Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 187/689/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 16.03.2016. Зареєстровано: 16.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2016.
Дата набрання законної сили: 16.08.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 гСправа № 187/689/15-к  Провадження №1-кп/0187/3/16
		 ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 березня 2016 року                    смт. Петриківка
		Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі 
		головуючогосудді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши кримінальне провадження № 42015040000000288 відносно 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		уродженця м. Дніпродзержинська,
		освіта середня спеціальна, 
		не працює, проживає за адресою: 
		 
		АДРЕСА_1 
		обвинуваченого по ст. 368 ч.3 КК України 
		 
		 В С Т А Н О В И В 
		 ОСОБА_6  згідно розпорядження сільського голови Іванівської сільської ради від 01.12.2005 року був призначений на посаду спеціаліста 1 категорії - землевпорядником вказаної ради і йому у встановленому порядку було присвоєно 13 ранг, 7 категорію державного службовця. Тобто він був посадовою особою і на нього було покладено відповідні службові обов`язки, в тому числі і спільне із членами виконавчого комітету ради здійснення підготовки проектів рішень сесії сільради, з питань регулювання земельних відносин. Але обов`язком особисто приймати рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , він не був наділений, остільки вказане питання знаходилось в компетенції колегіального органу - сесії Іванівської сільської ради. 
		 07 вересня 2014 року до Іванівської сільської ради звернувся ОСОБА_7 із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 . Після цього, ОСОБА_7  неодноразово прохав ОСОБА_8  посприяти у вирішенні вказаного питання і останній приблизно 30 березня 2015 року виказав йому побажання допомогти в придбанні комп`ютера в службовий кабінет. Погодившись, ОСОБА_7  15 квітня 2015 року пообіцяв допомогти для цього коштами у розмірі 750 доларів США. , з чим ОСОБА_8 погодився, маючи намір заволодіти вказаними грошима шляхом обману.
		 Здійснюючи задумане, ОСОБА_6 , в компетенцію якого не входило вирішення особисто ним питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, остільки дане питання знаходиться в компетенції колегіального органу та здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення на сесії сільради, він, як посадова особа, скориставшись відсутністю секретаря сільради, зранку 16 квітня 2015 року , особисто склав текст рішення Іванівської сільської ради від 31 березня 2015 року щодо надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою по відведенню останньому земельної ділянки, загальною площею 0,10га в АДРЕСА_2 . 
		 При цьому, він, вийшовши за межі покладених на нього обов`язків, ОСОБА_6  фактично склав документ, з завідомо неправдивими відомостями, остільки на сесії Іванівської сільської ради 31 березня 2015 року вказане питання не розглядалось і ніякого рішення відносно ОСОБА_7  не приймалось. При цьому ні голова Іванівської сільради, ні секретар сільради про виготовлення ОСОБА_6 вказаного рішення нічого не знали. Крім цього, ОСОБА_8 знав і про те, що вказана ділянка вже раніше була виділена іншому громадянину. 
		 Скоївши службове підроблення ОСОБА_6 , дізнавшись 16 квітня 2015 року від ОСОБА_9 , що той приніс кошти, приблизно об 11 годині 45 хвилин в той же день, разом з ОСОБА_7 пройшов до котельні Іванівської сільради, де показав ОСОБА_7  місце на шафі, куди останній в пакеті поклав 750 доларів США, що по курсу НБУ становило на той час 16 тис. 080 грн. , та повернувшись до кабінету видав тому вказаний документ з завідомо неправдивими відомостями, після чого залишив територію Іванівської сільської ради. Незабаром вказані кошти були вилучені в котельні працівниками поліції під час огляду місця події..
		 
