Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/4401/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 29.02.2016. Зареєстровано: 02.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2016.
Дата набрання законної сили: 11.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23.02.2016р.    Справа№ 914/4401/15 
		Господарський суд Львівської області у складі 
		Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Полюхович Х.М.
		за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів
		до відповідача: Громадської організації «Карпати», м.Львів
		про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки
		ціна позову: 315740,55 грн.
		 
		Представники:
		позивача: ОСОБА_1  представник (довіреність № 2302-вих-8 від 05.01.2016р.);
		відповідача: не з'явився
		 
		Суть спору: 
		Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Громадської організації «Карпати» про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки. Ціна позову 315740,55грн.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2015р., справі присвоєно єдиний унікальний номер 914/4401/15 та визначено суддю для розгляду справи  суддя Фартушок Т.Б.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 25.12.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду в судовому засіданні на 20.01.2016р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалі Господарського суду Львівської області від 20.01.2016р. та від 09.02.2016р., в тому числі у звязку із неявкою повноважного представника Відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду у даній справі.
		Впродовж розгляду справи представнику Позивача по явці оголошено права і обовязки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обовязки Сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 Господарського процесуального кодексу України. 
		Заяв про відвід судді не надходило.
		Представник Позивача в судове засідання зявилась, позовні вимоги підтримала, надала пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача орендної плати та неустойки за неповернення орендованого майна.
		Відповідач явку особисто чи повноважного представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, явка визнавалась обовязковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; вимог ухвал Господарського суду Львівської області, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.
		Згідно ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
		Ухвали суду по даній справі надсилались Відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою місцезнаходження Відповідача.
		Окрім того, як встановлено судом та вбачається із ОСОБА_2 з ЄДРЮО та ФОП від та станом на 23.02.2016р. №21722336, громадська організація «Карпати» знаходиться за адресою: 79017, Львівська область, м.Львів, вул.Водогінна, буд.2.
		З даного приводу суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями), що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи  підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців»); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 №1556/5 (з подальшими змінами).
		Конверти з ухвалами Господарського суду Львівської області по даній справі скеровані Відповідачу, підтвердженням чого є витяги з реєстрів вихідної кореспонденції суду.
		Крім того суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями), що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
		Також суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями), що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
		З врахуванням вищенаведених доводів, втому числі беручи числі копії реєстрів поштових відправлень суду та інші наявні в матеріалах справи докази щодо пересилання Відповідачеві ухвал суду по даній справі, суд зазначає про повне виконання судом вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК України, а відтак,  приходить до висновку, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань по даній справі.
		При цьому суд зазначає, що Відповідач повторно не забезпечив явку представника в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки.
		Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалі про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобовязувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору. 
		Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. 
		Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
		 
		Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи. 
		В судових засіданнях суд оглянув оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи.
		Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи; ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
		За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
		При цьому суд зазначає, що в силу вимог ст.69 ГПК України в суду відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.
		 
		Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне. 
		17.04.2014р. Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі  Орендодавець) та Громадська організація «Карпати» (надалі  Орендар) уклали Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-9003-14 (надалі  Договір), згідно умов якого (п.1.1), Орендодавець, відповідно до ухвали 16 сесії п'ятого демократичного скликання Львівської міської ради від 11.03.2010р. №3370, на умовах, визначених цим ОСОБА_3, зобовязувався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування нерухоме майно  нежитлові приміщення четвертого поверху, що позначені в технічній документації під літерами 13-1, 13-2, 13-3, 13-4, 13-5, 13-6, 13-7, 13-8,13-9, 13-10, 13-11, 13-12, 13-13, 13-14, 13-15, 13-16, 13-17, 13-18, 13-19, 13-20, 13-21, загальною площею 293,1 м. кв., які розташовані в будівлі (літ. А-5) за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7 (надалі  Об'єкт оренди), що знаходяться на балансі ЛКП «Цитадель-Центр» (далі  Балансоутримувач), і належить територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради (ідентифікаційний код 04055896) на праві комунальної власності на підставі рішення Галицького (Ленінського) райвиконкому м. Львова від 14.04.1987 року №222, зареєстрованого державним реєстратором речових прав приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 14.08.2014 року за реєстраційним №132442546101, номер запису про право власності 2107125, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.08.2014 року індексний №7936153.
		Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в книзі за №605.
		Відповідно до п.3.1. ОСОБА_3, приймання-передача обєкта оренди здійснюється Орендарем та Балансоутримувачем. 
		У відповідності до п.9.1 ОСОБА_3, повернення Орендодавцю обєкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії ОСОБА_3 або дострокового його припинення чи розірвання; сторони повинні приступити до передачі обєкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди (п. 9.2).
		Згідно з п.9.3 ОСОБА_3, обєкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем (чи за його дорученням  Балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних в п.9.1 цього ОСОБА_3. При передачі обєкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується Сторонами (п. 9.4).
		У п.9.5 ОСОБА_3 зазначено, що обєкт оренди вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.
		Відповідно до п.9.6 ОСОБА_3, у разі припинення або розірвання ОСОБА_3 Орендар повинен повернути Орендодавцеві Обєкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану Об'єкта оренди з вини Орендаря.
		Пунктом 9.9. ОСОБА_3 Сторонами погоджено, що, у випадку, якщо орендар не виконує свого обовязку з повернення Об'єкта оренди в порядку і строки, передбачені розділом 9 ОСОБА_3,Орендодавець нараховує Орендареві неустойку в розмірі подвійної плати за користування обєктом оренди за весь час прострочення обовязку щодо повернення Об'єкту оренди. Зазначена неустойка обліковується на позабалансовому рахунку Орендодавця.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2015р. у справі №914/283/15 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Громадської організації «Карпати» про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено повністю, вирішено стягнути з з Громадської організації «Карпати» на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради суму в розмірі 86 081, 65 грн. з яких 81818, 65 грн.  заборгованості з орендної плати; 4 263, 00 грн.  судового збору; розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.04.2014 р. № Г-9003-14, укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Громадською організацією «Карпати» та виселити Громадську організацію «Карпати» з нежитлових приміщень 4-го поверху, загальною площею 293, 1 кв.м., що позначені в технічній документації під індексами 13-1, 13-2, 13-3, 13-4, 13-5, 13-6, 13-7, 13-8, 13-9, 13-10, 13-11, 13-12, 13-13, 13-14, 13-15, 13-16, 13-17, 13-18, 13-19, 13-20, 13-21, які розташовані в будівлі під літ. А-5 за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7.
		Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2015р. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2015р. у справі №914/283/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу ГО «Карпати» без задоволення.
		Згідно приписів частини пятої статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
		Таким чином, Рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2015р. у справі №914/283/15 набрало законної сили 11.08.2015р., та, у відповідності до частини пятої статті 124 Конституції України, є обовязковим до виконання на всій території України.
		Крім того суд зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2015р. у справі №914/283/15 стягнуто з Відповідача заборгованість з орендної плати за період з 17.04.2014р. по 30.11.2014р.
		Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
		Проте, Відповідачем свого обовязку з повернення об'єкту оренди у звязку із розірванням ОСОБА_3 в добровільному порядку не виконано, і, 21.10.2015р. постановою Державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ВП №48819040 закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу від 18.08.2015р. №914/283/15 про виселення ГО «Карпати» з нежитлових приміщень 4-го поверху, загальною площею 293, 1 кв.м., що позначені в технічній документації під індексами 13-1, 13-2, 13-3, 13-4, 13-5, 13-6, 13-7, 13-8, 13-9, 13-10, 13-11, 13-12, 13-13, 13-14, 13-15, 13-16, 13-17, 13-18, 13-19, 13-20, 13-21, які розташовані в будівлі під літ. А-5 за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7 з підстав того, що актом приймання передачі від 16.10.2015р. Відповідач передав, а Позивач прийняв з оренди нежитлові приміщення, які були Об'єктом оренди за ОСОБА_3.
		Згідно п.5.1 ОСОБА_3, розмір орендної плати за Обєкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення ОСОБА_3 розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 року №897 і складає (6694,98х70х0,02+6694,98+223,1х0,06)/12х1,006х1,022 = 8481,40 грн. без ПДВ за перший місяць оренди (або на момент переукладення договору) з врахуванням індексу інфляції. Розмір орендної плати підлягає індексації на визначений індекс інфляції за відповідний період (місяць, квартал, рік) (п. 5.2.).
		Пунктом 5.4. ОСОБА_3 встановлено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
		Відповідно до Довідки Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 03.12.2015р. №2302-вих-2736, заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 26.11.2015р. складає 315740,55грн. в тому числі неустойка. 
		Приписами п.10.1 ОСОБА_3 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобовязань за ОСОБА_3 сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
		 
