Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/21987/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 29.02.2016. Зареєстровано: 01.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		 
		         ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА         
		справа № 753/21987/15-ц
		                                          провадження № 2/753/1963/16
		   Р І Ш Е Н Н Я 
		   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"23" лютого 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		            головуючої судді -                    Сирбул О.Ф.
		             за участю секретаря -              Голоденко К.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за минулий час, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
		встановив:
		     
		ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення аліментів за минулий час, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. 
		Свої вимоги мотивувала тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з Відповідачем. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4. З моменту розірвання шлюбу до теперішнього часу відповідач добровільно не сплачує аліменти та утримання неповнолітнього сина. Відповідач після розірвання шлюбу погодився добровільно сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 5 000,00 грн. Відповідач працює, є фізичною особою - підприємцем. Останній раз, 24 березня 2015 року, відповідач перерахував на ім'я позивачки кошти на утримання дитини в розмірі 2000,00 грн. Дані кошти позивач не отримала, у зв'язку з тим, що грошові кошти відповідачем відправлені на невірну адресу. Аліменти на утримання дитини щомісячно відповідач не надає. Заборгованість по сплаті аліментів за минулий час за 20 місяців: з квітня 2014 року по листопад 2015 року складає 100 000, 00 грн.
		В своїх позовних вимогах просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти за минулий час у розмірі 100 000,00 грн. та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5 000,00 грн. до його повноліття.
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги № 03/08/15 від 12 серпня 2015 року (а.с. 31) позовні вимоги підтримала з викладених в позові підстав та просила їх задовольнити у повному обсязі.
		Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги № 15 від 02 лютого 2016 року (а.с. 37) в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити. Відповідач надав до суду письмові заперечення в яких зазначає, що позивач чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином у зв'язку з чим він змушений був звертатися до Служби у справах дітей Дарницької РДА в м. Києві із заявою про визначення порядку спілкування батька з сином. Двічі він намагався перерахувати позивачці кошти, однак, поштові перекази поверталися у зв'язку з тим, що позивач відмовлялась їх отримувати. Жодних розмов з позивачем про добровільну сплату аліментів в розмірі 5000,00 грн. ніколи не було. В 2014 році на початку 2015 році займався підприємницькою діяльністю, і тому мав можливість сплачувати 1500,00 - 2000,00 грн. в місяць, від отримання яких позивач відмовлялась. Наразі він не працює, підприємницька діяльність припинена. Зазначає також, що більше 1000,00 грн. не в змозі сплачувати аліменти, враховуючи його фінансовий стан.
		Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 18 грудня 1999 року.
		Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2014 року шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 7). 
		Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8). Дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 
		Відповідно до висновку ЛКК № 129/2014 від 03.09.2014 р., про те, що дитина ОСОБА_4 перебуває на диспансерному обліку в КНП «Центрі первинної медико-санітарної допомоги Дарницького району м. Києва» з діагнозом первинний імунодефіцит, синдром Вискотта - Олдріча, тромбоцитопенія, екзема, неперервно рецидивуючий інфекційний синдром (а.с. 50).
		Як вбачається з матеріалів справи відповідач займався підприємницькою діяльністю, однак рішенням № 358/26-57-17-0512 від 24.12.2015 р. Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва анульовано реєстрацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця (а.с. 53). 
		Відповідач не заперечує сплачувати аліменти на утримання сина, однак, зважаючи на його теперішній фінансовий стан погоджується сплачувати аліменти в розмірі не більше 1000,00 грн. 
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
		Як передбачає ч. 1, ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
		Приписами ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 
		Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
		Згідно ст.ст. 181, 191 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька (матері) і (або) у твердій грошовій сумі; аліменти на дитину присуджуються (за загальним правилом) за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
		Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
		Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
		Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України
		Відповідно до ст. 184 Сімейного Кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
		Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
		Суд вважає, що з урахуванням принципу співмірності та розумності, з врахуванням того, що відповідач не заперечує той факт, що повинен матеріально забезпечувати дитину до досягнення нею повноліття і створювати необхідні передумови для її розвитку і забезпечення організації життя нарівні з позивачкою, приймаючи до уваги розмір прожиткового мінімуму для дитини та матеріальне становище відповідача, стан здоров'я дитини, а також враховуючи ту обставину, що відповідач має мінливий дохід суд, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500,00 грн., але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця починаючи з дня звернення до суду 27.11.2015 р. і до виповнення дитиною повноліття.
		Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача аліментів за минулий час, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки. 
		Щодо стягнення аліментів за минулий період відповідач заперечував та пояснив, що не ухилявся від сплати коштів на утримання дитини, пересилав кошти поштовими переказами 24 березня 2014 року та 22 квітня 2015 року на адресу проживання позивача, яку вона сама зазначала в документах та за адресою реєстрації, однак, вони поверталися на його адресу без вручення адресату, що підтверджують квитанції з КМД УДППЗ «Укрпошта» (а.с. 51-52).
		Згідно ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).
		Відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України рішення ґрунтується на дослідженні наявних в справі доказах.
		Як визначено в ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 64 ЦПК України).
		       Виходячи з вище викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів з відповідача за минулий час є необґрунтованими та недоведеними та задоволенню не підлягають, оскільки на підтвердження своїх вимог позивачем не надані докази того, що вона вживала будь-яких заходів передбачених чинним законодавством щодо одержання аліментів з відповідача (листи, телеграми, факси, тощо) та доказів умисного ухилення відповідача від їх сплати за вказаний період. 
		Згідно до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача обов'язок сплатити на користь держави судові витрати розмірі 487,20 грн.
		        Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 64, 208, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 141, 180-185, 191 Сімейного Кодексу України, суд, -
		В И Р І Ш И В :
		               
		Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за минулий час, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2  аліменти в розмірі 1 500,00 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з 27 листопада 2015 року  до виповнення дитиною повноліття.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький  районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено  без участі особи,  яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...