Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 343/1951/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2016. Зареєстровано: 14.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2016.
Дата набрання законної сили: 14.06.2016
Результат оскарження 14.06.2016 Апеляційний суд Івано-Франківської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №: 343/1951/15-ц 
		Провадження №: 2/0343/45/16 
		Р І Ш Е Н Н Я
		I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		11 березня 2016 року     м. Долина
		      Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
		                                    головуючого судді  Андрусіва І. М.,
		                  з участю: секретаря судових засідань  ОСОБА_1,
		 адвоката- Семків М.Н.,
		                        представника відповідача - ОСОБА_2,
		            представника ОСОБА_3 сільської ради- Кузеляк Л.Л.,
		розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 сільської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги: реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської областіпро визнання недійсним рішення сесії та свідоцтва про право власності на земельну ділянку,-
		                                                    ВСТАНОВИВ:
		    ОСОБА_4, враховуючи уточнені позовні вимоги, просить визнати протиправним та скасувати рішення сесії №597-18/13 від 02.08.2013 року ОСОБА_3 сільської ради щодо надання земельної ділянки кад астровий номер 2622083001:02:001:0069 в с.Мала Туря по вул. Незалежності, 15 - ОСОБА_5, припинити право власності на земельну ділянку та визнати недійсними свідоцтво про право власності, видане 17.08.2015 року на імя ОСОБА_5 реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції на нерухоме майно-земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 2622083001:02:001:0069 розміром 0,0900 га. по вул. Незалежності, 15, в с.Мала Туря, Долинського району, скасувати запис в державному реєстрі нерухомого майна на земельну ділянку кадастровий номер 2622083001:02:001:0069 розміром 0,0900 га. по вул. Незалежності, 15, в с.Мала Туря, Долинського району на імя ОСОБА_5.
		     Позивачка свої вимоги мотивує тим, що згідно рішення Малотур»янської сільської ради від 30.12.1993 р. її чоловіку, ОСОБА_6 було передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,4795га, з яких 0,2382 га для ведення особистого селянського господарства в с.М.Туря урочище «Біля телевишки» та 0,25га для будівництва та обслуговування будинку в с.М.ТуряДолинського району по вул.Полуванки,101. В звязку зі зміною меж населеного пункту с.М.Туря 26.09.2008 р. було виготовлено акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки розміром 0,2382 га за участю Долинської РДА. 10.11.2009 р. Долинською РДА було винесено розпорядження за №377 про передачу у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки розміром 0,2397га за межами населеного пункту с.М.Тур»я урочище «Біля телевишки». Державний акт її чоловік не встиг отримати, оскільки помер 06.04.2010 року. Прийнявши спадщину після його смерті, 03.06.2011 року ОСОБА_3 сільською радою 03.06.2011 року винесено рішення 33-05/11 про припинення права користування на земельну ділянку розміром 0,4897 га. щодо померлого ОСОБА_6, та рішенням від 03.06.2011 р. №133-05/11, їй у власність передано земельну ділянку розміром 0,25га. по вул. Полуванки,101. Земельну ділянку розміром 0,25 га нею було переоформлено та отримано витяг з державного земельного кадастру щодо права власності.
		Земельна ділянка розміром 0,2385 га перейшла з відання с.М.Туря в розпорядження Долинської РДА, так як на час виготовлення технічної документації було змінено територію села.
		В подальшому 15.08.2011 року розпорядженням Долинської РДА №297 їй було передано у власність земельну ділянку в розмірі 0,2397 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с.М.Туря в урочищі "Біля телевишки" та надано дозвіл на виготовлення технічної документації та реєстрації державного акту.