		У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		У відповідності до вимог ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. 
		Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
		У відповідності до вимог ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
		Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. 
		Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно ч.1 ст.2, ч.3 ст.18, ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.
		Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», об'єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.
		Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 
		Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
		Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. 
		Приписами ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
		Суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п.5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» та п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.05.2012р. N01-06/735/2012 «Про деякі питання практики застосування статей 785 та 786 Цивільного кодексу України», що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. 
		Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.
		Згідно абзацу 1 п.8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.10.2014 №01-06/1666/14 для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, суду необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обовязку не виконав.
		В Постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.08.2014 року вказано, що для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обовязку не виконав.
		Суд зазначає, і аналогічна правова позиція міститься в Постанові Вищого господарського суду України від 02.09.2014 у справі №927/1215/13 та абз.3 п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.10.2014 №01-06/1666/14, що для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобовязання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України.
		Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
		Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
		Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
		Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Приписами ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. 
		У відповідності до ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється.
		Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		 
		З підстав наведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 315740,55грн. заборгованості, з яких 133699,02грн. неустойки. 
		Перевіривши розрахунок стягуваних сум, суд дійшов висновків про необґрунтоване нарахування неустойки за період з червня 2015р. по 26.08.2015р. включно, оскільки Рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2015р. у справі №914/283/15 набрало законної сили 11.08.2015р., а пунктом 9.4 ОСОБА_3 Сторонами визначено, що обєкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем (чи за його дорученням  Балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту закінчення терміну дії ОСОБА_3 або дострокового його припинення чи розірвання, а Об'єкт оренди фактично передано 16.10.2015р.
		Відтак, сума неустойки, яку слід стягнути з Відповідача на користь Позивача за прострочення виконання зобов'язання з повернення орендованого за ОСОБА_3 майна у звязку із розірванням ОСОБА_3 повинна розраховуватись за період з 27.08.2015р. до 16.10.2015р. і становити 57034,85грн. 
		Окрім того, як встановлено із Довідки Позивача від 03.12.2015р. вих. №2302-вих.-2736, сума заборгованості зі сплати Відповідачем на користь Позивача орендної плати за користування обєктом оренди за період з 01.12.2014р. по 22.06.2015р. складає 100222,88грн.
		При цьому суд зазначає, що, за відсутності нарахування розрахунку орендної плати за період з 23.06.2015р. по 26.08.2015р. (непредставлення такого Позивачем) суд не вправі здійснити самостійно нарахування орендної плати за вказаний період.
		Крім цього суд зазначає, що у доданій до позовної заяви довідці про розрахунок заборгованості Позивачем враховано і суму коштів, яка вже була стягнути з Відповідача на користь Позивача рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2015р. у справі №914/+283/15.  
		 
		Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення Відповідачем зобовязання щодо повернення обєкта оренди шляхом передачі за актом приймання-передачі нежитлових приміщень четвертого поверху, що позначені в технічній документації під літерами 13-1, 13-2, 13-3, 13-4, 13-5, 13-6, 13-7, 13-8,13-9, 13-10, 13-11, 13-12, 13-13, 13-14, 13-15, 13-16, 13-17, 13-18, 13-19, 13-20, 13-21, загальною площею 293,1 м. кв., які розташовані в будівлі (літ. А-5) за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7; беручи до уваги наявність вини Відповідача щодо неповернення Обєкта оренди згідно умов ОСОБА_3, перевіривши розрахунок стягуваних сум, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача орендної плати та неустойки за порушення зобов'язання з повернення орендованого за ОСОБА_3 майна в підлягають до задоволення частково шляхом стягнення 100222,88грн. заборгованості зі сплати орендної плати та 57034,85грн. неустойки, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
		 
		Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
		Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		23.02.2016 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.02.2016р.
		На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід розподілити між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 2358,87грн. судового збору.
		Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-3, 4-5, 4-7, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85, 87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 286, 291 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 510, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 759, 762, 785, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 4, 18, 19, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»,суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позов задоволити частково.
		2.Стягнути з Громадської організації «Карпати» (79017, Львівська область, м.Львів, вул. Водогінна, буд.2; ідентифікаційний код 25263172) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код 25558625) 100222,88грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 57034,85грн. неустойки та 2358,87грн. судового збору.
		3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                 Фартушок Т. Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...