Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/87/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2016. Зареєстровано: 10.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2016.
Дата набрання законної сили: 03.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  824/87/15-а 
		Головуючий у 1-й інстанції:  Спіжавка Г.Г. 
		          Суддя-доповідач:  Кузьмишин В.М. 
		03 березня 2016 року
		м. Вінниця
		Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Кузьмишина В.М. 
		суддів:  Сушка О.О.  Боровицького О. А. , 
		 
		розглянувши  в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення та поновлення на роботі, 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративний позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення та поновлення на роботі.
		Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у задоволенні даного позову відмовлено.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
		Апелянт у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
		Представником відповідача та третьої особи подані заяви про розгляд справи у за їх відсутності.
		Враховуючи приписи ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів визнала за можливе здійснювати апеляційний розгляд за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції- без змін виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що  наказом начальника УМВС України в Чернівецькій області від 20.12.2014 р. №1423 (далі - наказ №1423) слідчого Слідчого відділення Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2, звільнено із органів внутрішніх справ за вчинення проступку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу. 
		В наказі №1423 зазначено, що оскільки, станом на 20.12.2014р. ОСОБА_2 перебуває на лікарняному, виконання даного наказу слід реалізувати після виходу ОСОБА_2 на службу.
		Після виходу позивача на службу, а саме 25.12.2014 р. згідно наказу №375 о/с від 25.12.2015 р. По особовому складу, ОСОБА_2 звільнено із органів внутрішніх справ у запас Збройних силу за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) з 25.12.2015 р. Підстава - наказ УМВС від 20.12.2014 р. №1423.
		Позивач не погоджується з зазначеними вище наказами, просить визнати їх протиправними і скасувати, а також поновити його на службі.
		Як вбачається зі змісту наказу УМВС від 20.12.2014 р. №1423, підставою для його прийняття стали матеріали службового розслідування, призначеного наказом УМВС в Чернівецькій області від 19.12.2014 р. №1422 по факту причетності позивача до вчинення протиправних дій співробітниками карного розшуку Бориспільського МВ  ГУ МВС України в Київській області.
		Так, згідно рапорту інспектора відділу ІОС УКЗ УМВС України в Чернівецькій області підполковника міліції Руснака А.С. 19.12.2014 р. під час моніторингу соціальної мережі "Fасеbооk" на сторінці генерального директора ТОВ "Спадщина-Капітал" Олега Володарського виявлено розміщену ним заяву щодо вчинення ряду протиправних дій співробітником Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_9. Крім цього, до зазначеної заяви долучено 5 фотографій, які були зроблені 20.11.2013 р. та на яких зі слів гр. Володарського видно як окремі співробітники Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області водили затриману особу по коридорах відділку і при цьому, на думку автора, знущались над ним та били, при цьому посміхаючись. У ході попередньої перевірки встановлено, що учасником зазначеної вище події є і колишній оперуповноважений СКР Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області, на даний час слідчий СВ Шевченківського РВ УМВС старший лейтенант міліції ОСОБА_2.
		Згідно висновку службового розслідування в ході розслідування встановлено, що на вказаних фотографіях чітко видно, як ОСОБА_2 спільно із іншим (невстановленим) працівником Бориспільського МВ в приміщенні цього міського відділу супроводжують затриманого, у якого руки знаходяться в положенні за спиною та зафіксовані спеціальним засобом, при цьому штани та білизна чоловіка знаходяться нижче колін. До того ж, на фотографіях чітко видно, як ОСОБА_2 утримуючи затриманого посміхається, а також завдає йому правою ногою удару ззаду.
		В своєму поясненні, даному під час службового розслідування, ОСОБА_2 підтвердив, що на вказаних фотографіях зображений саме він, однак при цьому зазначив, що громадянин, якого він супроводжував із спущеними штанами та білизною, перебував на обліку як психічно хворий, а також те, що на фотографії він намагається ногою підняти йому штани, оскільки на них та спідній білизні були сліди екскрементів. При цьому, позивач заперечив будь-які незаконні дії щодо затриманого.
		Окрім того, як вбачається зі змісту висновку службового розслідування вивченням морально-ділових якостей ОСОБА_2 на підставі наявних матеріалів його особової справи, зафіксовано факти неодноразового вчинення ним грубих дисциплінарних проступків.
		Зокрема, у відповідності до наказу НАВС від 20.05.2011 №83сп за грубе порушення ОСОБА_2 службової дисципліни, що виразилось у самовільному залишенні розташування навчального закладу та вживанні алкогольних напоїв, йому оголошено сувору догану. Також, наказом ГУМВС в Київській області від 05.09.2012 №692, за порушення службової дисципліни, які виразилися у негідній поведінці в побуті, самовільному використанні службового автомобіля в не службових цілях, проявленій під час проведення службового розслідування ОСОБА_2 нещирості, останнього було попереджено про неповну посадову відповідність.
		Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, в порушення інтересів служби, вчинив протиправні дії, які свідчать про низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання працівника міліції як особи, котра стоїть на варті закону і правопорядку, підривають авторитет органів внутрішніх справ, принижують звання рядового і начальницького складу, є грубим порушенням дисципліни і законності, Присяги працівника ОВС, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, а тому є безумовні і достатні підстави вважати їх такими, що явно мають дискредитуючий характер і несумісні з подальшим проходженням служби у міліції.
		Висновок службового розслідування складено 20.12.2014 р., на підставі чого наказом УМВС від 20.12.2014 №1423 прийнято рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за статтею 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння проступку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу), який реалізований наказом УМВС по особовому складу від 25.12.2014 №375о/с.
		Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із його необґрунтованості.
		Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
		Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з посад публічної служби органів внутрішніх справ, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами регулювались законодавством у сфері проходження служби, а саме Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (далі за текстом - Закон № 565-XII) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
		Згідно із ст. 18 Закону № 565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
		На реалізацію наведеної банкетної норми постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
		Відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (далі за текстом - Положення), особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
		Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV затверджено Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі за текстом - Дисциплінарний статут).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		Згідно із ст. 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
		Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.
		Статтею 7 цього статуту передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.
		Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначені види дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни. Серед яких є і звільнення з органів внутрішніх справ.
		Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Статуту.
		Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
		Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63-65 Положення.
		Окремо пунктами 66 і 67 Положення передбачені підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення.
		Відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
		Згідно з п. 62 зазначеного Положення, звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
		В ході судового розгляду адміністративної справи судом встановлено, що службовим розслідуванням виявлені порушення позивачем вище вказаних вимог чинного законодавства, зокрема, статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги працівника органів внутрішніх справ, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ.
		На підставі зазначених вище порушень відповідачем зроблено висновок, що є безумовні і достатні підстави вважати їх такими, що мають дискредитуючий характер і які несумісні з подальшим проходженням ним служби у міліції.
		В силу пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому, виходячи із змісту вказаної норми, не береться до уваги попередня характеристика особи, яка вчинила такий проступок. Тобто, у випадку вчинення дискредитуючого проступку, наслідок один - звільнення з органів внутрішніх справ.
		При цьому, йдеться не про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, на відсутність якого посилається позивач, а наявність в його поведінці, що була предметом службового розслідування ознак дискредитуючого проступку, тобто вчинку, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
		Дослідивши матеріали службового розслідування та враховуючи викладені вище положення чинного законодавства, колегія суддів погоджується з тим, що вчинені позивачем дії є такими, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
		З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що працівники міліції мають спеціальний правовий статус, відповідно до якого вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників ОВС. Приймаючи присягу працівника ОВС України позивач склав клятву «всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ», тому, з огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що звільнення за п. 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ не є дисциплінарним стягненням яке накладається за порушення службової дисципліни, а тому його застосування не обмежується строком в шість місяців з дня його вчинення.
		Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
		Твердження позивача про відсутність в спірних наказах посилань на те, який проступок вчинив позивач - не відповідає фактичним обставинам справи, так як в наказах як підставу звільнення зазначено пункт 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу.
		Не відповідають дійсності ї твердження позивача про відсутність посилань на докази, що підтверджували факт вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Адже, в висновку службового розслідування зазначено, що факт вчинення позивачем вчинку, що дискредитують звання рядового і начальницького складу зафіксовані на фотографіях, розміщених гр. Володарським у соціальній мережі FАСЕВООК.
		Також, не підтвердилося твердження позивача щодо того, що приймаючи спірні накази відповідачем не врахована попередня робота.
		Так, у висновку службового розслідування зазначено, що до уваги взята попередня характеристика ОСОБА_2 та містяться посилання на матеріали особової справи ОСОБА_2, зокрема, на оголошену догану згідно наказу НАВС від 20.05.2011 №83сп та попередження про неповну посадову відповідність згідно наказу ГУМВС в Київській області від 05.09.2012 № 692.
		Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що постанова слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області від 30.03.2015р., якою кримінальне провадження №42014110100000112 від 15.12.2014р. за фактом вчинення оперуповноваженими СКР Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, закрито  не стосується дисциплінарної відповідальності позивача за порушення Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги працівника органів внутрішніх справ, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ.
		Згідно статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, в ході службового розслідування та при прийнятті наказів № 1423 від 20.12.2014 р. та №375 о/с від 25.12.2014 р. діяв у межах повноважень та у спосіб передбачений законом та з урахуванням всіх встановлених ним обставин.
		З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
		Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд 
		У Х В А Л И В :
		апеляційну скаргу ОСОБА_2  залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року - без змін.
		Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
		 
		          
		Головуючий  Кузьмишин В.М.    Судді    Сушко О.О.    Боровицький О. А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...