Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/23545/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 16.03.2016. Зареєстровано: 16.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2016.
Дата набрання законної сили: 10.05.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		15 березня 2016 року                      № 826/23545/15
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовомОСОБА_2       до           треті особиКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області  Національна асоціація адвокатів України, ОСОБА_3    провизнання протиправним та скасування рішення від 10.09.2015р.,
		О Б С Т А В И Н И   С П Р А В И:
		ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі по тексту - відповідач), за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Національної асоціації адвокатів України та ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення від 10.09.2015р. щодо притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було порушено норми ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки у останнього відсутні повноваження щодо розгляду дисциплінарної справи  притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
		Крім того, позивач зазначає, що він не був належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання комісії з розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а розгляд справи було протиправно проведено за його відсутності, що на його думку є порушенням норм ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		Також, позивач зазначає, що оскаржуване рішення суперечить нормам ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки воно не вмотивовано, в ньому відсутній логічний зв'язок між мотивувальною та резолютивною частинами, не враховано обставин вчинення проступку, його наслідків, особу адвоката та інші обставини,  в порушення вимог ст.32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідачем, за відсутності факту порушення ним присяги адвоката України, чи систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, протиправно прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.  
		          В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.  
		Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
		Третя особа - 1 проти позовних вимог заперечила.  
		ОСОБА_3 подав клопотання про розгляд справи без його участі.
		Суд, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В С Т А Н О В И В:
		Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10.09.2015р. за порушення ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.ст. 51, 52, 54 Правил адвокатської етики адвоката ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. 
		Незгода позивача з вказаним рішенням обумовила звернутися до суду з даним адміністративним позовом. 
		Вирішуючи адміністративну справу, суд виходить з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи на адресу відповідача 25.06.2015 року за вх.№291 надійшло звернення Голови Національної асоціації  адвокатів України, Голови Ради адвокатів України ОСОБА_5 від 24.06.2015 №419/0/2-15 щодо  виступу позивача на Конференції 15.06.2015 року в приміщенні Верховного Суду України із доповіддю «Адвокатура та безоплатна правова допомога: шляхи реформування» та розміщення на офіційному сайті Міністерства юстиції України інформації ««Головним ризиком реалізації громадянами конституційного права на безоплатну правову допомогу є плачевний стан української адвокатури» - ОСОБА_6» для відому та реагування.
		Листом №244 від 25.06.2015 року КДКА Київській області вказане звернення було надіслано на адресу позивача, яке було отримано ним 25.06.2015 року про що свідчать відповідна копія електронного листа та підпис про ознайомлення ОСОБА_2 від 30.06.2015 року.
		Також, 30.06.2015 року за вх. №297 позивачем до КДКА Київської області були надані письмові пояснення з питань, викладених у зверненні ОСОБА_5 
		На підставі доручення від 30.06.2015 року  щодо проведення перевірки за вказаним вище зверненням головою дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_7 складено довідку щодо здійснення дисциплінарної перевірки стосовно адвоката ОСОБА_2 з висновком про необхідність порушення дисциплінарного провадження щодо останнього.
		Рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 02.07.2015 року (протокол №9) стосовно ОСОБА_2 порушено дисциплінарне провадження, розгляд справи призначено на 16.07.2015 року о 14.30 в приміщенні КДКА Київської області за адресою: м. Київ, вул.. Артема,10.
		Вказане рішення та довідка відповідачем були надіслані на адресу скаржника та позивача листом №255 від 07.07.2015 року, які отримані 09.07.2015 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення повноважним представником ОСОБА_2    
		16.07.2015 року позивачем на адресу відповідача було подано заяву про надання можливості ознайомлення з матеріалами відкритого дисциплінарного провадження.
