Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16528/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2016. Зареєстровано: 21.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2016.
Дата набрання законної сили: 01.09.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		місто Київ
		 
		17 березня 2016 року 09:00 справа №826/16528/15
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1 до1. Міністерства оборони України 2. Генерального штабу Збройних Сил України  3. ІНФОРМАЦІЯ_1 провизнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпеченняОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		ОСОБА_1 (далі по тексту  позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту  відповідач 1), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Міністра оборони України від 03 серпня 2015 року №159 КП в частині накладення дисциплінарного стягнення  позбавлення військового звання, на військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування  ІНФОРМАЦІЯ_2  підполковника ОСОБА_1 ; 2) визнати протиправним та скасувати наказ начальника Генерального штабу  Головнокомандуючого Збройних Сил України від 20 серпня 2015 року №509в в частині звільнення з військової служби в запас військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування  ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 3) зобов`язати начальника Генерального штабу  Головнокомандуючого Збройних Сил України поновити підполковника ОСОБА_1 на посаді військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування  ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 4) стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/16528/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2015 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Генеральний штаб Збройних Сил України (далі по тексту  відповідач 2, Генеральний штаб) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі по тексту  відповідач 3).
		В судовому засіданні 30 вересня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідачів 1 та 3 проти задоволення позовних вимог заперечили, представник відповідача 2 до суду не прибув, у зв`язку із чим на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		В С Т А Н О В И В:
		Згідно з пунктом 1 наказу Міністерства оборони України від 03 серпня 2015 року №159 КП Про притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі статей 4, 12, 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за порушення вимог статей 12, 49, 56, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування  ІНФОРМАЦІЯ_2  підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення  позбавлення військового звання.
		Накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання здійснено за результатами службового розслідування за фактом порушення громадського порядку та військової дисципліни посадовими особами Бородянського районного військового комісаріату Київської області, про що Міністром оборони України затверджено відповідний акт від 10 липня 2015 року (далі по тексту  акт службового розслідування).
		За результатами службового розслідування встановлено наступне: повертаючись з відрядження 02 липня 2015 року, ОСОБА_1 разом із начальником відділення комплектування-заступником військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_2 на автомобілі Volkswagen Touareg зупинився на автомобільній заправній станції для дозаправки; побачивши, що під час виходу з автомобіля їх знімає камерою мобільного телефону громадянка ОСОБА_3 , він разом з ОСОБА_2 попросив її видалити з мобільного телефону фотоматеріали та забрав ключі від її автомобіля; у відповідь вказані офіцери отримали образливі висловлювання у свій бік, на що застосували силу до громадянки ОСОБА_3 ; за фактом кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство) до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження від 03 липня 2015 року №12015060170000817, та підтверджено неналежне виконання службових обов`язків та порушення громадського порядку з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		Відповідно до пункту 1 наказу начальника Генерального штабу  Головнокомандуючого Збройних Сил України від 20 серпня 2015 року №509в на підставі пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, витяг з якого міститься в матеріалах справи, колишнього підполковника ОСОБА_1 , військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування  ІНФОРМАЦІЯ_2  Сухопутних військ Збройних Сил України звільнено з військової служби у запас за підпунктом в (у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключено зі списків особового складу Збройних Сил України з 03 серпня 2015 року.
		Підставою для звільнення позивача з військової служби у запас зазначено наказ Міністерства оборони України від 03 серпня 2015 року №159 КП Про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		Позивач вважає протиправним позбавлення військового звання та подальше звільнення з військової служби у запас, виходячи з того, що накладення дисциплінарного стягнення здійснене за відсутності правових підстав, без урахування оцінки рівня ставлення ОСОБА_1 до виконання службових обов`язків, рівня кваліфікації та професійних здобутків на службі; всупереч положенням 91 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення військового звання застосовано повторно за одне і те саме порушення, оскільки згідно з наказом Київського обласного військового комісара від 16 липня 2015 року №243 позивачу вже оголошено догану з приводу інциденту, що мав місце 03 липня 2015 року на території АЗС ВОГ.
		Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності оскаржуваних наказів вимогам законодавства.
		Інші відповідачі письмових перечень проти адміністративного позову та відповідних доказів до суду не надали. 
		Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред`явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
		Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі по тексту  Дисциплінарний статут).
		Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
		За визначенням статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
		Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		Стаття 45 Дисциплінарного страту передбачає, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
		Вирішуючи наявність підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення, колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Підстави порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку). визначає Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 р. №82 (далі по тексту - Інструкція).
		Відповідно до розділу 3 Інструкції розслідуванням повинно бути встановлено:
		наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки;
		осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;
		наявність причинного зв`язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця;
		конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
		вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено;
		ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;
		форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;
		умови та причини, що сприяли правопорушенню;
		чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов`язків.