		17.08.2015 року при виготовленні свідоцтва про право власності на земельну ділянку в розмірі 0,2382 га, отримала рішення №2600039182015 відділення Держземагенства у Долинському районі та 07.09.2015 року відповідь, відповідно до яких земельна ділянка в розмірі 0,2382 га. в с.М.Тур"я урочище «Біля телевишки» має перетин із земельною ділянкою з кадастровим номером 2622083001:02:001:0069, яку згідно з витягом джавного реєстру від 08.12.2014 року передано у приватну власність ОСОБА_5 в розмірі 9 га «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд".
		Згідно відповіді ОСОБА_3 сільської ради за №214 від 01.09.2015 року, земельну ділянку за кастровим номером 2622083001:02:001:0069 рішенням сесії сільської ради №597-18/13 від 02.08.2013 р. в с. Мала Тур"я по вул. Незалежності, 15 передано ОСОБА_5. Межі земельної ділянки з нею не погоджувались, так як вона не мала державного акту на землю. 
		Вищезгадане рішення, на її думку, є незаконним, оскільки саме ця земельна ділянка була вже передана їй у власність і не було правових підстав передавати її у власність іншій особі, не змінюючи при цьому її цільове призначення. За таких обставин, вважає, що такими діями ОСОБА_3 сільська рада порушила її право власності на земельну ділянку, у зв»язку з чим вона змушена звернутись до суду для захисту своїх прав з даним позовом.
		Позивачка та її представник у судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, додаткових поясненнях та заяві про уточнення позовних вимог, просили його задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_5 та її представник в судовому засіданні позов не визнали, у його задоволенні просили відмовити, оскільки право власності на спірну земельну ділянку одержала на законних підставах.
		Представник ОСОБА_3 сільської ради Долинського району позов не визнала та вказала, що рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_5, не виносилось, оскільки основним документом являється Генеральний план забудови . Така передача відбулася на законних підставах, оскільки позивачка не набула права власності на спірну земельну ділянку. З тих причин і відпала необхідність у погодженні з нею меж земельної ділянки. Окрім цього вважає, що ОСОБА_4 є неналежним позивачем, так як її право як власника спірної земельної ділянки в зв"язку з відсутністю державного акту на неї жодним чином не було порушене, а тому в задоволенні позову слід відмовити. 
		Представник реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області в судове засідання не з"явилась, однак подала заяву, в якій просила справу слухати у її відсутності. 
		Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
		Положеннями ст. 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
		Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
		Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Аналогічні норми містяться у Земельному кодексі України.
		Так, ч. 1 ст. 12 ЗК України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення земельних спорів.
		Матеріалами справи та в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 рішенням ОСОБА_3 сільської ради від 30.12.1993 року було передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,4795 га., в тому числі спірну земельну ділянку площею 0,2413 га в урочищі Біля телевишки в селі Мала Тур"я Долинського району для ведення особистого селянського господарства. Згідно плану межі земельної ділянки №2 погоджені з суміжними користувачами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
		    Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990 року право власності наземлю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
		Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 23 ЗК України 1990 року. Проте дію ст. 23 зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених Декретом Кабінету Міністрів України № 15-92 від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (далі - Декрет).
		Пунктом 3 Декрету встановлено, що право приватної власностігромадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобногогосподарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
		Отже, п. З Декрету визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.
		В судовому засіданні встановлено, що в земельно-кадастрових документах ОСОБА_3 сільської ради був зроблений запис, відповідно до якого за ОСОБА_10 значилась вказана вище земельна ділянки. Державні акти на дані земельні ділянки він не отримав .
		Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 30.05.2012 р. у справі № 6-31 цс, яка згідно ч.2 ст 214 ЦПК України є обовязковою до застосування. 