		 В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6  за пред`явленим обвинуваченням своєї вини не визнав, але визнав себе винним в тому, що скоїв службове підроблення та шахрайство, пояснивши, що ОСОБА_10 , в 2012-2014 роках неодноразово прохав його виділити земельну ділянку в районі с. Куліші, або села Радсело Петриківського району, але він сказав, що там вільної земельної ділянки не має. У вересні 2014 року та в березні 2015 року ОСОБА_10 , знову звернувся до нього із заявою про виділ земельної ділянки по АДРЕСА_2 , але він йому сказав, що там також не має вільної земельної ділянки. Заперечує, що вимагав гроші у ОСОБА_9 . Коли 15 квітня 2015 року до нього зателефонував ОСОБА_10 , та пообіцяв йому надати 750 доларів США для придбання комп`ютера , якщо він допоможе придбати земельну ділянку по АДРЕСА_2 , то він погодився допомогти, остільки в його кабінеті була відсутня оргтехніка і він користувався одним комп`ютером з секретарем сільради ОСОБА_11 . Далі 16 квітня 2015 року він, розуміючи, що такими повноваженнями він не наділений, в той же час , бажаючи отримати кошти на придбання комп`ютера в кабінет, особисто надрукував рішення Іванівської сільської ради від 31 березня 2015 року щодо надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою по відведенню останньому земельної ділянки, загальною площею 0,10га. в АДРЕСА_2 , знаючи, що вказана ділянка вже раніше була виділена іншому громадянину, але цей факт він приховав від ОСОБА_9 . 
		При цьому, ні голова сільради, ні секретар сільради про вказане рішення не знали, ОСОБА_8  їм про це не говорив, і дане питання про надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою по відведенню останньому земельної ділянки, фактично 31 березня 2015 року на сесії сільради не розглядалось. Одразу після друку, він зазначене рішення надав завірити секретарю сільради ОСОБА_12 , який не був обізнаний з його намірами і останній завірив вказане рішення як копію.
		 Потім він видав цю копію рішення сільради від 31.03.2015 року ОСОБА_7 , який приїхав до сільради приблизно об 11 годині 45 хвилин 16 квітня 2015 року і вони удвох пішли до приміщення котельної сільради, де він показав місце куди покласти гроші, після чого ОСОБА_9  поклав 750 доларів США на шафу в пакеті у підсобному приміщенні. 
		Далі ОСОБА_6 пояснив, що відчувши якусь небезпеку, він не став брати кошти та зник з приміщення та взагалі із території сільради, а пізніше взнав, що вказані кошти були незабаром вилучені працівниками поліції. В скоєному щиро кається, вважає що вчинив шахрайській дії щодо ОСОБА_9 , так як останній не зміг би отримати земельну ділянку бо вона належить іншому жителю села, але просить суд не позбавляти волі.
		 
		 Вина обвинуваченого ОСОБА_13 у фактично скоєному кримінальному правопорушенні встановлена і сукупністю інших доказів. 
		 
		 Так, свідок ОСОБА_10 пояснив, що в 2012-2014 роках він неодноразово прохав ОСОБА_6 виділити земельну ділянку в районі 
		села Куліші або села Радсело Петриківського району, але той сказав, що там вільної земельної ділянки не має. В вересні 2014 року та в березні 2015 року він знову звернувся до ОСОБА_8  із заявою про виділ земельної ділянки по АДРЕСА_2 , але він йому сказав, що там не має вільної земельної ділянки, натякаючи на отримання коштів для вирішення питання для себе і для голови сільради. Він записав в березні 2015 року розмови із ОСОБА_8 на особистий диктофон « ОСОБА_14 » , а на початку квітня 2015 року звернувся із заявою до правоохоронців із заявою про вимагання обвинуваченим в нього грошей. 15 квітня 2015 року він зателефонував ОСОБА_8 та пообіцяв надати допомогу у вигляді 750 доларів США для придбання комп`ютера, якщо він допоможе придбати земельну ділянку по АДРЕСА_2 , з чим ОСОБА_8 погодився. Далі він звернувся до правоохоронців з приводу вказаної ситуації, де отримав від них відповідні вказівки, кошти у розмірі 750 доларів США надав особисті, на його одязі були розміщені відповідні заходи відео та аудіо контролю. 16 квітня 2015 року він після 11 години прибув до кабінету ОСОБА_8 , повідомив, що приніс кошти, і вони разом зайшли до котельні, де ОСОБА_8  рукою показав місце на шафі, куди він і положив вказані кошти. Після цього, піднявшись до кабінету ОСОБА_8 , той видав йому рішення сесії сільради від 31 березня 2015 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, загальною площею 0,10га., по АДРЕСА_2 . Вийшовши з кабінету на вулицю, та від`їхавши на автомобілі до місця де його очікували працівники міліції які забрали в нього вказане рішення сільради , після чого він поїхав додому, а ОСОБА_8 втік із приміщення сільради. 
		 