		Пункт 4.1 розділу 4 Інструкції встановлює, що за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов`язково зазначаються:
		посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
		підстави службового розслідування;
		час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття);
		обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину;
		заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;
		пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
		інші заходи, які пропонується здійснити.
		Згідно з пунктом 5.1 розділу 5 Інструкції посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.
		Як свідчать матеріали справи, дисциплінарне стягнення накладено на ОСОБА_1 за результатами службового розслідування, затвердженого Міністром оборони України, у зв`язку із тим, що він не вжив заходів щодо утримання майора ОСОБА_2 від протиправних дій стосовно громадянки ОСОБА_3 .
		Так, відповідно до висновку службового розслідування ОСОБА_1 порушено вимоги Статуту внутрішньої служби, а саме: статті 11 щодо стримування військовослужбовців від протиправних дій та поваги до честі та гідності; статті 12 щодо надання доповідей своєму безпосередньому начальнику про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків; статті 49, що військовослужбовці повинні бути зразком високої культури, скромності й витримки, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, поважати честь і гідність кожної людини, завжди пам`ятати, що їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; статті 58, що командир (начальник) повинен вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України та Законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
		Рішення про притягнення до відповідальності позивача базується зокрема на відеоматеріалах автозаправної станції Вог Рітейл, поясненнях громадянки ОСОБА_3 , повідомлення Військової служби правопорядку, інформації РВ УМВС України в Житомирській області про внесення відомостей про подію до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження від 03 липня 2015 року №12015060170000817, поясненні ОСОБА_1 та інформації з мережі Інтернет.
		Одним із обов`язків військовослужбовців відповідно до статей 11, 12 Статуту внутрішньої служби допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
		Статті 49 та 58 Статуту внутрішньої служби встановлюють, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
		Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
		Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		В частині другій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Аналогічна за змістом норма зафіксована у статті 62 Конституції України, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Суд звертає увагу, що факт вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 296 Кримінального кодексу України, може бути підтвердженим лише відповідним вироком суду, який набрав законної сили.
		Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення у вигляді неналежного виконання службових обов`язків та порушення громадського порядку, а саме: матеріали справи не містять належним чином засвідченого рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання винними ОСОБА_1 або ОСОБА_4 у вчиненні злочину, у тому числі щодо порушення громадського порядку; відповідач не довів, що позивач мав стримувати ОСОБА_2 від вчинення ймовірно протиправних дій та не доповів своєму безпосередньому начальникові про інцидент, що мав місце на автозаправній станції Вог Рітейл; що ОСОБА_1 не поважав гідність інших людей та вимагав від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
		В якості доказів порушення ОСОБА_1 вимог Статуту внутрішньої служби відповідач надав суду оптичний диск із відеозаписом, як стверджує відповідач, подій на автозаправній станції Вог Рітейл, фотознімки, роздруківку статті невідомого автора з мережі Інтернет та сторінки ОСОБА_5 в соціальній мережі FB.
		Дослідивши надані докази суд встановив наступне: дійовими особами на відео є жінка та троє чоловіків (двоє середнього зросту в камуфляжній формі та віком, приблизно, 40 років, один з яких в сонцезахисних окулярах, третій чоловік  в спортивному костюмі, визначити приблизний вік не вдається за можливе, оскільки його видно переважно зі спини) в перші секунди відео спостерігається штовханина між одним із чоловіком у камуфляжній формі та жінкою, далі другий чоловік у камуфляжній формі та окулярах штовхає жінку, внаслідок чого та сідає на асфальт; третій чоловік спостерігав за подіями.
		Долучені відповідачем фотознімки являють собою нарізку прокоментованого вище відео.
		У роздрукованій із мережі Інтернет статті невідомого автора та сторінки ОСОБА_5 в соціальній мережі FB автор викладає версії інциденту на автозаправній станції Вог Рітейл та характеристику особистих якостей Шаповала.
		Зміст наданих Міністерством оборони України доказів не дозволяє ідентифікувати участь ОСОБА_1 в інциденті на автозаправній станції Вог Рітейл та застосування сили до громадянки ОСОБА_3 , оскільки позивач не фігурує в дослідженому відео; так само судом не встановлено, що підлеглий позивача  ОСОБА_2 , вчиняв протиправні дії по відношенню до громадянки ОСОБА_3 , оскільки, як зафіксовано на відео, останню штовхнула невстановлена особа. Про те, що громадянку ОСОБА_3 штовхнув невідомий чоловік зазначено також в акті службового розслідування та письмовому запереченні проти позову.