		Таким чином, зазначене спростовує твердження представників відповідачів ОСОБА_3 сільської ради та ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 є неналежнм позивачем в зв"язку з відсутнстю у неї державного акту на спірну земельну ділянку, оскільки вона у встановленому законом порядку прийняла спадок після смерті ОСОБА_6, право власності на спірну земельну ділянку якого посвідчується рішенням сесії ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів, про що зроблений запис у земельно-кадастрових документах. У відповідності з п. 7 Перехідних положень ЗК України 2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
		У зв"язку зі зміною меж населеного пункту села ОСОБА_11»я 26.09.2008 року було виготовлено акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки за участю представника Долинської РДА та спеціаліста по землевпорядкуванню ОСОБА_3 сільської ради та суміжних землекористувачів розміром  0,2397 га, що знаходиться за межами с. Мала Тур"я ур. "Біля телевишки" та передано під нагляд на зберігання межові знаки. Спірна земельна ділянка перейшла з відання с.Мала Тур"я в розпорядження райдержадміністрації, на час виготовлення технічної документації змінено територію села.
		Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 помер 06.04.2010 року. 
		Рішенням ОСОБА_3 сільської ради №132-05/11 від 03.06.2011 року було припинено право користування ОСОБА_6 земельними ділянками загальною площею 0,4897 га, а тому числі і право на користування спірною земельною ділянкою.
		Того ж дня, 03.06.2011 року ОСОБА_3 сільською радою було прийнято рішення за № 133-05/11 про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 0,2500 га в с. Мала Тур"я для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по вул. Полуванки, 101. Право власності за ОСОБА_4 на згадану земельну ділянку не оспорюється та підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.08.2015 року.
		Згідно розпорядження Долинської РДА від 15.08.2011 року №297 ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 0,2397 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Мала Тур"я в урочищі "Біля телевишки" і надано дозвіл на виготовлення технічної документації та реєстрації державного акту.
		17.08.2015 року при виготовленні свідоцтва про право власності на земельну ділянку розміром 0,2387 га. ОСОБА_4 отримала рішення №2600039182015 відділення Держземагенства у Долинському районі та 07.09.2015 року відповідь, відповідно до яких земельна ділянка в розмірі 0,2382 га. в с.Мала Тур"я урочище «Біля телевишки» має перетин із земельною ділянкою з кадастровим номером 2622083001:02:001:0069, яку згідно з витягом державного реєстру від 08.12.2014 року передано у приватну власність ОСОБА_5 в розмірі 9 га «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд".
		Згідно ст.8 п."ж" ЗК України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить, встановлення та зміна меж сіл, селищ.
		Так, 25.11.2011 року рішенням Івано-Франківської обласної ради №227-11/2011 про внесення змін у межі населенного пункту с. Мала Тур»я Долинського району, були змінені межі населеного пункту, включивши земельні ділянки площею 49.9101 га.
		У відповідності до вимог ст.12 п."а" ЗК України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить розпорядження землями територіальних громад. 
		Таким чином, приймаючи рішенням №132-05/11 від 03.06.2011 року ОСОБА_3 сільська рада, припинила право користування ОСОБА_6 спірною земельною ділянкою площею 0,2397 га для ведення ОСГ в с. Мала Тур»я урочищі «Біля телевишки», що вказує про вихід ОСОБА_3 сільською радою за межі своїх повноважень, визначених Земельним кодексом України щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту,оскільки спірна земельна ділянка перейшла у відання сільської ради після 25.11.2011 року, а відповідач прийняв рішення щодо цієї ділянки 03.06.2011 року.  
		Обгрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_4 вказала про те, що ОСОБА_3 сільською радою при прийнятті рішення №597-18\13 від 02.08.2013 року щодо надання земельної ділянки ОСОБА_5 було  порушено вимоги ст.ст. 20, 118, 140-149 ЗК України.
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням ОСОБА_3 сільської ради від 24.07.2015 року № 1004-31/15 ОСОБА_5 передано у власність земельну діляну площею 0,0900 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в с. Мала Тур"я по вул Незалежності, 15 з кадастровим номером 2622083001:02:001:0069.
