Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2035/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2016. Зареєстровано: 21.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2016.
Дата набрання законної сили: 15.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1                        (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"15" березня 2016 р.                                  Справа№ 911/2035/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Чорногуза  М.Г.
		суддів:            Пономаренка Є.Ю. 
		          Мальченко А.О. 
		при секретарі судового засідання: Михайленко С.О.
		за участю представників сторін: 
		від позивача Кравченко О.Ю. довіреність № 19-00018/34015  від 19.05.15
		від відповідача - Перевозник П.В. довіреність № 9  від 28.04.15
		від третьої особи: Пересунько Л.Д. довіреність № 100/22561/нк  від 16.10.15 
		 
		розглянувши апеляційну скаргу  Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України
		на рішення Господарського суду Київської області від 24 листопада 2015 року
		у справі № 911/2035/15 (суддя Карпечкін Т.П.)
		за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф"
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
		про визнання попередніх договорів недійсними,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" про визнання попередніх договорів недійсними (т.І, а.с.6-11).
		24 листопада 2015 року рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2035/15  у задоволенні позову відмовлено повністю (т.ІІ, а.с. 82-93).
		02 грудня 2015 року Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України  звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 24 листопада 2015 року у справі №911/2035/15, та просить скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2015 року для розгляду апеляційної скарги Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2035/15 від 24 листопада 2015 року визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Рудченка С.Г.
		12 грудня 2015 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду Апеляційну скаргу Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішення Господарського суду Київської області від 24 листопада 2015 року у справі №911/2035/15 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 12 січня 2016 року.
		12 січня 2016 року у судовому засіданні оголошено перерву до 26 січня 2016 року.
		Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26 січня 2016 року у зв'язку з перебуванням  судді Рудченка С.Г. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у справі №911/2035/15 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз  М.Г., суддів Мальченко А.О., Агрикової О.В.
		26 січня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду Апеляційну скаргу Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішення Господарського суду Київської області від 24 листопада 2015 року у справі №911/2035/15 прийняти до провадження колегію суддів у складі головуючого судді Чорногуз  М.Г., суддів Мальченко А.О., Агрикової О.В.
		26 січня 2016 року у судовому засіданні оголошено перерву на 15 березня 2016 року.
		Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 11 березня 2016 року, у зв'язку з перебуванням  судді Агрикової О.В. у відпустці, для розгляду справи №911/2035/15, сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Пономаренка Є.Ю., Мальченко А.О.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2016 року, Апеляційну скаргу Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішення Господарського суду Київської області від 24 листопада 2015 року у справі №911/2035/15 прийняти до провадження колегію суддів у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Мальченко А.О., Пономаренка Є.Ю.
		В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення Господарського суду Київської області від 24 листопада 2015 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а саме: визнати недійсними попередні договори купівлі-продажу цінних паперів №232-3/3 та №233-3/3 від 20 жовтня 2014 року, укладені між позивачем та відповідачем.
		В обґрунтування вимог позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" обмін цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску цього ж емітента є конвертацією цінних паперів.
		Проте, як зазначає позивач, проспектом емісії облігацій всіх відповідачів, якими володіє позивач, передбачено, що випущені облігації є іменними, відсотковими, звичайними. Тобто можливість їх конвертації проспектом емісії взагалі не передбачена.
		Таким чином, позивач стверджує, що з метою приховання правочину щодо обміну (конвертації) неконвертованих облігацій між ТОВ "ТРІУМФ" і попереднім керівництвом КНПФ НБУ були укладені удавані попередні договори купівлі-продажу цінних паперів.
		Про удаваність спірних попердніх договорів, на думку позивача, свідчить їх умови щодо укладення визначених ними основних договорів в один день (в день укладення договору купівлі-продажу акцій). 
		Крім того, договори укладені на однакову вартість, зокрема, п. 2.1 попереднього договору № 232-3/3 від 20.10.2014 року та п. 1.1 протоколу про наміри № 1 від 17.10.2014 року передбачено, що загальна вартість купівлі-продажу акцій, відносно яких буде укладено основний договір купівлі-продажу, відповідає сумі номінальних вартостей облігацій, емітованих ТОВ "ТРІУМФ", якими на момент укладання цього попереднього договору володіє КНПФ НБУ, збільшеній на суму відсоткового доходу по цим облігаціям на дату укладання основного договору.
