Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/12165/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2016.
Дата набрання законної сили: 17.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		17 лютого 2016 року                                                                                    м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:                              головуючого:            Соколової В.В.
		суддів:                       Пікуль А.А., Усика Г.І.
		при секретарі            Ільченко В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12.10.2015 у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-забава» про стягнення компенсації за порушення авторського права на твір, - 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		В травні 2015 року  позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача компенсацію за порушення авторських прав на твір, а саме за розповсюдження (продаж) іграшок-пищалок під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» в розмірі 40 мінімальних розмірів заробітних плат, встановлених законом на час ухвалення рішення, замість відшкодування збитків та стягнення доходу.
		 Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є автором оригінальної назви творів «ІНФОРМАЦІЯ_1», так як є автором відповідного літературного твору та співавтором анімаційних фільмів «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.)/ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.) та «ІНФОРМАЦІЯ_2». 
		20.10.2014 у магазині відповідача «Будинок іграшок», що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Борщагівська, 154-А у приміщенні ТЦ «Аркадія», представник придбав дитячу іграшку-пищалку під назвою «Іграшка пищалка ІНФОРМАЦІЯ_1», арт. 118 Я, Ну, постривай». 31.10.2014 року у магазині відповідача «Будинок іграшок», що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Дніпровська набережна, 33 у приміщенні ТЦ «Аркадія», представник придбав дитячу іграшку-пищалку під назвою «Іграшка-пищалка ІНФОРМАЦІЯ_1», арт. 154 R Мамонтьонок, у сітці».
		Справа № 755/12165/15-ц № апеляційного провадження 22-ц/796/2156/2016Головуючий у суді першої інстанції: Чех Н.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.06.11.2014 у магазині відповідача «Будинок іграшок», що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Малишка, 3 в (літера а), представник придбав дитячу іграшку пищалку під назвою «Іграшка-пищалка ІНФОРМАЦІЯ_1», арт. 144 Я 38 папуг». Таким чином, відповідач здійснює реалізацію товару з відтворенням оригінальної назви відомого в Україні літературного твору та ім'я персонажа з нього «ІНФОРМАЦІЯ_1», позначає такою назвою іграшки, що були придбані в магазинах відповідача. Жодного дозволу на відтворення назви персонажа «ІНФОРМАЦІЯ_1» та назви однойменного літературного твору, та відповідно, і дозволу відповідачу на реалізацію (продаж) товарів під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», вона (позивач) не надавала.
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12.10.2015 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-забава» про стягнення компенсації за порушення авторського права на твір - відмовлено.
		Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу,  посилаючись на невідповідність його принципам законності і обґрунтованості, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.         Зазначає, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд не врахував положення ст. ст. 50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», висновки Пленуму ВСУ України з Постанови № 5 від 2010 року у зв'язку з чим дійшов хибного висновку, що така реалізація не є підтвердженням порушення авторських прав позивача, оскільки напис  «…«ІНФОРМАЦІЯ_1» на творі відповідача не впливає на вибір споживачів. Таким чином  вважає, що судом першої інстанції,  неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для її вирішення, не застосовано положення ст. ст. 50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», та на підставі викладеного в апеляційній скарзі, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. 
		В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення заявлених позовних вимог.
		Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду  в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.  
		Відповідно до ст. 424 ЦК  України та ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону  використання  твору іншими особами.
		Крім того, в порядку ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до особистих немайнових прав автора належить, зокрема, право вимагати збереження   цілісності   твору   і  протидіяти будь-якому перекрученню,  спотворенню  чи  іншій  зміні  твору або будь-якому іншому  посяганню  на  твір,  що може зашкодити честі і репутації автора.
		В силу ст. 32 цього Закону автору та іншій особі,  яка має авторське право,  належить виключне  право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним  або  всіма  відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків,  передбачених статтями 21-25 цього Закону.
		Підставою для судового захисту відповідно до ст.50 Закону України «Про авторське і суміжні права» є вчинення будь-якою особою дій, що порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені ст.ст.15, 39, 40, 41 цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених ст.ст. 21-25, 42 і 43 Закону. 