		Наведене знайшло своє підтвердження і у відповіді ОСОБА_3 сільської ради на запит адвоката ОСОБА_12 за № 214 від 01.09.2015 року, згідно якого ОСОБА_5 передавалась вказана земельна ділянка у відповідності до розробленого та затвердженого генплану села ОСОБА_11 та проекту детального планування. Межі з ОСОБА_4 не погоджувались, оскільки у 2008 році власником земельної ділянки вона не являлась, а її чоловік Державного акту на земельну ділянку площею 0,2397 га не виготовляв.
		У відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.08.2015 року ОСОБА_5 являється власницею земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,09 га по вул. Незалежності в с. Мала Тур"я за кадастровим номером 2622083001:02:001:0069.
		Згідно ст.116 ч.5 Земельного кодексу України (в редакції 2002 року) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку передбаченому цим Кодексом.
		Стаття 141 ЗК України передбачає підстави припинення права користування земельною ділянкою. Підставами припинення права користування є, в тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення ділянки у випадках передбачених цим Кодексом.
		Проте, як встановлено судом, надана ОСОБА_4 земельна ділянка для ведення СГ площею 0.2397 га в урочищі «Біля телевишки» на підставі рішення сесії Малотур»янської сільської ради Долинського району від 30.12.1993 року, розпорядженням Долинської РДА від 10.11.2009 року № 377 та розпорядження Долинської РДА від 15.08.2011 року № 297 вилучена у позивачки не була і вона не відмовлялась від права користування даною земельною ділянкою. 
		Окрім цього, статтею 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови.
		В судовому засіданні встановлено, що спірна земельна ділянка площею 0.2397 га в урочищі «Біля телевишки», яка частково перетинається з земельною ділянкою ОСОБА_5, призначена для ведення особистого селянського господарства.
		У відповідності до ч.1 та 2ст. 20 ЗК Українивіднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. 
		Статтею 20 ч. 5 ЗК України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання встановлених ст.ст.31, 33-37 цього Кодексу.
		  Отже, реалізуючи свої повноваження з розпорядження земельними ділянками, відповідний орган державної влади чи місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки, має право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються (надаються), за умови дотримання положень Порядку про погодження такої зміни з відповідними органами та після складання проекту відведення.
		Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною (стаття 21 ЗК України).
		Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справі № 6-35 цс14 від 14.05.2014 року.
		Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вищезазначеного, на момент передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки загальною площею 0, 0900 га по вул. Незалежності, 15 в с. Мала Тур»я для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2622083001:02:001:0069, ні проекту землеустрою щодо її відведення для зміни цільового призначення, ні відповідного рішення органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки не було, про що вказала в судовому засіданні і представник Малотур»янської сільської ради.
		Доводи представника відповідача про те, що цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювали, оскільки основним документом являється Генеральний план забудови, не заслуговують на увагу,так як суперечать ст.20 ЗК України.
		Таким чином, Малотур»янська сільська рада Долинського району в порушення вимог закону, без відповідного рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, яка на час прийняття рішення від 02.08.2013 року № 97-18/13 перебувала в межах населеного пункту с. Мала Тур»я, відносилася до земель сільськогосподарського призначення, без вилучення у позивачки, неправомірно її надала у власність відповідачці, як землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. А відтак для прийнятого рішення про надання земельної ділянки з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, у відповідності до положеньст. 21 ЗК Українинаступають наслідки у виді визнання такого рішення недійсним.
		Окрім цього, наведене вбачається і з технічної документації, на підставі якої прийняте рішення Івано-Франківської обласної ради від 25.11.2011 року №337-11/2011 про внесення змін у межі населеного пункту с. Мала Тур»я Малотур»янської сільської ради Долинського району, у відповідності до якого в межі даного села ввійшли землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, землі промисловості, які знаходяться в урочищі «Біля телевишки», по вул. Сагайдачного, вул. ОСОБА_11»янська, пер. Стрілецький, вул. Б. Хмельницького. 
