Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/20130/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2016. Зареєстровано: 12.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 Справа№ 640/20130/13-к 
		н/п 1-кп/640/18/15 
		 ВИРОК 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		23.12.2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі: 
		 головуючої судді - ОСОБА_1 ,
		 за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		 прокурора - ОСОБА_3 ,
		 обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за № 42013220000000195 за обвинуваченням  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України,з вищою освітою,одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого головним державним виконавцем ВДВС Московського МУЮ Харківської області, який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції станом на 09.06.2013 р.);
		  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Куп`янськ Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого юристом ТОВ «Будівельна технологія», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції станом на 09.06.2013 р.),-
		 В С Т А Н О В И В :
		   Відповідно до постанови Московського ВДВС ХМУ ВП № 34191957 від 05.10.2012 р. та ВП 34084475 від 16.12.2012 р. при примусовому виконанні виконавчого листа по справі №2-3427/11 виданого 16.08.2012 Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором №362-КМК-08 від 18.01.2008 у сумі 303037,88 грн., та при примусовому виконанні виконавчого листа по справі №2-1495/11 виданого 23.04.2012 Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_6 на користь ХОУ АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором №2243від 21.11.07 у сумі 229900,00 грн. в рахунок погашення заборгованості оголошено розшук майна боржника ОСОБА_6 :
		- автомобіля бетонозмішувач С Камаз, модель 5511, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
		- автомобіля бетонозмішувач С Камаз, модель 5511СБ92В1, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
		- автомобіля бетонозмішувач С Камаз, модель 5511, 1985 року випуску, номер НОМЕР_3 ;
		- автомобіля бетонозмішувач С Камаз, модель 256Б1, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
		- автомобіля ВАЗ, модель 21150, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;
		накладено арешт на квартиру ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 .
		Відповідно до постанови Московського ВДВС Харківського МУЮ ВП №28962422 від 28.09.2011 оголошено розшук майна боржника ОСОБА_7 , а саме розшук автомобілю бетонозмішувач Камаз, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 .
		Відповідно до постанови Московського ВДВС Харківського МУЮ ВП 34084475 від 12.11.2012 накладено арешт на квартиру ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 .
		Напочатку 2013 року ОСОБА_8 , який за довіреністю представляв інтереси боржників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , у приміщенні Московського ВДВС Харківського МУЮ ознайомився з матеріалами вищезазначених виконавчих проваджень. Під час спілкування ОСОБА_8 з головним державним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , останній, діючи з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, використовуючи службове становище, розраховуючи на пособництво з боку свого знайомого, колишнього працівника ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_5 , який був заздалегідь повідомлений про злочинні наміри, запропонував ОСОБА_8 передати йому неправомірну вигоду у сумі еквівалентній 1000 доларів США з кожної одиниці автотранспорту за складання акту опису та арешту майна, скасування розшуку вказаного майна та передачу його на відповідальне зберігання власникам ОСОБА_7 та ОСОБА_6 для отримання у зв`язку з цим можливості користуватися майном.
		У період часу з початку 2013 року по червень 2013 року ОСОБА_4 , який діяв за пособництвом ОСОБА_5 разом з ним, періодично нагадували ОСОБА_8 про раніше висунуті йому вимоги щодо передачі їм неправомірної вигоди за вчинення вищевказаних дій.
		   25.06.2013 року ОСОБА_8 , будучи вимушений погодитись з пред`явленими вимогами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передати їм неправомірну вигоду, прибув за місцем роботи ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 , де під час спілкування ОСОБА_4 , діючи за пособництвом ОСОБА_5 та у присутності останнього, продовжуючи реалізовувати умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди, запропонував ОСОБА_8 узгодити з ОСОБА_5 процедуру складання акту опису та арешту майна, скасування розшуку вказаного майна та передачу чотирьох одиниць автотранспорту на відповідальне зберігання власникам, а також узгодити з останнім передачу неправомірної вигоди у розмірі 4000 доларів США за вчинення ОСОБА_4 з вищевказаних дій з використанням свого службового становища.
		 Для уникнення перешкод у експлуатації арештованого майна ОСОБА_8 вимушений був погодитися з вищезазначеною пропозицією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо передачі їм неправомірної вигоди у сумі еквівалентній 4000 доларів США за складання акту опису та арешту майна, скасування розшуку вказаного майна та передачу його на відповідальне зберігання ОСОБА_7 
		27.06.2013 року під час зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 останні, діючи за попередньою домовленістю з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, використовуючи службове становище ОСОБА_4 за пособництвом ОСОБА_5 , маючи на руках виготовлену ОСОБА_4 постанову від 27.06.2013року про скасування розшуку автотранспорту: автомобіля бетонозмішувач С Камаз, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіля бетонозмішувач С Камаз, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіля бетонозмішувач С Камаз, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; автомобіля ВАЗ -21150, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , запропонували ОСОБА_8 , виїхати на місце перебування арештованого майна та здійснити його опис. У цей же день близько 11.40 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на автомобілі Mersedes-Benz с 180 держ. номер НОМЕР_7 , яким володіє останній, прибули за місцем знаходження майна ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_5 , де ОСОБА_4 , виконуючи свої службові обов`язки, у присутності ОСОБА_5 та за його пособництвом, склали акт опису майна (чотирьох одиниць автотранспорту -автомобіля бетонозмішувач С Камаз, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіля бетонозмішувач С Камаз, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіля бетонозмішувач С Камаз, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; автомобіля ВАЗ-21150, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ) та не передавши власникам копію акту та повідомлення про передачу майна на відповідальне зберігання покинули вказане місце, розраховуючи на те, що ОСОБА_8 з метою отримання копії вищевказаної постанови від 27.06.2013 року та акту опису та арешту майна у якому зазначено про передачу вказаного майна на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , передасть ОСОБА_4 через ОСОБА_5 неправомірну вигоду у сумі еквівалентній 4000 доларів США.