		За змістом ст. 52 зазначеного Законупри порушенні будь-якою особою авторських прав, передбачених ст.50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів, суб'єкти авторського права мають право звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право, подавати позови про відшкодування моральної (немайнової), відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або виплату компенсацій, вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень. 
		Відмовляючи у заявлені позовних вимог суд першої інстанції вважав, що майнові права автора (позивача) відповідачем не порушувалися, оскільки відповідач реалізовував товар - «Іграшка: дитяча іграшка», що вказано на етикетках. Вказані на товарі на інших етикетках, що містять штрих-код та ціну «Іграшка пищалка «ІНФОРМАЦІЯ_1» - не може бути підтвердженням порушення авторського права позивача на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1», так як не є відтворенням персонажу «ІНФОРМАЦІЯ_1», не має з ним нічого спільного. Також вказано, що продаж іграшки, яка не є персонажем твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», навіть при наявності на етикетці зі штрих-кодом назви «Іграшка пищалка «ІНФОРМАЦІЯ_1», не може впливати на вибір споживача.
		Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не вважає за можливе.
		Судом встановлено, що в 1979 році ОСОБА_1 було створено літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» (українською мовою) та однойменний літературний персонаж. У 1980 році літературний персонаж «ІНФОРМАЦІЯ_1» було вперше адаптовано в анімаційному фільмі, з однойменною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.)/ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.) а у 1989 році було випущено у світ анімаційний фільм «ІНФОРМАЦІЯ_2» українською і російською мовами. Дані анімаційні фільми були створені на кіностудії «КИЇВНАУКФІЛЬМ». Автором сценарію в титрах анімаційних фільмів «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.) «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.) та «ІНФОРМАЦІЯ_2» вказано особу позивача.
		Авторські (майнові) права на фільм належать кіностудії «УКРАНІМАФІЛЬМ» (правонаступник кіностудії «КИЇВНАУКФІЛЬМ»), а ОСОБА_1 належать авторське немайнове право та виключні майнові права на літературний твір, літературний персонаж, його оригінальну назву: «ІНФОРМАЦІЯ_1» (рос.) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (укр.).
		Вказані обставини були встановлені судовими рішеннями, зокрема, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.01.2007 (справа № 2ц-738/06) та рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2006 (справа № 2ц-737/06) (а.с.24-44) 
		Згідно з свідоцтвом про реєстрацію авторських прав НОМЕР_2 від 11.05.2004 позивач зареєстрована як автор літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.11,12). Також за позивачем зареєстровано авторські права на твір літератури персонаж «ІНФОРМАЦІЯ_1», що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_3 від 07.04.2014 (а.с.149-150).
		Той факт, що вказана назва твору є оригінальною підтверджується письмовими доказами, а саме: висновок Львіського НДІ судових експертиз № 934 від 26.03.2014, висновок експерта Київського науково-дослідницького центру  судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 69/14 від 15.07.2014, висновок експерта Київського науково-дослідницького центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 24/14 від 24.04.2014, висновок експерта НДІ Інтелектуальної власності від 31.08.2015 (а.с.151-214). Вказані докази були подані на стадії апеляційного розгляду, проте вони заслуговують на увагу з огляду на те, що процесуальний закон зобов'язує суд повно і всебічно з'ясувати обставини справи та встановити характер правовідносин, що виникли між сторонами.
		Фіскальними чеками підтверджується факт придбання у магазинах відповідача «Будинок іграшок» продукції - іграшка під назвою «Іграшка пищалка ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме: 16.10.2014 в магазині, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Басейна (Шота Руставелі) Еспланадна, 12/1-2; 20.10.2014  у магазині, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Борщагівська, 154-А, 31.10.2014 у магазині, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Дніпровська набережна, 33, 06.11.2014 у магазині, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Малишка, 3 в (літера а). У чеку також зазначено ТОВ «Альфа-Забава», як таке, що  здійснює господарську діяльність за вказаною адресою (а.с.14-23).
