Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/870/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано для оприлюднення: 23.03.2016. Зареєстровано: 24.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2016.
Дата набрання законної сили: 15.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"15" березня 2016 р.                                                  Справа №   907/870/15
		Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
		Головуючого судді                                                                       Давид Л.Л.
		суддів                                                                                          Данко Л.С.
		                                                                                                    Кордюк Г.Т.
		при секретарі судового засідання                              Оштук Н.В.
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 б/н від 21.12.2015 р. (вх. № ЛАГС 01-05/15/16 від 04.01.2016 р.)
		на рішення господарського суду Закарпатської області від 01.12.2015 р.
		у справі №907/870/15 (головуючий суддя - Ремецькі О.Ф., судді - Русняк В.С., Ващиліна Н.М.)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття", м. Ужгород
		до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Ужгород
		за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, м. Ужгород
		про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, а саме: приміщеннями літ. А 1-го поверху (позиції 1**, 2**, 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4кв.м. та приміщенням част. літ. А 1-го поверху (поз. 1, 2) площею 67,4кв.м., розташованим в АДРЕСА_3 шляхом звільнення їх від рухомого майна (речей) та забороною їй створювати перешкоди позивачу у користуванні таким нерухомим майном
		за участю представників сторін:
		від позивача: Ковач І.В.- представник (довіреність б/н від 03.08.2015 р.);
		від відповідача: не з'явились;
		від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 - представник (договір №017.15 від 30.07.2015 р.);
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду Закарпатської області від 01.12.2015 р. у справі №907/870/15 позовні вимоги ТОВ "Магазин "Взуття", м. Ужгород (надалі - Позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Ужгород (надалі - Відповідач) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Ужгород. Зобов»язано усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном, а саме: приміщеннями літ. А 1- поверху (позиції 1**, 2**, 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4 кв. м. та приміщення част. літ. А 1-поверху (поз.1, 2) площею 67,4 кв. м. розташованими за адресою: АДРЕСА_3 шляхом звільнення їх від рухомого майна (речей) фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та заборонено їй створювати перешкоди в користуванні таким нерухомим майном. Визнано недійсним договори оренди від 17.01.2014 р. №2/1 та від 17.12.2014 р. за №2/1 укладені ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4
		Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 оскаржила таке в апеляційному порядку.
		В апеляційній скарзі Апелянт покликається на неповне з»ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Також вважає, що судом порушено та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування та зміни рішення. 
		Так, на думку Апелянта, суд вважав доведеною обставину, що не відповідає дійсності, а саме: те, що ТОВ «Магазин Взуття» відповідно до витягу від 2003 р. є власником спірного приміщення. 
		Також суд помилково вважав доведеною ту обставину, що у приміщенні знаходяться рухомі речі, належні Відповідачу, хоча в судовому засіданні сам Відповідач заперечив дані твердження. 
		Судом не вказано в оспорюваному рішенні від якого конкретного майна слід звільнити приміщення, що унеможливлює виконання рішення суду.
		На думку Апелянта, суд безпідставно визнав недійсним договори оренди. 
		Дані обставини Апелянт вважає безумовною підставою скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог. 