		    ОСОБА_5 шляхом виконання активних дій направлених на спонукання ОСОБА_8 до передачі неправомірної вигоди, приймав участь у складанні акту опису та арешту майна ОСОБА_4 , створюючи уявлення його значимості під час здійснення ОСОБА_4 виконавчих дій, виконував роль пособника в отриманні неправомірної вигоди ОСОБА_4 в сумі 4000 доларів США.
		27.06.2013 р. близько 12.30 год., ОСОБА_5 , надаючи ОСОБА_4 заздалегідь обіцяне пособництво у вчиненні кримінального правопорушення шляхом усунення перешкод в отриманні неправомірної вигоди, оскільки ОСОБА_4 мав вести переговори про передачу неправомірної вигоди від ОСОБА_8 через довірену йому третю особу, діючи за домовленістю з ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди шляхом вимагання, знаходячись в автомобілі Mersedes-Benz с 180 державний номер НОМЕР_7 , розташованому біля будинку 1 по вул. Артема у м. Харкові, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 32000 гривень за винесення 27.06.2013року постанови про зняття розшуку з чотирьох одиниць автотранспорту, складання акта опису та арешту майна та передачу вказаного майна на відповідальне зберігання ОСОБА_7 після чого злочинна діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була припинена працівниками правоохоронних органів.
		Допитаний в судовому засіданні  ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав, пояснив, що з 2012 року у його провадженні знаходилися виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_7 на користь банківських установ. З метою виявлення майна, яке належало боржнику, він направив запити до БТІ та ДАІ. Згідно відповідів зазначених органів у ОСОБА_7 значилось 6 автомобілів  бетонозмішувачів, один легковий автомобіль, квартира та причіп. На вказане майно він наклав арешт. В кінці квітня 2013 року, перед травневими святами, до нього звернулися ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які представились як представники ОСОБА_9 . Через деякий час, приблизно на початку червня, точної дати не пам`ятає, в коридорі приміщення Московського відділу ДВС Харківського МУЮ він зустрів ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які попросили надати їм матеріали виконавчого провадження по боргам ОСОБА_9 , на що він їм відповів, що необхідно написати заяву, після чого зможуть ознайомитися з матеріалами. Після того, як представники боржника ознайомилися з матеріалами виконавчого провадження, він, керуючись вимогами ст.5, ч.2 п.16 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» поставив перед останніми вимогу повідомити місце знаходження арештованих транспортних засобів. ОСОБА_8 і ОСОБА_5 йому повідомили, що вони можуть показати місце де знаходяться декілька автомобілів-бетанозмішувачів та легковий автомобіль, які знаходилися у розшуку. Представники боржника повідомили йому номера цих автомобілів. Він цю інформацію звірив з матеріалами виконавчого провадження, у якому серед інших значилися і ці транспортні засоби. 26.06.2013 р. представники боржника повідомили, що наступного дня вони покажуть йому де знаходяться розшукувані транспортні засоби.
		27.06.2013 року приблизно о 10 годині він вже був на території де знаходились ці автомобілі, а саме: один «Камаз», 2 «Мази» та легковий автомобіль`ВАЗ». Він їх оглянув, сфотографував, та в кабінеті ОСОБА_9 з його участю, участю ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та молодої дівчини, склав акт опису та арешту майна, відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», передав його на зберігання ОСОБА_9 з обмеженням права користування. Після чого він повернувся на своє робоче місце, де склав постанову про скасування розшуку майна та зробив копію акту опису майна. Він свої службові обов`язки завжди виконує сурово в рамках Закону. Дане кримінальне провадження  це суцільна провокація, наклеп, він ніколи неправомірної вимоги не від кого не вимагав, ні з ким про це не домовлявся та не отримував її. 
		   Допитаний в судовому засіданні  ОСОБА_5 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав, пояснив, що у квітні 2013 року йому зателефонував ОСОБА_7 з проханням зустрічі. З ОСОБА_9 він знайомий з 2008-2009 рік. На той час він працював державним виконавцем в Московському ВДВС. ОСОБА_9 неодноразово з`являвся до Московського ДВС, як представник різних фірм боржників. Під час зустрічі ОСОБА_7 йому повідомив, що йому потрібні консультації та необхідність проконтролювати правильність та законність роботи органів ДВС, забезпечити найбільш раціональний вихід рішення своїх проблем з органами ДВС, з приводу примусового виконання зведеного виконавчого провадження, де як повідомив ОСОБА_7 він був боржником, надавши при цьому копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Після ознайомлення з зазначеними процесуальним документом відділу ДВС, провівши його юридичний аналіз, оцінивши в сукупності, розуміючи заздалегідь великий комплекс процесуальних дій, він запропонував йому провести цілий ряд заходів щодо виведення його та членів його сім`ї майна з під контролю, а саме застави майна, що приведуть в подальшому до придбання ним свого же майна через аукціон. ОСОБА_7 влаштував перехід майна з прилюдних торгів на третіх осіб, що в подальшому дає можливість продовження його господарської діяльності та його бізнесу. Після цього він попрохав його надати матеріали виконавчого провадження в повному обсязі для детального вивчення. ОСОБА_9 повідомив йому, що з вересня 2012 року він уклав договір з юридичною компанією «Знать», яка займається в загальному порядку проблемами його кредитних зобов`язань. При цьому він пояснив, що за період роботи з юридичною компанією він не задоволений якістю наданих йому послуг, так як за тривалий час роботи жодна з його проблем не вирішилась, а тільки усугубилась, хоча за надання юридичних послуг зазначеної компанії, він сплачує в повному обсязі.
