Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/10596/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		16 лютого 2016 року    м. Київ
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючогоПрокопенка О.Б.,суддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Потильчака О.І., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю., 
		за участю представника позивача: директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка» (далі - Товариство) - Супруна О.М., -
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства до Харківського обласного територіального відділення Атимонопольного комітету України (далі - відділення АМКУ, АМКУ відповідно) про визнання дій протиправними та скасування рішення,
		в с т а н о в и л а:
		У червні 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому  просило визнати протиправними дії та скасувати рішення адміністративної колегії відділення АМКУ у справі № 2/12-178-13 № 193-к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення), яким на Товариство накладено штраф у розмірі 68 000 грн. 
		На обґрунтування позову Товариство зазначило, що Рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки обставини та висновки, викладені у Рішенні, не відповідають дійсності.    
		Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання незаконним Рішення.
		Відділення АМКУ направило Товариству вимогу від 11 червня 2013 року за № 02-26/2-2693 з проханням надати інформацію, необхідну для розгляду справи № 2/02-114-13, а саме:
		1. Чи здійснює Товариство відповідно до чинного законодавства індексацію земель, які орендує у власників земельних часток (паїв). Якщо ні, надати пояснення. Якщо так:
		1.1. Повідомити, з якого часу індексація здійснюється.
		1.2. Надати копії підтверджуючих документів за 2008-2012 роки.
		2. Надати копію звіту про фінансові результати Товариства за 2012 рік.
		Строк надання відповіді встановлений до 25 червня 2013 року.
		Крім того, Товариство було попереджено про те, що неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі в установлені головою відділення строки, подання недостовірної інформації тягне відповідальність згідно зі статтями 50, 52 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210-ІІІ), а також було повідомлено, що вимоги голови відділення АМКУ щодо надання інформації є обов'язковими для виконання у визначені ним строки.  
		На вимогу відповідача від 11 червня 2013 року Товариство надіслало лист від 18 червня 2013 року № 44, в якому зазначило, що здійснює свою діяльність в межах чинного законодавства України та є сумлінним платником обов'язкових платежів. Розрахунки з власниками земельних часток (паїв) проводить в обсягах і терміни, визначені укладеними договорами оренди відповідно до законодавства України. Звіт про фінансові результати Товариство надає за належністю у визначені законодавством України терміни.
		Відділення АМКУ 30 липня 2013 року винесло розпорядження № 203-рк, у якому вказано, що в діях Товариства щодо неподання інформації на вимогу голови відділення містяться ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону 
		№ 2210-ІІІ. 
		Також суди встановили, що відповідач у зв'язку з розглядом справи 
		№ 2/12-178-13 направляв до позивача листи: про надсилання розпорядження про початок розгляду справи; копію подання про попередні висновки у цій справі щодо міркувань або заперечень на висновки; щодо взяття участі у засіданні адміністративної колегії відділення; копію Рішення. 
		Засідання колегії у справі № 2/12-178-13 було завершено 5 вересня 2013 року, за його результатами відповідач прийняв Рішення.
		Господарський суд Харківської області рішенням від 6 грудня 2013 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2014 року, позов задовольнив. 
		Вищий господарський суд України постановою від 20 травня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу передав на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
		Господарський суд Харківської області ухвалою від 15 липня 2014 року за клопотанням позивача, у зв'язку з відкриттям в Харківському окружному адміністративному суді провадження у справі № 820/10596/14, позов залишив без розгляду.
		Харківський окружний адміністративний суд постановою від 24 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.
		Вищий адміністративний суд України постановою від 19 травня 2015 року скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове - про задоволення позову.
		Суд касаційної інстанції, приймаючи таке рішення, зазначив, що оскільки Товариство до відділення АМКУ подало інформацію в установлені головою  відділення строки на виконання вимоги відповідача від 11 червня 2013 року, то у відділення АМКУ не було підстав для прийняття Рішення та накладення на Товариство штрафу в розмірі 68 000 грн за порушення пункту 13 статті 50 Закону № 2210-III за неподання інформації АМКУ, його територіальному відділенню в установлені органами АМКУ, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду касаційної інстанції, відділення АМКУ звернулось із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права - частини першої статті 60 Закону № 2210-III та норм процесуального права - частини другої статті 4 та пункту 1 частини першої статті 157 КАС, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Просить постанову Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року скасувати, а провадження у справі закрити. 
		На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року (№ К/800/36164/14) та копії постанов Вищого господарського суду України від 29 липня та 18 серпня 2015 року (№№ 916/2092/14, 910/1331/14 відповідно), у яких дії суб'єктів господарювання визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та які, на думку відділення АМКУ, підтверджують неоднакове правозастосування судами касаційної інстанції.
		Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.  
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 
		12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
		Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Розглядаючи справу, суди всіх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. 
		На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні статті 6 Конвенції стосовно «суду, встановленого законом».
		Частиною другою статті 4 КАС установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства, в тому числі господарського.
		Такий інший порядок передбачено, зокрема, частиною першою статті 60 Закону № 2210-III, відповідно до якої заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМКУ повністю або частково до господарського суду.
		З огляду на зміст наведених норм справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів АМКУ підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Це стосується й розгляду справ за позовами органів АМКУ про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється саме згідно з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів зазначених законів України. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів АМКУ з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам. Винятком з цього правила відповідно до положень статті 19 КАС є вирішення справ щодо оскарження рішень АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель.
		Оскільки оскаржувана постанова Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року, якою скасовано рішення судів попередніх інстанцій та прийнято нове рішення - про задоволення позову, прийнята з порушенням встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, то, на думку колегії суддів, рішення у справі, яка розглядається, підлягають скасуванню, а провадження у цій справі - закриттю.
		Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
		п о с т а н о в и л а:
		Заяву Харківського обласного територіального відділення Атимонопольного комітету України задовольнити частково.
		Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, постанову Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року скасувати. Провадження в адміністративній справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка» до Харківського обласного територіального відділення Атимонопольного комітету України про визнання дій протиправними та скасування рішення закрити.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий О.Б. ПрокопенкоСудді:                                   В.П. БарбараО.В. КривендаІ.С. БерднікВ.Л. МаринченкоО.Ф. ВолковП.В. ПанталієнкоМ.І. ГрицівО.І. ПотильчакА.А. ЄмецьІ.Л. СамсінТ.Є. ЖайворонокО.О. ТерлецькийП.І. Колесник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...