Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/8971/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2016.
Дата набрання законної сили: 17.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		   Р І Ш Е Н Н Я
		   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		17 лютого 2016 року                                                                                    м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:                                          головуючого:            Соколової В.В.
		суддів:                       Пікуль А.А., Усика Г.І.
		при секретарі            Ільченко В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02.12.2015 у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення компенсації за порушення авторського права на твір, - 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		В червні 2015 року  позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача компенсацію за порушення авторських прав на твір, а саме за порушення виключних майнових прав, що полягає у публічному показі іграшок пищалок під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення, замість відшкодування збитків та стягнення доходу та за розповсюдження (продаж) іграшки пищалки під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення, замість відшкодування збитків та стягнення доходу.
		 Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є автором оригінальної назви творів «ІНФОРМАЦІЯ_1», так як є автором відповідного літературного твору та співавтором анімаційних фільмів «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.)/«ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.) та «ІНФОРМАЦІЯ_2». 
		Справа № 754/8971/15-ц № апеляційного провадження 22-ц-796/194/2016Головуючий у суді першої інстанції: Таран Н.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.16.03.2015 представник позивача придбав у магазині відповідача «ІНФОРМАЦІЯ_4», то знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дитячу іграшку пищалку під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3». Реалізація вказаного товару підтверджується чеком № 24191181 від 16.03.2015. Таким чином, відповідач здійснює реалізацією товару з відтворенням оригінальної назви відомого в Україні літературного твору та ім'я персонажа з нього «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр. мовою варіант твору), позначає такою назвою іграшки, що були придбані представником позивача у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_4» у м. Києві за адресою: АДРЕСА_2. Жодного дозволу на відтворення назви персонажа «ІНФОРМАЦІЯ_1» та назви однойменного літературного твору та, відповідно, і дозволу відповідачу на реалізацію (продаж) товарів під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (на етикетках яких відтворено контрафактний примірник твору) позивач не надавала. Відповідач, як продавець товару, допустив порушення майнового права на використання твору шляхом його публічного показу (виставлення товару на власних вітринах) та розповсюдження (продаж) контрафактного товару (п.7 ст. 441 ЩІК України). Етикетка, на якій відтворено твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» (назва твору та персонажу), є невід'ємною частиною упаковки товару під власною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (іграшок-пищалок). Вартість виготовлення етикетки включена до загальної вартості товару, тому опосередковано, окрім самого товару здійснюється й продаж контрафактного примірника твору, який відтворений на упакуванні такого товару та відповідає назві такого товару кінцевим споживачам такого товару. Відома назва «ІНФОРМАЦІЯ_1» дитячого анімаційного фільму та літературного твору, в основному, викликає певні (позитивні, пов'язані із дитинством, з виключно добрим персонажем) асоціації у споживачів товару, а тому безпосередньо впливає на вибір ними конкретного товару.
		Як вказано позивачем жодного дозволу на відтворення назви персонажа «ІНФОРМАЦІЯ_1» та назви однойменного літературного твору, та відповідно, і дозволу відповідачу на реалізацію (продаж) товарів під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», вона (позивач) не надавала.
		Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02.12.2015 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення компенсації за порушення авторського права на твір - відмовлено.
		Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу,  посилаючись на невідповідність його принципам законності і обґрунтованості, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.         Зазначає, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд не врахував положення ст. ст. 50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», висновки Пленуму ВСУ України з Постанови № 5 від 2010 року у зв'язку з чим дійшов хибного висновку, що така реалізація не є підтвердженням порушення авторських прав позивача, оскільки напис «…«ІНФОРМАЦІЯ_1» на творі відповідача не впливає на вибір споживачів. Таким чином  вважає, що судом першої інстанції,  неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для її вирішення, не застосовано положення ст. ст. 50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», та на підставі викладеного в апеляційній скарзі, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. 
		В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення заявлених позовних вимог.
		Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. 
		Відповідно до ст. 424 ЦК  України та ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону  використання  твору іншими особами.
		Крім того, в порядку ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до особистих немайнових прав автора належить, зокрема, право вимагати збереження   цілісності   твору   і  протидіяти будь-якому перекрученню,  спотворенню  чи  іншій  зміні  твору або будь-якому іншому  посяганню  на  твір,  що може зашкодити честі і репутації автора.
		В силу ст. 32 цього Закону автору та іншій особі,  яка має авторське право,  належить виключне  право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним  або  всіма  відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків,  передбачених статтями 21-25 цього Закону.
		Підставою для судового захисту відповідно до ст.50 Закону України «Про авторське і суміжні права» є вчинення будь-якою особою дій, що порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені ст.ст.15, 39, 40, 41 цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених ст.ст. 21-25, 42 і 43 Закону. 
		За змістом ст. 52 зазначеного Законупри порушенні будь-якою особою авторських прав, передбачених ст. 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів, суб'єкти авторського права мають право звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право, подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або виплату компенсацій, вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень. 
		Відмовляючи у заявлені позовних вимог суд першої інстанції вважав, що дії відповідача, а саме реалізація товару в структурі якого (цінник (етикетка, бірка) є частиною будь-якого товару) використано об'єкт авторського права без дозволу позивача, не є підтвердженням порушення авторського права останнього, а наявність на етикетці зі штрих-кодом назви «ІНФОРМАЦІЯ_1», не є порушенням авторського права позивача та не може впливати на вибір споживача.
		Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не вважає за можливе.
