Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 343/2246/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 29.02.2016. Зареєстровано: 29.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2016.
Дата набрання законної сили: 22.06.2016
Результат оскарження 22.06.2016 Апеляційний суд Івано-Франківської області: змінено вирок
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №: 343/2246/15-к 
		Провадження №: 1-кп/0343/17/16 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		26 лютого 2016 року    м. Долина
		 Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
		 головуючого судді          ОСОБА_1 ,
		 з участю: секретаря судових засідань  ОСОБА_2 , 
		 прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		 захисника  ОСОБА_5 ,
		 представника потерпілої  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина Долинського району ІваноФранківської області кримінальне провадження № 12015090160000015 про обвинувачення 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України,-
		 В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_7 незаконно заволодів транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди.
		 Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:
		Обвинувачений 20 серпня 2015 року, близько 12 годин 45 хвилин, перебуваючи у квартирі співмешканки ОСОБА_8 , яка знаходиться в АДРЕСА_2 , якої на той час не було вдома, та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вирішив незаконно заволодіти легковим пасажирським мікроавтобусом марки «RENAULT TRAFIC» 2006 року випуску д.н. НОМЕР_1 вартістю 292500 гривень, власником якого являється ОСОБА_9 .
		З цією метою ОСОБА_7 взяв з сумочки ОСОБА_8 ,яка знаходилась в коридорі вищезазначеної квартири, ключі від вказаного автомобіля та жетон зі стоянки. Реалізуючи свій умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_7 20.08.2015 року, близько 13.00 годин прийшов на охоронювану територію автостоянки п/п ОСОБА_10 , яка знаходиться в АДРЕСА_3 та умисно з корисливих мотивів, незаконно, не отримавши дозволу власника на користування вказаним автомобілем, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, відчинив ключем двері мікроавтобуса, завів двигун та став виїжджати автомобілем зі автостоянки, тобто незаконно заволодів даним автомобілем.
		Після чого ОСОБА_7 , виїжджаючи на вказаному автомобілі з автостоянки, здійснив наїзд на перешкоду, пошкодивши капот, вітрове скло, праві передні двері, праве крило, передній бампер, праві бічні зсувні двері, скло, бічних передніх дверей ,скло задньої боковини,диск колісний передній правий,важіль передньої підвіски, тяги стабілізатора передню праву фару та передній правий поворотник, передній правий поріг, передню частину арки, пошкодив передню стійку дверей, бічні накладки передніх правих дверей та спричинив інші пошкодження автомобіля, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальні збитки на загальну суму 62402,50 гривень. 
		ОСОБА_7 вину не визнав та пояснив, що 20.08.2015 року після вживання алкогольних напоїв з сестрою за місцем проживання з ОСОБА_8 , мав намір підвести сестру в село Кропивник, оскільки вона запізнилась на автобус. Дозволу від власника не мав, взяв ключі від автомобіля «RENAULT TRAFIC», пішов на автостоянку, завів автомобіль, проїхав декілька метрів і при виїзді заїхав у перешкоду. Цивільний позов потерпілої не визнає . 
		Незважаючи на визнання вини обвинуваченим, винуватість останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ст. 289 ч.2 КК України, доведена показаннями потерпілої, свідків, та іншими матеріалами провадження.
		Показаннями потерпілої ОСОБА_9 про те, що 20.08.2015 року поїхала з дочкою та чоловіком на ринок в м.Сколе Львівської області. Близько 13 години передзвонила сторож із стоянки та повідомила, що хлопець, який приходив з дочкою ОСОБА_11 взяв її автомобіль та розбив його та ще декілька інших, припаркованих на стоянці, пошкодив. Вона являється власником автомобіля «RENAULT TRAFIC». Ключі та документи знаходились у будинку, де вони проживають з чоловіком, які напередодні залишила в квартирі в АДРЕСА_2 , де проживала дочка ОСОБА_12 з співмешканцем ОСОБА_13 . Документи та ключі давала дочці ОСОБА_14 при потребі. Керувати транспортним засобом ОСОБА_7 не дозволяла, оскільки їй відомо, що останній не має права на керування таким видом транспортного засобу. Збитки їй не відшкодовані, цивільний позов просить задовольнити в повному обсязі, обвинуваченого покарати суворо.
