Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/23717/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2016. Зареєстровано: 01.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2016.
Дата набрання законної сили: 18.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		29 січня 2016 року                      № 826/23717/15
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
		за позовом          ОСОБА_1 
		до                    Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу 
		ОСОБА_2 
		третя особа          ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», 
		Служба у справах дітей та сім'ї Бучанської міської ради Київської області,
		ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві
		про                    визнання протиправним та скасування рішення, 
		 
		На підставі ч. 6     ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (надалі - Відповідач), треті особи: ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» (надалі - третя особа 1), Служба у справах дітей та сім'ї Бучанської міської ради Київської області (надалі - третя особа 2), ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (надалі - третя особа 3), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 2452763 від 17.09.2015 року та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності запис про право власності №11221761 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (код ЄДРПОУ 38004195) права власності на житловий будинок житловою площею 424,7 кв.м., загальною площею 1398,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений 17.09.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.
		В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем незаконно було проведено державну реєстрацію за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, оскільки останнім не перевірено чи має ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» зареєстроване право власності на вказане майно.
		Представник Відповідача в письмових запереченнях зазначив, що рішення про реєстрацію права власності за іпотекодержателем прийнято ним в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства України.
		Представник третьої особи 1 проти позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав викладених в письмових запереченнях, які залучено до матеріалів справи.
		Представником третьої особи 2 було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності та проти задоволення позову не заперечував.
		Представником третьої особи 3 надано суду матеріали виконавчого провадження №497/3.
		В судове засідання представники третіх осіб 2, 3 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи.
		Враховуючи, що в судове засідання не прибули представники третіх осіб, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
		Між ЗАТ «Сведбанк Інвест» та ОСОБА_1 18.06.2008 року укладено кредитний договір №1252-Ф, відповідно до якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію, що відновлюється у доларах США, загальний встановлений ліміт заборгованості за кредитною лінією встановлено в сумі 895000 доларів США, строк кредитної лінії по 17.07.2015 року, процентна ставка за користування коштами кредиту - 15% річних.
		З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 18.07.2008 року №1252-Ф між ЗАТ «Сведбанк Інвест» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір « 1252-Ф/ІІІ-1 від 18.07.2008 року, в силу якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне їй на праві власності майно: житловий будинок від НОМЕР_2 житловою площею 242,7 кв.м., загальною площею 1398,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,06 га, що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд. 
		В подальшому, ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником ЗАТ «Сведбанк Інвест» на підставі договору факторингу від 28.11.2012 року №15 відступило ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» право вимоги заборгованості за кредитним договором від 18.07.2008 року №1252-Ф.
		На підставі звернення ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.09.2015 року, індексний номер 24527636, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
		Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.
		Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані   Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV   (надалі - Закон №1952-IV).
		Згідно з ч. 1   ст. 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державній реєстрації, відповідно до ч. 4   ст. 15 Закону №1952-IV, підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
		Частина 1   ст. 15 Закону №1952-IV   встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
		В той же час, ч. 1   ст. 9 Закону №1952-IV, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
		Згідно ч. 9   ст. 15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.
		Відповідно до ч. 5   ст. 3 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
		Згідно п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно або на об'єкт незавершеного будівництва виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном.
		Аналіз викладеного свідчить, що державна реєстрація права власності,       реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. В той же час, не передбачено можливість проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення ним нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав на об'єкт нерухомості.
		Між тим, суд вважає за необхідне зазначити, що повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав пов'язуються законодавцем із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.
		Судом встановлено, що Відповідачем нотаріальна дія з нерухомим майном не вчинялася. Посвідчення факту виникнення, переходу або припинення права власності на нерухоме майно не мало місця.
		В той же час, судом встановлено, що із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі іпотечного договору 18.07.2008 року №1252-Ф/ІІІ-1, який містить застереження про можливість іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.
		Відповідно до   Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього   наказу.
		Окрім того, згідно Указу Президента України від 06.04.2011 №401/2011 "Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України" Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
		Підпунктом 10 п. 3 вказаного Положення передбачено, що Укрдержреєстр здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону. Згідно з пунктом 7 зазначеного Положення Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.
		Таким чином, дії нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя були протиправними у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном.
		Отже, на думку суду, реєстраційна дія щодо реєстрації права власності на об'єкт житлової нерухомості та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» проведена з порушенням компетенції, а відтак, остання не є такою, що відповідає вимогам закону.
