Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/4534/16-к : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2016.
Дата набрання законної сили: 21.03.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		 
		Справа № 11-cc/796/673/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 березня 2016 року місто Київ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
		з участю:
		прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисника  ОСОБА_8 , 
		підозрюваного ОСОБА_9 ,
		представника власника майна ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 та представника ОСОБА_10 в інтересах громадянки ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 лютого 2016 року,  
		ВСТАНОВИЛА:
		Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_12 , яке погоджене із прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області ОСОБА_13 , та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 та представник ОСОБА_10 в інтересах громадянки ОСОБА_11 подали апеляційні скарги.
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 порушує питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. 
		В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_8 зазначає, що розгляд клопотання слідчого був здійснений без виклику підозрюваного та його захисника, а копію рішення слідчого судді було отримано ОСОБА_9 лише 16 лютого 2016 року. 
		Стосовно ухвали слідчого судді, тозахисник вважаєїї незаконною та необґрунтованою. Зокрема, апелянт стверджує, що 22 жовтня 2009 рокуміж ОСОБА_9 та ОСОБА_11 було розірвано їх шлюб, а рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 грудня 2009 року було визнано в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_11 право власності на квартиру АДРЕСА_2 . 
		Також захисник зазначає, що на даний час у вказаній квартирі, на яку накладено арешт, проживають колишня дружина ОСОБА_9  ОСОБА_11 та його син ОСОБА_14 , 2008 року народження, і ОСОБА_9 не є співвласником даної квартири.
		Представник ОСОБА_10 , який діє в інтересах громадянки ОСОБА_11 , в апеляційній скарзі теж порушує питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. 
		В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_10 зазначає, що ОСОБА_11 про ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 лютого 2016 року дізналася під час розмови з ОСОБА_9 , яка відбулася 03 березня 2016 року. 
		Щодо ухвали слідчого судді, то представник вважає її незаконною та необґрунтованою. Зокрема, ОСОБА_10 вказує, що, відповідно до рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 травня 2009 року, шлюб, який був зареєстрований 26 жовтня 2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , у Відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві було розірвано. При цьому апелянт звертає увагу, що, згідно рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 грудня 2009 року, позов ОСОБА_11 до ОСОБА_9 про поділ майна спільної сумісної власності подружжя було задоволено та визнано в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_11 право власності на квартиру АДРЕСА_3 . Дане рішення набрало законної сили 29 грудня 2009 року. 
		Таким чином, представник стверджує, що з 29 грудня 2009 року ОСОБА_9 втратив право власності на квартиру АДРЕСА_2 , а тому арешт на власність громадянки ОСОБА_11 накладено безпідставно.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, підозрюваного та представника власника майна, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого суддізахисник ОСОБА_8 та представник ОСОБА_10 не пропустили, а їх апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. 
		Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 03 лютого 2016 року без виклику підозрюваного та його захисника, як і без представника власника майна. Лише 16 лютого 2016 року підозрюваний ОСОБА_9 по пошті отримав копію ухвали слідчого судді, а 18 лютого 2016 року його захисник подав до Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу. 
		Громадянка ОСОБА_11 про ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 лютого 2016 року дізналася під час розмови з ОСОБА_9 , яка відбулася 03 березня 2016 року, а 04 березня 2016 року її представник теж подав до Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу. 
		Таким чином, захисник ОСОБА_8 та представник ОСОБА_10 не пропустили строк апеляційного оскарження. 
		Що стосується безпосередньо апеляційних скарг, то слід звернути увагу на такі обставини.
		Як вбачається з матеріалів провадження, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000482 за підозрою заступника прокурора Подільського району міста Києва  ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
		Органами досудового розслідування встановлено, що 31 травня 2011 року Головним слідчим управлінням Служби безпеки України було порушено кримінальну справу № 650 за фактом розтрати невстановленими службовими особами ВАТ АБ «Украгазбанк» та ТОВ «ФК МКС- Інвест» за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, чужого майна в особливо великих розмірах, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		05 жовтня 2011 року за матеріалами вказаної кримінальної справи було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_16 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 травня 2014 року провадження у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_16 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 366 КК України, було закрито у зв`язку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді.
		02 червня 2014 року постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 23 травня 2014 року набрала законної сили.
		09 липня 2014 року прокуратурою Подільського району міста Києва було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000148 за заявою генерального директора КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району» про те, що невстановлені особи шляхом обману оформили право власності на об`єкт комунальної форми власності по вулиці Воздвиженській, 60-В, в місті Києві (що було предметом розслідування кримінальної справи № 650), тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