		Окрім цього, на адресу відповідача 23.07.2015 року за вх..№379 від 23.07.2015 року від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за належністю надійшло звернення народного депутата України ОСОБА_3 від 22.07.2015 №417-2207/1 стосовно неправомірної діяльності адвоката ОСОБА_2  
		Як вбачається з вказаного звернення, заявнику із засобів масової інформації стало відомо про поширення Директором Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції України ОСОБА_2 відомостей про нібито неспроможність сучасної адвокатури України здійснювати заходи по наданню безоплатної правової допомоги населенню України. При цьому, ОСОБА_3 посилається на те, що заява ОСОБА_2, яка паплюжить і звинувачує кожного адвоката України є порушенням адвокатської етики та просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
		На підставі доручення від 24.07.2015 року  щодо проведення перевірки за вказаним вище зверненням головою дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_7 складено довідку щодо здійснення дисциплінарної перевірки стосовно адвоката ОСОБА_2 з висновком про необхідність порушення дисциплінарного провадження щодо останнього.
		Листом №304 від 05.08.2015 року КДКА Київській області було повідомлено позивача щодо надходження вказаного звернення та запропоновано ознайомитися з ним 11.08.2015 о 12 год.
		Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний лист було отримано особисто позивачем 07.08.2015 року, а з матеріалами скарги 11.08.2015 ознайомився повноважний представник позивача - ОСОБА_8 (договір про надання правової допомоги №46 від 09.07.2015 року, ордер КВ№237482 від 11.08.2015), про що свідчить відповідна розписка на листі №304 від 05.08.2015.
		Рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19.08.2015 року (протокол від 19.08.2015 року) стосовно ОСОБА_2 порушено дисциплінарне провадження, розгляд справи призначено на 10.09.2015 року о 13.00 в приміщенні КДКА Київської області за адресою: м. Київ, вул. Артема,10.
		Вказане рішення та довідка відповідачем були надіслані на адресу скаржника та позивача листом №325 від 21.08.2015 року, який повернувся відправнику з відміткою  «за закінченням терміну зберігання».
		Окрім цього, листом №355 від 25.08.2015 року позивач запрошувався  на 13 год.00 хв. 10.09.2015 року, на засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області, у зв'язку із розглядом скарги ОСОБА_5, втім, вказане поштове відправлення повернулося на адресу відповідача з відміткою «за закінчення терміну зберігання».
		09.09.2015 на адресу відповідача надійшло клопотання ОСОБА_2 про відкладення дисциплінарної справи через його участь у судовому засіданні.
		Як вбачається з виписки з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 10.09.2015 року дисциплінарною палатою під час розгляду дисциплінарних справ за зверненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_3  було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи,  розгляд вказаних дисциплінарних справ об'єднано в одне дисциплінарне провадження оскільки вони стосуються одного і того ж адвоката і тих же подій і обставин, та за наслідками розгляду об'єднаної дисциплінарної справи прийнято рішення («за»-9, «проти» -0) за порушення ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.ст. 51, 52, 54 Правил адвокатської етики адвоката ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI), рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013р. №268 "Про затвердження Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону" (далі - Регламент) та рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013р. №103 "Про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області" (далі - Рішення № 103 ).
		Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
		Так, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону № 5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Згідно з ч. 1, 10, 11 ст. 50 Закону № 5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
		Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
		Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.
		Частиною першою ст. 43 Закону №5076-VI визначено, що адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.
		Статтею 46 Закону №5076-VI передбачено, що організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.
		Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
		Отже, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" регламентовано повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, здійснювати дисциплінарне провадження стосовно адвоката.
		Однак, зазначеним Законом не визначено особливостей розмежування юрисдикції регіональних КДКА у випадках, коли робоче місце адвоката зареєстровано в адміністративно-територіальній одиниці, на яку поширюється юрисдикція одразу двох чи більше  регіональних КДКА. 
		В такому випадку, регламентовано повноваження органів адвокатського самоврядування, одним з яких є Рада адвокатів України, визначати засади діяльності регіональних КДКА шляхом прийняття рішень про затвердження відповідних актів адвокатського самоврядування та  визначено,  що такі рішення Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання на території України, і закріплено у ч. 11 ст. 50 норму, яка для визначення юрисдикції КДКА відсилає до відповідних рішень Ради адвокатів України.
		Саме на підставі наведених норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" для розмежування юрисдикції КДКА м. Києва та КДКА Київської області Радою адвокатів України як органом адвокатського самоврядування було прийнято рішення від 17.12.2013 р. № 268 "Про затвердження Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону", у пп. 4.3.2 п. 4 якого, зокрема встановлено, що юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розповсюджується при вирішенні питання дисциплінарної відповідальності - на адвокатів, адреса робочого місця яких, відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України, визначена у даній територіально-адміністративній одиниці, за виключенням випадків, установлених Радою адвокатів України, та прийнято рішення від 16.02.2013р. №103 "Про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області".
