Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/21123/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2016.
Дата набрання законної сили: 01.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                  
		      АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
		 
		 
		 
		   У Х В А Л А 
		 
		    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           1 березня 2016 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
		головуючого - Усика Г.І.
		суддів - Пікуль А.А.,Соколової В.В. 
		при секретарі - Ільченко В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу  ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_1, в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до Управління справами Верховної Ради України, третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування житловими приміщенням, 
		 
		 в с т а н о в и л а:
		 
		У листопаді 2015 р. ОСОБА_1, в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_2 звернулися з позовом до Управління справами Верховної Ради України, третя особа: Служба у справах дітей Дарницької РДА в м. Києві про визнання права користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 
		На обгрунтування своїх вимог зазначали, що на підставі ордеру на службове приміщення від 05.11.2009 р. ОСОБА_6, як народному депутату України  VI скликання, надано службове жиле приміщення на сім'ю у складі п'яти осіб  жилою площею 49,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. 
		Посилаючись на те, що у зв׳язку з припиненням повноважень народного депутата України ОСОБА_6,  він та члени його сім'ї, відповідно до ст.124 ЖК України та п.28 «Положення про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними» зобов'язані у тримісячний строк звільнити займане службове приміщення, а у разі відмови - підлягають виселенню в судовому порядку, та з огляду на тривале, понад 10 років місце роботи  ОСОБА_6 у Верховній Раді України на посадах народного депутата України та помічника народного депутата України, а також передбаченого міжнародним та національним законодавством обов'язку держави Україна забезпечення житлом малолітніх дітей, неприпустиме обмеження їх прав в користуванні жилим приміщенням, та необхідність після звільнення займаного ними службового жилого приміщення повертатись до належного на праві власності ОСОБА_6 житла, що знаходиться у м. Луганськ, в межах території проведення антитерористичної операції, просили задовольнити їх вимоги - визнати право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2.
		Справа № 753/21123/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/4332/2016Головуючий у суді першої інстанції: Кириченко Н.О.  Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.         
		 
		Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2016 р. справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління справами Верховної Ради України, третя особа: Служба у справах дітей Дарницької РДА у м. Києві про визнання права користування житловим приміщенням залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача ОСОБА_1 в судове засідання.
		          В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила зазначену ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права. 
		          Зазначала, що в судове засідання, призначене на 09.12.2015 р. вона не з׳явилася у зв'язку з перебуванням у м. Харкові, про що вона завчасно повідомила суд, проте їй як стало відомо від представника ОСОБА_2, зазначене судове засідання не відбулося, а тому її неявка в наступне судове засідання, призначене на 25.01.2016 р., не може бути визнана повторною.
		          Крім того, вказувала на те, що її неявка в судове засідання, призначене на 25.01.2016 р. також була викликана поважною причиною - загостренням епідемічної ситуації в м. Києві, що загрожувало здоров'ю її малолітніх дітей про, що вона завчасно повідомила суд.
		          В судовому засіданні представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
		          Представник Управління справами Верховної Ради України просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою .
		          Представник служби у справах дітей Дарницької РДА у м. Києві в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи зазначена особа була повідомлена належно.
		          Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. 
		 Залишаючи позовні вимоги ОСОБА_1, в її інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що 25.01.2016 р. позивачка повторно не з'явилася в судове засідання, будучи належно повідомленою про час та місце розгляду справи.
		Такий висновок суду грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
		Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
		          З матеріалів справи убачається, що  повістку про виклик до суду в судове засідання призначене на 09.12.2015 р. ОСОБА_1 отримала 26.11.2015 р.
		          02.12.2015 р. ОСОБА_1 надіслала на адресу суду заяву про те, що вона не може з'явитися в судове засідання у зв'язку з перебуванням у м. Харкові, та просила перенести розгляд справи.Суд задовольнив зазначене клопотання, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 25.01.2016 р.
		          Повістку про виклик в судове засідання на 25.01.2016 р. ОСОБА_1 отримала 16.12.2015 р., що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотним повідомленням. В судове засідання 25.01.2016 року вона не з'явилися, а тому її неявка є повторною. Посилання в заяві про відкладення розгляду справи на загостренням епідемічної ситуації в м. Києві, що загрожувало здоров'ю її малолітніх дітей, не можна визнати поважною причиною неявки.
		         Твердження представника позивачів про те, що судове засідання 09.12.2105 року не відбулося суперечить наявному в матеріалах справи журналу судового засідання, з якого убачається, що судове засідання у зазначеній справі було відкладено саме у зв'язку з неявкою ОСОБА_1  
		          За змістом ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов'язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями ст.ст. 27, 29 ЦПК України, але зобов'язана здійснювати їх добросовісно (ч.3 ст.27 цього Кодексу).
		           Позивач ОСОБА_1 повторно не з'явилася в судове засідання, доказів на підтвердження поважності причин неявки суду не надала, і не подала заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому суд першої інстанції правильно застосував положення ч.3 ст.169, п.3.ч.1 ст.207 ЦПК України.
		Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними. 
		Залишення позовних вимог ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 без розгляду не позбавляє її права на повторне звернення до суду з аналогічними вимогами.
		Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
		у х в а л и л а:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2016 р. залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. 
		 
		                           Головуючий:                                      Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...