Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/39355/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2016. Зареєстровано: 15.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/39355/15-к 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		12 березня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		представника потерпілих ОСОБА_6 
		потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №42015000000001344, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2015, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, офіційно не працюючого, раніше не судимого, місце проживання не зареєстроване, тимчасово проживає за адресою АДРЕСА_1 , - у вчиненні злочині, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України (в редакції від 15.04.2008), ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 286 КК України (в редакції від 24.09.2008), -
		В С Т А Н О В И В :
		26.10.2015 до суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 289 КК України (в редакції від 15.04.2008), ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 286 КК України (в редакції від 24.09.2008).
		Так, починаючи з 2006 року, держава Україна почала вести переговори з відповідними структурами Європейського Союзу з наміром стати спочатку асоційованим членом цієї організації, а потім її повноправним учасником.
		Відповідно до досягнутих домовленостей Угода про асоціацію України з Європейським Союзом мала бути підписана 28 - 29 листопада 2013 року у Вільнюсі (Литва) під час саміту глав країн-членів Європейського Союзу.
		Однак восени 2013 року Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення про призупинення процесу підготовки підписання Угоди про асоціацію з економічним та політичним союзом держав Європи (далі - Європейський Союз),
		На виконання цього рішення Кабінет Міністрів України 21 листопада 2013 року прийняв розпорядження № 965-р, яким призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
		Після цього, починаючи з 22 листопада 2013 року, на Майдані Незалежності у м. Києві розпочалися безстрокові виключно мирні збори громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.
		Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов`язана забезпечити його ефективну реалізацію.
		Реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.
		Громадяни, які перебували з 22 листопада 2013 року в центральній частині міста Києва та брали участь у мирних акціях протесту тривалий час, не допускали жодних порушень громадського порядку, вимагаючи, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення, як це передбачено Загальною декларацією прав людини, прийнятою 10.12.1948 Генеральною асамблеєю ООН.
		Разом з тим в період листопада 2013 - лютого 2014 року державні органи влади, зокрема правоохоронні, грубо порушували права громадян на мирні зібрання, регулярно застосовуючи насильство до мітингувальників. При цьому правоохоронні органи та суди не тільки не реагували на такі порушення та не присікали їх, а й у протиправний спосіб притягали протестувальників до адміністративної і кримінальної відповідальності. Більше того, Кабінет Міністрів України та Верховна Рада України незаконно приймали нормативні акти, які посилювали адміністративну та кримінальну відповідальність мітингувальників та розширювали правоохоронним органам репресивні повноваження. Цим самим у країні було створено ситуацію, коли права людини не охоронялися ані законодавчою, ані виконавчою, ані судовою гілками влади.
		За таких обставин приблизно з 19 січня 2014 року по 23 січня 2014 року, реагуючи на свавілля правоохоронних органів, з метою правомірного захисту від протиправних посягань, які загрожували життю та здоров`ю мітингувальників, в окремих випадках протестувальниками вчинялися протиправні дії стосовно працівників правоохоронних органів, однак жодного разу не застосовувалася зброя.
		18 лютого 2014 року з метою припинення свавілля державних, правоохоронних та судових органів учасниками протестних акцій у центральній частині м. Києва була організована мирна хода громадян під назвою «Мирний наступ» до Верховної Ради України з вимогою ухвалення необхідних рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації у країні, у тому числі шляхом обмеження повноважень Президента України, проведення якої планувалось на вулицях Інститутській, Шовковичній, Садовій у м. Києві для підтримки голосування у Верховній Раді України за повернення до Конституції 2004 року, яка б збалансувала парламентські і президентські повноваження.
		У зв`язку з цим 18 лютого 2014 року з метою силового придушення протесту цивільних осіб працівниками правоохоронних органів був організований силовий розгін учасників мирної акції за євроінтеграцію України, які перебували на Майдані Незалежності та в центральній частині м. Києва в межах «урядового кварталу».