		Сума номінальних вартостей облігацій, емітованих ТОВ "ТРІУМФ", якими на момент укладання цього попереднього договору володіє КНПФ НБУ, становить 73 661 000 грн.
		Пунктом 2.1 попереднього договору № 233-3/3 від 20.10.2014 року і п. 1.2 протоколу про наміри № 1 від 17.10.2014 року передбачено, що загальна номінальна вартість облігацій, емітованих ТОВ "ТРІУМФ", що є предметом купівлі-продажу і якими на момент укладення цього попереднього договору володіє КНПФ НБУ, становить також 73 661 000 грн.
		Таким чином, загальна вартість акцій та облігацій, які мають бути продані КНПФ НБУ та ТОВ "ТРІУМФ" одне одному на підставі договорів купівлі-продажу також є рівною, що, на думку позивача, свідчить про здійснення обміну цінними паперами.
		У зв'язку з наведеними обставинами позивач стверджує, що протокол про наміри від 17.10.2014 року підписано, а попередні договори купівлі-продажу цінних паперів від 20.10.2014 року між КНПФ НБУ та ТОВ "ТРІУМФ" укладено не з метою купівлі-продажу цінних паперів, а фактично з метою конвертації облігацій в акції реорганізованим у майбутньому ТОВ "ТРІУМФ" із товариства з обмеженою відповідальністю у публічне акціонерне товариство, що суперечить чинному законодавству. 
		Крім того, відповідно до п.2 ч. 2 ст. 47 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" пенсійні активи у цінних паперах можуть складатись з акцій лише тих українських емітентів, які відповідно до норм законодавства пройшли лістинг на фондовій біржі, що відповідає вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, чого спірні договори не передбачають.
		В ході розгляду спору позивач також доповнив підстави позовних вимог, посилаючись на порушення спірними попередніми договорами ч. 8 ст. 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", що свідчить про нікчемність таких договорів.
		В судовому засіданні представник відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, зазначив, що суд першої інстанції, належним чином з'ясувавши всі обставини справи, дійшов правильних і обґрунтованих висновків, які повністю відповідають обставинам справи, та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції а апеляційну скаргу без задоволення. 
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в судовому засіданні виклав свою позицію.
		Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК. 
		У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
		 
		17 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" та Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України було укладено протокол про наміри №1( т. І а.с. 27-29).
		На момент підписання протоколу ТОВ "ТРІУМФ" був емітентом відсоткових іменних облігацій, власником яких є Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ (в кількості 73661 штук на загальну суму 73661000 грн.), Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" і мав намір здійснити реорганізацію шляхом перетворення в публічне акціонерне товариство та здійснити емісію простих іменних акцій, сторони дійшли згоди щодо обміну облігацій на акції шляхом укладання на фондовій біржі "Переспектива" зустрічних договорів купівлі-продажу цінних паперів у порядку, передбаченому протоколом про наміри №1.
		Зокрема, в протоколі про наміри №1 сторони погодили умови укладення попередніх договорів купівлі-продажу шляхом: 
		- укладення не пізніше 01.12.2014 року попереднього договору купівлі-продажу акцій, емітованих Публічним акціонерним товариством "ТРІУМФ"  номінальною вартістю 1 грн., в бездокументарній формі, за ціною номінальної вартості згідно відповідного проспекту емісії, в кількості шляхом ділення загальної вартості купівлі-продажу пакету ЦП (цінних паперів) на вартість купівлі-продажу 1 ЦП, загальна вартість купівлі-продажу визначена в сумі 73 661 000 грн. (відповідає сумі номінальних вартостей облігацій, емітованих відповідачем і переданих позивачу), що також передбачає набуття позивачем частки  в статутному капіталі відповідача в розмірі не менше 20%;
		- відповідно, з іншої сторони протоколом про наміри №1 передбачено укладення попереднього договору купівлі-продажу облігацій, емітованих Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ", що перебувають у власності позивача, номінальною вартістю 1000  грн., в бездокументарній формі, на загальну суму 73 661 000 грн., в кількості 73661 шт. на загальну суму сумарної вартості купівлі-продажу облігацій.