		 Свідок ОСОБА_15 пояснив, що після 11 години 16 квітня 2015 року до нього, як секретаря Іванівської сільради звернувся з проханням ОСОБА_8 щоб завірити витяг з рішення Іванівської сільради від 31.03.2015 року про надання дозволу для проектної документації щодо виділення земельної ділянки, але кому саме він не пам`ятає. Завіривши витяг ОСОБА_8 забрав його з собою і вийшов із приміщення, а через деякий час до приміщення сільради зайшли працівники міліції та вилучили чернетку протоколу проведення сесії Іванівської сільради від 31.03.2015 року, який був ніким не завірений і не підписаний, так як голова сільради ОСОБА_16 одразу після сесії пішов у відпустку, а він не встиг написати протокол та його підписати і завірити. На вимогу працівників міліції він роздрукував копії текстів рішень , які в нього були раніше набрані в комп`ютері на громадян ,заяви яких розглядались на сесії 31.03.2015 року і прізвища яких олівцем помічені ним в чернетку протоколу, а також розпечатав копію рішення від 31.03.2015 року на ім`я ОСОБА_7 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, після чого завірив всі копії документів гербовою печаткою,розписався і передав всі документи працівникам міліції. 
		Свідок пояснив, що питання щодо виділу земельної ділянки ОСОБА_7  на сесії 31.03.2015 року , чи взагалі в інші дні, не розглядалось, оригіналу вказаного документу ні він, ні голова сільради не підписували, заяви від ОСОБА_9 та пакету документів від нього не бачив. Хто виготовив на його комп`ютері вказане рішення щодо ОСОБА_9 йому невідомо. Куди зник ОСОБА_8 не знав. Потім він був присутнім при обшуку в приміщенні котельні, де на шафі працівники міліції в присутності понятих знайшли 750 доларів США, перерахували , описали номера купюр, потім забрали папку із вказаними документами і залишили приміщення сільради.
		 