		18 лютого 2014 року у період часу з 12 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. (більш точний час слідством не встановлено) ОСОБА_5 та невстановлені слідством особи, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, перебуваючи біля будинку № 9 по вулиці М. Грушевського, достовірно знаючи, що у цей час працівниками правоохоронних органів здійснюється силовий розгін учасників мирної акції за євроінтеграцію України, які перебували в центральній частині м, Києва в межах «урядового кварталу», діючи умисно, з метою руйнування барикад та інших перешкод, споруджених працівниками правоохоронних органів для зупинення мирної ходи, які розташовувалися на проїзних частинах доріг у центральній частині м. Києва, вирішили незаконно заволодіти транспортним засобом - вантажним автомобілем марки ГАЗ-3309, що перебував на балансі військової частини № НОМЕР_1 управління ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі вч НОМЕР_1 УЗтРК ВВ МВС України) і мав державний реєстраційний номер 0219 Ф4, проте тимчасово на ньому було встановлено державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		З цією метою ОСОБА_5 та невстановлені слідством особи, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, 18 лютого 2014 року у період часу з 13 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. (більш точний час слідством не встановлено), перебуваючи біля будинку № 9 по вулиці М. Грушевського, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння транспортним засобом зупинили вантажний автомобіль марки ГАЗ-3309, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 Ф4 (д.р.н. НОМЕР_2 ), що рухався по вулиці М. Грушевського, під керуванням водія - старшого інструктора з водіння другого стрілецького батальйону військової частини № НОМЕР_1 УзТрК ВВ МВС України ОСОБА_9 , який перевозив пасажира - заступника командира другого батальйону військової частини № НОМЕР_1 УзТрК ВВ МВС України ОСОБА_10 , і вантаж - продовольчі та інші товари.
		Після зупинки автомобіля, застосовуючи силу стосовно ОСОБА_9 і ОСОБА_11 та погрозу застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, ОСОБА_5 разом з невстановленими слідством особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння транспортним засобом, витягли їх з кабіни вказаного вантажного автомобіля.
		Далі, у період часу з 13 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. 18 лютого 2014 року (більш точний час слідством не встановлено), ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на заволодіння транспортним засобом, достовірно знаючи, що у цей час працівниками правоохоронних органів здійснюється силовий розгін учасників мирної акції за євроінтеграцію України, які перебували в центральній частині м. Києва в межах «урядового кварталу», діючи умисно, з метою руйнування барикад та інших перешкод, споруджених працівниками правоохоронних органів для зупинення мирної ходи, які розташовувалися на проїзних частинах доріг у центральній частині м. Києва, сів за кермо вантажного автомобіля марки ГАЗ-3309, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 Ф4 (д.р.н. НОМЕР_2 ), та почав рух на ньому по вулиці М. Грушевського.
		Тим самим ОСОБА_5 18 лютого 2014 року незаконно заволодів транспортним засобом - вантажним автомобілем марки ГАЗ-3309, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 Ф4 (д.р.н. НОМЕР_2 ), власником якого є військова частина № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до висновку від 19.08.2015 № 13026/15-54, за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, ринкова вартість вказаного транспортного засобу станом на 18 лютого 2014 року складає 30 746, 27 (тридцять тисяч сімсот сорок шість) гривень.
		Заволодівши транспортним засобом - вантажним автомобілем марки ГАЗ-3309, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 Ф4 (д.р.н. НОМЕР_2 ), у період часу з 13 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. 18 лютого 2014 року (більш точний час слідством не встановлено) ОСОБА_5 почав рух на ньому по вулиці М. Грушевського у напрямку Кріпосного провулка у м. Києві.
		У районі Центрального будинку офіцерів Збройних сил України, що розташований за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського, 30/1, ОСОБА_5 скерував автомобіль на Кріпосний провулок.
		Далі, на перехресті вул. М. Грушевського та Кріпосного провулка, біля будинку № 28/2, що розташований по вул. М. Грушевського у м. Києві, у період часу з 13 год. 30 хв. по 14 год. 20 хв. 18 лютого 2014 року (більш точний час слідством не встановлено) ОСОБА_5 керуючи вантажним автомобілем марки ГАЗ-3309, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 Ф4 (д.р.н. НОМЕР_2 ), при виконанні повороту ліворуч, на Кріпосний провулок, у порушення вимог п. 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо не неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган, здійснив частковий виїзд за межі проїзної частини дороги та біля пішохідного тротуару здійснив наїзд передньою частиною автомобіля на військовослужбовця військової частини № НОМЕР_4 управління ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 , а на самому пішохідному тротуарі - на військовослужбовця вказаної військової частини ОСОБА_13 .
		Від зіткнення ОСОБА_12 та ОСОБА_13 впали на землю, а ОСОБА_5 , керуючи вантажним автомобілем ГАЗ-3309, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 Ф4 (д.р.н. НОМЕР_2 ), не змінюючи швидкості руху автомобіля продовжив рух у напрямку вулиці Інститутської.
		Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_12 спричинені тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо- м`язевої гематоми у верхній третині лівого стегна, які відносяться згідно з висновком експерта від 12.10.2015 № 2094 до легких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_13 спричинені тілесні ушкодження у вигляді обширної підшкірної гематоми лівого стегна, яка нагноїлася із подальшим розвитком післятравматичних запальних змін підшкірної клітковини, що належить до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, та закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження згідно з висновком експерта від 12.10.2015 № 2095.
		Таким чином, вищевказаними діями ОСОБА_5 грубо порушені правила безпеки дорожнього руху, передбачені п. 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		Далі, у період часу з 14 год. 00 хв. по 14 год. 30 хв. 18 лютого 2014 року (більш точний час слідством не встановлено), ОСОБА_5 , керуючи вантажним автомобілем марки ГАЗ-3309, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 Ф4 (д.р.н. НОМЕР_2 ), продовжив рух по Кріпосному провулку у напрямку вул. Інститутської.
		У цей час на Кріпосному провулку працівниками правоохоронних органів відбувався силовий розгін учасників мирної акції за євроінтеграцію України, які перебували на Майдані Незалежності та в центральній частині м. Києва в межах «урядового кварталу», під час якого на проїзній частині дороги були учасники мирної акції протесту та працівники правоохоронних органів.
		При цьому ОСОБА_5 , усвідомлюючи дорожню обстановку, продовжив керування вищевказаним вантажним автомобілем, створюючи при цьому небезпеку та загрозу життю або здоров`ю громадян, які в цей час перебували на проїзній частині дороги, чим порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
		На перехресті вул. Інститутської та Кріпосного провулка ОСОБА_5 виконав розворот та продовжив рух у зворотному напрямку, по Кріпосному провулку у напрямку вул. М. Грушевського. 
		Близько 14 год. ЗО хв. 18 лютого 2014 року біля будинку № 28/2, що розташований по вул. М. Грушевського у м. Києві, ОСОБА_14 , продовжуючи рух за кермом вантажного автомобіля марки ГАЗ-3309, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 Ф4 (д.р.н. НОМЕР_2 ), по проїзній частині дороги Кріпосного провулку у напрямку вулиці М. Грушевського, у порушення п. 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, не змінюючи напрямку руху та не вибравши в установлених межах безпечної швидкості руху, відповідну дорожній обстановці, за якої він міг би здійснити повну зупинку транспортного засобу з метою уникнення наїзду на перешкоду, вчинив наїзд передньою частиною вантажного автомобіля марки ГАЗ-3309, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 Ф4 (д.р.н. НОМЕР_2 ), на міліціонера відділення № 2 оперативної роти № 2 батальйону міліції особливого призначення «Беркут» ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_15 , який стояв на проїзній частині дороги, повернутий правим боком тіла (обличчям) до автомобіля.
		Від вказаного зіткнення ОСОБА_16 впав на проїзну частину дороги, а ОСОБА_5 , керуючи вказаним транспортним засобом, не змінюючи швидкості руху автомобіля, продовжив рух у напрямку вул. М. Грушевського.
		Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_17 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правого колінного суглоба: імпресійний (ударний) перелом латерального мищелку стегнової кістки справа; ушкодження передньої хрестоподібної зв`язки (що супроводжувалося синовіїтом, більш вираженим у летеральній навколосуглобній кишені), яка відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості згідно з висновком експерта від 15.09.2015 № 1304/е.
		Таким чином, вищевказаними діями ОСОБА_5 грубо порушені правила безпеки дорожнього руху, передбачені п. 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		Далі, близько 14 год. 30 хв. 18 лютого 2014 року, біля будинку № 28/2, що розташований по вул. М. Грушевського в м. Києві, ОСОБА_5 , продовжуючи рух за кермом вантажного автомобіля марки ГАЗ-3309, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 Ф4 (д.р.н. НОМЕР_2 ), по проїзній частині дороги Кріпосного провулка в напрямку вулиці М. Грушевського, у порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, не змінюючи напрямку руху та не вибравши в установлених межах безпечної швидкості руху, відповідну дорожній обстановці, за якої він міг би здійснити повну зупинку транспортного засобу з метою уникнення наїзду на перешкоду, вчинив наїзд передньою частиною вантажного автомобіля марки ГАЗ - 3309, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 Ф4 (д.р.н. НОМЕР_2 ), на ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що приймав участь у мирних акціях протесту за євроінтеграцію України та який рухався попереду вантажного автомобіля ГАЗ- 3309 приблизно в попутному з ним напрямку в стані бігу, намагаючись уникнути зіткнення із зазначеним транспортним засобом.