		Він попередив ОСОБА_9 , що він не є державним службовцем, але офіційно працює юрисконсультом на підприємстві та на теперішній час не є суб`єктом підприємницької діяльності та офіційно укласти з ним договір на надання юридичних послуг він не має можливості. На що він йому відповів, що працівник юридичної компанії «Знать» може офіційно отримувати інформацію з органів ДВС. Наприкінці квітня 2013 року йому зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що один з його автомобілів-бетонозмішувач затриманий працівниками ДАІ, та в той же час державним виконавцем складено акт опису й арешту майна. ОСОБА_9 запитав його чи залишаються їх домовленості в силі, а саме реалізація майна третім особам, в рахунок погашення боргу перед кредитними установами. Він повідомив ОСОБА_9 . Що щодо реалізації наших домовленостей є необхідність в ознайомленні з усіма матеріалами виконавчого провадження для призначення експертиз та передачі майна на примусову реалізацію. При цьому він дав йому вказівку, що його довірена особа, яка має повноваження, завчасно написала заяву на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Після травневих свят йому зателефонувала особа, яка представилась від імені ОСОБА_12 . У зв`язку з тим, що для оцінки обсягу роботи йому були необхідні документи, він разом з ОСОБА_13 ( ОСОБА_10 ) 15.05.2013 року зьявився до приміщення Московського ДВС де він ознайомився з матеріалами справи та надав йому копії. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в органі ДВС та проведення виконавчих дій він помітив упереджене ставлення до себе з боку ОСОБА_10 та його юридичну некомпетентність щодо поняття норм діючого законодавства, а саме Закону України «Про виконавче провадження». Також його насторожила неадекватна поведінка ОСОБА_10 з питань пов`язаних з оплатою його послуг замовником ( ОСОБА_9 ). Проте він не став звертати на це щільну увагу, оскільки його домовленості з приводу оплати були досягнуті з ОСОБА_9 , а не з ОСОБА_10 .
		 27.06.2013 року він приблизно о 10-00 годині прибув за адресою пл..Повстання, забрав державного виконавця та поїхав на вул.. Єнакієвська,11. Там їх зустрів ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 та надав доступ до транспортних засобів. Державний виконавець провів дії до чинного законодавства, описавши та наклавши арешт на майно. Після проведення виконавчих дій, ОСОБА_9 запитав, чи можливо використовувати в подальшому зазначену техніку для своєї господарської діяльності. Він йому повідомив, що це не зазначено в акті опису й арешту майна, а тому її використання заборонено. Користуватись транспортними засобами можна буде тільки після проведення торгів та набуття права власності. ОСОБА_9 запитав:»Які строки проведення торгів, та чи можливо це зробити в найкоротший термін?». Він йому повідоми, що з урахуванням всіх обставин, в двомісячний термін він виконає зазначену задачу. Крім того, він нагадав ОСОБА_9 про необхідні витрати, що будуть пов`язані з раніше повідомленими йому діями, а саме : складання експертиз та внесення відсотку від від вартості майна на рахунок торгівельної організації, яка виграє тендер. ОСОБА_9 зазначив, що всі фінансові питання будуть виконані.
		 Після проведення зазначених виконавчих дій він в подальшому обговорював з державним виконавцем призначення експертиз та передачі майна на примусову реалізацію, а також строки їх проведення, вже в приміщенні ДВС. В цей час до нього зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що ОСОБА_9 уповноважив його передати йому грошові кошти та запропонував зустрітись з ним. На що він без сумніву погодився, оскільки йому потрібно було передати ОСОБА_9 копію постанови про зняття автотранспорту з розшуку, що він зробити через ОСОБА_8 . 
		Перемовин із ОСОБА_8 він ніяких не вів, всі перемовини він проводив з ОСОБА_7 . Гроші від ОСОБА_8 він взяв через те, що той зазначив, що він діє як уповноважений представник ОСОБА_7 та через те, що ОСОБА_8 зазначив, що буде брати гроші від бухгалтера підприємства, який їх попередньо візьме з рахунку у банку на перехресті вулиць Артема і ОСОБА_14 , саме тому там і було призначено зустріч. Гроші є винагородою від його клієнта ОСОБА_7 . З ОСОБА_8 , до того як він передавав йому гроші, він зустрічався лише два рази.
		 Суму у 32000,00 грн. ОСОБА_5 пояснює таким чином: було проведено 4 експертизи, кожна вартістю 1500 грн, гарантійні внески у сумі 5 відсотків від вартості майна, зазначеної експертом; його власні витрати. Єдиною вимогою від державного виконавця ОСОБА_4 була вимога про надання негайного доступу до майна, вимог матеріального характеру від ОСОБА_4 не надходило. З ОСОБА_7 ще на початку квітня відбулися домовленості стосовно оплати його послуг у розмірі 32000,00 гривень, із цих грошей жодна частина на заохочення чи винагороду ОСОБА_4 не була призначена.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_8  пояснив, що він працює у юридичній компанії «Знать» на посаді директора. На підставі укладеного договору, надавав юридичні послуги ОСОБА_7 щодо представлення його інтересів у виконавчій службі Московського району, пов`язаних з урегулюванням його боргових зобов`язань за кредитами. Перед травневими святами 2013 р., він разом з клієнтом ОСОБА_7 звернулися до ОСОБА_4 , як до державного виконавця у справі боржника ОСОБА_9 з питанням про виведення з розшуку одного з автомобілів клієнта та передання його на відповідальне зберігання. 
