Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/25866/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2016. Зареєстровано: 22.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14.03.2016Справа №910/25866/14Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу 
		за позовом приватного підприємства "Реалспецсервіс"
		до 1) Кабінету Міністрів України 
		2) Державної казначейської служби України
		3) Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Міністерство аграрної політики України 
		про   стягнення 3 232 066,50 грн.
		 
		Представники сторін: 
		від позивача: Гуртовенко Р.М. - представник за довіреністю № 2 від 12.01.2015 року;
		від відповідача-1: Грабовська А.О. - представник за довіреністю № 932/9/22-15 від 28.12.2015 року;
		                               Крижановська І.М. - представник за довіреністю №929/9/22-15 від 28.12.2015 року
		від відповідача 2: не з'явився;
		від відповідача 3: не з'явився;
		від третьої особи: Недашківська О.В. - представник за довіреністю № 31-4/4 від 04.01.2016 року.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного підприємства "Реалспецсервіс" до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" про стягнення 3 232 066,50 грн.
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є добросовісним набувачем та у зв'язку з цим просить суд стягнути з відповідача 1 - 3  232  066,50 грн. витрат, що полягають у збільшенні вартості майна внаслідок здійснених позивачем поліпшень зазначеного майна.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.12.2014 року.
		В судове засідання 08.12.2014 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали суду від 25.11.2014 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 30818095, 01030 30818060 відповідно.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.12.2014 року розгляд справи відкладено на 13.01.2015 року, у зв'язку із неявкою представників у судове засідання.
		13.01.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про призначення судової експертизи та заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути грошові кошти в розмірі 4  002  804,90 грн. та судовий збір в розмірі 73  080,00 грн.
		В судове засідання 13.01.2015 року представники відповідачів 2, 3 не з'явилися, вимоги ухвали від 25.11.2014 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31257739, 01030 31257577 відповідно.
		Представник позивача підтримав подане клопотання про призначення судової експертизи. 
		Представник відповідача 1 подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.01.2015 року задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. Розгляд справи відкладено на 02.02.2015 року, у зв'язку із неявкою представників відповідачів 2, 3 у судове засідання.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року призначено судову будівельно-технічну експертизу.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року зупинено провадження у справі № 910/25866/14 до одержання результатів експертизи.
		21.12.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду м. Києва з Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи №224/721/722/723/15-25 від 11.12.2015 року з матеріалами справи № 910/25866/14.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2015 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 01.02.2016 року.
		У судове засідання 01.02.2016 року представники відповідачів 2, 3 не з'явилися, вимоги ухвали суду від 24.12.2015 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.
		Представники позивача та третьої особи заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи.
		Представники відповідача 1 не заперечував проти даного клопотання.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року розгляд справи відкладено на 16.02.2016 року, у зв'язку із неявкою представників відповідачів 2, 3 у судове засідання.
		16.02.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, відповідач 3 - клопотання про відкладення розгляду справи, ознайомлення з матеріалами справи та про зобов'язання судового експерта направити висновок судової експертизи. 
		У судове засідання 16.02.2016 року представник відповідача 2 не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.12.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
		Представник відповідача 3 підтримав подане клопотання.
		Представник позивача заперечував проти даного клопотання відповідача 3.
		Представник відповідача 1 підтримав клопотання відповідача 3.
		Представник третьої особи виніс дане клопотання на розсуд суду.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2016 року розгляд справи відкладено на 14.03.2016 року.
		В судове засідання 14.03.2016 року представники відповідача 2 та відповідача 3 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.
		Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд стягнути на користь нього в рахунок грошового зобов'язання Кабінету Міністрів України, з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання рішення суду, грошові кошти в сумі 3 243  901,90 грн. та судовий збір в рахунок відшкодування витрат на поліпшення майна - цілісного майнового комплексу загальною площею 5428,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить державі Україна в особі Кабінету Міністрів України та перебуває на праві господарського відання в Державному підприємстві "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд".
		Представник відповідача 1 заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Представник третьої особи заперечував проти позову. 
		Після закінчення розгляду справи, 15.03.2016 року до загального відділу діловодства від державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, яке залишено судом без розгляду у зв'язку з тим, що розгляд справи вже закінчено та винесено рішення у справі.
		Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч.1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
		У статті 20 ГК України зазначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. 
		За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. 
		Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. 
