Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/2387/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 09.03.2016. Зареєстровано: 10.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2016.
Дата набрання законної сили: 02.03.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 234/2387/16-к 
		Номер провадження 11-сс/775/97/2016 
		                       
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		2 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті в складі:
		 
		Головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 
		 ОСОБА_3 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 , 
		захисників ОСОБА_6 
		 ОСОБА_7 
		 ОСОБА_8 
		 ОСОБА_9 
		підозрюваного ОСОБА_10 , 
		 
		розглянувши апеляційну скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_10 - ОСОБА_6  та ОСОБА_7 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 14 лютого 2016 року у кримінальному провадженні № 12015130500000578, якою щодо -
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженого АР Крим, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		підозрюваного в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.1,5,8,12 ч.2 ст. 115 та ч.3 ст.15,п.п.1,5,8,12 ч.2 ст. 115 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Артемівському слідчому ізоляторі, -
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Органами досудового слідства ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.1,5,8,12 ч.2 ст. 115 та ч.3 ст.15,п.п.1,5,8,12 ч.2 ст. 115 КК України, тобто в умисному вбивстві двох осіб  ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та незакінчений замах на умисне вбивство чотирьох осіб  ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і ОСОБА_16 за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, у зв`язку з виконанням ними свого службового обов`язку.
		Ухвалою слідчого судді від 14 лютого 2016 року було задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури сил АТО та застосовано до ОСОБА_10  запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13 квітня 2016 року, без застосування застави.
		Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених п.1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
		В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з її невідповідністю вимогам кримінального процесуального закону та ухвалити нову, якою відмовити слідчому в задоволенні його клопотання та дослідити докази, на які посилається слідчий. Вважає, що слідчим не надані будь-які докази, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, а надані слідчим докази - довідка про попередні результати психологічної експертизи є недопустимими в силу порушення процедури їх отримання, та приводить цьому обґрунтування. 
		Захисник звертає увагу, що слідчим не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на що не звернув увагу слідчий суддя та не взяв до уваги, що ОСОБА_10 має постійне місце проживання, сім`ю у складі дружини та двох неповнолітніх дітей, вживає заходів щодо початку здійснення підприємницької діяльності, нагороджений бойовою відзнакою. 
		В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою ОСОБА_10 . На обґрунтування доводів апеляції зазначає про необгрунтованість висунутої ОСОБА_10 підозри, наявність алібі на момент вчинення злочину, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. 
		Крім того, до апеляційного суду надійшло письмове зобов`язання народного депутата ОСОБА_18 про взяття ОСОБА_10 на особисту поруку.
		В судовому засіданні апеляційного суду:
		- захисники та підозрюваний підтримали доводи апеляції;
		- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, захисників та підозрюваного, вислухавши пояснення народного депутата ОСОБА_18 , слідчого ОСОБА_19 , перевіривши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_10  повідомлено про підозру в тому, що він 2 вересня 2015 року вчинив умисне вбивство двох осіб  ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та незакінчений замах на умисне вбивство чотирьох осіб  ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і ОСОБА_16 за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, у зв`язку з виконанням ними свого службового обов`язку.
		Обґрунтованість підозри підтверджується наявністю доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 12015130500000578 та долучені до клопотання слідчого.
		В силу ст. 183 КПК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
		Згідно вимог ст. 177 КПК України, - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Апеляційним переглядом встановлено, що 2 вересня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130500000578 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 258 ч.3 КК України за фактом скоєння терористичного акту та подальшого бойового зіткнення, внаслідок чого загинули ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , отримали поранення різного ступеня тяжкості чотири особи; 7 вересня 2015 до ЄРДР внесенні відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 425 ч.3 КК України за фактом недбалої організації несення військової служби військовослужбовцями в/ч під командуванням полковника ОСОБА_22 ; 5 лютого 2016 року до ЄРДР внесені дані про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених п.п.1,5,8,12 ч.2 ст. 115 та ч.3 ст.15,п.п.1,5,8,12 ч.2 ст. 115 КК України за фактом умисного вбивства двох осіб  ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та незакінченого замаху на умисне вбивство чотирьох осіб  ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і ОСОБА_16 за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, у зв`язку з виконанням ними свого службового обов`язку.
		14 лютого 2016 року ОСОБА_10  повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.1,5,8,12 ч.2 ст. 115 та ч.3 ст.15,п.п.1,5,8,12 ч.2 ст. 115 КК України. В той же день слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_10 та в цей же день, на підставі ухвали слідчого судді ОСОБА_10 був затриманий.
		Слідчий суддя, перевіряючи законність і обґрунтованість клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухав думку учасників процесу, дослідив фактичні обставини та матеріали кримінального провадження.
		Судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_10  підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким і за яке санкцією ч. 2 ст. 115 К України передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Такий висновок суду ґрунтується на долучених до клопотання доказах: протоколі огляду місця події, показаннях свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , протоколом огляду деталізації переговорів ОСОБА_10 та ОСОБА_26 , висновком судово-медичних експертиз, довідками про попередні результати судово- психологічної експертизи та інших доказах.
		Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду стороною обвинувачення були надані додаткові докази: висновок експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи з використанням комп`ютерного поліграфа, проведення якої не суперечить Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України від 8.10.1998р. з наступними змінами; протокол допиту свідка ОСОБА_27 , з якого з очевидністю вбачається, що після затримання ОСОБА_10 невідомі військовослужбовці намагаються зустрітися з нею, а зустрівшись  вимагають дати неправдиві показання, які б підтверджували алібі ОСОБА_10 на момент скоєння злочину. Слідчий ОСОБА_19 послався на ряд інших показань свідків, протоколи допиту яких є в матеріалах кримінального провадження та були продемонстровані суду без долучення до судового матеріалу з метою збереження таємниці слідства, з яких також вбачається обґрунтованість підозри ОСОБА_10 в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
		При цьому, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляцій захисників, що на момент вирішення питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованість підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення слідчим належним чином не доведена, оскільки факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
		Такі висновки колегії суддів ґрунтуються також на висновках, зроблених Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях, а саме:
		1. П.175 Рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України»: «Суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (див. рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства).
		2.П. 32 Рішення «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства) від 30 серпня 1990 року: «Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин 
		 Факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», «не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення» ( Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» 
		3. П. 55 Рішення ЄСПЛ «Мюррей проти Сполученого Королівства» «факти, що викликають підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до рівня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу». 
		Таким чином, на думку колегії суддів, наданих стороною обвинувачення фактів на даному етапі кримінального провадження достатньо, аби вважати, що ОСОБА_10 міг таки вчинити злочин. Колегія суддів також враховує особливу складність кримінального провадження, необхідність забезпечення певного режиму нерозголошення даних досудового розслідування.
		Не може колегія суддів також погодитися і з доводами апеляцій про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які зазначив суд першої інстанції. Так, ОСОБА_10 підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, що підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; він є колишнім військовослужбовцем 92-ої ОМБр, має тісні зв`язки з командуванням зазначеного підрозділу, тривалий час виконував службові обов`язки розвідника та досконало обізнаний і володіє методами психічного і фізичного впливу, застосування зброї, має зв`язки з бійцями НЗФ, що свідчить про наявність ризиків отримати доступ до речей, предметів та службових документів, які можливо містять інформацію про вичинений злочин з метою їх знищення, приховання, а також ризику незаконного впливу на потерпілих, свідків в тому числі на осіб, які причетні до скоєння злочину в силу того, що не всі ці особи встановлені органом досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження, забезпечення собі алібі шляхом підбурювання осіб до давання завідомо неправдивих свідчень, тобто може перешкоджати здійсненню кримінального провадження, що само по собі, а саме незаконний вплив на свідків, потерпілих, експерта тягне кримінальну відповідальність, передбачену ст. 386 КК України. Крім того, колегія суддів також приймає до уваги, що громадянин ОСОБА_26 , за попередньою змовою у вчиненні злочинів з яким підозрюється ОСОБА_10 на даний час знаходиться на волі, що підвищує небезпеку зазначених ризиків. Ця позиція колегії суддів підтверджується також висновками ЄСПЛ, висловленими в рішенні «Буглов проти України» від 10.07.2014 року, де зазначено, що позиція Уряду серед іншого, про те, що «тяжкість покарання, яке загрожувало заявникові, та той факт, що один з його спільників на той час перебував на волі, означали, що існує небезпека втечі заявника», могли б виправдати продовжуване тримання заявника під вартою (п.п.98,104 рішення). 
		Таким чином, колегія суддів вважає, що з урахуванням тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, можливої міри покарання, яка йому загрожує та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_10 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з реальним позбавленням волі. 
		Із зазначених міркувань ОСОБА_10 не може бути переданий під особисту поруку народного депутата ОСОБА_18 . 
		Доводи захисників про наявність постійного місця проживання та сім`ї у підозрюваного, двох неповнолітніх дітей, перебування на обліку у центрі зайнятості, вживання заходів до початку здійснення підприємницької діяльності, наявність бойової відзнаки, мають місце, однак самі по собі не є підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.
		На підставі ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя дійшов вірного висновку про неможливість визначення застави, так як ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людей. 
		Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 422 КПК України, колегія суддів,-
		 
		У Х В А Л И Л А :
		 
		Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 14 лютого 2016 року, якою щодо підозрюваного ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 квітня 2016 року, залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7   без задоволення.
		Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...