		 Свідок ОСОБА_17  голова Іванівської сільради пояснив, що йому невідомо про те, що громадянин ОСОБА_7 звертався з заявою в Іванівську сільраду на його ім`я про виділення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , з цього приводу йому нічого не говорив і землевпорядник ОСОБА_18 31 березня 2015 року він проводив засідання сесії сільради, на якій питання щодо надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою по відведенню останньому земельної ділянки не розглядалось і рішення з цього приводу не приймалось. Був у відпустці з 2.04. по 8.05.2015 році. До цього часу рішення ОСОБА_19  сесії від 31.03.2015 року та протокол проведення вказаної сесії відсутні, ним як головою Іванівської сільради та секретарем ОСОБА_11  не підписані, так як при обшуку працівники міліції забрали проект протоколу та всі копії рішень по вказаній сесії.
		 Свідок ОСОБА_20  в суді пояснив, що 16.04.2015 року він був разом із знайомим ОСОБА_21 біля клубу в с. Петриківка і до них підійшли працівники міліції, попрохали проїхати в с. Іванівка до сільради в якості понятих. Вони погодились і поїхали туди, де працівники міліції почали шукати якогось хлопця за дачу хабару, але його не знайшли. Після чого вони з працівниками міліції пішли до кочегарки і там слідчий знайшов долари, які почали при них переписувати номера. Скільки було грошей точно не пам`ятає, підписав протокол.
		 Свідок ОСОБА_21  в суді пояснив, що 16.04.2015 року близько 10-00 в с. Петриківка він зустрів знайомого ОСОБА_20 . До них підійшли працівники міліції і попросили бути понятими при затримання якогось хлопця на хабарі. Вони погодились і поїхали до Іванівської сільради, але хлопця цього не було, всі зайшли до приміщення котельні і працівник міліції на шафі знайшов гроші, які світились, після чого ці гроші поклали в пакет, а вони розписались в протоколі. Скільки було грошей не пам`ятає.
		 Вина ОСОБА_8 у скоєному правопорушенні також встановлена дослідженими в суді доказами : 
		- протоколом про результати аудіо, відео контролю особи ОСОБА_6 від 17.04.2015 року( т.1 а.п. 37);
		- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 24 квітня 2015 року, з якого видно, що з 8 год. 05 хв. по 8 год. 30 хв. 16 квітня 2016 року з використанням технічних можливостей було проведено негласну розшукову дію з аудіо, відео контролю землевпорядника ОСОБА_6 ( т.1 (а. п. 42т.1);
		- оглянутою в суді копією рішення Іванівської сільради від 31 березня 2015 року про надання ОСОБА_7 дозволу на розробку проекту та виділення земельної ділянки загальною площею 0,10 га розташованої в АДРЕСА_2 ( а.с. 48 т.1), 
		- постановою про визнання речовими доказами особової справи ОСОБА_6 , копії рішення Іванівської сільради від 31.03.2015 року, заяви ОСОБА_7  про дозвіл на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_2 від 2.09.2014 року, 17.03.2015 року, протокол сесії Іванівської сільради від 31.03.2015 року ( а.п.44 т.1),
		- заявою ОСОБА_7 від 2.04.2015 року до правоохоронних органів щодо неправомірних дій ОСОБА_8 ( а.с.6 т.2 )
		- протоколами обшуку та огляду місця події, з якого видно, що 16 квітня 2015 року на шафі в котельні сільради в с. Куліші Петриківського району були вилучені 750 доларів США( а.п. 38-42 т.2),
		- оглянутими в судовому засіданні грошовими коштами в розмірі 750 доларів США і протоколом огляду від 16.04.2015 року ( а.с.31 т.2)
		 
