Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/22740/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2016.
Дата набрання законної сили: 10.02.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		 
		У Х В А Л А 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		10 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 
		за участю 
		прокурорів   ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		захисників  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 
		ОСОБА_12 ,
		ОСОБА_13 
		підозрюваного ОСОБА_14 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_14 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року,- 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва ОСОБА_16 , погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , та змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби м. Києва та Київській області строком до 25.02.2016 року включно відносно:
		 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, з вищою освітою, раніше не судимого, не одруженого, який має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, працює головою політради ПП «Укроп», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 і проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		що підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.27 ст.349, ч.4 ст.28 ч.3 ст.27 ч.2 ст.289, ч.4 ст.28 ч.3 ст.27 ч.3 ст.157 КК України.
		Приймаючи рішення про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя виходив з того, що органом досудового розслідування доведено вагомість наявних на цьому етапі досудового розслідування доказів обґрунтованості підозри у вчинені ОСОБА_14 кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст.12 КК України віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання на строк до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна і це може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення доказів.
		Крім цього, слідчий суддя виходив з того, що після застосування щодо підозрюваного ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту виникли обставини, які унеможливлюють його перебування під дією цього запобіжного заходу з огляду на невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а саме: зловживання правами з метою не прибуття за викликом слідчого органу для проведення слідчих дій, перешкоджання нормальній роботі електронного пристрою контролю, здійснення тиску на свідка.
		Також, приймаючи рішення, слідчий суддя врахував положення визначені ст.178 КПК України, та навів підстави для зміни запобіжного заходу передбачені ч.2 ст.200 КПК України.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, захисники підозрюваного ОСОБА_14 подали апеляційні скарги.
		Адвокати ОСОБА_12 та ОСОБА_13 просили скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28.12.2015 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу. Адвокат ОСОБА_8 також просив скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу, водночас, при наявності підстав просив розглянути можливість застосування до підозрюваного альтернативних запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави. Захисник ОСОБА_15 , окрім скасування ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28.12.2015 року та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, просила обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат ОСОБА_12 послався на невідповідність ухвали вимогам законодавства, обставинам справи та грубе порушення прав підозрюваного, зазначивши, що слідчим суддею, в порушення вимог КПК України, визначено конкретне місце утримання підозрюваного під вартою, встановлено не передбачений КПК України порядок подання апеляційної скарги через суд першої інстанції, продовжено термін дії запобіжного заходу без відповідного про це клопотання з боку органу досудового слідства та прокурора, не вислухано пояснення сторін кримінального провадження під час розгляду клопотання, не досліджено матеріали справи, не зазначено будь-яке правове обґрунтування прийнятого рішення в тексті ухвали, який був заготовлений завчасно, порушені правила територіальної підсудності через знаходження органу досудового розслідування в Печерському районі м. Києва, не дотримано принцип безперервності судового розгляду, не дотримано вимоги щодо заборони проведення слідчих дій у нічний час через спробу вручити матеріали клопотання про зміну запобіжного заходу о 22годині 15 хвилин та невручення цих матеріалів взагалі, відсутність у матеріалах справи повідомлень підозрюваного про час розгляду справи, проте наявність повісток ГПУ про виклик до суду.
		Крім цього, захисник ОСОБА_12 посилається на відсутність експертного висновку щодо стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_14 , неможливість підозрюваним через стан здоров`я об`єктивно сприймати події під час судового засідання, відсутність технічної можливості встановити причини спрацювання електронного засобу контролю, знаходження підозрюваного під постійним наглядом правоохоронних органів та відсутність паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який був зданий на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2015 року.
		Також адвокат ОСОБА_12 посилається на завчасну спланованість дій слідчих прокуратури через виклик ними карети швидкої допомоги 26 та 27 грудня 2015 року до ухвалення судового рішення під час розгляду клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_17 для приводу його в суд.