		Вони разом проїхали на штрафмайданчик до м. Мерефи, де ОСОБА_4 було проведено опис майна та передано його на відповідальне зберігання ОСОБА_7 . Після травневих свят він знову звернувся до ОСОБА_4 з аналогічним прохання стосовно інших машин його клієнта ОСОБА_7 , проте ОСОБА_4 висунув вимогу про надання йму за це 1000 доларів США за кожну одиницю виведеної з розшуку техніки. А також ОСОБА_4 повідомив, що у нього в провадженні є виконавчий лист стосовно виставлення на публічні торги квартири ОСОБА_7 і це питання він може владнати за 3000 доларів США. Згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_4 було виведено з розшуку 4 бетоновози та один легковий автомобіль, а гроші за це він мав передати пізніше ОСОБА_5 в обмін на офіційні документи, які засвідчували таке виведення та проведення опису та арешту майна. Обговорення цієї операції відбувалося 2 рази  спочатку у приміщенні для куріння у Московському ДВС з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а потім лише з ОСОБА_5 . Він зустрічався для обговорення біля центрального входу до парку ім.. Горького. 
		Після чого, не пам`ятає якої дати, він з заявою про вимагання грошей звернувся до правоохоронних органів, проте після якої саме зустрічі  зустрічі з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 чи другої зустрічі лише з ОСОБА_5  він не пам`ятає. Гроші у розмірі 32 тисячі грн. для передачі ОСОБА_5 були його власністю. У приміщенні УБОЗ в Харківській області вони були попередньо помічені. Після того, як гроші були помічені, він привіз їх і поклав до ячейки у банку, а потім забрав їх за декілька хвилин до приїзду ОСОБА_5 . Гроші були передані ОСОБА_5 на вулиці Артема в м. Харкові у його автомобілі «Мерседес» бордового кольору, проте ОСОБА_5 гроші не взяв, а попросив покласти їх на заднє сидіння автомобіля. Після цього ОСОБА_5 було затримано співробітниками правоохоронних органів.
		 Свідок  ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працює генеральним директором ТОВ «Стройагротех» та знайомий з ОСОБА_5 з 2008-2009р. Він неодноразово приїздив до Московського ВДВС де на той час працював ОСОБА_5 для вирішення питань, пов`язаних з виконанням рішень судів. Приблизно у квітні 2013 року він зателефонував до ОСОБА_5 з проханням зустрічі для надання останнім юридичної допомоги по виконавчим провадженням. Під час зустрічі між ними обговорювались питання про необхідність контролювати правильність та законність роботи Московського ВДВС і він надав ОСОБА_5 копії постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. ОСОБА_5 попросив його надати йому матеріали виконавчого провадження в повному обсязі для детального вивчення. Він повідомив його, що з вересня 2012 р. він уклав договір з юридичною компанією «Знать», яка займається в загальному порядку проблемами його кредитних зобов`язань. При цьому він пояснив ОСОБА_11 , що за період роботи з юридичною компанією він не задоволений якістю наданих йому послуг, так як за тривалий час роботи жодна з його проблем не вирішилась, а тільки усугубилась, хоча за надання юридичних послуг зазначеної компанії він сплачує у повному обсязі. ОСОБА_5 повідомив йому, що вирішення вказаних питань потребує фінансової підтримки, що у свою чергу було гарантовано з його боку. А також повідомив про черговість вирішення питань, а саме про зняття розшуку з автотранспортних засобів, проведення опису й арешту майна, проведення оцінки майна, інформаційний контроль призначення торгів, внесення грошових сум процентного відсотку від вартості майна на депозит торгівельної організації. Після проведення торгів зняття арештів в судах загальною юрисдикції та реєстрація права власності в органах ДАІ, а саме автотранспортних засобів. Оцінивши в сукупності свої дії, необхідний час для досягнення мети по виконавчому провадженню ОСОБА_11 оцінив свою правову допомогу в 32 тисячі грн.. на час домовленостей це складало близько 4 тис. доларів США. Оскільки заявлена сума гонорару була значна він попрохав ОСОБА_11 надати йому час на роздум та прийняття рішення.
		 Про зазначені ОСОБА_5 грошові та процесуальні пропозиції він повідомв своїх офіційних представників та попрохав їх, щоб вони ознайомились з матеріалами виконавчого провадження з подальшою передачею їх ОСОБА_11 та йому, за для того, щоб зрозуміти ту ситуацію, яка склалась навколо нього та його близьких родичів, а також вирішити чи відповідає сума гонорару ОСОБА_15 його послуг по вирішенню його проблем. Оскільки, на перше враження у нього склалась думка про завищену суму гонорару, заявлену ОСОБА_5 . Його думку щодо завищеної суми гонорару, підтримали його представники та повідомили, що вирішать зазначені питання по тим умовам договору, укладеного заздалегідь у вересні 2012 року. Він з ними погодився та очікував результат їхньої праці. Але на прикіці квітня 2013 року один з його автомобілів (бетонозмішувач) був затриманий працівниками ДАІ, про що його повідомили представники. В той же час ще був складений ще й акт опису й арешту майна. Він вирішив зателефонувати ОСОБА_11 та в подальшому залучити його до вирішення його проблем. Під час спілкування ОСОБА_11 знову наголосив про необхідність ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження. Він повідомив йому, що таку роботу виконує в повному обсязі його представник та надав його телефон. В подальшому наприкінці квітня 2013 року на території його підприємства державним виконавцем було накладено арешт на автомобілі, про що складено відповідний акт. Під час таких дій були присутні його представники та ОСОБА_11 , який принагідно нагадав йому про необхідні витрати, що будуть пов`язані з раніше повідомленими діями, а саме: складання експертиз та внесення відсотку від вартостя майна на рахунок торгівельної організації, яка виграє тендер. Після цього він сказав, що всі необхідні фінансові питання будуть виконані, але він є юридично необізнаною людиною і йому потрібен час для проведення аналізу всіх подій, які склались на теперішній час. 
