Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/919/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2016. Зареєстровано: 10.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2016.
Дата набрання законної сили: 17.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 635/919/16-ц
		Провадження № 2/635/1020/2016   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ
		заочне
		                01 березня 2016 року                                                                                 селище Покотилівка
		Харківський  районний суд Харківської області у складі:
		головуючого - судді О.М. Пілюгіної
		за участі секретаря   Бабенко І.К.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна придбаного за час сумісного проживання,                                                                               УСТАНОВИВ:
		позивач звернулась до суду з позовом та просить визнати квартиру АДРЕСА_1, сумісно придбаним з відповідачем майном, також просить визнати за нею право власності на ? частину вказаної трикімнатної квартири.
		В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 2005 року і по теперішній час вона проживає спільно із відповідачем ОСОБА_2, без офіційної реєстрації шлюбу. 09 листопада 2006 року відповідач придбав на своє ім'я квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Квартира була придбана в іпотеку у банку «Фінанси і кредит», при цьому позивач виступала поручителем відповідача перед банком за договором іпотеки. 23 червня 2014 року квартира перейшла у власність відповідача, але грошові кошти за кредитним договором за весь період кредитування починаючи з листопада 2006 року позивач сплачувала разом із відповідачем. З дня придбання квартири позивач та відповідач спільно мешкали у цій квартирі, а позивач продовжує в ній проживати до теперішнього часу. Останні півтора року відповідач працює за кордоном, а починаючи з вересня 2015 року він практично припинив спілкування з позивачем. Мати відповідача повідомила позивачу, що її син працює в Німеччині і там зустрів іншу жінку і має намір з нею одружитись. За вказаних обставин позивач змушена звернутись до суду з позовом. 
		У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_3, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, підтримали заявлені позивачем вимоги просили їх задовольнити з підстав викладених у позові, крім того просили встановити факт проживання позивача та відповідача однією родиною, без реєстрації шлюбу, при цьому не заперечували, що позивач в період з березня 2006 року по 20 серпня 2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком, батьком дочки позивача.
		Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, тому суд за згодою позивача та її представника ухвалив про заочний розгляд справи за відсутності відповідача.
		Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
		Судом встановлено, що відповідно до відміток в паспорті громадянина України на ім'я позивача ОСОБА_1, остання 03 вересня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Харкова, запис № 101, зареєструвала шлюб із ОСОБА_4, який розірвано 20 серпня 2013 року, актовий запис № 147.
		Позивач в якості доказів надала наступні документи:
		- договір купівлі-продажу квартири від 09 листопада 2006 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражою Н.П., реєстр № 3937, відповідно до умов якого ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_6 і ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1 та витяг з Державного реєстру правочинів щодо вказаного договору купівлі-продажу квартири;
		- витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що виданий Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» від 09.11.2006 року, відповідно до якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2006 року;
		- нотаріально посвідчена заява ОСОБА_6 і ОСОБА_7 проте що вони отримали від покупця ОСОБА_2 грошові кошти за придбану ним квартиру АДРЕСА_1; 
		- іпотечний договір від 09 листопада 2006 року, що укладений між Банком «Фінанси і кредит» та ОСОБА_2, відповідно до умов якого останній передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, в порядку забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором;
		- кредитний договір № 127-04-И від 09 листопада 2006 року, що укладений між Банком «Фінанси і кредит» та ОСОБА_2, відповідно до умов якого останній отримав від банку цільовий кредит на придбання квартири АДРЕСА_1,
		- договір поруки № 127-04-И-П від 09 листопада 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язалась відповідати перед Банком «Фінанси і кредит» за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 127-04-И від 09 листопада 2006 року;
		- акт від 24 лютого 2016 року, що складений депутатом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, де вказано, що позивач та відповідач спільно поживали з 2006 року у квартирі АДРЕСА_1,
		- довіреність від 14.05.2010 року, що посвідчена ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», відповідно до якої відповідач доручив позивачу здійснювати операції по певному рахунку в період до 14.05.2011 року. 
		Також позивачем надані: копія паспорту громадянина України і копія закордонного паспорту на ім'я відповідача; витяг з Державного реєстру правочинів на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень; витяг з Державоно реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки; квитанції про оплату комунальних платежів; фотографії.
		Відповідно до ст. 3 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 10; ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог, на підставі доказів наданих сторонами.
		Статтею 234 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. 
		Суд розглядає в порядку окремого провадження справи в тому числі про  встановлення фактів, що мають юридичне значення; зокрема відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України про встановлення факту  проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 3 Сімейного Кодексу України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
		Статтею 25 Сімейного Кодексу України передбачена одношлюбність і встановлено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі і мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
		Зважаючи на вищевказані положення Сімейного Кодексу України щодо одношлюбності відсутні підстави для визнання факту спільного проживання позивача та відповідача однією сім'єю без шлюбу в період з 2006 року, оскільки судом встановлено, що позивач в період з 03 вересня 2006 року по 20 серпня 2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, тому суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги як такої що не ґрунтується на нормах закону. 
		Оскільки на день придбання відповідачем 09 листопада 2006 року спірної квартири, позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, відсутні підстави  вважати цю квартиру спільно придбаним з відповідачем майном під час сумісного проживання, тому суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про визнання квартири АДРЕСА_1, сумісно придбаним з відповідачем майном і в задоволенні вимоги про визнання за позивачем права власності на ? частину вказаної квартири.
		Враховуючи, що вимоги позивача не ґрунтуються на нормах закону, надані позивачем докази: акт обстеження, фотографії та інше, не мають суттєвого значення для правильного вирішення справи.
		На підставі вищевикладеного, з урахуванням положень цивільного процесуального закону, якими встановлено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів, та з урахуванням того, що позивач інших, крім спільного проживання з відповідачем однією сім'єю без шлюбу, підстав для визнання квартири спільно придбаним нерухомим майном не зазначає, суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог, що не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом з інших підстав.
		Оскільки позивачу повністю відмовлено в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені позивачем, суд, на підставі ст. 88 ЦПК України відносить за її рахунок.
		     Керуючись ст. ст. 10,11,60,61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 3, 25 Сімейного Кодексу України, суд
		                                         ВИРІШИВ:
		ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог - повністю відмовити.
		Судові витрати, понесені ОСОБА_1 віднести за її рахунок.
		Скасувати заходи забезпечення позову - накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1, застосований на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області от 23 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна придбаного за час сумісного проживання.
		На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.
		Відповідач має право звернутися до Харківського районного суду Харківської області з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		СУДДЯ                                        О.М. Пілюгіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...