		У пункті 1 зазначеного рішення № 103 чітко визначено, що на адвокатів, які станом на 19 листопада 2012 року (на день державної реєстрації НААУ ) отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області та адреса робочого місця яких знаходиться в м. Києві, розповсюджується юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та ради адвокатів Київської області.
		Крім того, у п. 1 цього ж рішення Радою адвокатів України закріплено, що критерієм, на підставі якого встановлюється розмежування в Єдиному реєстрі адвокатів України та юрисдикцій, є дата рішення і найменування органу, який видав свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю. Проти вказаних осіб в Єдиному реєстрі адвокатів України зазначається "Київська обласна КДКА".
		Отже, з викладеного вбачається, що для визначення, до юрисдикції якої саме регіональної КДКА (Київської області чи м. Києва) належить вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, необхідно встановити: 1) коли саме ним було отримано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (до 19.11.2012 р. чи після цієї дати); 2) КДКА якого регіону воно було видано; 3) яка саме адреса його місця роботи вказана в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Судом встановлено, що у м. Києві зареєстровано та фактично діє одразу дві регіональні КДКА, а саме: КДКА м. Києва - за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30 та КДКА Київської області - за адресою: м. Київ, вул. Артема, 10.  Слід звернути увагу, що обидві КДКА є регіональними та, у відповідності до Регламенту мають однакові повноваження, а розмежування їх юрисдикції у межах такої адміністративно-територіальної одиниці як м. Київ, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 33 та ч. 11 ст. 50 Закону № 5076-VI, здійснюється на підставі відповідних рішень Ради адвокатів України. У свою чергу, чіткі критерії для розмежування юрисдикції КДКА м. Києва та КДКА Київської області визначені рішеннями Ради адвокатів України від 17.12.2013р. № 268 "Про затвердження Регламенту КДКА регіону" та від 16.02.2013р. № 103 "Про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області". 
		Отже, повноваження вказаних регіональних КДКА законодавчо не ставляться в залежність від їх назви (КДКА м. Києва та КДКА Київської області), а чітко врегульовані  загальним регламентом та Рішенням № 103.
		У відповідності до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії ІІ №00278 від 18.07.2012р. на підставі рішення № 245 позивачу саме Київською обласною КДКА було видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4930/10.
		Адресою місцезнаходження адвоката ОСОБА_2 в Єдиному реєстрі адвокатів України зазначено: 01011, Київська область, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2; адресою його робочого місця - 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2.
		Таким чином, суд вважає, що оскільки свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю було отримано позивачем саме до 19.11.2012 р., яке  видано йому КДКА Київської області, а адресою його робочого місця в Єдиному реєстрі адвокатів України вказано м. Київ, то вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності належить саме до юрисдикції КДКА Київської області, повноваження якої також поширюються на територіальну одиницю за місцем реєстрації робочого місця позивача.  
		Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015р. у справі №826/13678/15 встановлено правомірність прийняття відповідачем рішення від 02.07.2015р. про порушення відносно позивача дисциплінарного провадження саме Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області.
		Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 
		Отже, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення в цій частині, діяв на підставі ч. 3 ст. 33 та ч. 11 ст. 50 Закону № 5076-VI та у межах своїх повноважень, визначених цим Законом і прийнятими на його виконання рішеннями Ради адвокатів України. 
		Щодо доводів позивача щодо не повідомлення його про місце, дату та час засідання комісії з розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, протиправності розгляду справи за його відсутності суд зазначає наступне.
		У відповідності до ч.2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
		Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
		У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
		Отже, вказана правова норма надає право розгляду дисциплінарною палатою  дисциплінарної справи за відсутності адвоката за дотримання умов, зазначених в ній.
		Окрім цього, порядок роботи КДКА регіону з реалізації повноважень, наданих Законом, а також процедура розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом, іншими актами, що регулюють діяльність КДКА визначена в Регламенті КДКА регіону, яке затверджено рішенням Ради адвокатів України № 268 від 17.12.2013 року.