		Відповідно до п. 2, 7 ч. 1, ч. 2 ст. 441 ЦК України, використанням твору є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, продаж тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.
		Таким чином, висновок суду першої інстанції, що нанесення назви твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» на упаковку товару та їх розповсюдження не є порушенням авторського права позивача є необґрунтованим. 
		Доводи представника відповідача щодо відсутності використання літературного твору в цілому, в зв'язку з чим відсутнє порушене право позивача відхиляються колегією суддів, оскільки має місце використання оригінальної назви літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором якого є позивач. При цьому виходячи з вимог закону, використання твору в цілому або використання його частини але без погодження з автором є порушенням його авторського права.
		Виходячи з того, що положення ст. ст. 441 ЦК України передбачають  використання у будь-якій формі, то використання назви літературного твору при позначенні товару, є використанням частини твору, а наведені вище положення ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачають право автора вимагати збереження   цілісності   твору  або будь-якому іншому  посяганню  на  твір,  що може зашкодити честі і репутації автора.  А тому вимога позивача ґрунтується на Законі.
		 Положеннями ст. 443 ЦК України, ст. 32 Закону України «Про авторське і суміжні права»встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Як встановлено судом,  позивач - ОСОБА_1 не надавала жодного дозволу на використання назви літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» для позначення товарів, зокрема, іграшок, і вказане не спростовується доводами відповідача. При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що назва товаруне впливає на обсяги його реалізації не підтверджується матеріалами справи, належними та допустимими доказами, а за загальними правилами назва товару спрямована на привабливість інтересу споживача.
		В силу ст. 52  Закону України «Про авторське і суміжні права» компенсація підлягає виплаті  у  разі  доведення  факту  порушення майнових прав суб'єкта авторського права,  а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про  виплату  компенсації  достатньо  наявності  доказів  вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права  і  (або) суміжних  прав.
		Виходячи вищевикладеного, висновок суду першої інстанції про відсутність порушених прав позивача не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства. 
		Вирішуючи питання про виплату позивачу компенсації за порушення його майнових авторських прав, слід виходити з суті порушення, розміру можливого доходу позивача який би він міг отримати, а також із загальних  засад  цивільного законодавства,  встановлених ст.  3  ЦК  України,  зокрема, справедливість,  добросовісність та розумність. А тому, розмір компенсації, на думку колегії суддів, слід визначити на рівні 10 мінімальних заробітних плат, що становить мінімальний розмір встановлений законодавством. При цьому колегія суддів відхиляє доводи позивача про наявність чотирьох фактів порушення, так як порушення має місце у вигляді розповсюдження назви твору лише при маркуванні товару одного виду відповідачем, і лише в межах його мережі.
		Також слід наголосити, що відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Всупереч вказаній нормі та положенням ст. 60 ч. 1 ЦПК України стороною відповідача не було надано належних і допустимих доказів на спростування заявлених позовних вимог. 
		Таким чином, доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи  та наявністю порушення норм матеріального права знайшли своє підтвердження, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
		За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 307 ЦПК України, має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.
		Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права (стаття 309 ЦПК України).
		На підставі викладеного вище колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення заявлених позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
		 
		В И Р І Ш И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12.10.2015  -  скасувати, та ухвалити нове наступного змісту .  
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-забава» про стягнення компенсації за порушення авторського права на твір - задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-забава»  (код ЄДРПО 32378340, 02002, м. Київ, вул. А Малишка, 3-д) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, рахунок отримувача НОМЕР_4, МФО 322302, ПАТ «Агрокомбанк») компенсацію за порушення авторського права у розмірі 10 мінімальних заробітних плат - 13780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-забава»  (код ЄДРПО 32378340, 02002, м. Київ, вул. А Малишка, 3-д) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, рахунок отримувача НОМЕР_4, МФО 322302, ПАТ «Агрокомбанк») судові витрати у справі в розмірі 288 (двісті вісімдесят вісім) гривень 51 копійку.
		Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий:                         
		 
		   Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...