		Позивач - ТОВ «Магазин «Взуття» у відзиві б/н від 22.01.2016 р. (вх. № апеляційного суду 01-04/502/16) заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що місцевим господарським судом вірно встановлено, що ТОВ «Магазин «Взуття» набуло право власності на спірне майно у 2001 р. , коли придбало нерухоме майно - вбудовані приміщення площею 269 кв. м. по АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу №357 укладеного між Фондом приватизації та Управління майном міста Ужгородської міської ради та Товариством. На підставі вказаного договору Виконкомом Ужгородської міської ради рішенням №257 від 15.10.2003 р. оформлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно - магазин «Взуття» загальною площею 269,3 м. кв. Право власності Товариства було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №3921708 (витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно виданий КП «Ужгорлдське МБТІ» 15.12.2003 р. №2296381., запис в книзі №7, запис №1272). Крім цього, вказує, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 18.03.2014 р. та рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 06.03.2015 р. позов ТОВ «Магазин «Взуття» до ОСОБА_17, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12 задоволено та витребувано нерухоме майно - вбудовані приміщення літ.А 1-поверху (позиції 1**, 2**, 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4 кв. м. реєстраційний №36233656 та вбудовані приміщення част. літ. А 1-поверху (поз.1, 2) площею 67,4 кв. м., реєстраційний №3921708 розташовані за адресою: АДРЕСА_3 з володіння Відповідача шляхом передачі в натурі. Тобто з 06.03.2015 р. виникли правові наслідки: право власності Товариства захищено судом, майно підлягає вилученню та фактичній передачі в натурі (в користування та володіння) ТОВ «Магазин «Взуття». При цьому встановлено, що право власності від Товариства не вибувало, а тому майно підлягає передачі без будь-яких умов та застережень, тобто і без внесення змін до Реєстру прав власності на нерухоме майно , без інших чинників. Тому вважає, що право володіти і користуватись майном ТОВ «Магазин «Взуття» не виникло по новому, а було захищене як таке що виникло в 2001 році і було належним чином зареєстровано. Відповідно до цього рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. 
		Протоколом автоматичного розподілу судової справи від 04.01.2016 р. справу №907/870/15 передано на розгляд головуючому судді Давид Л.Л., суддям Кордюк Г.Т. та Гриців В.М. (Т-2, а.с.2).
		В подальшому, розпорядженням голови суду від 05.01.2016 р. у зв»язку з перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці в склад колегії по розгляду справи №907/870/15 господарського суду Закарпатської області введено суддю Данко Л.С. (Т-2, а.с.3).
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.2016 р., з врахуванням ухвали суду від 11.01.2016 р. (Т-2, а.с.24-25) прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 б/н від 21.12.2015 р. (вх. № ЛАГС 01-05/15/16 від 04.01.2016 р.) на рішення господарського суду Закарпатської області від 01.12.2015 р. у справі №907/870/15 та призначено до розгляду в судове засідання на 26.01.2016 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Данко Л.С. та Кордюк Г.Т. (Т-2, а.с.4). 
		За клопотання представника Скаржника, розгляд справи 26.01.2016 р. відкладено в судове засідання на 23.02.2016 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Данко Л.С. та Кордюк Г.Т. (Т-2, а.с.41-42). 
		В подальшому в судовому засіданні 23.02.2016 р. розгляд справи відкладено на 15.03.2016 р. (в складі колегії: Давид Л.Л. (головуючий), судді - Данко Л.С. та Кордюк Г.Т. ) в зв»язку з клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду такої на 15 днів, з метою подання додаткових доказів та пояснень. 
		15.03.2016 р. а канцелярію суду від представника Позивача поступили додаткові пояснення, б/н від 15.03.2016 р. (вх. № апеляційного суду 01-04/2008/16) які перекликаються з відзивом б/н від 22.01.2016 р. (вх. № апеляційного суду 01-04/502/16).
		В судове засідання 15.03.2016 р. з»явились представники Позивача та третьої особи (Скаржника). 
		Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 15.03.2016 р. не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 23.02.2016 р., про що свідчить штамп суду на звороті останньої (Т-2, а.с.57-58).
		Ухвали суду від 05.01.2016 р., 26.01.2016 р.та 23.02.2016 р. надсилались ФОП ОСОБА_4 за адресою зазначеною в спеціальному витязі з ЄДРЮОФОП - 88000, АДРЕСА_2 (Т-2, а.с.48-49), однак такі повертаються без вручення із зазначенням «за закінченням терміну зберігання».
		У абз. 3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"(із змінами та доповненнями) зазначено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
		Відповідно до цього, судова колегія вважає, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи як в суді першої, так і апеляційної інстанції. 
		Представником Скаржника в судовому засіданні 15.03.2016 р. заявлено усне клопотання про зупинення провадження в даній справі до вирішення справи №308/12227/13-ц Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу 
		Згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов»язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
		Враховуючи вищенаведені норми, судова колегія, ухвалила відмовити в задоволенні такого клопотання в зв»язку з тим, що такі справи не є взаємопов»язаними. 
