Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/7125/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2016. Зареєстровано: 15.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                   Справа № 727/7125/15-к 
		                           Провадження № 1-кп/727/12/16
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 лютого 2016 року м. Чернівці Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
		Головуючого-судді ОСОБА_1 
		при секретарі судових засідань ОСОБА_2 
		за участю сторони обвинувачення:
		- прокурора ОСОБА_3 
		- потерпілої ОСОБА_4 і в її інтересах представника ОСОБА_5 
		за участю сторони захисту:
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		адвоката в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення Шевченківського райсуду м. Чернівці кримінальну справу у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12015260040000319 від 01.02.2015року по обвинуваченню: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, розлученого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, - 
		 В С Т А Н О В И В :
		Обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, 01 лютого 2015 року біля 24 години, перебуваючи в загальному коридорі квартири АДРЕСА_2 , у якій також проживає його колишня дружина ОСОБА_4 , вчинив з останньою словесний конфлікт, у ході якого умисно, протиправно наніс потерпілій декілька ударів лівою і правою рукою в ділянку передньої черевної поверхні з лівого боку та поперекової ділянці, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді синців на передній черевній стінці зліва та поперековій ділянці зліва, які згідно висновку експерта № 226мд відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаним в порядку вимог ст. 351 КПК України, свою вину у предявленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України не визнав, заперечуючи причетність до вчинення інкремінуємого кримінального правопорушення та суду надав показання про те, що 01.02. 2015 року в нічний період доби він вирішив запросити своїх друзів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , із якими цього дня попередньо відпочивав, вживаючи спиртні напої, до себе додому, де мали намір продовжити відпочивати в гаражі і з цією метою, було придбано кілька пляшок пива. Зайшовши до квартири, він запросив зайти і своїх друзів, щоб взяти стакани з кухні, де в той час перебувала його колишня дружина  ОСОБА_4 , із якою він розлучився, однак, остання проживає з дітьми в квартирі. Коли він у присутності друзів почав розмовляти з ОСОБА_4 і взяв при цьому її за талію, отримав від останньої ляпаса, у зв`язку із чим між ним і потерпілою виник конфлікт, що супроводжувався нецензурною лайкою, погрозами і він відштовхнув від себе ОСОБА_4 , а сам з друзями вийшов на вулицю до гаражу, де випили, після чого на вулицю вийшла і ОСОБА_4 , підійшов її знайомий; було викликано працівників міліції. В скоєному не розкаявся, просить його по суду виправдати.
		Не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України, суд розцінює, як обрану останнім лінію захисту і бажання уникнути кримінального покарання за скоєне і таким, що спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема - показаннями потерпілої, свідків, письмовими доказами в рамках кримінального провадження №12015260040000319 від 01.02. 2015 року, наданими стороною обвинувачення, проти яких не заперечував як обвинувачений так і в його інтересах адвокат.
