Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/5251/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2016. Зареєстровано: 01.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2016.
Дата набрання законної сили: 10.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		"23" лютого 2016 р.                               м. Київ                                        К/800/1317/15 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		Головуючого                                                  Кошіля В.В.
		Суддів                                                            Борисенко І.В.
		                                                                      Моторного О.А.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси» 
		на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014
		у справі № 815/5251/13-а
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси»
		до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторресурси» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 05.06.2013 № 0001802210, № 0001812210 та                          № 0001822210.
		Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.
		Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. 
		В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
		Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
		В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу керівника податкового органу від 15.05.2013 № 1364 посадовими особами відповідача за період з 16.05 по 21.05.2013 була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Вторресурси» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Скрап-Мет», за результатами якої був складений акт № 3067/22-1/30817353 від 28.05.2013, яким встановлено порушення: п. п. 44.3, 44.5, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Вторресурси» не забезпечено зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, в т.ч. бухгалтерського обліку з питань обчислення і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість протягом установлених ст. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій; та несвоєчасно повідомлено податковий орган про втрату документів, а саме: у п'ятиденний строк з дня такої події (з 28.08.2012) письмово не повідомлено орган державної податкової служби за місцем обліку, документи не відновлено та не надано до перевірки; пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в розмірі 2 116 711 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, якій підлягає сплаті до бюджету всього в розмірі 63 294 грн.
		На підставі результатів проведеної перевірки, 05.06.2013 відповідачем прийняті податкових повідомлень-рішень:
		-          № 0001802210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 116 720 грн., в т.ч.: 2 116 711 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
		-          № 0001812210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 63 295 грн., 63 294 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
		-          № 0001822210 про нарахування суми штрафних санкцій у розмірі 510 грн.
		Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «Скрап-Мет» були укладені договори поставки та підряду від 01.01.2011 № 01/01-М та від 01.04.2011 № 0404-П, відповідно.
		На підтвердження виконання укладених договорів позивачем до суду були надані: акти прийняття виконаних будівельних робіт, ліцензія ТОВ «Вторресурси» на право здійснення операцій по заготовці, переробці металобрухту чорних металів Серія АГ № 578827 від 02.08.2011, видаткові накладні на відпуск лому чорних металів, податкові накладні на всю суму оплаченої вартості виконаних робіт.
		Податковий орган, донараховуючи грошові зобов'язання з податку на прибуток та податок на додану вартість, спірними податковими повідомленнями-рішеннями, виходив з того, що висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ Київської області від 29.11.2012 № 649 встановлено, що підпис від імені директора ТОВ «Скрап-Мет» ОСОБА_1 йому не належить на засновницьких документах ТОВ «Скрап-Мет» і ТОВ «Опт Сервіс Україна».
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне надання послуг, поставка товарів та проведення оплати їх вартості позивачем, у тому числі ПДВ, надавало право позивачу формувати валові витрати та податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі положень законодавства; первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Скрап-Мет» не були предметом експертного дослідження, а тому обставина щодо їх неналежного оформлення чи підробки не є встановленою у визначеному законом порядку; відсутній в діях позивача склад адміністративно-господарського проступку, відповідальність за який передбачена п. 121.1 ст. 121 ПК України.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що позивач в порушення п. 44.5 Податкового кодексу України несвоєчасно повідомив інспекцію про втрату документів бухгалтерського обліку, а також не забезпечив їх відновлення протягом встановленого строку.
		Проте, суд касаційної інстанції з таким висновком апеляційного адміністративного суду погодитись не може, з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
		Зміст цієї норми виключає правильність висновку податкового органу про відсутність у платника необхідних первинних документів у разі їх вилучення правоохоронними органами.
		Пунктом 85.9 статті 85 цього Кодексу передбачено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
		Як встановлено в судовому порядку, податковим органом не виконано вимог вказаної норми закону.
		Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
		Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
		Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
		Також, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПК України).
		Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
		Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		З огляду на викладене та встановлення матеріалами справи факту реальності здійснення господарських операцій за укладеними між позивачем та контрагентом ТОВ «Скрап-Мет» договорами від 01.01.2011 № 01/01-М та від 01.04.2011 № 0404-П на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, та не спростовано відповідачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими господарськими операціями є правомірним, а донарахування грошового зобов'язання, відповідно, з податку на додану вартість та податку на прибуток -безпідставним.
		Крім того, щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 510 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0001822210 від 05.06.2013 за порушення п. п. 44.3, 44.5, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, то в судовому порядку з підтвердженням матеріалів справи встановлено, що позивач не міг надати витребувані на запит від 29.12.2012 № 55345/10/22-121/37 первинні документи, оскільки такі були вилучені під час проведення обшуку 06.11.2012, що підтверджено даними протоколу обшуку та листом позивача на адресу ДПІ від 20.05.2013 № 20/05/13/А.
		На основі викладеного, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.
		Зазначене дозволяє погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
		Враховуючи викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси» підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 - скасуванню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 - залишенню в силі.
		Керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси» задовольнити.
		Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 скасувати та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2013.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко   О.А. Моторний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...