		Також, протоколом про наміри № 1 сторони передбачили, що для реалізації погоджених умов ТОВ "ТРІУМФ" здійснює реорганізацію шляхом перетворення в публічне акціонерне товариство та здійснює емісію  акцій, і на умовах, визначених попередніми договорами (п. 1 протоколу) сторони укладають на фондовій біржі "Перспектива" основні договори купівлі-продажу.
		20 жовтня 2014 року між ТОВ "ТРІУМФ" та Корпоративним недержавним пенсійним фондом НБУ було укладено два попередні договори купівлі-продажу цінних паперів №232-3/3 та № 233-3/3 ( т. І а.с. 30-36).
		Відповідно до п. 1.1 попереднього договору № 232-3/3 від 20.10.2014 року,  сторони зобов'язуються протягом 3 робочих днів від дати надання відповідачем позивачу письмового повідомлення про виконання відповідачем умов пункту 1.3 цього попереднього договору, укласти на фондовій біржі "Перспектива" основний договір купівлі-продажу цінних паперів, а саме простих іменних акцій, які будуть випущені ПАТ "ТРІУМФ" у відповідності до вимог законодавства з недержавного пенсійного забезпечення, які придбає КНПФ НБУ.
		Пунктом 1.3 попереднього договору № 232-3/3 передбачено, що для підписання основного договору, визначеного в п. 1.1 цього попереднього договору, ТОВ "ТРІУМФ" має вчинити дії:
		- перетворення товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" в публічне акціонерне товариство "ТРІУМФ";
		- реєстрація в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку випуску (емісії) акцій;
		- присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
		- укладання з депозитарієм договору про обслуговування випуску (емісії)  акцій;
		- отримання свідоцтва про реєстрацію випуску (емісії) акцій;
		- оформлення та депонування глобального сертифіката;
		- викупу необхідної кількості акцій та/або отримання тимчасового свідоцтва про реєстрацію наступного (другого) випуску (емісії) акцій;
		- надання документів, що підтверджують повноваження представника.
		Предметом цього попереднього договору є зобов'язання сторін щодо укладення основного договору купівлі-продажу акцій. 
		Предметом основного договору буде купівля-продаж акцій, які набуті у власність (викуплені) ТОВ "ТРІУМФ" та/або розміщуються останнім відповідно до проспекту наступної (другої) емісії акцій.
		У відповідному попередньому договорі № 232-3/3 відображено погоджені сторонами в протоколі про наміри № 1 умови купівлі-продажу акцій, які будуть емітовані відповідачем після перетворення в публічне акціонерне товариство, а саме: номінальною вартістю 1 грн., в бездокументарній формі, за ціною номінальної вартості згідно відповідного проспекту емісії, в кількості шляхом ділення загальної вартості купівлі-продажу пакету ЦП на вартість купівлі-продажу 1 ЦП, загальна вартість купівлі-продажу визначена в сумі 73 661 000 грн. (відповідає сумі номінальних вартостей облігацій, емітованих відповідачем і переданих позивачу), що також передбачає набуття позивачем частки  в статутному капіталі відповідача в розмірі не менше 20%.
		Відповідно до п. 1.1 попереднього договору №233-3/3 від 20.10.2014 року сторони зобов'язуються укласти на фондовій біржі "Перспектива" договір купівлі-продажу цінних паперів, а саме: облігацій відсоткових іменних емітованих ТОВ "ТІУМФ", які належать КНПФ НБУ і будуть придбані ПАТ "ТРІУМФ".
		Сторони погодили укладення основного договору купівлі-продажу облігацій в один день з укладенням основного договору купівлі-продажу акцій згідно з попереднім договором № 232-3/3.
		У відповідному попередньому договорі № 233-3/3 відображено погоджені сторонами в протоколі про наміри № 1 умови купівлі-продажу облігацій, а саме: номінальною вартістю 1000  грн., в бездокументарній формі на загальну суму 73 661 000 грн., в кількості 73661 шт., на загальну суму сумарної вартості купівлі-продажу облігацій.