		Представник Скаржника в судовому засіданні 15.03.2016 р. підтримав доводи апеляційної скарги, а представник Позивача заперечив з мотивів, наведених у відзиві та письмових поясненнях. 
		Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вислухавши пояснення представників Позивача та Скаржника, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, виходячи з наступного. 
		05.08.2015 р. ТОВ «Магазин «Взуття» звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_4 про усунення перешкод ТОВ «Магазин «Взуття» в користуванні нерухомим майном, а саме: приміщенням літА 1- поверху (позиції 1**, 2**, 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4 кв. м. та приміщенням част. літ. А 1-поверху (поз.1, 2) площею 67,4 кв. м. розташованими за адресою: АДРЕСА_3 шляхом звільнення їх від рухомого майна (речей) фізичноїособи - підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та забороною їй створювати перешкоди Позивачу в користуванні таким нерухомим майном (Т-1, а.с.6-7).
		В обгрунтування позовних вимог ТОВ «Магазин Взяття» надало копію свідоцтва про право власності на від 13.12.2003 р. серія НОМЕР_3 (Т-1, а.с.17), копію витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, копію рішення Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/12227/13-ц від 18.03.2015 р. і копію рішення апеляційного суду Закарпатськоїобласті від 06.03.2015 р. та ухвалу ВССУкраїни від 20.05.2015 р. Перелічені вище документи, на думку Позивача, підтверджують його право власності на вбудовані приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_3. 
		Позивач стверджує, що після прийняття у володіння вказаного майна виявив, що в приміщенні будівлі магазину знаходиться рухоме майно ФОП ОСОБА_4, що створює Позивачу перешкоди у користуванні своїм майном, а тому просив суд винести рішення, яким усунути перешкоди ТОВ «Магазин «Взуття» в користуванні нерухомим майном, а саме: приміщеннями літА 1- поверху (позиції 1**, 2**, 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4 кв. м. та приміщення част. літ. А 1-поверху (поз.1, 2) площею 67,4 кв.м., розташованими за адресою: АДРЕСА_3 шляхом звільнення їх від рухомого майна (речей) фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та забороною їй створювати перешкоди Позивачу в користуванні таким нерухомим майном.
		Місцевий господарський суд, задовольняючи вимоги Позивача в порядку ч.3 ст. 83 ГПК України вийшов за межі позовних вимог та визнав недійсним договори оренди від 17.01.2014 р. №2/1 та від 17.12.2014 р. за №2/1 укладені між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 
		При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним: 
		Згідно ст.41 Конституції України ,кожен має право володіти ,користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
		Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно вимог ст. 391 Цивільного кодексу України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження свїм майном. 
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК.
		Покладення обов'язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб'єктивного права.
		Негаторний позов - це позов про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном.
		Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).
		ТОВ «Магазин «Взуття», звертаючись з позовом про усунення перешкод в користуванні майном, доводить, що Відповідач чиннить йому перешкоди, оскільки не звільняє таке від належних Відповідачу речей, що підтверджується складеним комісією актом (Т-1, а.с.158). 
		Вивчивши наданий Позивачем акт, судова колегія, не може розцінити його як належний і допустимий доказ, в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, знаходження рухомого майна Відповідача в приміщеннях Позивача, виходячи з наступного. 
		В п.4 зазначеного акту вказано, що станом на день його складання у вбудованих приміщеннях магазину по АДРЕСА_3 знаходиться рухоме майно: одяг жіночий, дитячий, підлітковий, на вітринах та стелажах, сумки жіночі, гаманці, вироби з порцеляни, посуд, сувенірна продукція на вітринах та стелажах, столи для торгівлі, стільці, вішалки, яке може належати ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16.
		Акт складений в односторонньому порядку - лише учасниками ТОВ «Магазин «Взуття». 
		Позов, як вбачається з матеріалів справи, заявлено лише до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 без залучення інших громадян вказаних в акті, яким також може належати рухоме майно, що знаходиться в спірному приміщенні , як стверджує Позивач. 