		 Свідок також зазначив, що грошей нікому не передавав. Наголошував, що у нього з ОСОБА_5 був усний договір про надання юридичних послуг на суму приблизно 32 тисячі гривень. ОСОБА_4 у нього грошей не вимагав. Про надання ОСОБА_8 власних грошей ОСОБА_5 він дізнався лише приблизно через півроку після того, як такі гроші були надані.
		Свідок  ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомила, що наприкінці червня 2013 року вона проходила по вулиці Весніна, де до неї підійшов раніше незнайомий чоловік, представився співробітником міліції та запропонував взяти участь у слідчих діях в якості понятої. Вона погодилася і її запросили до будівлі Управління по боротьбі з організованою злочинністю, де вона піднялася до відповідного кабінету. У кабінеті знаходився ще один співробітник міліції, молодий чоловік, а після цього прийшов ще один молодий чоловік, який був другим понятим. Далі вона була присутньою під час процедури оброблення грошових купюр спеціальним засобом із балончика, та при перерахуванні і переписуванні номерів купюр. Купюр було приблизно 30, вони були номіналом 200 та 100 гривень, їх номера були занесені співробітником міліції до комп`ютера. Після цього їй було запропоновано разом з іншим понятим та співробітниками міліції проїхати на вулицю ОСОБА_17 , де було запрошено пройти до автомобіля «Мерседес» бордового кольору, у якому на місці водія знаходився молодий чоловік, а на задньому сидінні знаходилися гроші. Гроші було оглянуто при світлі спеціальної лампи і вони світилися жовто-зеленим кольором так само, як і руки молодого чоловіка, який сидів у машині. Потім було складено протокол, де вона та інший понятий поставили свої підписи. Надалі вона проїхала на машині співробітника міліції до приміщення відділу ДВС та була присутньою під час проведення прокурором огляду місця події. У ході слідчої дії було оглянуто та вилучено системний блок комп`ютера, що знаходився у кабінеті, та документи. У кабінеті, крім неї, понятого та співробітників міліції знаходилася ще одна жінка та чоловік. Після цього її було допитано у прокуратурі у якості свідка. Молодий чоловік, який знаходився у приміщенні УБОЗу їй представили як заявника, роз`яснили, що гроші, які були помічені, були його грошима. Також вона пояснила, що молодий чоловік, який знаходився у той день у бордовому автомобілі, це є ОСОБА_5 . 
		Свідок ОСОБА_18  в судовому засіданні пояснив, що наприкінці червня 2013 року він знаходився на зупинці на вулиці Весніна, де двома молодими людьми, які представилися співробітниками міліції, йому було запропоновано взяти участь у слідчих діях у якості понятого, на що він погодився. Після цього вони піднялися до кабінету у будівлі Управління по боротьбі з організованою злочинністю. У кабінеті знаходився ще один співробітник міліції, молодий чоловік, який був заявником, та дівчина, яка була другою понятою. Заявник дістав із сумки гроші, які були перераховані, відксерені, їх номери були переписані та купюри були обробені спеціальним засобом із баллончика. У світлі спеціальної лампи гроші світилися зеленуватим світлом. Купюри були номіналом 100, 200 грн, їх було близько 30 штук. Ним було підписано протокол. Далі він із другою понятою на автомобілі співробітників міліції проїхали до центра міста, сиділи близько 15 хвилин у машині та були після цього запрошені пройти 100-150 метрів до місця події. Там знаходився автомобіль іноземного виробництва червоного кольору, у якому сиділи дві особи, також там був співробітник міліції, який здійснював відеозапис. На задньому сидінні автомобіля знаходилися гроші, стосовно яких водій давав пояснення, що гроші йому не належать і їх походження йому невідоме. Він бачив як за допомогою вати робилися змиви з рук та запаковували до целофанових пакетів. Гроші та руки світилися під випромінюванням спеціальної лампи. Після цього ним і другою дівчиною, яка була понятою, було підписано протокол. Далі він разом з другою понятою погодилися проїхати до офісу державної виконавчої служби, де там співробітниками міліції були оглянуті та вилучені якісь документи та системний блок комп`ютеру. Після цього він був допитани у будівлі прокуратури.
		Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні повідомила, що працює у Державній виконавчій службі Московського району м.Харкова. Влітку 2013 року вона була присутня при обшуку у кабінеті, де працює ОСОБА_4 . Працює вона з ОСОБА_4 з 2008 року і характеризує його лише з позитивної сторони, як професіонала. Ніяких конфліктів у ОСОБА_4 з керівництвом не було. Вона знає ОСОБА_5 , але не так добре, як ОСОБА_4 , може охарактеризувати ОСОБА_5 лише з позитивного боку. При огляді документів, які були передані ОСОБА_5 для ОСОБА_10 , вона надавала висновок, що при описі та арешті майна боржник не має права користуватись майном. Після складання таких документів проводиться експертиза та майно передається на реалізацію. Вона пам`ятає, що до обшуку ОСОБА_20 приходив до ОСОБА_4 з невідомим молодим чоловіком до кабінету під час прийому громадян.
		Свідок ОСОБА_21  в судовому засіданні пояснив, що він є начальником відділу ДВС, пам`ятає як працівники УБОЗу проводили виїмку виконавчих проваджень та затримання ОСОБА_4 . Працівники міліції проводили обшук у його квартирі для виявлення факсимільного підпису, печатки та журналу «Форбс». В результаті обшуку у квартирі не було знайдено зазначених предметів. Після цього обшук було проведено у його кабінеті і там було виявлено та вилучено журнал «Форбс», у якому невідомо ким були зроблені записи номерів транспортних засобів та були вилучені провадження з кабінета ОСОБА_4 . Внаслідок проведеної внутрішньої перевірки, дії ОСОБА_4 в рамках виконавчого провадження були визнані законними. Виконавче провадження за справою ОСОБА_7 було закінчено і майно було передано ОСОБА_7 .