		19.02.2008 року між позивачем та приватним підприємством "Лард-Стайл-Житомир" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлових приміщень, будівель та споруд загальною площею 5428,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входить: адміністративний будинок, літера Б, загальною площею 1774,6 кв.м.; станція техобслуговування, літера В, загальною площею 1894,4 кв. м.; прохідна, літера Г, загальною площею 125,4 кв.м; котельня, літера Д, загальною площею 376,8 кв.м; приміщення для охорони машин, літера З, загальною площею 374,4 кв.м; склад, літера Л, загальною площею 530,5 кв.м; будівля для зберігання води, літера Е, загальною площею 86,7 кв.м; електроцех, акумуляторна, літера М, загальною площею 65,6 кв.м; приміщення ПММ, літера С, загальною площею 94,5 кв.м; кузня, загальною площею 34,8 кв.м; будівля мийки загальною площею 10,8 кв.м; склад загальною площею 15,5 кв.м: уборна загальною площею 16,3 кв.м; гараж, загальною площею 28,2 кв.м. 
		Приватне підприємство "Лард-Стайл-Житомир" придбало вищезазначене майно 30 грудня 2005 року у Державного комплексного торгівельного підприємства "Хрещатик" на підставі договору купівлі-продажу індивідуально визначеного окремого нерухомого майна, яке зазначене вище, продаж вищезазначеного нерухомого майна здійснювався у відповідності до Протоколу засідання конкурсної комісії з продажу нерухомого майна Державного комплексного торгівельного підприємства «Хрещатик» від 29.12.05 за №7. 27 січня 2006 року між сторонами вищезазначеного договору купівлі-продажу укладено додаткову угоду до даного договору, якою внесено зміни до наступних пунктів  3.2, 3.4, 4.1, 4.2 договору. Пунктом 1.2 договору визначено, що нерухоме майно належить державі в особі Верховної Ради України та знаходиться в господарському віданні ДКТП "Хрещатик" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Житомирської міської ради 27.10.2005 року.
		Рішення господарського суду Житомирської області від 17.07.2009 року у справі №14/145-Д в задоволенні позову прокурора про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2005р. та додаткової угоди до нього від 27.01.2006р., укладених між Державним комплексним торгівельним підприємством "Хрещатик" і приватним підприємством "Лард-Стайл-Житомир", а також про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.02.2008р., укладеного між приватним підприємством "Лард-Стайл-Житомир" та приватним підприємством "Реалспецсервіс" - нежитлових приміщень, будівель та споруд загальною площею 5428,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входить: адміністративний будинок, літера Б, загальною площею 1774,6 кв.м; станція техобслуговування, літера В, загальною площею 1894,3 кв.м; прохідна, літера Г, загальною площею 125,4 кв.м; котельня, літера Д, загальною площею 376,8 кв.м; приміщення для охорони машин, літера З, загальною площею 374,4 кв.м; склад, літера Л, загальною площею 530,5 кв.м; будівля для зберігання води, літера Е, загальною площею 86,7 кв.м; електроцех, акумуляторна, літера М, загальною площею 65,6 кв.м; приміщення ПММ, літера С, загальною площею 94,5 кв.м; кузня, загальною площею 34,8 кв.м; будівля мийки загальною площею 10,8 кв.м; склад загальною площею 15,5 кв.м.; уборна загальною площею 16,3 кв.м.; гараж загальною площею 28,2 кв.м. та про зобов'язання приватне підприємство "Реалспецсервіс" повернути у власність держави, органу, який повинен здійснювати управління майном - Міністерству аграрної політики України - нежитлові приміщення, будівель та споруд загальною площею 5428,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входить: адміністративний будинок, літера Б, загальною площею 1774,6 кв.м; станція техобслуговування, літера В, загальною площею 1894,3 кв.м; прохідна, літера Г, загальною площею 125,4 кв.м, котельня, літера Д, загальною площею 376,8 кв.м; приміщення для охорони машин, літера З, загальною площею 374,4 кв.м; склад, літера Л, загальною площею 530,5 кв.м; будівля для зберігання води, літера Е, загальною площею 86,7 кв.м; електроцех, акумуляторна, літера М, загальною площею 65,6 кв.м; приміщення ПММ, літера С, загальною площею 94,5 кв.м; кузня, загальною площею 34,8 кв.м; будівля мийки загальною площею 10,8 кв.м; склад загальною площею 15,5 кв.м.; уборна загальною площею 16,3 кв.м.; гараж загальною площею 28,2 кв.м., відмовлено.
		Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.03.2010 року у справі №14/145-Д апеляційне подання Першого заступника прокурора Житомирської області та апеляційну скаргу Фонду державного майна України, м. Київ задоволено частково. Рішення господарського суду Житомирської області від 17 липня 2009 року у справі №14/145-Д скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2005р. та додаткової угоди до нього від 27.01.2006р., укладених між Державним комплексним торгівельним підприємством "Хрещатик", м. Київ і приватним підприємством "Лард-Стайл-Житомир", м. Житомир. 
		Прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову та розподілення судових витрат, в решті рішення залишено без змін. Викладено резолютивну частину рішення в такій редакції:  "Позов задовольнити частково. Визнати недійсними договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2005р., розташованого за адресою АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення, будівлі та споруди загальною площею 5428,4 м кв.) та додаткову угоду від 27.01.2006р. до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2005р., укладені між Державним комплексним торгівельним підприємством "Хрещатик", м. Київ і приватним підприємством "Лард-Стайл-Житомир", м. Житомир. В решті позову відмовити».
		Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2010 року у справі №14/145-Д касаційне подання першого заступника прокурора Житомирської області залишено без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02 березня 2010 року у справі № 14/145-Д - залишено без змін.
		Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.01.2012 року у справі №5/5007/17/11, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2012 року позов задоволено. Визнано за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 5428,4 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з будівель: адміністративна будівля літера "Б" площею 1774,6 кв. м, станція технічного обслуговування літера "В" площею 1894,3 кв. м, прохідна літера "Г" площею 125,4 кв. м, котельня літера "Д" площею 376,8 кв. м, приміщення для охорони машин літера "З" площею 374,4 кв. м, склад літера "Л" площею 530,5 кв. м, будівля для зберігання води літера "Е" площею 86,7 кв. м, електроцех, акумуляторна літера "М" площею 65,6 кв. м, приміщення ПММ літера "С" площею 94,5 кв. м, кузня літера "О" площею 34,8 кв. м, будівля мийки літера "Р" площею 10,8 кв. м, склад ПММ літера "Т" площею 15,5 кв. м, уборна літера "У" площею 16,3 кв. м, гараж літера "X" площею 28,2 кв. м. Витребувано у приватного підприємства "Реалспецсервіс" (10007, АДРЕСА_1, код 35688928) цілісний майновий комплекс загальною площею 5428,4 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з будівель: адміністративна будівля літера "Б" площею 1774,6 кв. м, станція технічного обслуговування літера "В" площею 1894,3 кв. м, прохідна літера "Г" площею 125,4 кв. м, котельня літера "Д" площею 376,8 кв. м, приміщення для охорони машин літера "З" площею 374,4 кв. м, склад літера "Л" площею 530,5 кв. м, будівля для зберігання води літера "Е" площею 86,7 кв. м, електроцех, акумуляторна літера "М" площею 65,6 кв. м, приміщення ПММ літера "С" площею 94,5 кв. м, кузня літера "О" площею 34,8 кв. м, будівля мийки літера "Р" площею 10,8 кв. м, склад ПММ літера "Т" площею 15,5 кв. м, уборна літера "У" площею 16,3 кв. м, гараж літера "X" площею 28,2 кв. м. та повернути його державі в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), передавши у господарське відання державного підприємства комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" ( 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, код 21583968).
		Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.12.2012 року у справі №5/5007/17/11 замінено боржника у виконавчому провадженні - Державне комплексне торговельне підприємство "Хрещатик" (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Хрещатик, буд.24, код 21583968) на Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд".
