Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/5605/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2016. Зареєстровано: 21.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2016.
Дата набрання законної сили: 08.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                            Справа № 344/5605/14-а 
		Провадження № 2-а/344/100/16 
		           
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		 
		15 березня 2016 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі: 
		головуючого - судді Мелещенко Л.В.
		секретаря  Мічути Т.Б. 
		за участю сторін:
		позивача  ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовомузасіданні в залі суду в місті Івано-Франківськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання рішення недійсним та зобовязання вчинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		22 квітня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради про визнання рішення недійсним та зобовязання вчинити певні дії. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що рішення ОСОБА_2 сільської ради № 26 від 04 червня 2013 року про встановлення шлагбауму по вулиці Мельника прийнято з перевищенням повноважень та порушує конституційні права громадян. За таких обставин позивач просить визнати недійсним рішення ОСОБА_2 сільської ради № 26 від 04 червня 2013року «Про встановлення шлагбаумів» по вулиці Мельника та зобов'язати розблокувати проїзд по вулиці Мельника.
		У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі. 
		Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте про причину неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, письмових заперечень суду не представив.
		З урахуванням положень ч. 4ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд ухвалив про розгляд справи у відсутності відповідача.
		Суд, заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини. 
		Рішенням ОСОБА_2 сільської ради № 26 від 04 червня 2013 року «Про встановлення шлагбаумів» дозволено обмеження руху транспорту по вулиці Мельника шляхом встановлення шлагбаумів в районі будинку № 31 та будинку № 16 в кількості 2 штуки (а.с. 23, 35-36).
		Мешканці масиву «Мельник» 13.05.2013 року звернулися до сільського голови села Вовчинець про встановлення шлагбауму (а.с. 37).
		21.05.2013 року складений акт обстеження дороги загального користування (а.с. 38).
		Члени садового товариства «Калиновий гай» звернулися до Івано-Франківської обласної державної адміністрації з заявою щодо блокування проїзду (а.с. 6, 80).
		ОСОБА_2 сільською радою надано відповідь від 10.07.2013 року за № 02.2-13/103 на звернення Інспекції з благоустрою та санітарного контролю міськвиконкому (а.с. 4, 79).
		Голова садового товариства «Калиновий гай» звернувся до сільського голови села Вовчинець (а.с. 22).
		З довідки садового товариства «Калиновий гай» від 15.09.2014 року вбачається те, що у садовому товаристві «Калиновий гай» на постійній основі проживають 10 сімей (а.с. 50).
		ОСОБА_1 є членом садового товариства «Калиновий гай» (а.с. 51, 101).
		Позивачу на праві приватної власності належить садовий будинок № 107, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, село Вовчинець, садівниче товариство «Калиновий гай» (а.с. 52-54).
		Рішенням ОСОБА_2 сільської ради Івано-Франківської міської ради № 3 від 31 січня 2012 року вирішено оформити право власності на садовий будинок № 107, який розташований на власній земельній ділянці № 107 садівничого товариства «Калиновий гай» в селі Вовчинець, за ОСОБА_1 (а.с. 102).
		02 грудня 2003 року між ОСОБА_3, Продавцем, та ОСОБА_1, Покупцем, був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0602 га, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради (садове товариство «Калиновий гай») (а.с. 103, 123).
		18 серпня 2003 року між ОСОБА_4, Продавцем, та ОСОБА_1, Покупцем, був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0725 га, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Івано-Франківської міської ради, що надана для садового використання (а.с. 124).
		Позивач є власником транспортного засобу (а.с. 125).
		Згідно довідки садового товариства «Калиновий гай» від 29.11.2015 року, садове товариство «Калиновий гай» не має ключів від шлагбаумів, що блокують вільний проїзд по вулиці Мельника у селі Вовчинець, ніяких правил користування шлагбаумами не існує (а.с. 126). 
		Ст. 129 Конституції України передбачає, що одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутогопроти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюі законами України.
		За змістомчастин 1-2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Виходячи із норм, викладених у ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. 
		Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальностіорганів та посадових осібмісцевого самоврядування визначаєЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає принцип законності одним із основних принципів при здійсненні місцевого самоврядування.
		Ч. 3ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Зазначеними вимогами повинні керуватися і органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи при здійсненні владних управлінських функцій.
		П. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлює, що органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право встановлювати за погодженням з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху тимчасові обмеження на рух транспортних засобів при проведенні ремонтних та інших робіт на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів.
		Суб'єкт владних повноважень, відповідач у справі, зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані: на користь відповідача чи навіть позивача.
		У судовому засіданні встановлено, що причиною установки шлагбауму стало звернення мешканців масиву «Мельник» від 13.05.2013 року (а.с. 37), садове товариство «Калиновий гай» не має ключів від шлагбаумів, що блокують вільний проїзд по вулиці Мельника у селі Вовчинець, жодних правил користування шлагбаумами не існує, що підтверджується довідкою садового товариства «Калиновий гай» від 29.11.2015 року (а.с. 126). 
		Судом встановлено, що організація контрольованого доступу на територію, через яку в тому числі здійснюється доступ і до садового товариства «Калиновий гай», порушує право позивача та третіх осіб на свободу пересування, закріпленіст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Будь-яким законом не встановлено обмежень щодо в'їзду на таку територію.
		Крім перешкод у здійсненні права вільного пересування територією України розміщений шлагбаум ставить під загрозу право учасників садового товариства «Калиновий гай» на отримання медичної, протиаварійної та протипожежної охорони, оскільки шлагбаум перешкоджає вільному проїзду до садового товариства «Калиновий гай» санітарного, аварійного та іншого автотранспорту.
		Також недопущення чи обмеження відповідачем пересування транспортних засобів, що належать позивачу та третім особам, на територію садового товариства «Калиновий гай» є порушенням їх права власності, оскільки таким чином обмежується їх право володіння та користування належним їм майном (земельними ділянками, транспортними засобами) на власний розсуд, закріпленест. 319 Цивільного кодексу України. 
		Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Використання транспортного засобу за призначенням без порушення Правил дорожнього рухузакону не суперечить, а тому обмеження такого права є незаконним.
		Суд не приймає доводи відповідача, що викладені у листі від 10.07.2013 року за № 02.2-13/103 про те, що обмеження руху в масиві Мельника не є обмеженням руху для проїзду до садового товариства «Калиновий гай», а для цього існує окрема дорога в обхід масиву (а.с. 4), оскільки з представлених позивачем доказів, а саме: фототаблиці (а.с. 24) вбачається, що зазначена окрема дорога є непридатною для руху легкових транспортних засобів, в тому числі і автомобілів швидкої медичної допомоги.
		Суд вважає, що за матеріалами справи жодними належними та допустимими доказами відповідачемнебулодоведеноу суді правомірність своїх дій щодо правомірного прийняття 04 червня 2013 року рішення № 26 «Про встановлення шлагбаумів», оскільки таке рішення приймалось без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення/вчинення дії.
		Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо і взаємний звязок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 сільської ради про визнання рішення недійсним та зобовязання вчинити певні дії підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При поданні позову позивачем ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у сумі 129,00 грн. (а.с. 7), тому судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
		На підставі вищевикладеного, відповідно до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.ст. 19, 129 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 20 Закону України «Про автомобільні дороги», керуючись ст.ст. 2, 6, 17, 69, 71, 72, 158-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		П О С Т А Н О В И В:
		    
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання рішення недійсним та зобовязання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.
		Визнати недійсним рішення ОСОБА_2 сільської ради № 26 від 04 червня 2013року «Про встановлення шлагбаумів» по вулиці Мельника.
		Зобов'язати ОСОБА_2 сільську раду розблокувати проїзд по вулиці Мельника.
		Стягнути з ОСОБА_2 сільської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 129,00 грн. (сто двадцять девять грн. 00 коп.). 
		Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
		Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у випадку застосування ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови. 
		Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 березня 2016 року.
		Повний текст постанови виготовлений 18 березня 2016 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                     Л.В. Мелещенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...