		 Так, будучи допитаною в судовому засіданні, приведеною до присяги, потерпіла ОСОБА_4 суду надала показання про те, що 01.02.2015 року вона біля 12 годин ночі вийшла на кухню, коли почула, що до квартири зайшов ОСОБА_4 , її колишній чоловік з друзями. Вона вирішила вийти з кухні, однак в коридорі ОСОБА_4 , який перебував в стані сп`яніння, почав перед своїми друзями її ображати, руками намагався її хапати за різні частини тіла, однак вона його руку відштовхнула і в цей час ОСОБА_4 вдарив її кулаком в лівий бік в область живота та вдарив в область поясниці, при цьому погрожував вбивством, виражався нецензурною лайкою, принижуючи її перед своїми друзями. Побачивши це, один з друзів її колишнього чоловіка  ОСОБА_10 вивів ОСОБА_4 на вулицю, куди вийшла і вона, попередньо подзвонивши своєму знайомому, бо боялася одна залишатися в квартирі, знаючи неадекватність, агресивність поведінки свого колишнього чоловіка, коли він вип`є. В поясненнях вказувала, що ОСОБА_4 вже будучи на вулиці, намагався ще раз її вдарити, однак вона ухилилася, та коли підійшов її знайомий ОСОБА_11 з другом, ОСОБА_4 останніх провокував на конфлікт, а по приїзду працівників міліції, назвався прізвищем ОСОБА_12 , замість свого прізвища - ОСОБА_13 . Пояснила, що працівниками міліції їй було видано направлення на обстеження, при якому в неї було виявлено тілесні ушкодження у вигляді гематоми, синців в області живота, поясниці; в той же час, вона правоохоронним органам подала заяву про вчинене відносно неї правопорушення. Пояснила, що до неї в лікарню, після інциденту 01.02. 2015 року, ОСОБА_4 жодного разу не приходив, вибачення не просив, ніяким чином не допоміг матеріально на придбання ліків. Просить, задовольнити заявлений нею, до початку судового слідства цивільний позов та стягнути з ОСОБА_4 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 2364,64 грн. заподіяну внаслідок вчинення злочину. Вважає, що ОСОБА_4 має відповідати за вчинене у межах санкції ст.. 125 ч.1 КК України.
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні, будучи приведеним до присяги, надав показання про те, що був очевидцем конфлікту між його другом ОСОБА_15 і його дружиною ОСОБА_16 , зокрема зазначив, що він, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на пропозицію ОСОБА_4 оглянути його роботу поїхали до останнього додому; по дорозі в магазині взяли пляшку горілки, та коли зайшли в квартиру, на кухні знаходилася ОСОБА_16 із якою ОСОБА_15 про щось говорили, останній був веселим, намагався взяти дружину за сідниці, а потім він побачив, як ОСОБА_17 дала ляпаса останньому і ОСОБА_15 одразу її штовхнув в області поясниці; між ними почався конфлікт, один одного вони ображали, в ході якого ОСОБА_8 відтягнув останнього від дружини, після чого вивів на вулицю ОСОБА_18 і останній запросив до гаражу де розлив пляшку горілки при цьому, сам випив, після чого приїхали працівники міліції.
		Аналогічні покази надав і свідок ОСОБА_19 , який під присягою в засіданні пояснив, що саме він, на прохання ОСОБА_7 , відтягував ОСОБА_15 від ОСОБА_16 в ході конфлікту, який виник на початку лютого минулого року, біля 24 години в квартирі ОСОБА_13 , між ОСОБА_18 і його дружиною, яку останній штовхнув десь в область поясниці, за те, що вона йому надала ляпаса; після чого, він вивів ОСОБА_20 на вулицю; останній усіх повів в гараж, де пригостив горілкою. В подальшому приїхали працівники міліції, яких викликала ОСОБА_16 .
		Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка під присягою, ОСОБА_21 суду надав покази про те, що на потачку лютого місяця 2015 року в нічний період часу до нього подзвонив ОСОБА_22 і розповів, що колишній чоловік його знайомої ОСОБА_16 її вдарив, попросив піти з ним до останньої додому. Зазначив, що коли підійшов з ОСОБА_23 до будинку де мешкає ОСОБА_16 , остання знаходилася на вулиці в переляканому стані; бачив як ОСОБА_18 вів себе агресивно, висловлював, як в бік ОСОБА_17 , так і в сторону ОСОБА_23 образливі, нецензурні слова. Згодом приїхали працівники міліції, конфлікт був врегульований; в ОСОБА_20 жодних видимих тілесних ушкоджень він не бачив, а зі слів ОСОБА_16 дізнався, що її колишній чоловік наніс їй удари в область живота і поясниці. 