		Від вказаного зіткнення ОСОБА_18 впав на проїзну частину дороги, а ОСОБА_5 , керуючи вказаним транспортним засобом, не змінюючи швидкості руху автомобіля, продовжив рух, внаслідок чого здійснив наїзд колесами вантажного автомобіля ГАЗ-3309, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 Ф4 (д.р.н. НОМЕР_2 ), на різні частини тіла потерпілого ОСОБА_18 , який перебував на проїзній частині дороги в горизонтальному положенні.
		 
		Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_18 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді важкої сполученої травми голови та тулубу, а саме відкритої черепно-мозкової (черепно-лицевої) травми у вигляді вираженої деформації голови зі сплющенням її по передній поверхні (більше зліва) в напрямку з спереду до заду, зліва направо з відділенням мозкового детриту з правого вушного ходу, множинних саден та синців на обличчі (в лівій вилично-щічній ділянці та правій щічній ділянці фігурні синці схожі на негативний відбиток протектора автомобільної шини), розповсюджених крововиливів у з`єднувальні оболонки очей, в слизову оболонку губ, в м`які тканини лівої лобово-скронево-тім`яної ділянки та правої скронево-тім`яної ділянок, м`які тканини обличчя, множинних переломів кісток обличчя, фрагментарно-осколкових переломів склепіння та основи черепу, двосторонніх крововиливів під тверду мозкову оболонку (об`ємом біля праворуч біля 50 CM куб., ліворуч - біля 30 см куб.), двосторонніх розповсюджених крововиливів під м`яку мозкову оболонку над півкулями головного мозку, часткового розмізчення м`якої мозкової оболонки і тканини головного мозку та крововиливів в шлуночки головного мозку; тупої закритої травми грудей та живота у вигляді масивних просочуючих крововиливів в м`які тканини правої задньо-бічної поверхні грудної клітки, в клітковину переднього межистіння, у жирову капсулу правої нирки, множинних переломів ребер праворуч та ліворуч (більше праворуч), місцями з розривами пристінкової плеври, через плеврального розриву правої легені, забоїв обох легень по задніх поверхнях, крововиливів в корені легень, «аспіраційних» крововиливів в тканину легень (в невеликій кількості), перелому правої лопатки; правостороннього гемотораксу (біля 400 мл рідкої крові в правій плевральній порожнині), гемоперитонеуму (біля 500 мл рідкої крові з тканинним детритом в черевній порожнині), розриву печінки між правою та лівою частками уздовж серпоподібної зв`язки з розміченням тканини печінки, горизонтального прямолінійного садна в поперековій ділянці на висоті 108 см. від рівня підошовної поверхні стоп, які спричинили смерть потерпілого.
		Вищевказані тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово- медичної експертизи від 03.06.2015 № 172/15, утворилися в умовах дорожньо- транспортної пригоди, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_18 .
		Таким чином, вищевказаними діями ОСОБА_19 грубо порушені правила безпеки дорожнього руху, передбачені п.п. 1.5, 31.4.7 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, внаслідок чого спричинено смерть потерпілого ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 не оспорював події кримінальних правопорушень та кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 289, частинами 1, 2 ст. 286 КК України.
		Подав заяву про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі на підставі Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21.02.2014 №743-VII, оскільки він був учасником  активістом мирних зібрань, що почалися 21 листопада 2013 року. 
		Зазначив, що являючись учасником масових акцій протесту, 18.02.2014 незаконно заволодів транспортним засобом та почав рух на ньому з метою зупинити міліціонерів спецпідрозділу «Беркут», які йшли у наступ, та такими діями намагався відволікти увагу на себе, захистити мітингувальників. Здійснювати наїзд, спричиняти тілесні ушкодження він не мав наміру, проте в автомобіль почали стріляти, було розбите лобове скло та його самого поранено, через що обзорність була поганою та він не міг вчасно відреагувати на перешкоди чи змінити швидкість і траєкторію руху транспортного засобу. 
		Захисник обвинуваченого вважав наявними підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, зазначивши, що інкриміновані йому дії пов`язані із участю ОСОБА_5 в масових акціях протесту, інкриміновані йому злочини підпадають під дію Закону, а заперечення обвинувачення та потерпілих щодо звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі не ґрунтуються на вимогах закону. Також звернув увагу, що оскільки норми Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» співвідносяться як норми загальні і спеціальні, то в даному випадку необхідно застосовувати саме спеціальні норми Закону, а не загальні норми Кодексу.
