Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/2778/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Незаконне використання виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, голосування виборцем, учасником референдуму більше ніж один раз.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2016. Зареєстровано: 25.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		 
		 Справа № 357/2778/16-к
		 1-кп/357/306/16 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		25.03.2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
		 головуючого судді -         ОСОБА_1 , при секретарі          ОСОБА_2 , 
		за участю прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , 
		захисника ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 25.03.2016 року між прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6  у кримінальному провадженні №12016110030000249 від 21.01.2016 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженки м. Біла Церква, Київської області; українки; громадянки України; із вищою світою; заміжньої; працюючої БМНВК методистом з профорієнтаційної роботи; проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; і. н. НОМЕР_1 , раніше не судимої, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; уродженки с. Дем`янці, Переяслав-Хмельницького району, Київської області; українки; громадянки України; із середньою спеціальною світою; розлученої; не працюючої; маючої на утриманні дитину-інваліда, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ; м.т. НОМЕР_2 ; і. н. НОМЕР_3 ; раніше не судимої, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.158-1 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 15 листопада 2015 року, перебуваючи на посаді члена звичайної виборчої дільниці №321130 по вул. П. Запорожця, 39 в м. Біла Церква Київської області, під час проведення виборів з повторного голосування в єдиному одномандатному виборчому окрузі з виборів Білоцерківського міського голови 15 листопада 2015 року, з умислом, який був направлений на порушення встановленого порядку голосування, а саме в порушення вимог ч.4 ст.2 Закону України «Про місцеві вибори», в якій зазначено наступне: «Підставою реалізації виборцем свого права голосу на місцевих виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці» та ч. 1 ст.8 Закону України «Про місцеві вибори», в якій зазначено наступне: «Кожен виборець голосує на місцевих виборах особисто. Голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється», на надання виборчого бюлетеня на виборчій дільниці особі, яка не включена до списку виборців, тобто особі, яка не має права отримувати виборчий бюллетень, у період часу з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., виконуючи обов`язки щодо перевірки наявності виборця, який з`явився на голосування, у списках виборців, перебуваючи у приміщенні для голосування, знаходячись за робочим столом № 1 звичайної виборчої дільниці №321130 по вул. П. Запорожця, 39 в м. Біла Церква Київської області - клубу БЦ УВП «УТОС», що на другому поверсі, повідомила іншому члену виборчої комісії, яка знаходилась поряд за столом і видавала виборчі бюлетені для голосування, неправдиву інформацію, про наявність громадянина ОСОБА_8 у списках виборців, у якого мається відповідна відмітка "ОК" у паспорті, достовірно знаючи, що він не перебуває у списках виборців на даній дільниці і не має права отримувати даний виборчий бюлетень, після чого останній отримав виборчий бюлетень для повторного голосування в єдиному одномандатному окрузі з виборів Білоцерківського міського голови Київської області, про що поставив відповідні записи в контрольному талоні до вказаного виборчого бюлетеня та в графі "номер, за яким виборця внесено до списку виборців на виборчій дільниці" № 339, що не відповідає особі ОСОБА_8 . Після чого, ОСОБА_8 пройшовши до кабінки для голосування, поставив відмітку навпроти кандидати на посаду Білоцерківського міського голови ОСОБА_9 і вкинув виборчий бюлетень до однієї із скриньок для голосування та пішов з приміщення для голосування, де був зупинений для перевірки документів працівниками Білоцерківського відділу поліції ГУ НП у Київській області, чим ОСОБА_5  обвинувачується у наданні членом дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не має права його отримувати, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 158-1 КК України.
		ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 15 листопада 2015 року, перебуваючи на посаді члена звичайної виборчої дільниці №321130 по вул. П. Запорожця, 39 в м. Біла Церква Київської області, під час проведення виборів з повторного голосування в єдиному одномандатному виборчому окрузі з виборів Білоцерківського міського голови 15 листопада 2015 року, маючи злочинний умисел, направлений на порушення встановленого порядку голосування, а саме в порушення вимог ч. 4 ст. 2 Закону України «Про місцеві вибори», у якій зазначено наступне: «Підставою реалізації виборцем свого права голосу на місцевих виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці» та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про місцеві вибори», в якій зазначено наступне: «Кожен виборець голосує на місцевих виборах особисто. 
		Голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється», на надання виборчого бюлетеня на виборчій дільниці особі, яка не включена до списку виборців, тобто особі, яка не має права отримувати виборчий бюллетень, реалізуючи свій злочинний умисел у період часу з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., виконуючи обов`язки, щодо перевірки наявності виборця, який з`явився на голосування, у списках виборців, перебуваючи у приміщенні для голосування, знаходячись за робочим столом № 2 звичайної виборчої дільниці №321130 по вул. П. Запорожця, 39 в м. Біла Церква Київської області - клубу БЦ УВП «УТОС», що на другому поверсі, повідомила іншому члену виборчої комісії, яка знаходилась поряд за столом і видавала виборчі бюлетені для голосування, неправдиву інформацію, про наявність громадянина ОСОБА_10 у списках виборців, у якого мається відповідна відмітка "ОК" у паспорті, достовірно знаючи, що він не перебуває у списках виборців на даній дільниці і не має права отримувати даний виборчий бюлетень, після чого останній отримав виборчий бюлетень для повторного голосування в єдиному одномандатному окрузі з виборів Білоцерківського міського голови Київської області, про що поставив відповідні записи в контрольному талоні до вказаного виборчого бюлетеня та в графі "номер, за яким виборця внесено до списку виборців на виборчій дільниці". Після чого ОСОБА_10 пройшовши до кабінки для голосування поставив відмітку навпроти кандидати на посаду Білоцерківського міського голови ОСОБА_9 і вкинув виборчий бюлетень до однієї із скриньок для голосування та пішов з приміщення для голосування, де був зупинений для перевірки документів працівниками Білоцерківського відділу поліції ГУ НП у Київській області, чим своїми діями, які виразились у наданні членом дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не має права його отримувати, вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 158-1 КК України.