		 Аналогічні показання в судовому засіданні під присягою надав і свідок ОСОБА_24 , який пояснив, що про конфлікт між ОСОБА_16 і її колишнім чоловіком ОСОБА_4 дізнався зі слів ОСОБА_17 , яка йому розповіла, що біля 24 годин ночі ОСОБА_4 разом з друзями в стані сп`яніння прийшов до квартири і побачивши її на кухні, почав перед друзями вихвалятися своєю перевагою та спровокував конфлікт, в ході якого вдарив її в область живота. Пояснив, що коли він з другом на прохання ОСОБА_17 прийшов до будинку, там знаходився ОСОБА_15 з друзями, а по приїзду працівників міліції, ОСОБА_4 назвався його прізвищем та коли усе з`ясувалося, образливо вів себе, погрожував працівникам міліції неприємностями, вказуючи, що він депутат. Пояснив, що коли він відвіз ОСОБА_16 на експертизу, в останньої були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців, гематоми біля 1,5 см в області живота зліва; після чого останню було госпіталізовано на стаціонарне лікування. 
		 Доводи обвинуваченого в тому, що він не вчиняв жодних протиправних дій по відношенню до потерпілої ОСОБА_4 крім наведених показів, потерпілої, свідків спростовуються і відповідно дослідженими письмовими доказами в кримінальному провадженні, зокрема: 
		- протоколом прийняття    заяви    про вчинене кримінальне правопорушення від 01.02.2015р. в ОСОБА_4 , за заявою якої було відкрито кримінальне провадження № 12015260040000319 від 01.02. 2015 року (т.2 а.с.1);
		- довідкою № 341 від 01.02. 2015 року Чернівецького обласного наркологічного диспансеру (т.2 а.с. 2) згідно якої ОСОБА_4 01.02. 2015 року перебував в стані вживання алкоголю;
		- актом судового  медичного дослідження № 117 від 02.02. 2015 року (т.2 а.с. 4), відповідно до якого вбачається, що при проведенні судового  медичного обстеження ОСОБА_4 виявлено наступні тілесні ушкодження: - синці: по передній поверхні черевної стінки в нижній третині з переходом на зовнішньо  передню поверхню верхньої третини лівого стегна; в поперековій ділянці зліва. Виявлені тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів або ударів об такі, по строку можуть відповідати вказаному в обставинах і відносяться до легких тілесних ушкоджень;
		 Даний первинний акт судового  медичного дослідження повністю узгоджується і з проведеною додатковою судовою - медичною експертизою № 1024д (т.2 а.с. 14) від 26.08. 2015 року, за підсумками якої у потерпілої ОСОБА_4 були виявлені при проведенні судової  медичної експертизи такі тілесні ушкодження, як синці: по передній поверхні черевної стінки зліва в нижній третині з переходом на зовнішньо  передню поверхню верхньої третини лівого стегна, в поперековій ділянці зліва. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії тупих предметів або ударів об такі, по строку можуть відповідати 01.02. 2015 року і відносять до легких тілесних ушкоджень. Вищевказані тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах на які вказує ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту від 26.08. 2015 року, відповідно, який був проведений 26.08. 2015 року, за участі понятих, відповідно потерпілої, якою чітко вказуються дії обвинуваченого та місце нанесення ОСОБА_4 удари в область живота, та поясниці (а.с. 5  12 т.2).
		 Отже, на думку суду, вищенаведені докази спростовують доводи обвинуваченого ОСОБА_4 в частині того, що ніяких протиправних дій ним по відношенню до потерпілої ОСОБА_4 не вчинялося. Також на думку суду означеним вище дослідженим висновком додаткової судової - медичної експертизи № 1024д (а.с. 14 т.2) від 26.08. 2015 р. спростовуються доводи сторони захисту  адвоката в інтересах обвинуваченого відносно того, що покази свідків при дослідженні не були враховані, натомість дослідницька частина висновку містить обставини за яких ОСОБА_4 було нанесено удари, лівою і правою рукою в область лівого боку живота і в область спини, з зазначенням того, що «товариш утримував її колишнього чоловіка після нанесення тілесних ушкоджень», що є співмірним і з показаннями свідків як ОСОБА_14 , так і ОСОБА_10 , які відповідно в судовому засіданні стверджували у наданих показаннях, що після того, як ОСОБА_4 штовхнув свою дружину ОСОБА_4 , ОСОБА_10 став обвинуваченого утримувати на прохання ОСОБА_14 , після чого вивів на вулицю. 