		Свідок ОСОБА_15 , даючи показання суду, зазначив, що розбитий автомобіль належить його дружині і був придбаний ним та дружиною за спільні кошти. Право на керування мали він, дружина та дочки ОСОБА_12 та ОСОБА_16 . 20.08.2015 року документи знаходились у дочки, оскільки вона ставила перед тим автомобіль на стоянку. Вони не дозволяли керувати ОСОБА_17 їх автомобілем «RENAULT TRAFIC» . Дочка ОСОБА_16  підтвердила, що ОСОБА_18 був п`яний. Також заперечив той факт про те, що автомобіль «RENAULT TRAFIC» придбаний за кошти його дочки ОСОБА_19 , так як остання не мала коштів на його придбання.
		ОСОБА_20 , даючи показання суду, вказала, що автомобіль «RENAULT TRAFIC» належить батькам і придбаний за іхні кошти. 20.08.2015 року, обвинувачений протиправно заволодів автомобілем, який знаходився на стоянці та розбив його. За стоянку оплату проводив батько. Заперечила той факт, що автомобіль придбаний за кошти сестри. Користувалась вказаним автомобілем тільки з дозволу батьків.
		З показань свідка ОСОБА_21 встановлено, що того дня вона знаходилась на території стоянки, прийшов ОСОБА_18 , якого знає як співмешканця ОСОБА_14 , взяв автомобіль, не пред`явивши жетон, і коли вона побігла в сторону машини він їхав їй на зустріч на великій швидкості, вона встигла відійти, а автомобіль вдарився у ворота. При цьому ОСОБА_18 їй не пред`явив картку-пропуск на автостоянку, тобто проник на неї без її відома. Оплату за стоянку проводив ОСОБА_22 .
		 Свідок ОСОБА_23 дав показання суду, що автомобіль у нього купили ОСОБА_24 та її чоловік ОСОБА_25 в Івано-Франківську на автобазарі. Дочку ОСОБА_26 не бачив і гроші вона йому не давала.
		З показань свідка ОСОБА_8 встановлено, що 20.08.2015 року, вона була з батьками на базарі в м. Сколе. Батькові подзвонили з стоянки та повідомили, що ОСОБА_27 розбив машину. Коли вони приїхали в ОСОБА_28 обвинувачений п`яний спав на квартирі. Власником розбитого автомобіля являється ОСОБА_29 , її мама. Однак автомобіль куплений за її гроші, проте підтверджуючих документів вона не має. Документи та ключі на автомобіль знаходились у неї на квартирі. Договір на стоянку автомобіля укладав батько. Вона дозволяла брати автомобіль обвинуваченому. У міліцію із заявою про те, що її заподіяна шкода, вона не зверталась, оскільки власником автомобіля являється мама. В цей день декілька разів спілкувалась по телефону з обвинуваченим і перед пригодою по голосу ОСОБА_30  чула, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. А тому не дозволила б йому брати автомобіль у стані алкогольного сп`яніння. Також пояснила, що на досудовому розслідуванні надала неправдиві показання, оскільки була зла на обвинуваченого, з обставин, що мали місце 20.08.2015 року, зокрема, що власником автомобіля є мати, придбаний він за кошти батьків, і вона ніколи не дозволяла керувати обвинуваченому.
		 Показаннями свідка ОСОБА_31 підтверджено, що ОСОБА_27 приїжджав з Лідою в Івано-Франківськ, а також керував автомобілем «RENAULT TRAFIC» . 
		 З показань свідка ОСОБА_32 , ОСОБА_33 в суді встановлено, що ОСОБА_18 та ОСОБА_14 приїжджали вищевказаним автомобілем влітку в с. Кропивник, де за кермом був ОСОБА_34 . 
		 Даними висновку експертного товарознавчого дослідження № 57/15 від 29.09.2015 року про те, що вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «RENAULT TRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження 20.08.2015 року, станом на момент огляду, в цінах на момент пошкодження з технічної точки зору, становить 62 402,50 гривень.
		 Висновок експертизи належно аргументований з наукової точки зору, не суперечить іншим доказам у справі, а тому суд визнає його достовірним доказом.