		Положенням пункту 4.6.1 Регламенту КДКА регіону, визначено, що дисциплінарна палата КДКА за участю Голови КДКА приймає рішення про припинення адвокатської діяльності шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності на підставі рішення дисциплінарної палати про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		Відповідно до Регламенту КДКА регіону формою роботи КДКА є засідання. Голова КДКА визначає порядок розгляду питань, що виносяться на засідання, місце, день та час проведення засідання, доповідачів по кожному питанню порядку денного. 
		Засідання дисциплінарної палати КДКА скликається головою дисциплінарної палати або їх заступниками (п.6.6.1.).
		Про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше, як за п'ять днів до дня проведення засідання (п.6.1.2).
		Положення пункту 6.4. Регламенту КДКА регіону визначає права та обов'язки учасників засідання КДКА (Палати). Такими учасниками є особи, відносно яких розглядається чи вирішується питання, та особи, звернення яких або питання стосовно яких включені до порядку денного засідання, їх представники та інші особи, запрошені для участі у засіданні КДКА (палати) у випадках, передбачених законодавством України, Положеннях про КДКА або Регламентом.
		Учасники засідання зобов'язані з'явитися на засідання КДКА (палати); надати відомості, необхідні для вирішення питання; завчасно (не пізніше ніж за 3 дні до дня засідання) письмово повідомити КДКА про неможливість явки та про причину неявки на засідання КДКА (палати), а також надати документи, що свідчать про поважні причини неявки (п.6.4.4).
		Як вбачається з матеріалів справи, про день та час засідання палати КДКА Київської області з питання «Розгляду дисциплінарних справ за зверненням Національної асоціації адвокатів України від 25 червня 2015 року, за зверненням Народного депутата України ОСОБА_3 від 22.07.2015 року» адвокат ОСОБА_2 повідомлявся листом відповідача №325 від 21.08.2015 року (тобто більше ніж за 5 днів), який повернувся відправнику з відміткою  «за закінченням терміну зберігання».
		Також листом №355 від 25.08.2015 року позивач запрошувався  на 13 год.00 хв. 10.09.2015 року, на засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області, у зв'язку із розглядом скарги ОСОБА_5 (тобто більше ніж за 5 днів), втім, вказане поштове відправлення повернулося на адресу відповідача з відміткою «за закінчення терміну зберігання».
		У той же час, суд зазначає, що позивач був обізнаний про дату, час та місце розгляду його дисциплінарних справ, про що свідчить наявна в матеріалах дисциплінарної справи копія його клопотання від 09.09.2015 року про відкладення розгляду дисциплінарної справи через його участь у судовому засіданні. 
		При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що розгляд дисциплінарних справ за зверненням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 були з одних і тих же питань, призначені на один день та один час, відповідне клопотання позивача не стосувалося конкретної справи та не містило жодних відомостей, які б свідчили про невчасне повідомлення ОСОБА_2 про їх розгляд. 
		Надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності причин неможливості участі у розгляді його дисциплінарних справ 10.09.2015 року через участь у розгляді справи №1003/18382/12 в апеляційному суді Київської області суд не може їх прийняти з огляду на наступне.
		Так, про відповідні обставини позивач повідомив відповідача 09.09.2015 року. При цьому, документів які б підтверджували ним відомості, викладені у вказаному клопотанні, подані не були.    
		В матеріалах справи мітиться копія графіку судових засідань 10.09.2015 року, наданого Апеляційним судом Київської області листом за№29448/04-08/15 від 15.12.2015 року, з якого вбачається, що розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА_9, захисником якого є позивач, було призначено на 10.09.2015 року з 10.30 год. до 11.30 год.
		У той же час, розгляд дисциплінарних справ відповідачем щодо ОСОБА_2 було призначено на 13.00 год. 10.09.2015 року, що не позбавляло його можливості вчасно прибути до КДКА Київської області. 
		Суд також зазначає, що інших клопотань про відкладення розгляду дисциплінарних справ в день їх розгляду, в тому числі і від представника ОСОБА_2, на адресу відповідача не надходило, а відтак, вказана позивачем причина неявки не може бути визнана поважною. 
