Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1362/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди; комунального та державного майна.
Надіслано для оприлюднення: 16.03.2016. Зареєстровано: 17.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2016.
Дата набрання законної сили: 15.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"15" березня 2016 р.           Справа№ 914/1362/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Баранця  О.М.
		суддів:            Ропій  Л.М. 
		          Сітайло  Л.Г. 
		при секретарі                          Матюхін І.В.
		за участю представників:
		від позивача  не з'явився. 
		від відповідача Коломієць Є.В.
		від третьої особи не з'явився.
		розглянувши 
		апеляційну скаргу         Товариства з обмеженою відповідальністю
		                                       "Юридична консалтингова служба"                              
		на рішення  
		господарського суду     міста Києва 
		від                                   12.11.2015 року 
		у справі                          № 914/1362/15   (суддя Смирнова Ю.М.)  
		За позовом     Регіонального відділення Фонду державного майна України по
		                      Львівській області       
		до                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична
		                      Консалтингова Служба"  
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача №1
		Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"
		про                розірвання договору, виселення, зобов'язання вчинити дії та про стягнення 334401,37 грн.
		 
		та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору 
		Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" 
		до                       Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична
		                          Консалтингова Служба"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача №2
		                 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області
		про                        стягнення 391030,17 грн. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 року позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області задоволено частково.
		Розірвано договір оренди державного нерухомого майна № 27 від 11.03.2013, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством  з обмеженою відповідальністю "Юридична Консалтингова Служба".
		Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична Консалтингова Служба" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, будинок 36, ідентифікаційний код 38364899) з орендованих нежитлових приміщень загальною площею 983,83 кв.м., що знаходяться в підвалі на 1, 2, 3 поверхах нежитлової будівлі за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Героїв УПА, 11 (реєстровий номер - 21560045.1400.АААЖЕЕ484), що перебуває на балансі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".
		Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична Консалтингова Служба" (03134, м.Київ, вул. Симиренка, будинок 36, ідентифікаційний код 38364899) повернути (передати) нежитлові приміщення загальною площею 983,83 кв.м., що знаходяться в підвалі на 1, 2, 3 поверхах нежитлової будівлі за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, Героїв УПА, 11 (реєстровий номер - 21560045.1400.АААЖЕЕ484) Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (79000, м.Львів, вул. Словацького, 1, ідентифікаційний код 22336769) по акту приймання-передавання.
		Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Консалтингова Служба" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, будинок 36, ідентифікаційний код 38364899) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, Львівська обл., місто Львів, вул. Січових Стрільців, будинок 3, ідентифікаційний код 20823070, одержувач коштів: Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача 23949066, банк одержувача: ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, рахунок №31114092702002, код рахунку 22080200) заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 197687 (сто дев'яносто сім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 24 коп., інфляційні нарахування на суму боргу по орендній платі у розмірі 60910 (шістдесят тисяч дев'ятсот десять) грн. 69 грн., пеню у розмірі 18557 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 72 коп., штраф у розмірі 19768 (дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 72 коп.
		В задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області в іншій частині відмовлено.
		Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Консалтингова Служба" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, будинок 36, ідентифікаційний код 38364899) в дохід Державного бюджету України 9592 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 49 коп. судового збору.
		Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, Львівська обл., місто Львів, вул. Січових Стрільців, будинок 3, ідентифікаційний код 20823070) в дохід Державного бюджету України 749 (сімсот сорок дев'ять) грн. 54 коп. судового збору.
		Позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" задоволено частково.
		Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Консалтингова Служба" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, будинок 36, ідентифікаційний код 38364899) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (79000, м. Львів, вул. Словацького, 1, ідентифікаційний код 22336769) 327465 (триста двадцять сім тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 48 коп. заборгованості зі сплати орендних платежів, 15239 (п'ятнадцять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 58 коп. пені, 32746 (тридцять дві тисячі сімсот сорок дев'ять) грн. 55 коп. штрафу та 5631 (п'ять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 77 коп. судового збору.
		В задоволенні позовних вимог Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в іншій частині відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Юридична консалтингова служба" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області та Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" до ТОВ "Юридична консалтингова служба".
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Юридична консалтингова служба" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 року прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.
		Представник третьої особи за первісним позовом подав клопотання про перенесення судового засідання.