		Прокурор, потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх представник адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання ОСОБА_20 заперечували, зазначивши, що звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності суперечитиме нормам Кримінального кодексу України, який передбачає звільнення від кримінальної відповідальності тільки за вчинення злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та з підстав, передбачених Кодексом, тоді як один із злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , є тяжким злочином, та Кримінальний кодекс України не передбачає можливості звільнення від кримінальної відповідальності на підставі окремих законів. Також зазначили, що звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття відповідного кримінального провадження суперечитиме меті та духу Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21.02.2014 №743-VII, а один із злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , вчинено відносно учасника масових акцій протесту  щодо потерпілого ОСОБА_18 , а тому злочинні дії ОСОБА_5 по відношенню до ОСОБА_18 не є такими діями, що вчинялись для захисту своїх прав, що виключає звільнення останнього від кримінальної відповідальності. 
		Потерпілі та представник потерпілих також вважали, що звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності не відповідатиме Конституції України та міжнародним нормативно-правовим актам, зокрема і Конвенції по захист прав людини і основоположних свобод, якими охороняється право кожної особи на життя, а також порушуватиме права потерпілих на відшкодування спричиненої злочином шкоди.
		Потерпілі ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , представник потерпілого - Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_21 в судове засідання не з`явились, просили розгляд справи проводити без їх участі.
		З урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, а також положень ст. 7 ЗУ «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», судом визнано можливим розглянути клопотання ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у відсутність нез`явившихся осіб.
		Головуючим по справі роз`яснені правові наслідки закриття справи із нереабілітуючих підстав обвинуваченому ОСОБА_5 , який, після відповідних роз`яснень суду, наполягав на закритті кримінального провадження відповідно до поданих ним заяв.
		Дії ОСОБА_5 , які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства, кваліфікуються ч. 2 ст. 289 КК України (в редакції від 15.04.2008);
		дії ОСОБА_5 , які полягали в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , кваліфікуються за ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції від 24.09.2008);
		дії ОСОБА_5 , які полягали в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_18 , кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України (в редакції від 24.09.2008).
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 повністю розуміє зміст обвинувачення, а також свої права, визначені ст.285 КК України.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», слід звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21 листопада 2013 року, та є підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у вчиненні в період з 21 листопада 2013 року по день набрання чинності цим Законом включно дій, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 112, 113, 121, 122, 125, 128, 129, 146, 147, 151-1, 161, 162, 170, 174, 182, 185, 186, 187, 189, 194, 195, 196, 197-1, 231, 236, 239, 241, 255, 256, 257, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 259, 260, 261, 264, 267, 270, 270-1, 277, 279, 280, 286, 289, 291, 293, 294, 295, 296, 304, 325, 335, 336, 337, 341, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352, 353, 355, 356, 376, 377, 382, 386, 396, 436 Кримінального кодексу України, за умови, що ці дії пов`язані з участю у масових акціях протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року, закрити відповідні кримінальні провадження.
		Статтею 5 означеного Закону, його виконання в частині звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання осіб, зазначених у статтях 1 та 2 цього Закону, покладається на суди.
		Стаття 6 даного Закону визначає, що Застосування цього Закону здійснюється, зокрема, щодо обвинувачених (підсудних), кримінальні провадження стосовно яких здійснюються судом і до набрання чинності цим Законом не розглянуті, а також щодо обвинувачених (підсудних), кримінальні провадження стосовно яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили, - судами, що здійснюють відповідні судові провадження, за клопотанням обвинуваченого (підсудного), його захисника, законного представника або прокурора, який здійснює підтримання державного обвинувачення.
		Як передбачено ч. 4 ст. 286 КК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 був учасником масових акцій протесту, про що він подав суду відповідні заяви у відповідності до ст. 1 ЗУ «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», та вказані обставини не заперечуються іншими учасниками провадження  прокурором, потерпілими та їх представником.
