Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 135/1222/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням.
Надіслано для оприлюднення: 29.02.2016. Зареєстровано: 29.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2016.
Дата набрання законної сили: 25.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 135/1222/15-ц Провадження № 22-ц/772/821/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 46Доповідач Ковальчук О. В.
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          25 лютого 2016 рокум. Вінниця
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :
		головуючого     Ковальчука О.В.,
		суддів :          Жданкіна В.В., Пащенко Л.В.
		при секретарі     Агеєвій Г.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Ладижинської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ладижинського міського сектору Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, за участі третьої особи Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, про визнання осіб такими, що втратили право користування службовим жилим приміщенням,
		за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року у цій справі, 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У вересні 2015 року Виконавчий комітет Ладижинської міської ради звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що за клопотанням начальника УСБУ у Вінницькій області від 16 грудня 2005 року Виконавчий комітет Ладижинської міської ради своїм рішенням від 1 лютого 2006 року № 39 надав ОСОБА_2, як співробітнику Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, та його сім'ї службову двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: м. Ладижин вул. Прибрежна, буд. 7-Б/27. 29 вересня 2006 року ОСОБА_2 був переведений у м. Козятин для подальшого проходження служби. З листопада 2006 року по теперішній час ОСОБА_2 та члени його сім`ї у вказаній квартирі не проживають без поважних причин, у цій квартирі з його дозволу проживає громадянин ОСОБА_4 У м. Козятин сім`я ОСОБА_2 житлом забезпечена, має у приватній власності дві квартири. 
		Враховуючи викладене, відповідачі втратили право користування зазначеною службовою квартирою, проте добровільно звільняти її не бажають, що створює перешкоди у користуванні нею іншим співробітниками Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, тому позивач звернувся до суду та просив на підставі ст.ст. 71,72,123 ЖК УРСР визнатиОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування вказаною службовою квартирою; зобовязати Ладижинський міський сектор Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області зняти цих осіб з реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою.
		Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року вказаний позов задоволено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідачі, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, в апеляційній скарзі просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
		Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
		Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Ладижинської міської ради від 1 лютого 2006 року № 39 ОСОБА_2, як співробітнику Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, та членам його сім`ї - дружині ОСОБА_5 та сину ОСОБА_3, було надано службову двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4, 14).
		15 лютого 2006 року Виконавчим комітетом Ладижинської міської ради на підставі вищевказаного рішення ОСОБА_2 та членам його сім`ї було видано спеціальний ордер на вказане службове жиле приміщення на підставі якого вони зареєструвались за адресою цієї квартири (а.с. 5, 15).
		Із витягу наказу т.в.о. начальника Управління СБУ у Вінницькій області ОСОБА_6 від 29 вересня 2006 року № 130-ОС та довідки даного управління від 28 жовтня 2015 року № 567 вбачається, що ОСОБА_2 був переведений до Козятинського МРВ УСБУ у Вінницькій області для подальшого проходження служби (а.с. 10, 66).
		Із витягу наказу начальника Управління СБУ у Вінницькій області ОСОБА_7 від 24 лютого 2014 року за № 21-ОС вбачається, що 26 лютого 2014 року ОСОБА_8 з Жмеринського МРВ УСБУ у Вінницькій області переведений до УСБУ у Житомирській області для подальшого проходження служби (а.с. 11).
		Зі змісту листа начальника Управління СБУ у Вінницькій області ОСОБА_9 від 27 липня 2015 року № 53/16/52, адресованого ОСОБА_2, та відповіді останнього на даний лист від 4 серпня 2015 року вбачається, що добровільно звільнити зазначене вище службове приміщення ОСОБА_2 не бажає.
		Із довідки КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 2 вересня 2015 року за № 84 вбачається, що станом на 31 грудня 2012 року у спільній частковій власності ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебувала квартира АДРЕСА_2, а кв. № 5 у цьому ж будинку зареєстрована в цілому за ОСОБА_5 (а.с. 32).
		На підставі встановлених обставин та показів свідків, допитаних у суді першої інстанції, судом встановлено, що з листопада 2006 року по теперішній час ОСОБА_2 та члени його сім`ї за адресою вказаної квартири не проживають. Натомість у даній службовій квартирі тривалий час проживає громадянин ОСОБА_4, який не є членом сім`ї ОСОБА_2 
		Встановивши вказані обставини справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції, керуючись ст. ст. 71-72, 118, 123 ЖК України, дійшов вірного висновку про задоволення позову, оскільки всупереч вимогам положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України відповідачі не довели тих обставин, на які посилались як на підставу своїх заперечень, натомість встановлено, що вказані особи у службовій квартирі не проживають понад строк, визначений ст. 71 ЖК України, оскільки переїхали в іншу місцевість для проходження служби та мають у приватній власності житлове нерухоме майно. Спірна квартира, з огляду на положення ст. 118 ЖК України, призначена для заселення громадян, які у звязку з характером своїх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Враховуючи викладене відповідачі в силу наведених обставин втратили право користування цим службовим житлом.
		Окрім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 визнав ту обставину, що у спірній квартирі він та члени його сімї не проживають з листопада 2006 року по теперішній час у звязку зі зміною місця проходження служби, а лише деколи до неї навідуються.
		Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до іншої оцінки доказів ніж зроблена судом, однак вказаних висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року  залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
		На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
		Головуючий                           О.В. Ковальчук
		 
		 
		Судді :                               В.В. Жданкін 
		 
		 
		                                        ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...