		Що стосується роздрукованої із мережі Інтернет статті невідомого автора та сторінки ОСОБА_5 в соціальній мережі FB, суд не приймає їх уваги, оскільки зазначені матеріали не є доказами у розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Інших доказів, які б підтверджували мотиви акта службового розслідування про порушення ОСОБА_1 вимог Статуту внутрішньої служби, відповідачем до суду не надано.
		Таким чином, суд вважає, що висновки акта службового розслідування та наказу Міністерства оборони України від 03 серпня 2015 року №159 КП Про притягнення до дисциплінарної відповідальності про порушення ОСОБА_1 вимог Статуту внутрішньої служби є помилковими і не підтверджуються документально.
		Крім того, колегія суддів вважає що відповідачем порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення, передбачений Дисциплінарним статутом.
		Так, згідно зі статтею 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
		Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
		Стаття 91 Дисциплінарного статуту визначає, що заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.
		Наведені норми Дисциплінарного статуту вказують, що за одне порушення передбачено накладення лише одне стягнення, вид якого обирається з урахуванням характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки військовослужбовця, а також тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби.
		Утім, обираючи крайній вид дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання, відповідач не врахував характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки ОСОБА_1 , тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
		Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області, характеризувався по службі позитивно, неодноразово заохочувався за час проходження військової служби, зокрема нагороджений орденом ОСОБА_6 на підставі Указу Президента України від 21 жовтня 2014 року №817/2014, та відзначений почесним нагрудним знаком За досягнення у військовій службі ІІ ступеня відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 23 лютого 2015 року №58.
		Крім того, дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення військового звання фактично є повторним стягненням за одне і теж правопорушення, а саме: суд встановив, що за результатами службового розслідування, проведеного ІНФОРМАЦІЯ_5 , наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 липня 2015 року №243 військовому комісару Бородянського районного військового комісаріату підполковнику ОСОБА_1 оголошено догану.
		Тобто, на момент накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання на підставі пункту 1 наказу Міністерства оборони України від 03 серпня 2015 року №159 КП Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 вже мав дисциплінарне стягнення за ймовірне порушення ним вимог Статуту внутрішньої служби з приводу інциденту на автозаправній станції Вог Рітейл.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про незаконність наказу Міністерства оборони України від 03 серпня 2015 року №159 КП Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині накладення дисциплінарного стягнення  позбавлення військового звання, на військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування  ІНФОРМАЦІЯ_2  підполковника ОСОБА_1 та необхідність його скасування.
		Згідно з підпунктом в пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці: з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку.
		Як встановлено вище, наказ начальника Генерального штабу  Головнокомандуючого Збройних Сил України від 20 серпня 2015 року №509в в частині звільнення позивача з військової служби у запас прийнято у зв`язку із позбавленням військового звання згідно з наказом Міністерства оборони України від 03 серпня 2015 року №159 КП Про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		Таким чином, незаконність позбавлення ОСОБА_1 військового звання автоматично свідчить про протиправність його звільнення з військової служби на підставі начальника Генерального штабу  Головнокомандуючого Збройних Сил України від 20 серпня 2015 року №509в та необхідність зобов`язати відповідача вчинити дії щодо поновлення позивача на військовій службі на посаді військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування  ІНФОРМАЦІЯ_2  та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
		При цьому, суд звертає увагу, що відповідачами не надано суду довідки про грошове забезпечення для розрахунку суми грошового забезпечення, що підлягає сплаті позивачу за час вимушеного прогулу, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у цій частині та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу без зазначення конкретної суми.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність накладення дисциплінарного стягнення та звільнення позивача з військової служби відповідно до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню. 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
		Беручи до уваги наведену процесуальну норму суд вважає, що постанова у частині поновлення ОСОБА_1 на військовій службі на посаді військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування  ІНФОРМАЦІЯ_2  підлягає негайному виконанню.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 03 серпня 2015 року №159 КП Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині накладення дисциплінарного стягнення  позбавлення військового звання, на військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування  ІНФОРМАЦІЯ_2  підполковника ОСОБА_1 .
		3. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Генерального штабу  Головнокомандуючого Збройних Сил України від 20 серпня 2015 року №509в в частині звільнення з військової служби у запас підполковника ОСОБА_1 , військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування Захід Сухопутних військ Збройних Сил України.
		4. Зобов`язати начальника Генерального штабу  Головнокомандуючого Збройних Сил України вчинити дії щодо поновлення ОСОБА_1 на військовій службі на посаді військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування  ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		5. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
		6. Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на військовій службі на посаді військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування Захід.
		 
		Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий суддя В.А. Кузьменко
		 
		Судді Р.О. Арсірій
		 
		 О.П. Огурцов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...