		Разом з цим, захисник ОСОБА_12 вважає, що оскаржувана ухвала взагалі носить обвинувальний ухил, слідчим суддею передчасно зроблено висновок про вчинення підозрюваним інкримінованих злочинів та, крім цього, звертає увагу на необхідність реагування з боку апеляційного суду щодо наявність різної практики при розгляді клопотань слідчих в Печерському та Дніпровському судах м. Києва, що стосується часу та термінів їх розгляду.
		Під час розгляду апеляційної скарги захисник просить врахувати практику європейського суду з цього питання.
		Захисник ОСОБА_13 вважає ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28.12.2015 року незаконною, необґрунтованою, необ`єктивною, постановленою з порушенням процесуального законодавства, присяги судді та такою, що має ознаки неправосудного рішення, посилаючись для обґрунтування цього на постановлення судового рішення суддею, якому було заявлено відвід, без передбаченого законом розгляду цієї заяви про відвід у встановленому порядку.
		Крім цього, захисник ОСОБА_13 вважає, що мало місце порушення права на захист, оскільки після того, як 28.12.2015 року в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_14 відмовився від захисників ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 і захисником було призначено ОСОБА_13 , їй не було надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та конфіденційного побачення з підзахисним, що мало місце і щодо захисників ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які були допущені до справи через відсутність захисника ОСОБА_13 .
		Разом з цим, захисник ОСОБА_13 вважає, що сторона обвинувачення не обґрунтувала необхідність зміни запобіжного заходу та наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, як неналежним чином перевірено і наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_14 через не дослідження матеріалів клопотання слідчого в судовому засіданні та знаходження судді в нарадчій кімнаті протягом 15-20 хвилин.
		Також захисник ОСОБА_13 посилається на порушення правил територіальної підсудності при розгляді клопотання слідчого через знаходження органу досудового розслідування в Печерському районі м. Києва, не отримання підозрюваним клопотання слідчого з додатками, відмова у допиті свідків вручення цього клопотання, прийняття рішення без вислуховування думки учасників процесу, неповне врахування особи підозрюваного через відсутність відомостей про стан його здоров`я, фактичне продовження терміну дії запобіжного заходу до 25.02.2016 року разом з його зміною на тримання під вартою та порушення передбаченого законом максимального шістдесятиденного терміну.
		Захисник ОСОБА_15 для обґрунтування вимог її апеляційної скарги вказала, що зазначені слідчим обставини, які виникли після прийняття попереднього запобіжного заходу, і на погляд слідчого, унеможливлюють подальше перебування підозрюваного ОСОБА_14 під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, не є обґрунтованими та не підтверджуються достовірними даними через відсутність доказів невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, зловживання правами на отримання медичної допомоги та відсутності сумнівів щодо об`єктивності медичного закладу при постановлені діагнозу.
		Крім цього, захисник ОСОБА_15 посилається на те, що слідчим в клопотанні про зміну запобіжного заходу було зазначено кримінальні правопорушення, підозра по яких ОСОБА_14 не повідомлена, чим надано відомості про суттєве збільшення об`єму обвинувачення, які не відповідають дійсності. На думку захисника, сторона захисту взагалі була позбавлена права надання доказів та висловлювання своєї думки, не було розглянуто відвід судді та клопотання захисту.
		Також адвокат ОСОБА_15 звертає увагу на необхідність стаціонарного лікування підозрюваного, що підтверджується неодноразовим наданням йому медичної допомоги протягом розгляду справи та постійним знаходженням його під наглядом лікарів.
		Разом з цим, адвокат ОСОБА_15 вважає, що слідчим суддею не були зазначені обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а слідчий суддя лише послався на доведеність цих ризиків під час обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
		Захисник ОСОБА_8 вважає, що ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28.12.2015 року є необґрунтованою та безпідставною, оскільки при її постановленні мали місце неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та порушення норм кримінального процесуального закону. На обґрунтування цього та вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_8 посилається на відсутність в оскаржуваній ухвалі обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відсутність посилань на докази, які обґрунтовують ці обставини, відсутність вказівки на кримінальне правопорушення, закону України про кримінальну відповідальність, у якому підозрюється його підзахисний та взагалі відсутність в ухвалі мотивувальної частини. На переконання адвоката, підозра у вчиненні злочинів, про які повідомлено ОСОБА_14 , є передчасною та необґрунтованою, оскільки ґрунтується на суперечливих доказах через те, що свідки є політичними опонентами його підзахисного, з якими в нього відкритий та давній конфлікт політичних поглядів та переконань.