		При цьому, права адвоката ОСОБА_2 на думку суду порушені бути не могли, оскільки він використав своє право, ознайомився із матеріалами скарг щодо нього та надав письмові пояснення за скаргою ОСОБА_5, а його інтереси представляв адвокат ОСОБА_8, який не був позбавлений можливості прибути на засідання палати КДКА Київської області та використати свої повноваження.
		Щодо доводів позивача про невмотиваність рішення та відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку суд зазначає наступне.  
		У відповідності до ч.1 ст.41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
		Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
		Статтею 32 вказаного Закону передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю (п.4 ч.1);
		Згідно ч. 2 ст.32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
		           1) порушення присяги адвоката України;
		           2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
		           3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;
		           4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
		Пунктом 3 частини першої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано дисциплінарне стягнення: для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Як вбачається з оскаржуваного рішення, його прийнято щодо позивача за порушення п.1 ч.1 ст. 21 (Професійні обов'язки адвоката) Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.ст. 51, 52, 54 Правил адвокатської етики, тобто з підстав, визначених п.4 ч.2 ст.32 Закону. 
		Так, п.1 ч.1.ст 21  Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
		Відповідно до ст. 51 Правил адвокатської етики відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах колегіальності, взаємної поваги представників адвокатської професії, дотримання професійних прав адвокатів, слідування принципам адвокатської діяльності, передбаченим Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цими Правилами;
		          Корпоративна єдність адвокатів вимагає від них взаємної довіри та співпраці на користь їх клієнтів, зокрема уникнення штучного породження чи поглиблення конфліктів між клієнтами. Однак при цьому принцип домінантності інтересів клієнта має перевагу перед міркуваннями корпоративної єдності;
		          Адвокат України має також визнавати професійний статус адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в Україні згідно з Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ставитись до них з повагою, як до колег;
		          В разі спілкування між адвокатами за допомогою матеріальних носіїв інформації адвокат, який передає відомості, конфіденційність яких він бажає зберегти, має чітко повідомити про це адвоката-реципієнта інформації, а останній має зберігати конфіденційність такої інформації або негайно повідомити про неможливість забезпечення такої.
		          Згідно статті 52 Правил адвокатської етики адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката:
		           1. висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів;
		           2. поширення свідомо неправдивих відомостей про нього;
		           3. спроб схилити клієнта іншого адвоката до розірвання з ним договору про надання правової допомоги;
		           4. спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується;
		           5. намагань схилити до укладення договору про надання правової допомоги особу, що прийшла до іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об'єднання);
		           6. навмисного введення іншого адвоката в оману стосовно справи, в судовому розгляді якої вони обидва беруть участь, щодо місця і часу проведення судових засідань, результатів розгляду справи судами різних інстанцій, наявності доказів (і намірів їх представити), які в дійсності не існують, намірів свого клієнта, які стосуються предмета спору та ведення справи, умов мирової угоди, що пропонується.
		          Відповідно до статті 54 Правил адвокатської етики адвокат повинен уникати розголосу в засобах масової інформації (або поширення іншим способом) відомостей, що ганьблять іншого адвоката, адвокатське бюро чи адвокатське об'єднання, якщо цього не вимагають його власні законні інтереси, інтереси його клієнта або адвокатури України;
		          Адвокат не повинен обговорювати з клієнтами обставини, що стосуються особистого життя іншого адвоката, його матеріального стану, походження, національної належності та інші обставини, що стосуються адвоката, які не стосуються суті доручення;
		          Адвокат не може вдаватись до антиреклами стосовно іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об'єднання) або використовувати цей метод при рекламуванні своєї діяльності;
		Адвокат не має права вимагати винагороду від іншого адвоката за направлення йому клієнта. 
		У той же час згідно зі ст. 7 ч. 3 Правил адвокатської етики адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
		Стаття 12 Правил адвокатської етики передбачає, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві;
		Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
		Адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
		Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності;
		При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.