		В вищезазначеній ухвалі встановлено, що Мінагрополітики України, в межах встановлених законом його повноважень, відповідно до приписів чинного законодавства, визначив державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" правонаступником державного підприємства комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" в частині закріплення за ним на праві господарського відання державного майна цілісного майнового комплексу загальною площею 5428,4 кв. м, яке повертається з чужого незаконного володіння відповідно до рішення господарського суду Житомирської області від 24 січня 2012 року у справі №5/5007/17/11, встановивши строки виконання вказаного наказу, не пов'язуючи останні з фактом складання предавального акту ДПКТП"Хрещатик" та з фактом його припинення. Вказане свідчить про те, що правонаступництво, у даному випадку, визначено не як наслідок  припинення діяльності ДКТП "Хрещатик", а пов'язане воно саме з волевиявленням органу управління майном (власника),  щодо визначення іншої юридичної особи, якій окреме визначене майно, що повертається за вказаним вище рішенням суду, має бути передане у господарське відання, не вибуваючи з управління  Мінагрополітики України, яке, як уже зазначалося, є засновником ДКТП "Хрещатик" і ДПСПЗФ.  При цьому суд звертає увагу, що ДКТП "Хрещатик" не являється власником вказаного майна та не наділене повноваженнями розпорядження ним без згоди власника (уповноваженого органу), у тому числі і щодо передачі будь-яких прав на останнє правонаступнику.  Прийняття вказаного рішення дійсно викликане обставинами ліквідації ДКТП "Хрещатик" та необхідністю забезпечення повернення державного майна, проте рішення  щодо визначення іншої юридичної особи, якій майно має бути передане у господарське відання, власник наділений повноваженнями прийняти, при необхідності, і незалежно від наведених обставин, оскільки в силу ст. 319 Цивільного кодексу України, власник  володіє,  користується,   розпоряджається   своїм майном на власний розсуд; власник  має  право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону
		Відповідно до ч.3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Спір у справі виник у зв'язку з тим, позивач, як власник нерухомого майна (згідно укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.02.2008 року), протягом 2009-2010 років здійснював поліпшення об'єктів нерухомого майна без зміни конструкцій цілісного майнового комплексу. Проте, рішенням господарського суду Житомирської області від 24.01.2012 року у справі №5/5007/17/11 право власності визнано за Кабінетом Міністрів Украйни. Оскільки він є добросовісним набувачем майна, тому просить суд повернути йому витрати здійсненні на поліпшення зазначеного майна.
		Судом встановлено, що в рішенні господарського суду Житомирської області від 24.01.2012 року у справі №5/5007/17/11, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2012 року, нерухоме майно витребувано від позивача у власність держави в особі Кабінету Міністрів України, як від добросовісного набувача (статті 388 ЦК України).
		Відповідно до ч.4 статті 390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.
		Для встановлення факту здійснення поліпшень які не можуть бути відокремлені від майна та їх вартості судом призначено будівельно-технічної експертизу.
		Висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Житомирського відділення за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи №224/721/722/723/15-25 від 11.12.2015 року встановлено, що відповідно до Акту виконаних робіт за грудень 2009 року погодженому сторонами: Замовником ПП «Реалспецсервіс» та ОСОБА_5 для поліпшення нерухомого майна були проведенні будівельні роботи з реконструкції будівель: адміністративний будинок, літера Б, загальною площею 1 774,6 кв.м.; станція техобслуговування, літера В, загальною площею 1 894,3 кв. м.; прохідна, літера Г, загальною площею 125,4 кв.м; котельня, літера Д, загальною площею 376,8 кв.м; приміщення для охорони машин, літера 3. загальною площею 374,4 кв.м; склад, літера Л, загальною площею 530,5 кв.м; будівля для зберігання води, літера Е, загальною площею 86,7 кв.м; приміщення ПММ, літера С, загальною площею 94,5 кв.м; кузня, загальною площею 34,8кв.м; будівля мийки загальною площею 10,8 кв.м.
		Оскільки, проведенні будівельні роботи (реконструкція) змінили функціональне призначення (використання) початкового стану окремих будівель та приміщень, частково усунули ознаки фізичного та морального зносу, змінили техніко-економічні показники приміщень (площа, об'єм), замінені віконні блоки, внутрішні інженерні системи та створенні автономні системи опалення та виробничі системи вентиляції, можливо стверджувати, що ремонтно-будівельні роботи виконані, як невід'ємні поліпшення, які придали майну якісно нові технічно-експлуатаційні властивості (характеристики) і їх відокремленні призведе до зменшення ринкової вартості об'єкта дослідження в цілому.
		Виходячи із наданих на дослідження матеріалів, зокрема Акту виконаних робіт за грудень 2009, складеного на виконання умов договору №1 від 26.02.2009, в межах якого відображено перелік, обсяги та вартість виконаних робіт (у тому числі приховані, супутні та підготовчі роботи) встановлено,що вартість здійснених ПП «Реалсервіс» в період з 19 лютого по 23 травня невід'ємних поліпшень нерухомого майна - нежитлових приміщень, будівель та споруд загальною площею 5 428,40 кв.м. розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на момент виконання робіт складає - 2 277 670,43 грн., на момент складання висновку становить - 4 373 127, 22 грн.