		Окрім показань свідків, судом були досліджені письмові докази, зокрема:
		Факт надходження до правоохоронних органів 26.06.2013 заяви ОСОБА_8 про вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 32000 гривень ( т.1 а.с.13);
		Протокол огляду помітки та вручення грошових коштів в ході якого ідентифіковано шляхом відображення копій та помітки спеціальною люмінесцентною речовиною грошові кошти у сумі 32000 гривень, які належать ОСОБА_22 (т.1 а.с.21);
		Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 27.06.2013 в ході якого оперативним працівником УБОЗ, якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину  спеціальний слідчий експеримент, з посиланням на правові підстави проведення такої процесуальної дії (доручення прокурор) проведено огляд, помітку та вручення ОСОБА_8 заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових купюр на суму 32000 грошові коштів. Після чого ОСОБА_8 об 11-00 годині на авто Мерседес бенц -200, д.н. НОМЕР_8 виїхав у бік вул. Єнакіїївська у м.Харкові. Об 11 годині 33 хвилини ОСОБА_8 під`їхав до огородженої парканом земельної ділянки промислової зони за адресою: м.Харків, вул. Єнакіїївська, 11 та зайшов на територію разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які очікували його поряд у автомобілі Мерседез бенц С-180 д.н.з НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_11 . Після чого ОСОБА_10 поїхав. О 12.43 ОСОБА_10 вийшов з автомобіля та пішов у бік будинку АДРЕСА_6 . Біля будинку №1 Шатохін сів на заднє пасажирське сидіння автомобілю Мерседес бенз С-180 д.н.з НОМЕР_7 . О 12.46 ОСОБА_10 вийшов з автомобілю та повідомив оперативного співробітника про те, що на вимогу ОСОБА_11 поклав заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 32000 гривень на заднє сидіння авто, а ОСОБА_11 передав йому два примірника постанови головного державного виконавця ОСОБА_23 від 27.06.2013 про зняття розшуку з чотирьох вантажних автомобілів та копію акту про опис та арешт майна.(т.1 а.с.69); 
		Протоколи огляду місця події від 27.06.2013 в ході якого виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, використані в ході проведення контролю за вчинення злочину, які ОСОБА_5 отримав за виконання зазначених у вироку юридичних правочинів, а також вилучено оригінали документів, копії матеріалів виконавчих проваджень, системний блок персонального комп`ютера (т.1 а.с. 71-79);
		Постанова гл.державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ ОСОБА_4 про скасування розшуку майна  автомобіля бетонозмішувача-С КАМАЗ р.н. НОМЕР_2 ; автомобіля бетонозмішувача-С КАМАЗ р.н. НОМЕР_3 ; автомобіля бетонозмішувача-С КРАЗ р.н. НОМЕР_4 ; автомобіля ВАЗ р.н. НОМЕР_5 , що належать ОСОБА_6 . Акт опису та арешту майна вказаних автомобілей(т.1а.с.85-87)
		 Висновок судово-криміналістичної експертизи грошових коштів №254 від 06.08.2013 р., згідно з якого грошові кошти вилучені в ході огляду місця події відповідають грошовій одиниці гривні, яка міститься в обігу;(т.3 а.с.52)
		 Висновок судово-хімічної експертизи № 97 від 16.07.2013 р., згідно якого на поверхні грошових купюр сумою 32000 грн., на двох ватних тампонах зі змивами з долоней рук ОСОБА_5 , на аркуші паперу, який представлено у якості зразка помітки грошових купюр, присутні нашарування спеціальної хімічної речовини, що люмінесціює яскраво-зеленим кольором. На поверхні контрольного ватного тампону нашарувань спеціальної хімічної речовини не має. Спеціальна хімічна речовина, що виявлена на поверхні грошових купюр сумою 32000 грн., спеціальна хімічна речовина, що виявлена на поверхні двох ватних тампонів зі змивами з долоней рук ОСОБА_5 , мають спільну родову належність між собою, а також зі спеціальною хімічною речовиною, представленою у якості зразка помітки грошових копюр на поверхні аркуша поперу білого кольору;(т.3 а.с.44-45) 
		Висновок судово-відеофоноскопічної експертизи №7955 від 11.09.2013 р., згідно з якою при дослідженні матеріалів, отриманих внаслідок оперативно-розшукової діяльності ознак монтажу не виявлено, відомості у вигляді слів, які мають значення для кримінального провадження висловлені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;(т.3 а.с.86-94)
		Протоколи про результати здійснення оперативно-технічних заходів, в ході яких зафіксовано протиправну діяльність обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з додатками до них - флешкартків. (т.3 а.с.61-80. 210)
		 Постанова про визнання та доручення до кримінального провадження речових доказів від 10.09.2013 р. Визнано в якості речових доказів: грошові кошти 32000 грн., які зберігаються у філії ХОУ ВАТ «Ощадбанк», постанова про скасування розшуку майна від 27.06.2013, акт опису та арешту майна від 27.06.2013 р., які зберігаються у матеріалах кримінального провадження. (т.3 а.с.199) 
		Крім того, судом оглянуто речовий доказ, вилучений в порядку, передбаченому КПК України, а саме: грошові кошти у сумі 32000 гривень, які використані в ході проведення контролю за вчиненням злочину та вилучені в ході огляду на місці вчинення кримінального правопорушення.
		Оцінюючи у сукупності вище перелічені докази винуватості обвинувачених, суд вважає, що протиправні дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.4 ст.368 КК України (в редакції КК України станом на 09.06.2013), тобто одержання службовою особою для себе неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєдане з вимаганням такої неправомірної вигоди.