		У невстановлені досудовим розслідуванням дату та час у ОСОБА_9 виник умисел на отримання від ОСОБА_16 неправомірної вигоди.
		З цією метою ОСОБА_9 вступив у злочинну змову із колишнім працівником органів прокуратури ОСОБА_15 , якому повідомив, що може забезпечити прийняття рішення про закриття кримінального провадження № 42014100070000148, а також зняття заходів забезпечення кримінального провадження, таким чином посприявши у не притягненні ОСОБА_16 до кримінальної відповідальності.
		У невстановлені досудовим розслідуванням дату та час ОСОБА_17 домовився із ОСОБА_15 , що він забезпечить прийняття рішення про закриття кримінального провадження № 42014100070000148, надасть ОСОБА_15 постанову про закриття кримінального провадження № 42014100070000148, в якому фігурує ОСОБА_16 , та лист до суду, який вирішить питання про зняття арешту з майна банківської установи, який накладено в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, а ОСОБА_15 , в свою чергу, отримає від братів Горбалів неправомірну вигод в сумі 200000 доларів США.
		ОСОБА_15 на виконання домовленості із ОСОБА_9 передав ОСОБА_18 постанову про закриття кримінального провадження № 42014100070000148, після чого, знаходячись в автомобілі ОСОБА_18 , отримав від останнього паперовий пакет, в якому знаходились грошові кошти в сумі 150000 доларів США. Коли ж ОСОБА_15 попрощався із ОСОБА_18 та вийшов з його автомобіля, то був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
		03 лютого 2016 року слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_12 , за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області ОСОБА_13 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 лютого 2016 року клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 42015110000000482, про накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора ОСОБА_13 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують правові підстави, передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищезазначене майно підозрюваного ОСОБА_9 з метою забезпечення кримінального провадження в частині виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна, яка передбачена санкцією ч. 4 ст. 368 КК України.
		З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступні обставини.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. 
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. 
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.
		Зокрема, слідчий в клопотанні, ставлячи питання про накладення арешту на майно, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказує, що необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_9 , оскільки санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у якому останній підозрюється, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
		Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Разом з тим, як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, 29 травня 2009 року рішенням Святошинського районного суду міста Києва шлюб, який був зареєстрований 26 жовтня 2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1343, було розірвано, а рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 грудня 2009 року, яке набрало законної сили 29 грудня 2009 року, задоволено позов ОСОБА_11 до ОСОБА_9 про поділ майна спільної сумісної власності подружжя та визнано в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_11 право власності на квартиру АДРЕСА_2 . 
		Таким чином, з 29 грудня 2009 року підозрюваний ОСОБА_9 був позбавлений права власності на квартиру АДРЕСА_2 , а це, в свою чергу, не було перевірено органами досудового розслідування при внесенні клопотання про арешт майна та не виявлено слідчим суддею при ухваленні рішення про накладення арешту на вказану квартиру. Зокрема, в матеріалах провадження не міститься належних доказів, що зазначена квартира перебуває у власності ОСОБА_9 , а, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо об`єкта нерухомого майна, відсутні відомості права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження на квартиру АДРЕСА_2 , як відсутні і відомості права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження за параметрами запиту у ОСОБА_9 . 
		Що стосується посилання слідчого у клопотанні на лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна № 1076 (И-2016) від 01 лютого 2016 року, відповідно до якого квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_9 , то цей лист не може слугувати доказом права власності ОСОБА_9 на зазначену квартиру, оскільки в цьому ж листі вказано, що, починаючи з 01 січня 2013 року, функції щодо державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна делеговані Державній реєстраційній службі України, а органам досудового розслідування запропоновано звернутися за наданням вичерпної інформації до уповноваженого органу.
		Отже, права власності ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_2 , за період, починаючи з 29 грудня 2009 року і до теперішнього часу, не встановлено, а тому на цю квартиру не може бути накладено арешт для забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_9 , як про це ставиться питання у клопотанні слідчого. 
		На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 та представника ОСОБА_10 в інтересах громадянки ОСОБА_11 підлягають задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів 
		 УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 та представника ОСОБА_10 в інтересах громадянки ОСОБА_11  задовольнити.
		Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду міста Києва від 03 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_12 , погоджене із прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області ОСОБА_13 , та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,  скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_12 , погодженого із прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області ОСОБА_13 , про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,  відмовити.
		Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
		 
		 СУДДІ:
		 
		 
		 
		 ____________________ _______________________ ____________________
		 ОСОБА_2    ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...