		Також захисник ОСОБА_8 посилається на порушення правил територіальної підсудності при розгляді клопотання слідчого через знаходження органу досудового розслідування в Печерському районі м. Києва, наявність в нього сумнівів стосовно об`єктивного і неупередженого розподілу матеріалів між суддями Дніпровського районного суду м. Києва з огляду на розгляд слідчим суддею ОСОБА_21 інших клопотань у кримінальному провадженні № 12014040670002852, що викликає сумнів у неупередженість слідчого судді через наявність відкритого стосовно нього дисциплінарного провадження за висновком ТСК, та не розгляд заявлених відводів.
		Крім цього, захисник ОСОБА_8 послався на порушення порядку в залі судового засідання, які мали місце з мовчазної згоди слідчого судді, невручення пам`яток про права і обов`язки, не роз`яснення прав та обов`язків захисникам.
		Разом з цим, захисник вважає, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не було дотримано вимог ст.194 КПК України, та слідчий суддя взагалі не розглядав можливості застосування інших запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт.
		У доповненнях до апеляційної скарги, які надійшли до суду 13.01.2016 року захисник ОСОБА_8 просив приєднати до справи документи, що характеризують підозрюваного, пославшись на неможливість приєднання документів в суді першої інстанції, оскільки судове засідання, на його думку, нагадувало «збіговисько» та «контрреволюцію», а також доповнив апеляційну скаргу зауваженнями на протоколи судових засідань, які проводились в період з 25.12.2015 до 28.12.2015. 
		У доповненнях до апеляційної скарги, які надійшли до суду 22.01.2016 та 25.01.2016 адвокат ОСОБА_8 посилається на порушення правил підсудності, порушення права його підзахисного на життя, катування та нелюдське чи таке, що принижує гідність поводження. Також захисник вважає, що діями слідчого судді, прокурорів, слідчих та інших працівників правоохоронних органів було порушено право Геннадія Корбана на справедливий суд, свободу та особисту недоторканість, а незаконним медичним оглядом та обстеженням, незаконними обшуками було порушено право на повагу до приватного і сімейного життя.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління прокуратури міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040670002852 від 15 серпня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ст. 349; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 289; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 157; ч. 2 ст. 364; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 209; ч. 1, 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.
		4 листопада 2015 року ОСОБА_14  повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.27 ст.349, ч.4 ст.28 ч.3 ст.27 ч.2 ст.289, ч.4 ст.28 ч.3 ст.27 ч.3 ст.157КК України.
		24 грудня 2015 року постановою заступника Генерального прокурора України строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було продовжено до шести місяців, тобто до 30 квітня 2016 року.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 6 листопада 2015 року щодо підозрюваного ОСОБА_14 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 31 грудня 2015 року.
		25 грудня 2015 року слідчий в особливо важливих справах третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва ОСОБА_22 за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури міста Києва ОСОБА_5 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_14 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, мотивуючи це клопотання тим, що підозрюваним ОСОБА_14 не забезпечується виконання покладених на нього судом обов`язків щодо прибування до слідчого, прокурора за їх вимогою для проведення слідчих та процесуальних дій через зловживання правом на отримання медичної допомоги шляхом постійного перебування у приватних медичних закладах, спрацюваннями електронного засобу контролю, що свідчить про втручання у систему пристрою з метою перешкоджання його роботи, здійснення тиску на свідків.
		28 грудня 2015 року ухвалою слідчого судді Дніпровськогорайонного суду міста Києва дане клопотання було задоволено та змінено запобіжний захід на тримання під вартою без визначення застави строком до 25.02.2016 року.
		Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя, всупереч твердженням захисників, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_14 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.27 ст.349, ч.4 ст.28 ч.3 ст.27 ч.2 ст.289, ч.4 ст.28 ч.3 ст.27 ч.3 ст.157 КК України. Наведене вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, технічного запису, наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання.
		Зокрема такими даними є відомості, які містяться в протоколах допитів свідків та потерпілих ОСОБА_23 і ОСОБА_24 , стенограм розмов, документів і предметів, вилучених під час обшуків, інших протоколах слідчих дій і документах, зібраних під час досудового розслідування.
		Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_14 інкримінованих кримінальних правопорушень. 
		Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_14 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри. Отже, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_14 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисників про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_14 підозри слід визнати безпідставними.
		Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_14 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчинених кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч твердженням захисників, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків у провадженні, знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Таким чином, доводи захисників про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КК України, є непереконливими.
		У сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи відповідно до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_14 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційних скаргах.
		Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя обґрунтовано не визначив підозрюваному ОСОБА_14 розмір застави при зміні запобіжного заходу, як альтернативу цьому запобіжному заходу, оскільки останній підозрюється у злочинах, вчинених із застосуванням насильства.
		Що стосується доводів сторони захисту, що клопотання про зміну ОСОБА_14 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою було складене, погоджене та внесене на розгляд слідчому судді з порушенням правил територіальної підсудності, то вони є помилковими з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування. У випадку проведення досудового розслідування слідчою групою підставою для визначення територіальної юрисдикції суду першої інстанції при розгляді клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження є постанова керівника відповідного органу досудового розслідування про створення слідчої групи, у якій визначено місце проведення досудового розслідування. При цьому слід зауважити, що в такому випадку не можна керуватися положеннями ч. 1 ст. 32 КПК України, яка, з огляду на її зміст та місце у структурі КПК, стосується лише суду, що здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті, і не регламентує діяльність слідчого судді. Саме такої правової позиції з цього питання пропонує дотримуватися і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 223-558/0/4-13 від 5 квітня 2013 року. У свою чергу, інша правова позиція, викладена у листі цього ж суду № 1-1640/0/4-13 від 15 жовтня 2013 року, а саме, що територіальна підсудність повинна визначатися не за фактичним місцем розташування слідчого підрозділу, а за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ, не знайшла своєї підтримки, у зв`язку з чим лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 1-1640/0/4-13 від 15 жовтня 2013 року був відкликаний листом цього ж суду № 5-467/0/4-14 від 7 квітня 2014 року.
		Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення територіальної юрисдикції розгляду клопотання про зміну ОСОБА_14 запобіжного заходу стали постанови від 24 грудня 2015 року заступника Генерального прокурора України ОСОБА_25 про визначення територіальної підслідності та про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі, старшим якої визначено заступника начальника третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва ОСОБА_26 .
		Місцем знаходження третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва та керівництва слідчого управління прокуратури міста Києва, як встановлено наказом виконувача обов`язки прокурора міста Києва ОСОБА_27 , визначено приміщення за адресою: вул. Каунаська, 3-В, місто Київ,, що знаходиться у Дніпровському районі міста Києва, отже, клопотання про зміну запобіжного заходу було складене, погоджене та внесене органом досудового розслідування на розгляд слідчим суддею без будь-якого порушення правил територіальної підсудності, встановлених чинним законодавством України.
		Доводи захисників щодо відсутності підстав для зміни запобіжного заходу та незаконне визначення терміну дії запобіжного заходу поза межами раніше визначеного терміну дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є непереконливими з огляду на такі обставини.
		Положеннями ст.200 КПК України передбачено можливість звернення до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу з обов`язковим визначенням обставин, зокрема виниклих після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, що і було зроблено слідчим за погодженням з прокурором. Наведені слідчим обставини, які, на його думку, були підставою для зміни запобіжного заходу знайшли своє підтвердження під час розгляду клопотання слідчим суддею та не спростовані стороною захисту в апеляційній інстанції з огляду на існування обставин неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, яка полягає у незаконному впливі на свідків та втручанні у роботу електронного засобу контролю.