		 Той факт, що 31 березня 2015 року на засідання сесії Іванівської сільради не розглядалось питання щодо надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в с. Куліши Петриківського району встановлено протоколом вилучення та огляду службових документів, рішень вказаної ради, підтверджується показами свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_22 і обвинуваченим ОСОБА_6 , а доказів які б свідчили протилежне органом досудового слідства не надано.
		 Отже, сукупністю вказаних вище доказів, судом повністю встановлена вина ОСОБА_6 у фактично скоєному.
		 Органом досудового розслідування ОСОБА_6 інкримінується кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи дії, з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.
		 Але в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 , реально вчинив 16 квітня 2015 року не вказане кримінальне правопорушення, а інші злочинні дії, а саме: шахрайські дії, та остільки він був і службовою особою, то і скоєне ним підлягає кваліфікації і за ч.1 ст.366 КК України як службове підроблення. Адже він приховав від ОСОБА_7 відомості, що вказана земельна ділянка вже була раніше 22 грудня 1993 року виділена іншому громадянину, а саме ОСОБА_23 ( а.с.86 т.1) Крім цього, до компетенції Щербини , не входило прийняття одноособово по суті рішення щодо надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою по відведенню останньому земельної ділянки, загальною площею 0,10га. в АДРЕСА_2 . При цьому, розуміючи, що такими повноваженнями він не наділений, але бажаючи отримати від ОСОБА_7  кошти, він особисто виготовив, надрукувавши відповідне рішення Іванівської сільської ради 16.04.2015 року , знаючи, що питання про надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою по відведенню останньому земельної ділянки 31 березня 2015 року взагалі не розглядалось на сесії сільради і таке рішення не приймалось. 
		 Тобто, ОСОБА_6 , не маючи відповідних службових повноважень для самостійного прийняття такого рішення, фактично шляхом обману, заволодів чужим майном, а саме коштами, переданими йому 16 квітня 2015 року ОСОБА_7 у розмірі 750 доларів США ( по курсу НБУ на той час 16 тис. 080 грн. ) . 
		 При цьому в судовому засіданні не встановлено належних, достовірних та допустимих доказів того, що ОСОБА_8 вимагав від останнього вказані кошти, адже ОСОБА_10  надавав непослідовні, суперечливі докази з приводу обставин звернень до ОСОБА_8 щодо можливості виділення земельної ділянки, пояснюючи, що той конкретно не вимагав коштів, а лише обіцяв допомогти в вирішенні земельного питання, натякав на необхідності віддячити. Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_8 погодившись з пропозицією ОСОБА_7  надати допомогу у вигляді 750 доларів США для придбання комп`ютера в його кабінет, вирішив самостійно виготовити рішення, яке не було предметом розгляду на сесії. 
		 Більш того, вказана земельна ділянка вже раніше була виділена 22.12.1993 року іншому громадянину, а саме ОСОБА_23 , що підтверджується архівним витягом з додатку до рішення Іванівської сільської ради ( а.с.85-86 т.1)
		 В судовому засіданні пояснення ОСОБА_8  підтверджено і іншими доказами: насамперед поясненнями голови Іванівської сільради ОСОБА_17  ,секретаря цієї сільради ОСОБА_15 в тому, що обвинувачений не мав особисто повноважень щодо прийняття рішення про надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою по відведенню останньому земельної ділянки. З документообігу засідань сесії ОСОБА_19 сільради видно, що 31 березня 2015 року питання про надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою по відведенню йому земельної ділянки на сесії сільради не розглядалось. 
		 Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимим доказами є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а саме здійснення процесуальний дій,які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		 Не можуть слугувати належним та допустимим доказом вини обвинуваченого щодо наявності в його діях кваліфікуючої ознаки інкримінованого злочину, - вимагання неправомірної вигоди, надані ОСОБА_10 диктофонні записи, здійснені ним особисто на диктофон 
		« Олімпус», щодо розмов між ним та ОСОБА_8 , записаним свідком 
		30 березня 2015 року, що відображено в протоколі огляду ( а.с.17 т.2) остільки вони зроблені з порушенням вимог КПК України,а саме здійснені до внесення відомостей до ЄРДР від 2.04.2015 року. 
		 Другу копію рішення Іванівської сільради від 31 березня 2015 року про надання ОСОБА_7 дозволу на розробку проекту та виділення земельної ділянки загальною площею 0,10 га розташованої в АДРЕСА_2 , яка знаходиться в матеріалах справи ( а.с.109 т.2) суд не може прийняти як допустимий доказ, так як зазначений документ був розпечатаний16 квітня 2015 року із службового комп`ютера в приміщенні Іванівської сільради на вимогу правоохоронців секретарем сільради ОСОБА_15 після початку оперативний дій завірений ним із надписом « Згідно з оригіналом», хоча оригінал самого рішення був не виготовлений і не підписаний посадовою особою  головою сільського голови ОСОБА_17 , що підтвердилось в суді.