		Представник відповідача за первісним позовом подав клопотання про відкладення розгляду справи.
		Розгляд справи було відкладено на 16.02.2016 року.
		Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.02.2016 р., у зв'язку із перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 914/1362/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М.; судді: Ропій Л.М.,            Сітайло Л.Г.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Юридична консалтингова служба".
		В судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися. Розгляд справи було відкладено на 15.03.2016 року.
		В судове засідання 15.03.2016 року представники позивача та третьої особи не з'явилися.
		Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та третьої особи, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Як вбачається з матеріалів даної справи, 11.03.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична Консалтингова Служба" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого державного майна №27 (договір), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові приміщення загальною площею 983,83 м кв., що знаходяться в підвалі на 1-му, 2-му і 3-му поверхах нежитлової будівлі за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Героїв УПА, 11 (далі майно) (реєстровий номер - 21560045.1400.АААЖЕЕ484), що перебуває на балансі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (далі - балансоутримувач). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 31.12.2012 і становить за незалежною оцінкою 1571000,00 грн. без ПДВ. (п.1.1), майно передано в оренду з метою розміщення офісу (п.1.2), орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (із змінами) становить без ПДВ за базовий місяць оренди лютий 2013 - 23588,52 грн. Орендна плата за перший (повний місяць) оренди - березень 2013 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди лютий 2013 на індекс інфляції за березень 2013 (п.3.1), орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3), розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.3.5), орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлений Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж в наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету, 30% на рахунок балансоутримувача (п.3.6), орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується до державного бюджету та балансоутримувачу, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п.3.7), у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п.3.8), орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.3), у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язався повернути балансоутримувачу майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу (п.5.9), цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 11.03.2013 по 09.03.2016 включно (п.10.1), чинність цього договору припиняється достроково зокрема за рішенням суду (п.10.7), у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3-х робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу (п.10.9), майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання - передавання, один примірник якого протягом 3-х днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов'язок щодо складання акта приймання - передавання про повернення майна покладається на орендаря (п.10.10). 
		Згідно акту прийому-передачі державного нерухомого майна згідно договору від 11.03.2013 №27 позивачем передано відповідачу майно, зазначене в п.1.1. договору, балансоутримувачем даного майна є Львівська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта". 
		Як зазначає позивач, за період з березня місяця 2013 по лютий місяць 2015 відповідачу нараховано до сплати 425320,34 грн. орендної плати, а відповідачем було сплачено за цей же період 110059,13 грн.
		Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/10286/14 за позовом Прокурора міста Трускавця в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Консалтингова Служба" стягнуто з відповідача заборгованість по договору оренди державного нерухомого майна від 11.03.2013 № 27 за період з жовтня місяця 2013 по квітень місяць 2014 на суму 123666,46 грн. з урахуванням індексу інфляції.
		Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за період з травня місяця 2014 по лютий місяць 2015, що складає 197687,24 грн., а з урахуванням індексу інфляції - 258597,93 грн.
		Третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, як балансоутримувачем, відповідно до п.3.6 договору, за період з березня місяця 2013 по липень місяць 2015 нараховано відповідачу до сплати 394449,70 грн. орендної плати, відповідачем було сплачено Львівській дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" 66984,22 грн., у зв'язку з чим третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору просила стягнути з відповідача 327465,48 грн. заборгованості по орендній платі.
		Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
		Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		За змістом ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
		Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а ст. 19 Закону встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений договором.
		Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідач (орендар) свого обов'язку належним чином не виконав, орендну плату за період з травня місяця 2014 по лютий місяць 2015 позивачу не оплатив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендної плати у розмірі 197687,24 грн.
		Крім цього, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору за період з березня місяця 2013 по липень місяць 2015 на суму 327465,48 грн. 
		З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати за період з травня місяця 2014 по лютий місяць 2015 у розмірі 197687,24 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
		Також, підлягають задоволенню вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про стягнення з відповідача заборгованості за період з березня місяця 2013 по липень місяць 2015 у розмірі 327465,48 грн. 
		Позивач також просив стягнути з відповідача 60910,69 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції за період заборгованості, пеню у розмірі 49943,65 грн., штраф у розмірі 25859,79 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів, а третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору просила стягнути з відповідача 15239,58 грн. пені та 48325,11 грн. штрафу. 
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
		Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
		Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
		Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
		Пунктом 3.7. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6. договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
		У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (п. 3.8 договору).
		Враховуючи, що встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про стягнення з відповідача штрафу та пені є обґрунтованими.
		Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. 
		Як зазначено, в п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
		За змістом ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
		Тобто, та обставина, що сторони в умовах угоди погодили, що неустойка нараховується та сплачується за кожен день прострочення, не означає погодження сторонами іншого, аніж встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується неустойка.
		Отже, судом першої інстанції перераховано належний до сплати відповідачем на користь позивача розмір пені за період, визначений позивачем у розрахунку до позовної заяви з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим за вірним розрахунком суду першої інстанції стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 18557,72 грн. Сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за обґрунтованим розрахунком суду першої інстанції складає 19768,72 грн.
		Належний до стягнення з відповідача на користь третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет розмір пені складає 15239,58 грн. Сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору за вірним розрахунком суду першої інстанції складає 32746,55 грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За таких обставин, враховуючи норми ст. 625 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 60910,69 грн.
		Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди державного нерухомого майна №27 від 11.03.2013, виселення відповідача з орендованих нежитлових приміщень загальною площею 983,83 кв.м., що знаходяться в підвалі на 1, 2, 3 поверхах нежитлової будівлі за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Героїв УПА, 11 та про зобов'язання орендаря повернути балансоутримувачу орендовані приміщення по акту приймання - передачі, слід зазначити наступне.
		Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  
		Згідно ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
		Таким чином, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму (оренди) у будь-якому випадку істотного порушення наймачем договору. До істотних порушень договору найму (оренди) слід віднести, зокрема, і невнесення плати за користування річчю наймачем.
		Оскільки встановлено факт невиконання відповідачем, як орендарем,  зобов'язань за договором щодо сплати орендних платежів, позовні вимоги в частині розірвання договору  підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		За приписами п. 10.9 договору, у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3-х робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.
		З розірванням спірного договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки доказів щодо підтвердження права користування орендованим майном відповідач не надав, то вимога позивача про виселення відповідача з орендованих нежитлових приміщень загальною площею 983,83 кв.м., що знаходяться в підвалі на 1, 2, 3 поверхах нежитлової будівлі за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, Героїв УПА, 11 та про зобов'язання орендаря повернути балансоутримувачу орендовані приміщення по акту приймання - передачі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
		Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
		Колегія суддів врахувала рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2015 року у справі №914/2174/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року, яким відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 11.03.20013 року №27.
		Крім того, рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2015 року у справі №914/858/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 року відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 11.03.2013 року №27.
		Постановою Вищого господарського судщу України від 09.12.2015 року рішення Господарського суду Львівської області від 28.04.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 року залишено без змін.
		Згідно із ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
		Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" застосування такого виду неустойки як штраф до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
		За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
		Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
		Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
		Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлені ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.
		Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України.
		Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачена ч. 2 ст. 231 ГК України.
		В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Отже, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі №06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 року у справі №20/246-08.
		Не приймаються до уваги посилання заявника апеляційної скарги на постанову Верховного Суду України від 21.10.2015 р. у цивільній справі №6-2003цс15, оскільки зі змісту останньої не вбачається, що суд відступив від правової позиції, яка раніше викладалась у постановах.
		Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України. 
		Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позов підлягає задоволенню частково, так як і вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги  на предмет спору.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 року у справі №914/1362/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		2. Справу № 914/1362/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
		3. Копію постанови направити сторонам та третій особі.
		 
		Головуючий суддя                                                             О.М. Баранець 
		 
		Судді                                                                                Л.М. Ропій
		 
		                                                                                Л.Г. Сітайло

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...