		Посилаючись на те, що наведені попередні договори купівлі-продажу цінних паперів є удаваними правочинами у розумінні ст. 235 Цивільного кодексу України, оскільки були укладені з метою приховання іншого правочину, а саме договору міни емітованих відповідачем та належних позивачу облігацій загальною вартістю 73 661 000 грн. на пакет акцій, які будуть емітовані ПАТ "ТРІУМФ", загальною вартістю 73 661 000 грн., у той час, як цінні папери, які є предметом оскаржуваних договорів є неконвертованими облігаціями, позаяк проспект емісії належних позивачу облігацій не передбачає можливості їх конвертації в акції акціонерного товариства, позивач просить суд визнати означені правочини недійсними з підстав їх невідповідності вимогам ст. 8 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України. 
		 
		Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" проспект емісії облігацій, емісія яких здійснюється акціонерним товариством, може передбачати можливість їх конвертації в акції акціонерного товариства (конвертовані облігації).
		В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на удаваність спірних попередніх договорів купівлі-продажу цінних паперів з огляду на те, що останні укладались сторонами з метою приховання іншого правочину, спрямованого на обмін (міну) належних позивачу та емітованих відповідачем облігацій на пакет акцій, які в майбутньому будуть емітовані ПАТ "ТРІУМФ".
		Так, по-перше, не можуть бути взяті до уваги посилання позивача в обґрунтування його вимог на те, що попередні договори купівлі-продажу вчинені з метою приховання правочину конвертації цінних паперів, про що було вірно вказано судом апеляційної інстанції, оскільки за змістом ст. 5-2 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" конвертація цінних паперів - це обмін цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску цього ж емітента, яка здійснюється на підставі рішення про проведення конвертації, прийнятого органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення.
		З аналізу наведеної норми вбачається, що конвертація цінних паперів - це одностороння дія самого емітента, яка здійснюється у встановленому законом порядку без укладення будь-яких договорів конвертації.
		Отже, помилковим є твердження позивача про визнання недійсними спірних попередніх договорів купівлі-продажу в силу їх удаваності з посиланням на те, що сторони, уклавши дані договори, мали намір приховати насправді договір обміну (конвертації) цінних паперів.
		По-друге, необґрунтованим також є позивача про те, що сторони у справі уклали попередні договори міни, а не купівлі-продажу цінних паперів.
		Так, відповідно до ст. 635 ЦК України та ст. 182 ГК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. При цьому попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору.
		Колегія суддів зазначає, що виходячи з аналізу наявних в матеріалах справи попередніх договорів купівлі-продажу, останні повністю відповідають вимогам ст. 635 ЦК України та ст. 182 ГК України, а також визначають предмет та інші істотні умови майбутніх основних договорів купівлі-продажу цінних паперів.
		Згідно з п. 1.5. попереднього договору купівлі-продажу № 232-3/3 та п. 1.4. попереднього договору купівлі-продажу № 233-3/3 сторони домовилися, що предметом договору є зобов'язання сторін щодо укладення в майбутньому основного договору купівлі-продажу цінних паперів.
		До того ж, в пунктах 2.1. спірних попередніх договорів сторонами було погоджено обов'язкові умови основних договорів купівлі-продажу цінних паперів, зокрема, види цінних паперів, їх номінальну вартість, вартість купівлі-продажу одного цінного паперу, загальну вартість купівлі-продажу пакетів цінних паперів, кількість цінних паперів, що є предметом купівлі-продажу, а також інші умови укладання в майбутньому відповідних основних договорів купівлі-продажу цінних паперів.
		Також, відповідно до пунктів 1.1. попередніх договорів сторонами було визначено строк, протягом якого вони мають намір укласти в майбутньому основні договори купівлі-продажу цінних паперів.
		З огляду на зазначене вище, можна стверджувати, що спірні попередні договори купівлі-продажу цінних паперів були укладені сторонами в письмовій формі та спрямовані на реальне настання в майбутньому обумовлених ними правових наслідків, а саме - викуп відповідачем у даній справі власних облігацій та продаж емітованих ним акцій позивачу.
		Слід також підкреслити, що зі змісту спірних попередніх договорів купівлі-продажу цінних паперів вбачається, що на їх виконання сторони зобов'язались укласти в майбутньому два окремі зустрічні основні договори, предметом яких буде саме купівля-продаж цінних паперів, а не один договір конвертації чи міни, як помилково було зазначено судами попередніх інстанцій.