		Як викладено в обвинувальному акті, 18.02.2014 ОСОБА_5 разом із невстановленими слідством особами заволодів транспортним засобом  вантажним автомобілем марки ГАЗ-3309, що перебував на балансі військової частини НОМЕР_1 , та почав рух на ньому, достовірно знаючи, що в цей час працівниками правоохоронних органів здійснюється силовий розгін учасників мирної акції за Євроінтеграцію України, які перебували в центральній частині м. Києва в межах «урядового кварталу», та діючи з метою руйнування барикад та інших перешкод, споруджених працівниками правоохоронних органів для зупинення мирної ходи, які розташовувались на проїзних частинах доріг у центральній частині м. Києва
		У цей час на Кріпосному провулку працівниками правоохоронних органів відбувався силовий розгін учасників мирної акції за Євроінтеграцію України, які перебували на Майдані Незалежності та в центральній частині м. Києва в межах «урядового кварталу», під час якого на проїзній частині дороги були учасники мирної акції протесту та працівники правоохоронних органів.
		Отже, як викладено в обвинувальному акті, дії ОСОБА_5 були направлені на руйнування барикад та інших перешкод, які розташовувались на проїзних частинах доріг у центральній частині м. Києва та були споруджені працівниками правоохоронних органів для зупинення мирної ходи, тобто його дії безпосередньо пов`язані із участю в масових акціях протесту.
		При цьому, як вбачається зі змісту обвинувачення, ОСОБА_5 не переслідував мети спричинення потерпілим тілесних ушкоджень чи смерті, що в свою чергу виключало би кваліфікацію його дій за ст. 286 КК України. 
		Як визначено ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. 
		Суд не приймає доводів прокурора, потерпілих, представника потерпілих щодо неможливості звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, оскільки він обвинувачується в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, та це суперечитиме нормам КПК України, оскільки ст. 1 ЗУ «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» прямо передбачає звільнення від кримінальної відповідальності обвинувачених у вчиненні в період з 21.11.2013 по день набрання чинності цим законом  28.02.2014, дій, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених в тому числі статтями 286, 289 КК України, тоді як статтею 8 цього ж Закону передбачено, що Положення Закону України "Про застосування амністії в Україні", Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення можуть застосовуватися під час виконання цього Закону в частині, що йому не суперечить.
		Також суд не приймає доводів потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_22 , їх представника, щодо того, що у разі звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі будуть порушені права потерпілих на відшкодування шкоди, оскільки Закон України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», як і Кримінальний процесуальний кодекс України (крім прямо встановлених Кодексом випадків), не пов`язує звільнення особи від кримінальної відповідальності із відшкодуванням спричиненої шкоди. Крім того, закриття кримінального провадження не виключає звернення потерпілих із позовом про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства.
		На підставі викладеного, оскільки ОСОБА_5 є учасником масових акцій протесту, що мали місце в України з 21 листопада 2013 року, обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 289 КК України (в редакції від 15.04.2008), ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 286 КК України (в редакції від 24.09.2008), що підпадають під норму ст. 1 ЗУ «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», означені події мали місце 18.02.2014 (тобто в період, що підпадає під дію Закону), та безпосередньо пов`язані із участю в масових акцій протесту, що вбачається із обвинувальному акту та проаналізовано з ухвалі суду вище, суд вважає наявними підстави для задоволення клопотання ОСОБА_5 та звільнення його від кримінальної відповідальності ч. 2 ст. 289 КК України (в редакції від 15.04.2008), ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 286 КК України (в редакції від 24.09.2008), на підставі Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21.02.2014 №743-VII.
		Інші доводи потерпілих та їх представників означених висновків суду не спростовують.
		Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом в тому числі, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Процесуальні витрати на залучення експерта на досудовому розслідуванні слід віднести на рахунок держави.
		Запобіжний захід у виді особистої поруки, застосований до обвинуваченого на стадії досудового розслідування, - скасувати.
		Цивільні позови Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_8 , ОСОБА_22 слід залишити без розгляду, роз`яснивши, що це не позбавляє потерпілих можливості звернутись із цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
		На підставі наведеного та керуючись статтями 284, 286, 337 КПК України, статтями 1, 5, 6 Закон України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», суд, - 
		У Х В А Л И В :
		Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5  задовольнити.
		ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України (в редакції від 15.04.2008), ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 286 КК України (в редакції від 24.09.2008), на підставі Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21.02.2014 №743-VII.
		Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України (в редакції від 15.04.2008), ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 286 КК України (в редакції від 24.09.2008), на підставі п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України  закрити.
		Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистої поруки - скасувати.
		Процесуальні витрати на залучення експерта на досудовому розслідуванні - віднести на рахунок держави.
		Цивільні позови Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_8 , ОСОБА_22  залишити без розгляду.
		На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення, через Печерський районний суд м. Києва.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...