		Протипрвні дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.5 ст.27 ст.368 КК України (в редакції КК України станом на 09.06.2013), тобто сприяння вказівками, порадами та усуненням перешкод в отриманні іншим співучасником неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимоганням такої неправомірної вигоди.
		При цьому суд критично оцінює показання обвинувачених в частині невизнання своєї вини у скоєному кримінальному правопорушенні, з посиланням на провокацію хабара відносно них, оскільки їх вина повністю доказана сукупністю викладених вище доказів, а не визнання вини обвинуваченими є їх правом на захист. 
		Відповідно до висновків, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 р. «Про судову практику у справах про хабарництво» свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування чи одержання хабара, з метою викрити того, хто його дав або одержав, є закінченим злочином з моменту вчинення зазначених дій незалежно від того, чи було дано або одержано хабар. Те, що давання або одержання хабара відбулось у зв`язку з провокацією, не виключає відповідальності того, хто його дав або одержав.
		По даному кримінальному провадженню відсутність провокації підтвержується фактом подання ОСОБА_8 заяви про кримінальне праоворушення, що свідчить про добровільність волевиявлення . Відсутність відомостей встановлених в ході судового розгляду про контактування правоохоронних органів ( співробітників) з обвинуваченими до їх затримання, що унеможливлює провокацію з їх боку. Відомостями, отриманими в ході ОРД, а саме озвучення ОСОБА_24 необхідної суми, яка в подальшому стала предметом кримінального правопорушення. Відсутність відомостей ,які б свідчили про факт вмовляння ОСОБА_8 обвинувачених йому допомогти за винагороду.
		Суд також критично ставиться до показань ОСОБА_7 , враховуючи наявність обґрунтованих сумнівів у його свідченнях, звертаючи увагу на тривалий час здійснення підприємницької діяльності останнім, що свідчить про орієнтування у питаннях, пов`язаних із її здійсненням, зокрема, усвідомлюючи, що ОСОБА_11 на той момент вже не був працівником ВДВС, а відповідно і не мав повноважень. ОСОБА_9 вирішив заплатити значну суму грошових коштів особі, яка за своїм статусом та повноваженнями самостійно не могла вплинути на несприятливу для ведення господарської діяльності ситуацію, що викликає сумнів у доцільності та вірогідності таких дій саме за обставин, зазначених свідком. Також ОСОБА_9 не зазначає про виникнення будь яких суперечностей, конфліктів, розбіжностей у його бажанні та діях ОСОБА_10 до події інкримінованого правопорушення, а з огляду на досліджені в ході судового розгляду докази є малоймовірним. ОСОБА_9 не спростовує факту наявності цивільно-правових збов`язань між ним та ОСОБА_10 , при цьому укладався відповідний договір, однак свідок зазначає про відсутність письмового договору між ним та ОСОБА_11 про надання юридичних послуг, що викликає сумнів у такій можливості, з огляду на невдоволення, зі слів ОСОБА_9 , діями попереднього представника  Шатохіна, з перспективою покращення стану господарської діяльності через ОСОБА_11 . 
		 За правилами статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України. 
		Посилання захисту на  недопустимість доказів, а саме відомостей, які викладені в протоколах про результати здійснення оперативно-технічних заходів, зафіксованих носіях інформації, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
		Відповідно до ст.3 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» правову основу оперативно-розшукової діяльності, окрім іншого складає КПК України.
		Згідно ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право: негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки, здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 КПК України. 
		Прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 КПК України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо мети проведення оперативно-розшукових заходів, суб`єкта ініціювання та проведення цих заходів, обґрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його задоволення слідчим суддею, використання результатів оперативно-розшукових заходів та інших питань, обумовлених специфікою мети їх проведення.
		  Слід зазначити, що оперативно-розшукові заходи до проведення яких залучався ОСОБА_10 проведені не ним самим ,як громадянином, який не мав на те законного права, а із його залученням на підставі ст.8 Закону п.14) (використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями статті 275 Кримінального процесуального кодексу України).В ході проведення вказаного оперативно-розшукового заходу отримано достатні відомості про наявність в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень, за наслідком чого відомості внесено до ЄРДР.
		 Вивченням матеріалів кримінального провадження слід дійти висновку про те, що постанова про контроль за вчиненням злочину в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні винесена після внесення відомостей про готування ОСОБА_4 та ОСОБА_5  до вчинення кримінального правопорушення.
		 Разом з тим чинним законодавством не вимагається припинення оперативно розшукових заходів у вигляді аудіо-відео контролю особи у разі, якщо ознаки злочину виявлені під час проведення оперативно-розшукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, і підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора провиявленняознак злочину, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України. 
		Також слід зазначити, що надання правдивих відомостей ОСОБА_8 під час проведення ОРД підтверджується отриманими відомостями в ході проведення оперативно-розшукових заходів та досудового розслідування, тож посилання сторони захисту на не попередження про крмінальну відповідальність під час ОРД є необґрунтованим.
		Посилання сторони захисту на зацікавленість ОСОБА_8 через представництво інтересів боржника підтверджує реальну можливість наявності в діях обвинувачених складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а саме створення умов за яких ОСОБА_8 був вимушений дати хабар.
		 Стосовно доводів захисту щодовідсутності у постанові про контроль за вчиненням злочину відомостей про фіксації приладів аудіо-відео контролю суд зазначає, що вимогами ст. 271 КПК України визначено вичерпний перелік відомостей, які необхідно вказувати у даній постанові, до яких відомості щодо вручення, помітки, джерела грошових коштів, фіксації пристроїв не належить, так само як і доручення відповідним підрозділам з цього приводу.
