Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/386/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2016. Зареєстровано: 15.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  
		61022, м.Харків, пр.Науки, 5 
		Р І Ш Е Н Н Я   
		іменем України
		 
		03.03.2016                                                                                      Справа № 905/386/16 
		Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю., при секретарі судового засідання Татарині Б.Т., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали 
		за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Відеоскоп», м. Київ
		до відповідача  - Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк 
		про стягнення 148994,19 грн.
		за участю представника позивача  ОСОБА_1  довіреність від 10.12.2015 р.
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		28.01.2016 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з залізниці 148994,19 грн., з яких: 81964,00 грн.  основний борг, 62536,77 грн.  інфляція, 4493,42 грн.  3% річних.
		В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобовязання за договором № Д/ШЧ-3-131732/ню від 19.09.2013 р. за поставлену продукцію відповідно видаткових накладних, специфікацію №1, видаткову накладну №РН-04/10-1 від 04.10.2013 р., протокол узгодження договірної ціни, розрахунок ціни позову станом на 16.12.2015р., відповідь відповідача на претензію позивача.
		 
		Відповідач свого представника в судові засідання не направив, витребуваних документів не надав, про час, дату, та місце слухання справи повідомлений належним чином. 
		 
		Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № Д/ШЧ-3-131732/ню від 19.09.2013 р. товар, а також нараховані річні, інфляційні витрати за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України  відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
		 
		При дослідженні тексту договору, на якій посилається позивач як на підставу своїх вимог, господарським судом встановлено, що за підписаним керівниками підприємств договором поставки № Д/ШЧ-3-131732/ню від 19.09.2013 року постачальник (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає і оплачує на умовах договору товар в кількості, номенклатурі та вартості вказаної в специфікації. 
		Згідно 2.1 постачальник здійснює поставку продукції на підставі довіреності Замовника, зо надсилається факсом, після узгодження Специфікації сторонами з усіма супроводжувальними документами. Згідно специфікації, товар повинен бути поставлений Замовнику не пізніше 14 робочих днів від дати надання заявки Замовником.
		Згідно п. 2.3 Замовник здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 90 (девяноста) банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної, акту приймання-передачі продукції.
		Враховуючи, що договір має всі істотні умови для даного виду, він вважається судом укладеним.
		За своїм змістом та правовою природою договір № Д/ШЧ-3-131732/ню від 19.09.2013 р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України  та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
		 
		За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.
		 
		Відповідно специфікації № 1 постачальник (позивач ) повинен був поставити відповідачу БКО-60/30 СУВ (30 канальний, напівкомплект  1од.) 6 найменувань на загальну суму 81964,80 грн. (з ПДВ) в термін 14 днів з моменту підписання договору на умовах DDP.
		Постачальник (позивач) за накладною № РН-04/10-1 від 04.10.2013 року передав представнику відповідача, який діяв від імені Державного підприємства «Донецька залізниця» за довіреністю № 143 від 04.10.2013 р. весь товар, найменування якого вказано у специфікації № 1 на загальну суму 81964,80 грн. (з ПДВ). В тексті накладній є посилання на договір.
		Оплата отриманого за специфікацією № 1 товару повинна бути здійснена відповідачем по факту поставки в термін 90 календарних днів,.
		Відповідач отримав продукцію, зазначену у специфікації №1 без будь-яких зауважень, а тому повинен був виконати зобовязання по оплаті, строки яких визначені п. 2.3 договору. 
		 
		Оскільки доведені факти поставки товару, господарський суд задовольняє вимогу про стягнення основного боргу в сумі 81964,00 грн.
		 
		З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
		Доведено, що відповідачем не були виконанні належним чином зобовязання щодо оплати товару, і це стало підставою для застосування господарських санкцій у вигляді застосування ст. 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення 4493,42 грн. 3% річних і 62536,77 грн. інфляційних втрат.
		  Статтею 610 ЦК України  передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України  боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом
		 
		Стаття 625 Цивільного кодексу України  не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. 
		Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України  відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання зобовязання. Таке нарахування є не зобовязанням кредитора, а його законним правом.
		Позивач скористувався своїм правом і вимагає з винної сторони у простроченні грошового зобовязання сплати інфляційних втрат в сумі 62536,77 грн. і 3% річних в сумі 4493,42 грн. 
		Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, господарський суд,  провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних за весь час прострочення, починаючи з дня початку до 30.11.2015року  в заявленої сумі.
		 
		Оскільки позов задоволений у повному обсязі, господарський суд стягує судові витрати з відповідача в повному обсязі, а саме 2234,91 грн. відповідно до ст.ст. 47, 49 ГПК України.
		 
		На підставі ст.ст. 33, 34, 47, 49, 75, 81-1, 82, 84,   85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд - 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Відеоскоп» про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця» заборгованості в розмірі 148994,19 грн., з яких: 81964,00 грн.  основний борг, 62536,77 грн.  інфляція, 4493,42 грн.  3% річних, задовольнити в повному обсязі.
		 
		Стягнути з Публічного Державного підприємства «Донецька залізниця» (ЄДРПОУ 01074963, 83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Відеоскоп» (ЄДРПОУ 32000090, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, буд. 4, офіс 31)  81964,00 грн.  основний борг, 62536,77 грн.  інфляція, 4493,42 грн.  3% річних, 2234,91 грн.  судовий збір.
		 
		Суддя                                                                                                        С.Ю. Гринько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...