		 Даними протоколу огляду місця події від 25.08.2015 року, та додатками до нього, чим являється ділянка при виїзді із закритої автостоянки ПП « ОСОБА_10 », яка знаходиться в м. Долина вул. Обліски, 36. При огляді виявлено автомобіль марки «RENAULT TRAFIC» р.н. НОМЕР_1 2006 року випуску з механічними пошкодженнями на ньом, який належить ОСОБА_9  .
		 Даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «RENAULT TRAFIC» реєстраційний номер НОМЕР_1 2006 року випуску, чорного кольору власником якого є ОСОБА_9 , датою реєстрації 28.08.2014 року.
		Даними свідоцтва про право власності на житло від 19.09.2000 року, згідно якого квартира АДРЕСА_4 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_35 .
		Даними поліса №АЕ 4228205 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, автомобіля марки «RENAULT TRAFIC» реєстраційний номер НОМЕР_1 2006 року випуску, чорного кольору, страхувальником якого є ОСОБА_15 , строком дії з 04.07.2015 року до 03.07.2016 року.
		 Даними повідомлення Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області про те, що задекларованих сум доходів ОСОБА_36 іден.код. НОМЕР_2 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, доходи відсутні. 
		  ОСОБА_7 вини у вчиненому не визнав, однак його показання суд вважає способом захисту та не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При цьому суд враховує, що ОСОБА_7 не заперечує той факт, що 20.08.2015 року після вживання алкогольних напоїв із сестрою за місцем його проживання, не маючи дозволу від власника, взяв ключі та документи, житон від автомобіля «RENAULT TRAFIC», пішов на автостоянку, завів автомобіль, проїхав декілька метрів та заїхав у ворота. Показаннями потерпілої ОСОБА_9 про те, що керувати транспортним засобом ОСОБА_7 не дозволяла, оскільки їй відомо, що останній не має права на керування таким видом транспортного засобу. Дані показання суд бере за основу, оскільки вони узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_37 та ОСОБА_20 . Про те, що потерпіла являється власником автомобіля, встановлено з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «RENAULT TRAFIC» реєстраційний номер НОМЕР_1 2006 року випуску, чорного кольору, датою реєстрації 28.08.2014 року. Являючись власником вказаного транспортного засобу, ОСОБА_9 звернулась з заявою про незаконне заволодіння ОСОБА_27 її транспортним засобом, свідченням чого являється витяг з кримінального провадження №42015090160000015 з датою внесення 25.08.2015 року. 
		 Також судом не беруться до уваги показання свідка ОСОБА_8 про те, що вона являється власником транспортного засобу марки «RENAULT TRAFIC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки він куплений за її гроші, документи знаходились у неї та час від часу не забороняла керувати автомобілем співмешканцю ОСОБА_7 . Дані доводи спростовуються свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, полісом № НОМЕР_3 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіля марки «RENAULT TRAFIC» реєстраційний номер НОМЕР_1 2006 року випуску, чорного кольору, страхувальником якого є ОСОБА_15 , строком дії з 04.07.2015 року до 03.07.2016 року та показаннями свідка ОСОБА_38 в тій частині, що автомобіль у нього купили ОСОБА_24 та її чоловік ОСОБА_25 в Івано-Франківську на автобазарі. Дочку ОСОБА_26 не бачив і гроші вона йому не давала. 
		 Не заслуговують на увагу доводи свідка про те, що даний автомобіль придбаний за її кошти, оскільки спростовується повідомленням Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області, що задекларованих сум доходів ОСОБА_36 іден.код. НОМЕР_2 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року не було, а також показаннями свідка ОСОБА_39 , який вказав, що договір купівлі- продажу автомобіля укладав з ОСОБА_9 . 
		 Доводи сторони захисту про те, що в діях ОСОБА_7 не було незаконного заволодіння транспортним засобом, оскільки обвинувачений був співмешканцем ОСОБА_14 , проживав з нею з 2014 року, мали спільний бюджет, виховували її дітей від першого шлюбу і знав, що автомобіль марки «RENAULT TRAFIC» реєстраційний номер НОМЕР_1 2006 року належить ОСОБА_40 , користувались ним протягом всього часу, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного. 