		 Не може слугувати доказом по справі чернетка протоколу сесії Іванівської сільради від 31 березня 2015 року ( а.с.47 т.1), так як він не містить ознак документу, а саме не підписаний посадовою особою  головою сільської ради та секретарем, який фіксував сесію, не скріплений печаткою, а тому не є процесуальним джерелом доказів. Крім того, вказані обставини підтвердили в суді як голова Іванівської сільради ОСОБА_17 так і секретар цієї сільради ОСОБА_15 які пояснили в суді, що такий документ не виготовляли і не підписували, хоча були присутніми на сесії і така сесії із вказаним денним порядком дійсно проходила 31 березня 2015 року в присутності 13 депутатів.
		 Суд не вважає належними доказами копії рішення Іванівської сесії від 31 березня 2015 року про передачу у власність земельних ділянок громадянам ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 . ОСОБА_28 про ,внесення змін до соціальних програм Іванівської сільради, фото із зображенням Щербини ( а.с. 42-58 т.т.1 ), які були долучені органом досудового слідства, так як вказані документи не мають юридичного значення для кваліфікації діянь ОСОБА_8 і крім того вказані копії рішень були виготовлені та завірені на вимогу правоохоронців секретарем сільради ОСОБА_29  16 квітня 2015 року після початку оперативних дій, що не заперечувалось представником обвинувачення. 
		 Відповідно Пленуму Верховного суду України від 6.11.2009 року за № 10 « Про судову практику у справах про злочини проти власності`якщо обман чи зловживання довірою при шахрайстві полягають у вчиненні іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за відповідною частиною статті 190 КК України і статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин. 
		 Тому, виходячи з вищенаведеного, суд знаходить невірною кваліфікацію органом досудового розслідування скоєного ОСОБА_8  
		за ч. 3 ст.368 КК України та вважає за необхідне правильно кваліфікувати фактично ним скоєне за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння шляхом обману чужим майном які належали ОСОБА_10 , а саме грошовими коштами у розмірі 750 доларів США ( по курсу НБУ на той час 16 тис. 080 грн. ). 
		 Також умисні дії ОСОБА_8 , які виразились в тому, що він, будучи посадовою особою, всупереч покладеним обов`язкам, 16 квітня 2015 року самостійно виготовив та видав ОСОБА_7 документ, з неправдивими відомостями про рішення сесії Іванівської сільради від 31 березня 2015 року щодо надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою по відведенню останньому земельної ділянки, по АДРЕСА_2 , суд кваліфікує за ч.1 с.366 КК України, як службове підроблення. 
		 Призначаючи покарання ОСОБА_8 суд, в якості обставин, що пом`якшують його провину, враховує його щиросердне каяття у фактично скоєному, дані про його особу, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю колишньої роботи і по місцю проживання, не працює, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває,одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_30 , 2008 р.н. та ОСОБА_31 , 2013 р.н ( а.с.86-99 т.2) 
		 Тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді обмеження волі, передбаченого санкціями ч.1 ст.190; ч.1 ст.366 КК України, та враховуючи характер скоєного, знаходить доцільним позбавити його права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування .
		 В той же час, враховуючи наведені вище позитивні дані про особу ОСОБА_32 , щиросердне каяття, наявність малолітніх дітей, та приймаючи те, що скоєне відноситься до категорії середньої тяжкості, а не тяжкого кримінального правопорушення, тяжких наслідків не настало, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання умовно, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
		 По справі долучені речові докази  750 доларів США які належить особисто ОСОБА_7  і відповідно до ст. 100 КПК України підлягають поверненню.
		 Судові витрати в розмірі 537 грн 60 коп належить стягнути із ОСОБА_8 на користь держави за проведення судово-криміналістичної експертизи відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
		 
		 На підставі викладеного і керуючись ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд
		 У Х В А Л И В 
		 
		   ОСОБА_33  визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених по ч.1 ст.190, ч.1 ст.366 КК України та призначити покарання : 
		- по ст. 190 ч.1 КК України у вигляді 2 років обмеження волі,
		- по ст. 366 ч.1 КК України у вигляді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_6  шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та вважати його засудженим до 3-х років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, та місцевого самоврядування строком на 3 ( три) роки. 
		 На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного основного покарання з випробувальним строком на 2 ( два) роки .
		 Покласти на ОСОБА_6  відповідно до положень ст.76 КК України обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
		 Стягнути із ОСОБА_6  судові витрати в розмірі
		537 грн 60 коп за проведення судової криміналістичної експертизи на користь держави.
		 Речові докази: диктофон « Олимпіус», грошові кошти в розмірі 750 доларів США повернути законному володільцю ОСОБА_7 особову справу відносно ОСОБА_6 повернути в Іванівську сільраду, три магнітних носія інформації № 510,558, 559 зберігати при матеріалах справи.
		 Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в Петриківський райсуд Дніпропетровської області на протязі 30-ти днів з дня проголошення вироку.
		 
		 
		   
		           
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...