		Проте, з даних, вказаного вище свідоцтва про право власності від 17.08.2015 року на земельну ділянку площею 0,09 га, яка належить ОСОБА_5, вбачається, що земельна ділянка розташована не по вулицях, які в результаті зміни меж села передбачали індивідуальну забудову, а по вул. Незалежності, 15 в с. Мала Тур»я.
		     За приписами статті 1 Закону України "Про землеустрій" межування земель це комплекс робіт із зстановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка. 
		Так, в ст.55 ЗУ «Про землеустрій» визначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.
		Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки передаються за актом під нагляд на збереження власникам землі або землекористувачам. В свою чергу при виготовленні технічної документації ОСОБА_5 з сусідніми землекористувачами межі земельних ділянок погоджено не було, про що свідчить відсутність підписів на згаданому акті від 12.09.2013 року, у зв"язку з чим відбулось незаконне вилучення земельної ділянки.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_3 сільською радою без законних на те підстав після вирішення питання про надання у власність позивачці земельної ділянки площею 0, 2397 га на підставі рішення сільської ради від 30.12.1993 року, а згодом розпорядження Долинської РДА від 15.08.2011 року, повторно вирішено питання щодо частини цієї земельної ділянки та передано її в приватну власність відповідачці ОСОБА_5 в обємі земельної ділянки загальною площею 0,0900 га, при цьому змінивши її цільове призначення.
		З приводу наведеного Конституційним Судом України 16 квітня 2009 p. прийнято рішення N 7-рп/2009, відповідно до якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, зносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. 
		Окрім цього, у відповідності до правової позиції, висловленої судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-169цс12 від 06.02.2013 року, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення ОСОБА_3 сільської ради від 02.08.2013 року №597-18/13 про надання дозволу ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в с. Мала Тур"я площею 0,0900 га по вул. Незалежності, 15 прийняте з порушенням закону, що тягне за собою його недійсність, порушує права позивачки на користування та розпоряджання наданою земельною ділянкою площею 0,2397 га для ведення особистого селянського господарства, а відтак підлягає визнанню судом протиправним та скасуванню разом із виданим на підставі цього рішення, свідоцтвом про право власності на земельну ділянку площею 0,0900 га за кадастровим номером 2622083001:02:001:0069, визнавши його недійсним. У зв"язку з чим підлягає скасуванню і запис в державному реєстрі нерухомого майна на земельну ділянку за кадастровим номером 2622083001:02:001:0069.
		Питання судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.
		На підставі викладеного та ст.ст.13, 19 Конституції України, ст. ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 1, 55 Закону України "Про землеустрій", ст.1225 Цивільного кодексу України, ст.ст.8,12, 19, 20, 21, 116 ч.5, 141 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 212- 215, 218 ЦПК України, суд, -
		                                                         В И Р І Ш ИВ:
		Позов задовольнити.
		    Визнати протиправним та скасувати рішення сесії №597-18/13 від 02.08.2013 року ОСОБА_3 сільської ради Долинського району щодо надання дозволу ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0900 га в с. Мала Туря по вул. Незалежності, 15 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
		     Припинити право власності та визнати недійсними свідоцтво про право власності, видане 17.08.2015 року реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції на імя ОСОБА_5 на нерухоме майно-земельну ділянку за кадастровим номером 2622083001:02:001:0069 площею 0,0900 га по вул. Незалежності, 15 в с. Мала Туря Долинського району. 
		     Скасувати запис в державному реєстрі нерухомого майна на земельну ділянку за кадастровим номером 2622083001:02:001:0069 площею 0,0900 га по вул. Незалежності, 15, в с. Мала Туря, Долинського р-ну на імя ОСОБА_5.
		     Стягнути пропорційно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 сільської ради Долинського району Івано Франківської області на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати по 243, 60 грн. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з часу ознайомлення з мотивувальною частиною рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
		                                                                  Суддя:
		Повний текст рішення виготовлено 14.03.2016 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...