		Як вбачається з матеріалів справи, спірні приміщення вилучені у ОСОБА_3 і передані ТОВ «Магазин «Взуття» головним державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Плиска А.С., про що 24.07.2015 р. складено відповідний акт вилучення у Боржника предметів, зазначених у рішенні суду (Т-1, а.с.61). 
		В розділі акту «перелік майна»: зазначені лише приміщення, які передаються. Жодних застережень про те, що в них знаходиться інше рухоме майно, державним виконавцем не вказано. Даний акт підписаний директором ТОВ «Магазин «Взуття» без зауважень. 
		У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		Згідно частинами 1-2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для привильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. 
		Крім названого вище акту, Позивачем не зібрано та не надано ні місцевому господарському суду, ні Львівському апеляційному господарському суду доказів, які б переконливо свідчили про те, що рухоме майно Відповідача (належні їй речі, які підлягають ідентифікації) дійсно на час звернення з позовною заявою знаходились в приміщенні літ. А 1-го поверху (позиції 1**, 2**, 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4 кв. м. та приміщення част. літ. А 1-поверху (поз.1, 2) площею 67,4 кв. м. розташованими за адресою: АДРЕСА_3.
		В акті, на який покликається Позивач, як на єдиний доказ порушення його прав Відповідачем, зазначено загальний перелік майна який, на думку комісії, може належати ряду осіб в тому числі і ОСОБА_7.
		В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 «Про судове рішення» (із змінами та доповненнями) зазначено, що на підставі статті 124 Конституції України, частини першої статті 4 5, частини першої статті 84 ГПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень). 
		Рішення місцевого господарського суду має ґрунтуватись на повному з»ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються. 
		У п.9.10. названої вище постанови зазначено, що у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення;
		В даному випадку, місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення не вказав від якого саме з переліченого в акті (Т-1, а.с.58)  майна Відповідач повинен звільнити приміщення. 
		В поданому Позивачем акті вказано про наявність в спірних приміщеннях майна, яке можливо належить ряду фізичних осіб. 
		Розглядаючи питання про усунення перешкод в користуванні приміщенням, суд не навів мотивів, з яких він прийшов до висновку про те, що саме відповідач і яким саме чином перешкоджає Позивачу користуватись приміщеннями літ. А 1-го поверху (позиції 1**, 2**, 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4 кв. м. та приміщеннями част. літ. А 1-поверху (поз.1, 2) площею 67,4 кв. м. розташованими за адресою: АДРЕСА_3, що суперечить вимогам Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. 
		Також судова колегія вважає безпідставним та необгрунтованим вихід суду за межі позовних вимог і визнання недійсними договорів оренди , укладених між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 
		Звертаючись з клопотанням про визнання таких договорів недійсними в межах даного позовного провадження, представник Позивача фактично змінив предмет та підставу заявленого раніше позову (Т-1, а.с.123), а тому судова колегія вважає, що місцевий господарський суд безпідставно розглянув вимоги, які не були заявлені в позові. 
		Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.
		Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов»язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача. 
		Відповідно до цього, судові витрати по розгляду справи в суді першої інстанції слід залишити за Позивачем ТОВ «Магазин «Взуття». 
		Стягнути з ТОВ «Магазин «Взуття» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Корзо, 17, код 13599139) на користь ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_4, код НОМЕР_2) - 1339,80 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. 
		Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, 
		Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
		1.          Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 б/н від 21.12.2015 р. задоволити. 
		2.          Рішення господарського суду Закарпатської області від 01.12.2015 р. у справі №907/870/15 скасувати та прийняти нове рішення.
		          В задоволенні позову - відмовити. 
		3.          Стягнути з ТОВ «Магазин «Взуття» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Корзо, 17, код 13599139) на користь ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_4, код НОМЕР_2) - 1339,80 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
		4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		5.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
		 
		Повний текст постанови складено та підписано 21.03.2016 р. 
		 
		Головуючий суддя                                                  Давид Л.Л.
		Судді                                                                                Данко Л.С.
		                                                                                          Кордюк Г.Т.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...