами окремо та/або разом, який (-і)укладений (-их) із іпотекодержателем, за яким (-и) боржника або іпотекодацець має грошові зобов'язання перед іпотекодержателем, та виконання якого (-их) в повному обсязі забезпечується іпотекою за цим договором".
		Зазначивши розмір грошового зобов'язання, забезпеченого іпотекою, згідно з п. 1.3 договору іпотеки сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього договору іпотеки, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору (-ів), що обумовлюють основне зобов'язання. Відповідно до п. 2.1.2 договору сторони визначились, що протягом дії договору у випадку зміни розміру зобов'язань та/або зміни термінів виконання зобов'язань, якщо такі зміни вчинені відповідно до умов договору (-ів), що обумовлюють основне зобов'язання, відповідні зміни будуть вноситись лише в такий договір (-и), що обумовлюють основне зобов'язання та не потребують внесення змін шляхом укладення додаткової угоди до договору іпотеки.
		Договір іпотеки від 31.10.2008 №16343 містить посилання на можливість зміни основного зобов'язання, виконання якого ним забезпечено, разом з тим, не містить посилань на забезпечення ним виконання яких-небудь інших зобов'язань (вимог), ніж основне за договором про надання споживчого кредиту №11407653000 від 31.10.2008 - грошового зобов'язання в сумі 432000 грн, забезпеченого іпотекою, у т.ч. зобов'язань зі здійснення плати за користування кредитом, реалізації правових наслідків відповідальності за порушення або неналежне виконання зобов'язання в частині обов'язку по сплаті пені, нарахованої у зв'язку з несвоєчасними виконанням (сплатою процентів, погашення основної заборгованості тощо), інших штрафних санкції. 
		Зі змісту наведених вище термінів, вжитих в тексті договору іпотеки від 31.10.2008 №16343, зокрема, понять кредитного договору і основного зобов'язання, грошового зобов'язання, забезпеченого іпотекою, вбачається, що як і вказано в змісті самого договору, основне зобов'язання, яке ним забезпечене - зобов'язання з повернення кредиту у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 432000 (чотириста тридцять дві тисячі) грн (п. 1.1 кредитного договору №11407653000 від 31.10.2008), в забезпечення виконання зобов'язань за яким, зокрема, в сумі 432000 (чотириста тридцять дві тисячі) грн і укладено договір іпотеки. 
		Тобто, разом з лімітом кредитної лінії сторонами встановлено й ліміт розміру вимог, які забезпечені. Зазначені висновки у т.ч. ґрунтуються на фактичних обставинах справи, що і боржник, в забезпечення виконання грошових зобов'язань якого перед ПАТ "УкрСиббанк" (який в подальшому за договором купівлі-продажу відступив своє право вимоги на користь ПАТ "Дельта-Банк"), між Банком та ПП "Вулкан 2" укладено договір іпотеки, має заборгованість перед Банком по основному зобов'язанню (тілу кредиту), визнану рішеннями господарського суду Черкаської області від 03.11.2011, 21.12.2011 у справах №16/5026/1809/2011, 02/5026/2640/2011, який відповідно становить лише 346549,16 грн, тоді як ліміт кредитної лінії дорівнює 432000 грн.
		Факт наявності заборгованості позичальника - фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності (ОСОБА_4.) за кредитним договором №11407653000 від 31.10.2008, у т.ч. простроченої заборгованості по процентах, пені за несвоєчасну сплату кредиту, пені за прострочення сплати процентів тощо - зобов'язання, забезпеченого договором іпотеки, сторонами у справі і не заперечується, зокрема, в поданому ПП "Вулкан 2" відзиві на апеляційну скаргу останнім визнано вимоги на загальну суму 614474,08 грн, ПАТ "Дельта-Банк" наведений розрахунок загальної суми боргу, здійснений з урахування триваючого порушення і невиконання господарського зобов'язання зі спливом значного строку (1379753,15 грн) і Банк має право на визнання заявлених вимог, але разом з тим, всі вимоги заявлені щодо включення всієї суми заборгованості в окремий реєстр вимог як таких, що повністю забезпечені заставою.
		Однак, з урахуванням вже наведених вище висновків, включення таких вимог в повному обсязі до окремого реєстру і їх задоволення в позачерговому порядку не було передбачено умовами договору іпотеки. Як вже вказано, п. 1.3, 2.1.2, розд. "Терміни в Договорі вживаються в такому значенні", п. 1.1 кредитного договору сторони чітко визначили, що забезпеченим є основне зобов'язання, зміст якого становить обов'язок повернення кредитних коштів - ліміту суми поновлюваної кредитної лінії - позики, отриманої в розмірі 432000 грн, частина з якої, серед іншого, була погашена позичальником, що в т.ч. було встановлено рішеннями господарського суду Черкаської області у справі №16/5026/1809/2011 (03.11.2011) та 02/5026/2640/2011 (21.12.2011). Тобто, інші вимоги (решта з суми 1379753,15 грн) мають розглядатись в загальному порядку.
		При укладенні договору іпотеки ПАТ "УкрСиббанк" і СПД ФО ОСОБА_4 сторонами правочину самостійно і чітко було визначено: "даний договір іпотеки укладається в забезпечення грошових зобов'язань в сумі 432000 (чотириста тридцять дві тисячі) грн" (розділ "Терміни в Договорі вживаються в такому значенні" договору іпотеки). Припущення щодо забезпечення всієї суми заборгованості переданим в іпотеку майном, обґрунтовані тим, що ринкова вартість предмету застави на момент укладення договору іпотеки становила 3668540 грн, тобто більш ніж в двічі більше суми заявлених кредиторських вимог спростовуються і тим, що договір іпотеки містить положення, згідно з якими така вартість фактично визначена сторонами правочину за попередньою домовленістю і в договірному порядку на підставі звіту суб'єкта незалежної оціночної діяльності на момент укладення договору - 31.10.2008, разом з тим, формулювання і конструкція умов договору іпотеки викладені в такий спосіб, який не передбачає звернення стягнення і перехід права власності на весь об'єкт іпотеки - неспіврозмірними є суми отриманої позики (ліміту поновлюваної кредитної лінії) в розмірі 432000 грн з договірною вартістю майна - 3668540 грн. 
		Згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). 
		Відповідно до ч. 2, 8 ст. 23 Закону про банкрутство забезпечені кредитори (кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, майнового поручителя) зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
		За змістом ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів тощо. 
		У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня). Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.
		З урахуванням обставин, викладених вище, вимоги ПАТ "Дельта-Банк", заявлені в сумі 1379753,15 грн забезпечені переданим іпотеку нерухомим майном, ринкова вартість якого згідно з умовами кредитного договору №11407653000 від 31.10.2008 складала 3668540 грн, частково а саме: на суму 432000 грн. Вимоги Банку підтверджені рішеннями господарського суду Черкаської області у справі №16/5026/1809/2011, 02/5026/2640/2011 і в розумінні наведених вище норм Закону про банкрутство ПАТ "Дельта-Банк" є забезпеченим (заставним) кредитором ПП "Вулкан-2" на суму 432000 грн. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав, зокрема, згідно з державним реєстром речових прав на нерухоме майно за договором іпотеки від 31.10.2008 №16395: головного корпусу літ. А-2 а, А-1, А2-1, А3-1, загальною площею 838,6 кв. м., склад літ Е, майстерня літ. Л-І заг. площею -742,1 кв. м., бензосховище літ. Н, операторська літ. П, огорожа №2, 3, 5, пірс №4, бензоколонки №6-8, замощення І, ІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		З приводу набуття ПАТ "Дельта-Банк" статусу конкурсного чи то поточного кредитора ПП "Вулкан-2", то як і вказано вище, відповідні вимоги, як і вимоги про визнання забезпеченим (заставним) кредитором боржника, заявляються і розглядаються в порядку, визначеному Законом. Порядок виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника, перевірка відповідності заяви конкурсного кредитора вимогам Закону визначений, зокрема, ст. 23-24 Закону про банкрутство, якими встановлені в вимоги до заява про визнання кредитором (конкурсного чи то поточного). В своїй заяві з грошовими вимогами ПАТ "Дельта-Банк" (а.с. 172-174 т. 2) порушено питання виключно про визнання Банку забезпеченим кредитором боржника - ПП "Вулкан-2" на суму 1379753,15 грн і задоволення відповідних вимог в позачерговому порядку, питання (вимоги) визнання конкурсним чи то поточним кредитором на ставилось і відповідно судом першої інстанції не вирішувалось.
		Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, але разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції - суд апеляційної інстанції обмежений в праві і можливості розгляду питання визнання ПАТ "Дельта-Банк" конкурсним чи то поточним кредитором ПП "Вулкан-2" (на решту суми кредиторських вимог Банку - 943753,15 грн і відповідно включення їх до реєстру вимог). При цьому ПАТ "Дельта-Банк" не позбавлений і не був позбавлений права звернення в установленому порядку до суду першої інстанції з заявою про визнання таких вимог (чи то заявою про уточнення раніше вже заявлених вимог) і включення їх до реєстру вимог кредиторів, задоволення в порядку черговості, визначеної ст. 45 Закону про банкрутство.
		Згідно з ч. 1, 4 ст. 25 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.
		Частинами 8, 9 ст. 25 Закону про банкрутство передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржник має право на підставі ухвали господарського суду задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів за умови їх задоволення одночасно та в повному обсязі відповідно до реєстру вимог кредиторів.
		Відповідно до ст. 24 Закону про банкрутство господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог ч. 3 ст. 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви. Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство.
		З урахуванням викладеного вище, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, перевірки законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, повторно розглянувши справу, вбачає доводи апеляційної скарги такими, окремі з яких знайшли своє підтвердження під час розгляду (перегляду) справи, оскаржене рішення суду такими, що не відповідає в повній мірі вимогам законності та обґрунтованості у зв'язку з чим у відповідній частині підлягає скасуванню з прийняттям нового про визнання ПАТ "Дельта-Банк" забезпеченим кредитором ПП "Вулкан-2".
		Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" задовольнити частково.
		2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.01.2016 у справі №925/1460/15 скасувати частково, а саме: в частині (п. 4) відмови у визнанні вимог забезпеченими публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (ідентифікаційний номер 34047020) - повністю, на суму 1379753,15 грн. Прийняти у відповідній частині нове рішення, яким:
		2.1. Визнати публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (ідентифікаційний номер 34047020) забезпеченим кредитором приватного підприємства "Вулкан-2" (ідентифікаційний номер 21383790) на суму 432000 грн. 
		2.2. Розпорядника майна приватного підприємства "Вулкан-2" зобов'язати окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, а саме вимоги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на суму 432000 грн, а також внести окремо до реєстру відомості про майно, яке є предметом застави згідно з договором іпотеки від 31.10.2008 (реєстраційни номер 16395).
		3. Матеріали справи повернути до Господарського суду Черкаської області.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили
		 
		Повний текст постанови складено 26.02.2016
		 
		 
		Головуючий суддя                                                             А.А. Верховець 
		 
		Судді                                                                                С.В. Сотніков
		 
		                                                                                О.М. Остапенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...