		Також, судом надана оцінка і доводам захисту про те, що речові докази не в повному обсязі були відкриті стороні захисту відповідно до вимог ст. 290 КПК України. Суд зазначає, що згідно матеріалів кримінального провадження обвинуваченим та їх захисникам були надані матеріали кримінального провадження в 3-х томах для ознайомлення, в яких крім іншого містяться і протоколи про результати здійснення оперативно-технічних заходів та зафіксованими на носіях інформації (флеш носії) аудіо-відео файлами. 
		Крім того, суд зазначає, що безпосередньо в судовому засіданні під час судового розгляду за участю всіх учасників всі надані сторонами речові докази, документи, звуко-, відеозаписи були досліджені в повному обсязі.
		Також суд вважає необґрунтованими посилання сторони захисту на недопустимість висновку судової криміналістичної експертизи матеріалів і засобів відео, звукозапису № 7955 з огляду на наступне:
		Відповідно до ст.245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи. Постанова слідчого про призначення такої експертизи винесена 22.08.2013, тобто вже після проведених допитів, на той час підозрюваних. Відповідно до ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Будучи самостійним у своїй професійній діяльності в ході проведення досудового розслідування слідчий проводить слідчі дії, однією з яких був допит ОСОБА_23 та ОСОБА_11 із застосування технічних засобівв фіксації, про застосування яких останній був повідомлений, що відповідає вимогам ст.107 КПК України. Закінчивши проведення таких допитів слідчим отримано докази у кримінальному провадженні, які, у розумінні ст.85 КПК, в даному випадку з огляду на те, що він прямо підтверджує існування обставин, які підлягають доказування в розумінні ст.91 КПК  подія злочину, що зафіксована у результатах оперативно-розшукових дій, належність яких виникла необхідність перевірити з метою проведення повного всебічного досудового розслідування, про що слідчий дійшов переконання вже після проведення таких дій до призначення вказаної експертизи, що повністю відповідає змісту ст.245 КПК «яка звернулася за проведенням експертизи», тобто вже надала постанову про проведення експертизи до отримання необхідних зразків для її проведення. Інструкція на яку посилається сторона захисту є підзаконним нормативно-правовим актом та створена і використовується здебільшого, як документ, який для слідчого має рекомендаційний характер, з огляду на її юридичну силу, тож посилання на порушення її пунктів про порядок отримання зразків є неможливим, аналізуючи вказані положення КПК. 
		 Також суд вважає необґрунтованимипосилання сторони захисту на недопустимість доказів у вигляді копій матеріалів виконавчого провадження, виходячи з наступного:Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому цим кодексом. Ст.93 КПК України «збирання доказів» зазначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження в порядку передбаченому цим кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання, як окрема форма збирання доказів, від органів державної влади, службових та фізичних осбі речей, документів, відомостей. Тобто, долучення до матеріалів кримінального провадження копій матеріалів виконавчих проваджень, наявність оригіналів яких, ніким не спростовується, без печаток та написів про їх завірення, з огляду на спеціально-дозволений тип правового регулювання у сторони обвинувачення в ході кримінального провадження та відсутність імперативної норми у КПК України, а також інших законах, про порядок отримання копій, з документів, оригінали яких отримані і порядку, передбаченому КПК України не викликає і не може викликати недопустимість таких доказів під час їх оцінки.
		 Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєному кримінальному правопорушенні підтверджується обсягом досліджених в судовому засіданні доказів, які підтверджують їх винність та не викликають у суду сумнівів. Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було. 
		Також, суд зазначає, що належних та допустимих доказів захисту на спростування доводів обвинувачення під час судового розгляду суду не надано.
		Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. З огляду на зазначене та характер процесуальних порушень сторони обвинувачення суд приходить до висновку, що вони не вплинули та не могли вплинути на об`єктивність та повноту обставин, що підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України.
		А тому суд, дослідивши та оцінивши всі докази по справі, вважає, що винність ОСОБА_4  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст. 368 КК України ( станом на 09.06.2013 року) доведена у повному обсязі.
		 Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винного ОСОБА_4 , який раніше не судимий, одружений, має на своєму утриманні неповнолітню дитину, має вищу освіту, працює, характеризується позитивно на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Особу винного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, має вищу освіту, працює, характеризується позитивно на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		Обставин, які відповідно до ст..66, ст..67 КК України пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 судом не встановлено. 
		Відповідно до ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. А тому суд при розгляді вказаного кримінального провадження, постановлюючи вирок та вирішуючи питання про міру покарання, керується редакцією ст..368 КК України, яка діяла на момент вчинення ними злочину.
		Суд призначає обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5  для виправлення та попередження нових злочинів покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, яка передбачена ч. 4 ст. 368 КК України ( в редакції станом на 09.06.2013 року).
		У відповідності зі ст..55, ст..59 КК України, суд застосовує до обвинувачених додаткове покарання у вигляді з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади з конфіскацією майна.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 УПК України.
		Згідно ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального аироку суд стягує з обвинувачених на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 391,20 грн., 917.70 грн,; 3060 грн.
		 Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-376 КПК України, суд,-
		   Ухвалив:
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України ( в редакції КК України станом на 09.06.2013 року) та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти ) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 (три) роки з конфіскацією майна, крім житла.
		ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`ять ) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 (три) роки з конфіскацією майна, крім житла.
		Запобіжний захід засудженим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до набрання вироком чинності змінити на тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27).
		 Речові докази, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження (постанова про скасування розшуку майна від 27.06.2013, акт опису та арешту майна від 27.06.2013 р.,) зберігати в матеріалах справи
		Грошові кошти 32000 грн., які зберігаються у філії ХОУ ВАТ «Ощадбанк» повернути ОСОБА_8 . 
		 Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судових експертизз кожного по 2184 (дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн.45 коп.. 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженими в той же строк з дня отримання копії вироку.
		 Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...