		 Крім того, доводи обвинуваченого в частині того, що під час досудового розслідування було порушено його право на захист спростовується дослідженої в судовому засіданні письмовою заявою ОСОБА_4 , власноручно написаною в якій останній зазначає, що йому роз`яснені його процесуальні права і він відмовляється від захисника, свої права буде захищати самостійно (а.с. 17 т.2).
		 У суду немає підстав не довіряти показанням відповідно потерпілої, свідків, оскільки як було установлено судом неприязних відносин між свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_10 з потерпілою, відповідно обвинуваченим, станом на 01.02. 2015 року не було, що і не заперечував сам обвинувачений, натомість свідок ОСОБА_10 при цьому пояснив, що про розлучення ОСОБА_4 з дружиною не знав, вважав їх однією сім`єю, а тому підстав обмовляти один одного не мали, свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , а також потерпіла ОСОБА_4 послідовно давали показання в судовому засіданні, їх покази є логічними та такими, що не суперечать іншим доказам по справі, на відміну від показів обвинуваченого, який у своїх показаннях плутався, змінюючи їх і своє відношення до пред`явленого йому обвинувачення та не визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, суд розцінює, як обрану останнім лінію захисту; при цьому виходить з сукупності доказів, які були надані стороною обвинувачення і перевірені в ході судового слідства. 
		 Судом роз`яснено обвинуваченому вимогу ч.1 ст.337 КПК України, яка передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Саме в основу вироку, суд кладе докази, які безпосередньо досліджені судом під час судового засідання, є допустимими, достовірними та належними. 
		Таким чином, оцінюючи досліджені в рамках кримінального провадження № 12015260040000319 від 01.02. 2015 року докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 за пред"яленим йому обвинуваченням, підтриманим в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_4 знайшло своє об`єктивне підтвердження, дії обвинуваченого суд вірно кваліфікує за ст. 125 ч.1 КК України, як скоєння ним умисного легкого тілесного ушкодження відносно потерпілої.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, згідно вимог ст. 65ч.3 КК України, у відповідності до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і обставини, що обтяжують і помякшують його покарання. 
		Згідно ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України відноситься до категорії не тяжкого злочину.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого в силу вимог ст.. 66 КК України і які могли мати місце по справі у вигляді щирого каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільного відшкодуваннязавданої потерпілій матеріальної шкоди, надання останній іншої допомоги безпосередньо після вчинення злочину та інших обставин (вибачення, тощо) судом не встановлено; обвинувачений ніяким чином не сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вини своєї не визнав і не розкаявся в скоєному.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом визнається вчинення ним кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, що не заперечувалося в засіданні самим обвинуваченим та стверджується показаннями потерпілої, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та дослідженою в засіданні довідкою № 341 від 01.02. 2015 року Чернівецького обласного наркологічного диспансеру (а.с. 2 т.2).
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_4 (а.с. 22 т.2), зокрема те, що останній раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, про що свідчить довідка ІЦ при УМВС України в Чернівецькій області (т. 2 а.с. 23); вину у вчиненому обвинувачений не визнав, не розкаявся, не сприяв розкриттю кримінального правопорушення, матеріальну шкоду завдану потерпілій протиправними діями не відшкодував, в судовому засіданні цивільного позову не визнав, має зареєстроване постійне місце проживання (а.с. 20 т.2), за яким характеризується задовільно (т.2 а.с. 19) та згідно довідки з місця проживання КЖРЕП № 14 (т.2 а.с. 20) з ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані і проживають діти  ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та колишня дружина  ОСОБА_4 ; обвинувачений перебував на обліку в наркологічному диспансері з 2014 року та був знятий в серпні 2015 року, згідно заключення ЛКК № 145 від 28.08. 2015р. (т.2. а.с. 20а т.2); в психіатричній лікарні обвинувачений на обліку не перебуває (т.2 а.с. 21), є депутатом Чернівецької міської ради УІІ скликання, про що свідчать дані від 31.12. 2015 року № 01/02Є-05/3452.