		Під незаконним заволодінням транспортним засобом в розумінні ст. 289 КК України, згідно п.15 Постанови пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року, слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантаження на транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування. Таке заволодіння може бути вчинено таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою із застосуванням насильства або погроз. 
		У п.18 вказаної постанови зазначено про те, що суб`єктом злочину, передбаченого ст.289 КК України не можна визнавати осіб, які є співвласниками або законними користувачами транспортного засобу, працівників підприємств, установ , організацій незалежно від форми власності, котрі без належного дозволу здійснили поїздку на закріпленому за ними транспортному засобі, а також службових осіб наділених повноваженнями щодо використання чи експлуатації транспортних засобів. 
		Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_7 є суб`ктом злочину в розумінні ст.289 КК України ,оскільки він не являється ні співвласниками або законними користувачами транспортного засобу «RENAULT TRAFIC» реєстраційний номер НОМЕР_1 2006 року, а проживання з дочкою власниці транспортного засобу не надає йому такого права, всупереч волі власника заволодіти транспортним засобом. Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, а заволодіння може відбуватись з будь-якою метою в тому числі щоб доїхати до певного місця.
		Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ст. 289 ч.2 КК України, оскільки він незаконно заволодів транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди.
		Призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7  встановлено, що він по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах Долинської ЦРЛ не перебуває. 
		До обставин, які помякшують покарання судом враховується те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, являється вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
		Враховуючи вищевикладен у своїй сукупності, суд вважає, що обвинуваченому слід обрати покарання, яке б відповідало скоєному та його особі, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень, в умовах ізоляції його від суспільства, в межах санкції статті 289 ч.2 КК України -у виді позбавлення волі. 
		У відповідності до вимог ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого який за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.
		Щодо заявленого потерпілою ОСОБА_9 цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 126056 грн. 89 коп. та моральної шкоди на суму 50 000 грн 00 коп., суд приходить до наступного висновку.
		Вирішуючи питання про заявлений у справі цивільний позов, суд, виходячи з вимог ст. ст. 127, 129 КПК України, п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення», вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_9 про стягнення 126056 грн. 89 коп завданої матеріальної шкоди підлягають повному задоволенню, оскільки така сума завданої шкоди підтверджується висновком експертного товарознавчого дослідження № 57/15 від 29.09.2015 року, яким визначена вартість відновлювального ремонту, пошкодженого автомобіля марки Renault trafic, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженнями здоров`я, у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім`ї чи близьких родичів, у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна..
		Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		При цьому, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого спричинили потерпілій, фізичні страждання, порушений сон, інші переживання, так як була позбавлена можливості використовувати належний їй автомобіль у зв`язку з його пошкодженнями, враховуючи глибину душевних страждань та характер вчинених відповідачем протиправних дій, матеріальний стан обвинуваченого, зокрема те, що він ніде не працює та у його власності відсутні земельні ділянки та інше нерухоме чи рухоме майно, беручи до уваги вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди необхідно задовольнити частково.
		Витрати на проведення експертиз в загальному розмірі 2300,00 грн., понесені під час їх проведення, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ст. 124 ч. 2 КПК України, оскільки його вина доведена в судовому засіданні.
		Окрім цього, враховуючи, ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року - право на свободу та особисту недоторканість, ч. 2 ст. 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом, беручи до уваги харатеризуючі дані про особу обвинуваченого, та відсутність обґрунтованих підстав та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які б вказували про доцільність у зміні запобіжного заходу, обраного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
		Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -
		 ЗАСУДИВ: 
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації особистого майна .
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9  126 056 (сто двадцять шість тисяч п`ятдесят шість ) гривень 89 копійок матеріальної шкоди та 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди, 2300,00 гривень витрат за проведення експертизи та 4000,00 гривень за надання юридичної допомоги адвокатом, згідно квитанцій.
		Речовий доказ- мікроавтобус марки «RENAULT TRAFIC» реєстраційний номер НОМЕР_1 2006 року, який знаходиться на зберіганні у потерпілої повернути ОСОБА_9 .
		Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання залишити без змін до вступу вироку в законну силу. 
		Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 Суддя:
		 
		26.02.2016

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...