		Так, відповідно до ст. 715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.
		Статтею 716 ЦК України визначено, що до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
		Істотними умовами такого договору є умови про предмет та кількість товару, правове регулювання яких здійснюється за правилами договору купівлі-продажу (якщо це не суперечить суті зобов'язання). Форма договору визначається відповідно до загальних умов, що їх висувають до форми будь-якого цивільно-правового договору. 
		При цьому, зазначення в договорі ціни в грошових одиницях не вимагається, оскільки ціною є інший товар, що передається взамін. 
		Водночас, згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Статтею 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.  До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
		Отже, норми чинного законодавства чітко визначають поняття купівлі-продажу та міни, при цьому, взаємний зустрічний продаж цінних паперів може містити схожі з міною ознаки, проте продаж має іншу правову природу, основна відмінність якої полягає саме в оплатності товарів, робіт, послуг.
		Крім того, чинним законодавством не заборонено укладати ані попередні, ані основні договори в один день і з однаковою ціною, адже відповідно до ст. 627 ЦК України   відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
		Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про доведеність факту удаваності спірних попередніх договорів купівлі-продажу цінних паперів.
		Кожен з попередніх договорів, так само як і передбачені ними в майбутньому основні договору купівлі-продажу цінних паперів, є самостійним договором і передбачає обумовлені ним правові наслідки: за одним позивач має набути у власність емітовані відповідачем акції, а за іншим - відповідач має набути у власність емітовані ним облігації шляхом викупу їх у позивача. Таким чином, дані договори передбачають виконання різних самостійних зустрічних зобов'язань. Аналогічна позиція викладена в Постанові ВГСУ від 08 грудня 2015 року у справі № 910/12017/15 за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України в аналогічній справі ( т. ІІ  а.с. 163-169).
		Також, не заслуговують на увагу посилання позивача на протокол про наміри № 1 від 17.10.2014 р. як на підтвердження удаваності спірних правочинів, оскільки згідно з ч. 6 ст. 182 ГК України протокол про наміри не визначається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків. А отже, даний протокол не дозволяє стверджувати про наявність намірів та волевиявлення сторін під час укладання попередніх договорів купівлі-продажу приховати будь-який інший договір.
		Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором. 
		Згідно зі ст. 182 Господарського кодексу України, яка є спеціальною для суб'єктів господарювання,  передбачено особливості укладання попередніх договорів, зокрема, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. 
		 
		Крім того, зі змісту попередніх договорів відсутні підстави стверджувати, що сторони не мали наміру проводити розрахунки в грошовому вираженні. Згідно основних договорів, які сторони мали вчинити на виконання попередніх договорів, передбачалось викуп відповідачем емітованих ним облігацій, які перебувають у власності позивача, в свою чергу, за іншим договором купівлі-продажу, позивач мав намір придбати емітовані відповідачем, при цьому, в разі перетворення останнього в публічне акціонерне товариство, акції на аналогічну суму.
		Про не проведення грошових розрахунків та вчинення договору міни акцій на облігації можна було б стверджувати лише після вчинення основних договорів виходячи з фактичних обставин їх виконання (не проведення грошових розрахунків).
		У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
		Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних відносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача має бути покладена відповідальність за порушення матеріального права.
		З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні Господарського суду Київської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
		Рішення Господарського суду Київської області від 24 листопада 2015 року по справі № 911/2035/15 підлягає залишенню без змін.
		Апеляційна скарга Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України задоволенню не підлягає.
		Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на апелянта.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Апеляційну скаргу Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на рішення Господарського суду Київської області від 24 листопада 2015 року у справі № 911/2035/15 залишити без задоволення.
		2.          Рішення Господарського суду Київської області від 24 листопада 2015 року у справі № 911/2035/15 залишити без змін.
		3.          Справу № 911/2035/15 повернути до Господарського суду Київської області .
		Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів, у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
		 
		Головуючий суддя                                                             М.Г. Чорногуз 
		 
		Судді                                                                                Є.Ю. Пономаренко
		 
		                                                                                А.О. Мальченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...