		Крім цього слід зазначити, що відповідно до пп.4.1 п.4 іпотечного договору у разі невиконання іпотекодавцем основного зобов'язання повністю або частково іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та зобов'язань, передбачених цим договором, у строк, що не перевищує тридцять календарних днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору (ст. 35 Закону України «Про іпотеку»).
		Частиною 1 статті 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.   Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
		Водночас, Позивачка не отримувала будь-яких повідомлень від ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки к разі невиконання цієї вимоги.
		Крім цього, слід зазначити, що Відповідачем також не було звернута увага та не надано оцінки обставинам про неповідомлення Позивачку про намір ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» звернути стягнення на предмет іпотеки.
		Також, що у відповідності до ч. 1, 2   ст. 1082 Цивільного кодексу України   боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він   одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові   і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
		Згідно   статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
		З аналізу вказаного слідує, що особа, якій відступлено право вимоги за іпотечним договором, або та особа, яка вчинила таке відступлення мають письмово повідомити боржника про вказані дії.
		Водночас, повідомлення про відступлення права вимоги не було направлено Позивачці, жодних документів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.
		Згідно з пунктом 5 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.
		Відповідно до статті 57 Закону України від 21 квітня 1999 року №   606-ХІV «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.  
		Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11   листопада 2014 року (справа № 21-357а14).
		Водночас, на майно Позивача, зокрема на будинок та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було накладено арешт 21.04.2015 року відповідно до виконавчого напису від 01.07.2010 року №4352 у виконавчому провадженні №23224716.
		Тобто, державну реєстрацію права власності на будинок та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», було проведено приватним нотаріусом ОСОБА_2 Київського міського нотаріального округу, коли був наявна заборона відчуження майна, що в свою чергу є перешкодою для проведення реєстрації права власності.
		Підстави для відмови в державній реєстрації перелічені в статті 24 Закону N 1952-IV, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону: 5 1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5 2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5 3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5 4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5 5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5 6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
		Проаналізувавши наведені норми матеріального права, Суд приходить до висновку, що наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про заборону щодо майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій щодо цього майна до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.
		З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що Відповідач згідно вимог законодавства повинен був відмовити в реєстрації за третьою особою 1 права власності на спірне майно, оскільки на час вчинення реєстраційних дій в Єдиному реєстрі були наявні запис про арешт спірного майна, проте, Відповідачем вчинено дії по реєстрації права власності, що суперечить вимогам законодавства.
		Аналогічна позиція викладене в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.01.2015 р. по справі N К/800/37285/14.
		Враховуючи викладе та приймаючи до уваги приписи Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», компетенцію нотаріуса щодо вчинення реєстраційних дій та зазначене вище в сукупності, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки оскаржуване рішення прийнято не в порядок, спосіб та не в межах компетенції наданої Відповідачем.
		Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24527636 від 17.09.2015 року є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
		В частині щодо визнання протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24527636 від 17.09.2015 року, суд зазначає наступне.
		Пунктом 2 Порядку N 868, передбачено, що Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус). Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна за місцем розташування такого майна. Якщо нерухоме майно розміщене в межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, державна реєстрація речових прав, облік безхазяйного нерухомого майна проводяться одним з таких органів, що обрані заінтересованою особою або уповноваженою нею особою (далі - заявник). Нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії. У разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном виникають речові права, що є похідними від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі прав нотаріус, яким вчиняється нотаріальна дія, одночасно проводить державну реєстрацію права власності на таке майно та державну реєстрацію речового права, що є похідним від нього.
		У відповідності до п. 2.1, 2.6 Порядку N 3502/5, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.
		У разі ліквідації державної нотаріальної контори, зупинення або припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса заява подається до органу державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна.
		Заява подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо.
		Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.
		Враховуючи, що судом визнано протиправними дії Відповідача по внесенню запису про реєстрацію права власності то відповідно позовні вимоги Позивача щодо скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності запис про право власності №11221761 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (код ЄДРПОУ 38004195) права власності на житловий будинок житловою площею 424,7 кв.м., загальною площею 1398,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений 17.09.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Враховуючи вищезазначені факти, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.
		2.          Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24527636 від 17.09.2015 року. 
		3.          Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності запис про право власності №11221761 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (код ЄДРПОУ 38004195) права власності на житловий будинок житловою площею 424,7 кв.м., загальною площею 1398,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений 17.09.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.
		4.          Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (01054, АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 974,40 грн. (дев'ятиста сімдесяти чотирьох грн. 40 коп.).
		 
		Відповідно до     статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України     постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими     статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої     статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		 
		          Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...