		Судом встановлено, що в 1979 році ОСОБА_1 було створено літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» (українською мовою) та однойменний літературний персонаж. У 1980 році літературний персонаж «ІНФОРМАЦІЯ_1» було вперше адаптовано в анімаційному фільмі, з однойменною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.)/ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.) а у 1989 році було випущено у світ анімаційний фільм «ІНФОРМАЦІЯ_2» українською і російською мовами. Дані анімаційні фільми були створені на кіностудії «КИЇВНАУКФІЛЬМ». Автором сценарію в титрах анімаційних фільмів «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.) «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.) та «ІНФОРМАЦІЯ_2» вказано особу позивача.
		Авторські (майнові) права на фільм належать кіностудії «УКРАНІМАФІЛЬМ» (правонаступник кіностудії «КИЇВНАУКФІЛЬМ»), а ОСОБА_1 належать авторське немайнове право та виключні майнові права на літературний твір, літературний персонаж, його оригінальну назву: «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.).
		Вказані обставини були встановлені судовими рішеннями, зокрема, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.01.2007 (справа № 2ц-738/06) та рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2006 (справа № 2ц-737/06) (а.с.15-35) .
		Згідно з свідоцтвом про реєстрацію авторських прав № 9967 від 11.05.2004 позивач зареєстрована як автор літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.11,12). Також за позивачем зареєстровано авторські права на твір літератури персонаж «ІНФОРМАЦІЯ_1», що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_4 від 07.04.2014 (а.с.186).
		Той факт, що вказана назва твору є оригінальною підтверджується письмовими доказами  наявними в матеріалах справи, а саме: висновок експерта Київського науково-дослідницького центру  судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 69/14 від 15.07.2014, висновок експерта Київського науково-дослідницького центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 24/14 від 24.04.2014 (а.с.141-159;168-177).
		Фіскальним чеком № 24191181 від 16.03.2015 підтверджується факт придбання у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_4», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, товару - іграшка-пищалка під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.13). Та обставина, що реалізація спірного товару відбулась ФОП ОСОБА_2  в ході розгляду справи не оспорювалась, тобто була визнана стороною відповідача.
		Відповідно до п. 2, 7 ч. 1, ч. 2 ст. 441 ЦК України, використанням твору є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, продаж тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.
		Таким чином, висновок суду першої інстанції, що нанесення назви твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» на упаковку товару та їх розповсюдження не є порушенням авторського права позивача є необґрунтованим. 
		Доводи представника відповідача щодо відсутності використання літературного твору в цілому, в зв'язку з чим відсутнє порушене право позивача відхиляються колегією суддів, оскільки має місце використання оригінальної назви літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором якого є позивач. При цьому виходячи з вимог закону, використання твору в цілому або використання його частини але без погодження з автором є порушенням його авторського права.
		Виходячи з того, що положення ст. ст. 441 ЦК України передбачають  використання у будь-якій формі, то використання назви літературного твору при позначенні товару, є використанням частини твору, а наведені вище положення ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачають право автора вимагати збереження   цілісності   твору  або будь-якому іншому  посяганню  на  твір,  що може зашкодити честі і репутації автора.  А тому вимога позивача ґрунтується на Законі.
		 Положеннями ст. 443 ЦК України, ст. 32 Закону України «Про авторське і суміжні права»встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Як встановлено судом,  позивач - ОСОБА_1 не надавала жодного дозволу на використання назви літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» для позначення товарів, зокрема, іграшок, і вказане не спростовується доводами відповідача. При цьому, твердження відповідача про те, що назва товару не впливає на обсяги його реалізації не підтверджується матеріалами справи, належними та допустимими доказами, а за загальними правилами назва товару спрямована на привабливість інтересу споживача.
		В силу ст. 52  Закону України «Про авторське і суміжні права» компенсація підлягає виплаті  у  разі  доведення  факту  порушення майнових прав суб'єкта авторського права,  а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про  виплату  компенсації  достатньо  наявності  доказів  вчинення особою дій,  які визнаються порушенням авторського права  і  (або) суміжних  прав.
		Виходячи вищевикладеного, висновок суду першої інстанції про відсутність порушених прав позивача не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства. 
		Вирішуючи питання про виплату позивачу компенсації за порушення його майнових авторських прав, слід виходити з суті порушення, розміру можливого доходу позивача який би він міг отримати, а також із загальних  засад  цивільного законодавства,  встановлених ст.  3  ЦК  України,  зокрема, справедливість,  добросовісність та розумність. А тому, розмір компенсації, на думку колегії суддів, слід визначити на рівні 10 мінімальних заробітних плат, що становить мінімальний розмір встановлений законодавством. При цьому слід звернути увагу, що компенсація підлягає сплаті лише за встановлений факт використання назви літературного твору шляхом розповсюдження, оскільки назва це є словесне позначення, а тому твердження позивача про порушення її прав шляхом публічного показу є безпідставним.
		Також слід наголосити, що відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Всупереч вказаній нормі та положенням ст. 60 ч. 1 ЦПК України стороною відповідача не було надано належних і допустимих доказів на спростування заявлених позовних вимог. 
		Таким чином, доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи  та наявністю порушення норм матеріального права знайшли своє підтвердження, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
		За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 307 ЦПК України, має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.
		Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права (стаття 309 ЦПК України).
		На підставі викладеного вище колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення заявлених позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
		 
		В И Р І Ш И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02.12.2015 - скасувати, та ухвалити нове наступного змісту .  
		Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення компенсації за порушення авторського права на твір - задовольнити частково.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 02166, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, рахунок отримувача № НОМЕР_3, МФО 322302, ПАТ «Агрокомбанк») компенсацію за порушення авторського права у розмірі 10 мінімальних заробітних плат - 13780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 02166, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, рахунок отримувача № НОМЕР_3, МФО 322302, ПАТ «Агрокомбанк») судові витрати у справі в розмірі 440 (чотириста сорок) гривень 42 копійки.
		Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий:                         
		 
		   Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...