		Як вбачається з матеріалів справи приводом для порушення відносно ОСОБА_2 дисциплінарних проваджень стали його виступ на Конференції 15.06.2015 року в приміщенні Верховного Суду України із доповіддю «Адвокатура та безоплатна правова допомога: шляхи реформування» та розміщення на офіційному сайті Міністерства юстиції України інформації ««Головним ризиком реалізації громадянами конституційного права на безоплатну правову допомогу є плачевний стан української адвокатури» - ОСОБА_2».
		Зокрема, як вбачається з оскаржуваного рішення наведений вище виступ позивача принижує адвокатуру, кожного адвоката, руйнує повагу суспільства до інституту адвокатури в державі, суперечить європейським стандартам. Крім того ОСОБА_2 будучи адвокатом та директором координаційного Центру з надання правової допомоги, у розміщеній на сайті Міністерства юстиції України інформації, під час свого виступу 15.06.2015 року, свідомо та безпідставно принизив роль української у загальній системі захисту прав і свобод в Україні. Зокрема, позивач висловлював завідомо неправдиву інформацію не просто про цілий інститут у системі національного права, але й про кожного адвоката в цілому, а також повідомляв громадськість про корупційну складову у діяльності адвокатів, яка на думку автора «є гальмом для реалізації судової реформи».
		З вказаними висновками дисциплінарної палати погоджується і суд  з огляду на таке.
		Матеріали дисциплінарної справи містять резолюцію ІІІ З'їзду адвокатів України від 03.07.2015 року, якою засуджено вищевказані  висловлювання позивача, визнано їх такими, що спрямовані на підрив професійної репутації, авторитету  та престижу кожного адвоката України. «За» вказану резолюцію проголосувало 144 делегати з'їзду, «проти» - 2. 
		У відповідності до ст.54 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вищим органом самоврядування України є з'їзд адвокатів України.          
		Частиною 3 вказаної правової норми до його компетенції віднесено серед інших і затвердження правил адвокатської етики.
		Отже, на думку суду, враховуючи вказані особливості повноважень органу адвокатського самоврядування, прийняті ним рішення (резолюції) з питань адвокатської етики, будуть належним доказом, встановлення в діях адвоката ознак їх порушення.
		Окрім цього, суд зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення правомірно були прийняті до уваги листи Ради адвокатів Закарпатської, Чернігівської та Одеської області та копію висновку експертного дослідження  від 07.09.2015 року, проведеного Українським бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України, оскільки відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
		Вказані вище документи, на думку суду містять в собі інформацію щодо предмету розгляду дисциплінарної справи, а відтак можуть вважатися належними доказами у ній.
		Одночасно суд зазначає, що ч.1 ст.41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить виключного переліку обставин, які зобов'язана враховувати дисциплінарна палата при прийнятті рішення
		При цьому, вимоги щодо змістового оформлення такого рішення чинне законодавство не містить, але у  відповідності до приписів ч.1 ст.41 Закону воно має бути мотивованим.
		Таким чином, на думку суду, питання вмотивованості рішення має визначатися в кожному випадку окремо з урахуванням обставин дисциплінарної справи за результатами розгляду якої прийняте відповідне рішення.
		Так, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення воно містить в описово-мотивувальній частині відомості щодо хронології надходження та сутності звернень ОСОБА_5 і ОСОБА_12, пояснення представника ОСОБА_12, перелік наданих скаржниками доказів, доводи, викладені в письмових поясненнях ОСОБА_2, а також висновки дисциплінарної палати про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку з посиланням на відповідні правові норми.
		Вказана частина рішення повністю узгоджується з його резолютивною частиною, в якій відображено вид дисциплінарної відповідальності, застосований за результатом розгляду дисциплінарної справи. 
		Дослідивши зміст рішення КДКА Київської області від 10.09.2015 року суд зазначає, що воно відображає всі необхідні відомості щодо вчиненого позивачем проступку, докази на  підтвердження його вини, а також вид дисциплінарної відповідальності застосований за наслідками розгляду справи, тобто рішення на переконання суду є мотивованим.    
		          Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		          Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірності прийняття рішення від 10.09.2015р. про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю на підставі п.4 ч.2 ст.32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		          На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що рішення від 10.09.2015р. про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю прийнято Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 має бути відмовлено. 
		Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
		Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		В задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити повністю. 
		 
		          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.  ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		          Суддя                                                                                                   І.М. Погрібніченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...