		25.03.2016 року сторони кримінального провадження, прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України уклали та звернулись до суду в підготовчому судовому засіданні з угодами про визнання винуватості на наступних умовах:
		обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розуміючи наслідки укладення та затвердження угоди, а саме обмеження свого права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і 424 КПК України, та відмову від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 474 цього Кодексу (зокрема, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні яких їх обвинувачують, а вони мають право: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь), а також будучи обізнаними про наслідки невиконання угоди, які полягають у праві прокурора при невиконанні угоди протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку, а у разі умисного невиконання ним угоди - бути притягнутими до кримінальної відповідальності за ст. 389- 1 КК України, взяли на себе зобов`язання беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.158-1 КК України та погодились на призначення їм за цією статтею покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян кожному. 
		У судовому засіданні прокурор, розуміючи, що наслідком укладення та затвердження угоди для нього буде обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення, будучи обізнаною про своє право у випадку невиконання обвинуваченими угод про визнання винуватості протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку, просила угоди затвердити.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повністю визнали свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаялись, підтвердили обставини вчинення ними злочину, які зазначені в обвинувальному акті та просять затвердити угоди про визнання винуватості, міри покарання в яких узгоджені між ними та прокурором, зобов`язуються більше не вчиняти злочинів. 
		Вислухавши учасників кримінального провадження, переконавшись, що укладення угод є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою, суд вважає, що угоди підлягають затвердженню на підставі такого.
		Дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.158-1 КК України, оскільки своїми умисними діями, які виразились в умисному наданні членом дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не має права його отримувати, обвинувачені вчинили злочин,
		передбачений ч. 2 ст. 158-1 КК України. 
		Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів, обставин вчинення злочину, відсутності тяжких наслідків від вчиненого злочину, спричинення шкоди виключно державним (суспільним) інтересам, та те, що матеріальної та моральної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, є підстави для затвердження угод про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими у відповідності до вимог ст.ст. 468, ч. 2 ст. 469, 470 КПК України.
		Обвинувачена ОСОБА_5  раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання та реєстрації, має на утриманні непрацездатних батьків, а саме: батька - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інваліда 3-ої групи, матір  ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пенсіонерку, а також ОСОБА_5  є постраждалою внаслідок Чорнобильскої катастрофи.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 є її щире каяття у вчиненому, наявність на утриманні непрацездатних батьків.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
		Обвинувачена ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання та реєстрації, має на утриманні дитину-інваліда, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є постраждалою внаслідок Чорнобильскої катастрофи.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд визнає її щире каяття у вчиненому,наявність на утриманні дитини-інваліда.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_6 судом не встановлено.
		Враховуючи вищевикладене, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченим, суд вважає, що назване істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими злочину та дає підстави для застосування вимог ст. 69 КК України та можливо перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
		Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. 
		Згідно з приміткою до ст. 45 КК України, корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
		Відповідно до абзацу 2 п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику призначення судами кримінального покарання  за № 7 від 24.10.2003 року, якщо санкція статті (санкція частини статті) не передбачає основного покарання у виді штрафу, він може бути призначений лише в порядку переходу до більш м`якого виду покарання за наявності підстав, передбачених ст. 69 КК ( 2341-14 ). У цьому разі штраф призначається в розмірах, визначених ч. 2 ст. 53 КК, - від 30 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Абзац другий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 8 ( v0008700-09 ) від 12.06.2009 }.
		Крім того, відповідно до вимог п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод від 11.12.2015 за №13, сторони угоди (незалежно від її виду) зобов`язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди).
		Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.
		Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи:
		 - ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше 
		основне покарання, більш м`який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов`язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК.
		Врахування означених вимог кримінального закону має бути відображено у змісті угоди, а узгоджена міра покарання повинна мати конкретний вираз.
		Таким чином, на підставі вищенаведеного суд приходить до висновку що зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України, підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутні, умови угоди не суперечать закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб чи держави, виконання обвинуваченими взятих на себе зобов`язань можливе, суд вважає, що підстави для відмови у затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України, відсутні, остаточне покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6  слід призначити з застосуванням ст.69 КК України, що узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості та не суперечить вимогам закону.
		Згідно ст.469 ч.4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо тяжких злочинів. 
		Речові докази по справі, судові витрати відсутні. 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 374 ,469, 474,475 КПК України , суд -
		З А С У Д И В :
		Затвердити угоди про визнання винуватості від 25.03.2016 року, укладені у кримінальному провадженні №12016110030000249 від 21.01.2016 року за ст.158-1 ч.2 КК України між прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .. 
		Визнати ОСОБА_5  винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.158-1 КК України, на підставі якої із застосуванням ст.69 КК України призначити узгоджене між сторонами угоди покарання у виді у виді штрафу в 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. . 
		Визнати ОСОБА_6  винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.158-1 КК України, на підставі якої із застосуванням ст.69 КК України призначити узгоджене між сторонами угоди покарання у виді у виді штрафу в 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.. 
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд з підстав, передбачених ст.394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		    
		Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...