Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/19182/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 09.03.2016. Зареєстровано: 09.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №521/19182/15-ц
		Провадження №2/521/1356/16
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 березня 2016 року                                                                                                                    місто Одеса
		Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
		головуючого судді                            Плавича І.В.,
		при секретарі                               Мазинській І.С.,                
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТОВ «Компанія Дасті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 
		ВСТАНОВИВ:
		В провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ТОВ «Компанія Дасті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 
		В обґрунтування позову повноважний представник сторони позивача вказує, що 19 серпня 2014 року між ПАТ «Імексбанк»  з однієї сторони, та ОСОБА_1  з іншої сторони, був укладений договір приєднання №5393822/N, відповідно до умов якого банк надає позичальникові овердрафт за допомогою платіжної картки з максимальною сумою заборгованості в розмірі 42000,00 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00% на рік, комісійною винагородою в розмірі 11,99% від суми отриманого кредиту, що сплачується в день видачі, та комісійною винагородою за послуги кредит-сервісу в розмірі 4,49% від суми отриманого кредиту, що сплачується щомісячно.
		В подальшому ПАТ «Імексбанк» відступило на користь ТОВ «Компанія Дасті» права вимоги за низкою кредитних договорів, в тому числі  договору з ОСОБА_1
		Однак як зазначає представник позивача, не зважаючи на взяті на себе зобовязання, ОСОБА_1 в порушення умов укладеного договору суму кредиту не повертає та проценти не сплачує, у звязку з чим ТОВ «Компанія Дасті» звернулось з даним позовом до суду, заявляючи вимоги про стягнення з боржника суми заборгованості за договором в загальному розмірі 69341,26 гривень.  
		Представник ТОВ «Компанія Дасті» у відкрите судове засідання не зявився, але від представника надійшла заява про підтримання позову у повному обсязі та розгляд справи за відсутності сторони в порядку ст. 158 ЦПК України.
		Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не зявилась, повідомлялась судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки суду не відомі.
		Відповідно до ст. 224 ч.1 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Таким чином, у звязку з неявкою повідомленої відповідача по даній справі, врахувавши позицію сторони позивача, суд зважав можливим розглядати справу в заочному порядку.
		Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, проаналізувавши відповідні арифметичні розрахунки, суд приходить до висновку про задоволення позову ТОВ «Компанія Дасті»  виходячи з наступного.
		Під час розгляду справи судом було встановлено, що 19 серпня 2014 року між ПАТ «Імексбанк»  з однієї сторони, та ОСОБА_1  з іншої сторони, був укладений договір приєднання №5393822/N, відповідно до умов якого банк надає позичальникові овердрафт за допомогою платіжної картки з максимальною сумою заборгованості в розмірі 42000,00 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00% на рік, комісійною винагородою в розмірі 11,99% від суми отриманого кредиту, що сплачується в день видачі, та комісійною винагородою за послуги кредит-сервісу в розмірі 4,49% від суми отриманого кредиту, що сплачується щомісячно.
		21 листопада 2014 року між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Фрегат» був укладений договір про відступлення права вимоги, в силу якого ПАТ «Імексбанк» за плату відступило на користь ТОВ «Фрегат» право вимоги до боржників з повернення заборгованості за низкою кредитних договорів, в тому числі  договору з ОСОБА_1
		26 грудня 2014 року між ПАТ «Імексбанк», ТОВ «Фрегат» та ТОВ «Компанія Дасті» був укладений договір про заміну сторони в зобовязанні, згідно якого здійснення заміна кредитора в договорі про відступлення права вимоги від 21 листопада 2014 року з ТОВ «Фрегат» на ТОВ «Компанія Дасті». 
		Проте як свідчив представник позивача, в порушення вимог кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 умови договору не виконує, кредит не повертає, проценти не сплачує.
		Надаючи правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, судом зазначається, що в силу ст. 509 ч.ч.1,2 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Згідно ст. 11 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини. 
		Як встановлює ст. 626 ч.1 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Щодо ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами. 
		В силу ст. 1054 ч.ч.1,2 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ч.ч.1,2 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
		Відповідно до положень ст. 1054 ч.2 ЦК України, судом звернуто увагу на наступне. Згідно ст. 1046 ч.1 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		З урахуванням даних норм закону та на підставі встановлених фактів по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини. Однак відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує відповідного грошового зобовязання.
		Згідно положень ст. 1049 ч.ч.1,3 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
		Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Як вказує ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Згідно ст. 530 ч.1 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Виходячи з положень договору та графіку погашення кредиту, боржник ОСОБА_1 отримала визначену суму кредитних коштів в користування до 18 серпня 2017 року. Однак як погодили сторони, кредитор має право вимагати дострокового повернення кредитів, сплати процентів та інших повязаних із кредитом виплат, передбаченим договором,  у випадку зокрема неналежного виконання його умов позичальником, що відповідає положенням ст. 1050 ЦК України.
		В силу ст. 536 ч.ч.1,2 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. 
		Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. 
		Як наводить ст. 612 ч.1 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. А відповідно до ст. 614 ч.1 ЦК України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позичальник ОСОБА_1 прострочила виконання зобовязання з повернення суми кредиту та процентів за правочином. 
		Згідно ст. 625 ч.ч.1,2 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Відповідно до положень ст. 546 ч.ч.1,2 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.
		Матеріали справи свідчать, що належне виконання позичальником ОСОБА_1 грошового зобовязання за кредитним договором було забезпечено неустойкою.
		Як наводить ст. 534 ч.1 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобовязання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, повязані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
		Тобто, зважаючи на таку регламентацію виниклих між сторонами по справі правовідносин й виходячи із умов кредитного договору, суд прийшов до наступного висновку.
		Заявляючи та обґрунтовуючи позовні вимоги, сторона позивача виходить з розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 20 листопада 2015 року, згідно якого заборгованість відповідача  69341,26 гривень, яка складається з наступного: 38945,62 гривень  заборгованість за кредитом; 6634,56 гривень  заборгованість по відсотках; 23761,08 гривень  заборгованість по комісії.
		З приведеного вище аналізу досліджених судом відомостей сукупно випливає, що існує законне підґрунтя для задоволення вимог ТОВ «Компанія Дасті» та за даним спором стягненню з відповідача підлягає заявлена грошова сума. 
		Відповідно до ст. 88 ч.1 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві  пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. 
		Таким чином суд вважає обґрунтованим стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія Дасті» суму оплаченого судового збору у розмірі 1218,00 гривень.
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, суд,
		ВИРІШИВ:
		Позов ТОВ «Компанія Дасті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості  задовольнити у повному обсязі.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія Дасті» суму заборгованості за договором приєднання №5393822/N від 19 серпня 2014 року з урахуванням процентів та комісії  у загальному розмірі 69341,26 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія Дасті» суму оплаченого судового збору  у розмірі 1218,00 гривень.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 294 ЦПК України.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. 
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 294 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
		 
		          Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...