		Вартість нерухомого майна - нежитлових приміщень, будівель та споруд загальною площею 5 428,40 кв.м. розташованих за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок здійснених ПП «Реалсервіс» невід'ємних поліпшеннь даного нерухомого майна, збільшилась на суму 3 243 901 грн. 
		Для визначення ринкової вартості невід'ємних поліпшень нежитлових будівель та споруд загальною площею 5 428,40 кв.м. розташованих за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок здійснених приватним підприємством «Реалсервіс», використаний принцип різниці у ринкової вартості пропозицій продажу типового майна з поліпшеннями (задовільний стан) та без поліпшень (незадовільний стан).
		Відповідно до ч.1 статті 42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі.
		Частиною 1 статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до п.2.3 Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації права господарського відання та права оперативного управління від 11.12.2012 року, згідно з частиною третьою статті 73 Господарського кодексу України майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
		Орган державної влади, до сфери управління якого входить державне унітарне підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (частина друга статті 73 Господарського кодексу України).
		Частина перша статті 119 Господарського кодексу України встановлює, що залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання.
		Державним господарським об'єднанням є об'єднання підприємств, утворене державними підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання) (частина четверта статті 119 Господарського Кодексу).
		Майно передається об'єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об'єднання (частина друга статті 123 Господарського Кодексу України).
		При цьому, у наведених випадках, власником майна, що закріплюється за юридичними особами залишається держава.
		В листі Міністерства юстиції України №19-32/2 від 11.01.2007р. «Роз'яснення порядку реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна залежно від форм власності» зазначено, що майно передається об'єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об'єднання (частина друга статті 123). 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку власником майна, яким наділяється державне господарське об'єднання, є держава в особі Кабінету Міністрів України (у визначених законом випадках - міністерство, інші органи, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), та при реєстрації прав власності робиться відмітка, що зазначене майно належить об'єднанню на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
		Згідно з статтею 43 Бюджетного кодексу України, в Україні застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке забезпечує Державна казначейська служба України.
		Відповідно до ч. 1 статті 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
		Таким чином, враховуючи вищезазначене вимоги позивача щодо стягнення на користь приватного підприємства "Реалспецсервіс" в рахунок грошового зобов'язання Кабінету Міністрів України, з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання рішення суду, грошові кошти в сумі 3 243  901,90 грн. в рахунок відшкодування витрат на поліпшення майна - цілісного майнового комплексу загальною площею 5428,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить державі Україна в особі Кабінету Міністрів України та перебуває на праві господарського відання в Державному підприємстві "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" є обґрунтованою ті підлягає задоволенню.
		Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		На підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд повертає, за ухвалою суду, суму судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 64  878,02 грн. та витрат за проведення судової експертизи в розмірі 10  824,00 грн. покладаються на відповідача 1.
		На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33,  ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути на користь приватного підприємства "Реалспецсервіс" (10007, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Коростишівська, будинок 56, код ЄДРПОУ 35688928)  в рахунок грошового зобов'язання Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вулиця Грушевського, 12/2), з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України (01601, м. Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6, код ЄДРПОУ 37567646) грошові кошти в сумі 3 243  901 (три мільйони двісті сорок три тисячі дев'ятсот одна) 00 грн. в рахунок відшкодування витрат на поліпшення майна - цілісного майнового комплексу загальною площею 5428,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить державі Україна в особі Кабінету Міністрів України та перебуває на праві господарського відання в державному підприємстві "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" (01001, м. Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 37202164), судовий збір в розмірі 64  878 (шістдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 02 коп. та 10  824 (десять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 00 коп. витрат на проведення експертизи.
		3. Повернути приватному підприємству "Реалспецсервіс" (10007, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Коростишівська, будинок 56, код ЄДРПОУ 35688928) з Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір в сумі 8 201 (вісім тисяч двісті одна) грн. 98 коп. як такий, що внесений у більшому розмірі, ніж передбачено законом, перерахований за квитанцією № 31720872 від 09.01.2015 року, яка знаходиться в матеріалах справи № 910/25866/14. 
		4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		                                   
		                                                                           Дата підписання рішення: 21.03.2016    року.
		 
		Суддя                                                                                                         С.М.Мудрий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...