		Крім цього, положення ст.200 КПК України не містять вказівки на порядок розгляду цього питання слідчим суддею, проте містять посилання на ст.184 КПК України, положеннями якї має керуватись слідчий суддя в частині порядку розгляду клопотання слідчого.
		Положення ст.184 КПК України містять вимоги щодо клопотання про застосування запобіжного заходу, а положення ст.196 КПК України містять вимоги щодо ухвали про застосування запобіжного заходу, зокрема щодо обов`язкового зазначення в ухвалі дати закінчення її дії у межах строку, передбаченого ст.197 КПК України, а саме 60 днів.
		Також згідно з вимогами закону були вирішені і заявлені захисниками відводи з огляду на зловживання стороною захисту правом відводу, а автоматизований розподіл справи проведено відповідно до вимог ст.35 КПК України, у зв`язку з чим ствердження сторони захисту про ухвалення судового рішення незаконним складом суду є помилковим.
		Стосовно доводів сторони захисту про неврахування слідчим суддею під час розгляду клопотання стану здоров`я підозрюваного, то апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для такого висновку з огляду на надані в судовому засіданні показання лікарів різних медичних установ, які мають суперечності і підлягають перевірці судом у разі надходження справи до суду з обвинувальним актом.
		Також неґрунтовними є посилання сторони захисту на процесуальні порушення, такі як: невручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, порушення принципу безперервності, відсутність повісток про виклик до суду, тривалість розгляду клопотання, виклик карети швидкої допомоги 26 та 27 грудня 2015 року, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання слідчого, оскільки відповідно до положень ст.194 КПК слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, тобто законом чітко визначені підстав для відмови у задоволення клопотання, а наведені стороною захисту підстави до таких не відносяться.
		Посилання сторони захисту на невручення ОСОБА_14 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, передчасність такої підозри та ненадання захисникам можливості надати пояснення не знайшли свого підтвердження з огляду на журнал судового засідання, з якого не вбачається будь-яких дій слідчого судді щодо перешкоджання захисникам надати пояснення.
		У той же час, як встановила колегія суддів, слідчий суддя не повною мірою дотримався вимог КПК України. 
		Зокрема хоча слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що надані стороною обвинувачення докази доводять наявність всіх обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак в своїй ухвалі послався на недопустиму на цій стадії процесу обставину, а саме, що показання свідків та потерпілих викривають ОСОБА_14 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також помилково зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_14 не виконує покладені на нього обов`язки, тоді як ОСОБА_14 має статус підозрюваного.
		Крім того, слідчим суддею помилково було визначено місце тримання підозрюваного у Київському слідчому ізоляторі державної пенітенціарної служби м. Києва та Київській області, з огляду на положення ст..196 КПК України, а також при обчисленні строку тримання під вартою помилково не врахував ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_14 фактично був затриманий і доставлений до слідчого судді на розгляд клопотання 26.12.2015 року, що підтверджується ухвалами слідчого судді від 26.12.2015 та 27.12.2015 року. 
		Також слідчий суддя помилково визначив порядок оскарження свого рішення через Дніпровський районний суд м. Києва, оскільки такий порядок суперечить положенням КПК України.
		За викладених обставин ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням колегією суддів нової ухвали про задоволення клопотання слідчого та зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою. 
		Керуючись ст. ст. 176  178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів 
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляційні скарги захисників ОСОБА_12 ,  ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_14 задовольнити частково.
		Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва ОСОБА_16 та змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби м. Києва та Київської області строком до 25 лютого 2016р. включно щодо ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва ОСОБА_16 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою щодо ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
		Змінити ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши строк тримання під вартою до 23 лютого 2016 року включно.
		Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		ОСОБА_3  ОСОБА_2  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...