Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/162/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2016. Зареєстровано: 11.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2016.
Дата набрання законної сили: 15.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29.02.2016Справа № 910/162/16
		  Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О.,  розглянувши матеріали справи 
		за позовною заявою  Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву 
		до Благодійної організації Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних зв'язків України з Російською Федерацією
		про стягнення 16   108, 34 грн.
		за участю представників:
		 від позивача:Ємець Ю.В.- представник за довіреністю № 12 від 02.03.2015 р. від відповідача:не з'явився
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До господарського суду м. Києва звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - РВ ФДМУ по м. Києву) до Благодійної організації Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних зв'язків України з Російською Федерацією (далі - БО Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних зв'язків України з Російською Федерацією) про стягнення 11 376,62 грн.
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 5028 від 05.02.2010 р. в частині своєчасної сплати орендних платежів.
		У позові РВ ФДМУ по м. Києву просить суд стягнути з БО Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних зв'язків України з Російською Федерацією заборгованість по орендній платі у сумі 9 494,82 грн., пені - 1 313,61 грн., 3 % штрафу - 284,84 грн., 283,35 грн. - інфляційних втрат, а всього - 11 376,62 грн.
		У подальшому позивач неодноразово збільшував позовні вимоги, остаточно просив стягнути з відповідача (заява від 12.02.2016 р.) заборгованість по орендній платі за період з липня 2015 р. по січень 2016 р. у сумі 12 467,70 грн., пені - 2 914,81 грн., 3 % штрафу - 374,03 грн., 351,80 грн. - інфляційних втрат, що разом складає - 16   108, 34 грн.
		У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував збільшені позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.                 
		Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
		05.02.2010 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Благодійною організацією Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних зв'язків України з Російською Федерацією (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 5028.
		Згідно з п. 1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 42,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного,19 (на другому поверсі будівлі навчального корпусу № 26, кімната № 210) та перебуває на балансі НТУ України «Київський політехнічний інститут».
		Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати і становить за базовий місяць оренди (жовтень 2009 р.) 1 411,49 грн. (без ПДВ). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.п. 3.1, 3.3 договору). 
		Перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50 % орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету та 50 %  - на розрахунковий рахунок балансоутримувача (п. 3.6 договору).
		Цей договір діє з 05.02.2010 р. до 05.01.2011 р. (п. 10.1 договору).
		У подальшому до договору оренди були внесені зміни шляхом укладення додаткових угод до договору оренди щодо розмірів орендної плати, строку дії договору оренди (до 05.08.2015 р.).
		У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору оренди          надав відповідачу в оренду нерухоме майно, обумовлене сторонами, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 05.02.2010 р.
		Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, сплатив орендні платежі лише за період з лютого 2010 р. по червень 2015 р.
		У зв'язку із тим, що строк дії договору оренди закінчився, 14.08.2015 р. РВ ФДМУ по м. Києву листом № 30-06/8337 звернулося до відповідача з повідомленням про закінчення терміну дії договору та обов'язку останнього повернути об'єкт оренди. Однак, у строк, визначений договором, відповідач об'єкт оренди позивачу не повернув.
		Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Відносини щодо оренди державного майна регулюються спеціальним законом - Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
		За умовами ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.  
		Згідно з ч. 2 вказаної статті методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.
		Також пунктом 3.11 договору (з внесеними до нього змінами) передбачено, що у разі розірвання договору оренди за згодою сторін договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, балансоутримувачу та до державного бюджету.
		Отже, зважаючи на той факт, що БО Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних зв'язків України з Російською Федерацією свої зобов'язання за договором в частині оплати виконав неналежним чином (за період з липня 2015 р. по серпень 2015 р.), а також користувався державним майном фактично поза межами дії договору з вересня  2015 р. по січень 2016 р., враховуючи умови пункту 3.11 договору оренди, суд вважає, що у відповідача виник обов'язок по сплаті орендних платежів у сумі 12 467,70 грн. за період з липня 2015 р. по січень 2016 р.
		Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).
		Оскільки доказів належної оплати заборгованості орендних платежів суду не надано, позовні вимоги в сумі 12 467,70 грн. підлягають задоволенню.
		Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 2 914,81 грн. за період з 11.05.2015 р. по 08.02.2016 р. та 3 % штрафу у сумі 374,03 грн.
		Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
		У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник                                                                  повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
		Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або в не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
		Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. 
		Відповідно до п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
		Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 1 561,70 грн., тобто у меншій сумі, ніж просив позивач, оскільки нарахування пені здійснюється на наступний день після останнього дня строку розрахунку, передбаченого п. 3.6 договору (з 11 числа місяця наступного за звітним).
		Також пунктом 3.8 договору сторони передбачили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.
		Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. 
		Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та правової позиції Верховного Суду України вiд 06.06.2012 р. у справi № 6-49цс12, вiд 30.10.2013 р. у справi № 6-59цс13 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не передбачено законом, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, при тому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. У останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
		Проведений позивачем розрахунок штрафу в розмірі 3 % від суми заборгованості у сумі 374,03 грн. суд вважає обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
		Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 283,35 грн. за період з травня 2015 р. по листопад 2015 р. суд вважає вимоги в цій частині позову обгрунтованими.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
		Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.        
		Провівши власний перерахунок суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 30,09 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки, нарахування матеріальних втрат здійснюється, як вже зазначалось на наступний день, після останнього дня, коли мало бути виконане зобов'язання відповідно до п. 3.6 договору (з 11 числа місяця наступного за звітним). Окрім того, позивачем не враховано дефляцію, що мала місце у червні 2015 р., липні 2015 р., вересні 2015 р.
		Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Благодійної організації Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних зв'язків України з Російською Федерацією про стягнення 16   108, 34 грн. задовольнити частково.
		Стягнути з Благодійної організації Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних зв'язків України з Російською Федерацією (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 19, ідентифікаційний код 20030807) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва; код: 37995466; банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Києві; р/р 31112093700011; МФО 820019; КЕКД: 22080200; назва: плата за оренду майна бюджетних установ) орендну плату у сумі 12 467 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 70 коп., пеню у сумі 1 561 (одна тисяча п'ятсот шістдесят одна) грн. 70 коп., штрафу у сумі 374 (триста сімдесят чотири) грн. 03 коп., інфляційні втрати у сумі 30 (тридцять) грн. 09 коп.
		У решті позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з Благодійної організації Міжнародний Фонд гуманітарних та економічних зв'язків України з Російською Федерацією (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 19, ідентифікаційний код 20030807) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 50-Г; ідентифікаційний код: 19030825; банк одержувача: ДКСУ; МФО 820172; р/р 35215045014093) судовий збір у сумі 1 091 (одна тисяча дев'яносто одна) грн. 36 коп. 
		Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 29 лютого 2016 року.
		Повний текст рішення підписаний 4 березня 2016 року.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Головіна  К.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...