		Отже, суд із врахуванням наведеного вище, обставин, що пом`якщують і обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , вважає, що останньому слід призначити, з врахуванням думки потерпілої, покарання в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України.
		Обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про винну особу, відношення обвинуваченого до вчиненого, дають суду підстави вважати, що виправлення ОСОБА_29  є можливе без ізоляції від суспільства.
		На підставі ч.2ст.50 КК України,покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення. За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Аналогічне визначено і вимогами постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» (з змінами і доповненнями).
		Таким чином, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , на думку суду є таким, що відповідає принципу необхідності й достатності, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення, запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		 
		В судовому засіданні, встановлено, що до початку судового слідства (24,25 т.1), потерпілою, цивільним позивачем ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 на її користь матеріальної шкоди, який обвинуваченим не було визнано і заперечувалося проти його задоволення в повному обсязі.
		Разом з цим, суд вважає, із врахуванням усіх досліджених доказів по справі в їх сукупності, що цивільний позов, заявлений потерпілою, цивільним позивачем ОСОБА_4 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. ст. 1167, 1177 ЦК України умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом. 
		Зокрема, як вбачається з виписки історії хвороби потерпілої ОСОБА_4 (а.с. 26 т.1) чітко видно, що остання в період з 03.02. 2015 року по 14.02. 2015 року перебувала на стаціонарному лікуванні лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівців з діагнозом  забій поперекової ділянки спини, а також листком непрацездатності № 861978 від 14.02. 2015 року (а.с. 28 т.1). Про аналогічне свідчать і дані довідки лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівців від 23.09. 2015 року № 1530 (а.с. 27 т.1). Даною довідкою також визначено перелік медикаментів та медичних препаратів, які були придбані за власні кошти ОСОБА_30 (хворої), а також копіями досліджених квитанцій про вартість придбаних медикаментів і медичних препаратів (а.с. 29  31 т.1).
		Таким чином, сукупністю досліджених доказів по справі в частині доведеності вимог заявленого цивільного позову, з врахуванням вимог постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 (із змінами і доповненнями), якої визначено, що «у разі заподіяння особі майнової шкоди неправомірно вчиненими діями, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини», суд вважає, що вимоги цивільного позивача, потерпілої ОСОБА_4 доведені і підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Речові докази і судові витрати по справі в рамках кримінального провадження №12015260040000319 від 01.02. 2015 року  відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 не обиралися.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368  371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
		ЗАСУДИВ:
		 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді 150 годин громадських робіт.
		 Цивільний позов потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином задовольнити.
		 Стягнути з засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 (дані що посвідчують особу  (паспорт НОМЕР_1 виданий Ленінським РВУ МВС України в Чернівецькій області 16.03. 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої і фактично проживаючої в АДРЕСА_1 (паспорт НОМЕР_3 виданий Шевченківським РВУДМС України в Чернівецькій області 08.05. 2014 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_4 ) - 2364,64 грн. (дві тисячі триста шістдесят чотири грн. 64 коп.) - матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		 Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці (в порядку п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України). 
		Вирок суду підлягає врученню, в порядку ч. 6 ст. 376 КПК України, прокурору та засудженому. В порядку визначеному ч.7 ст. 376 КПК України вирок направити не пізніше наступного дня після ухвалення потерпілій та в її інтересах представнику, як учасникам кримінального провадження. 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...