Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/102/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); купівлі - продажу; нерухомого майна; у т. ч. об’єктів приватизації.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2016. Зареєстровано: 27.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2016.
Дата набрання законної сили: 29.06.2016
Результат оскарження 29.06.2016 Львівський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22.03.2016р.    Справа№ 914/102/16 
		Суддя господарського суду Львівської області, ОСОБА_1 розглянувши матеріали справи 
		за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів)
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен» (м. Львів)
		третя особа 1, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої службу України (м. Київ)
		третя особа 2, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (м. Львів)
		третя особа 3, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (м. Львів)
		про: розірвання договору купівлі-продажу та повернення обєкта приватизації
		 
		Суддя: Пазичев В.М.
		При секретарі: Черменєвій В.С.
		Представники:
		від позивача: ОСОБА_2   довіреність № 18-11-07795 від 02.12.2015 р.
		від відповідача: ОСОБА_3  довіреність б/н від 27.08.2015 року.
		від третьої особи 1: не зявився.
		від третьої особи 2: не зявився.
		від третьої особи 3: не зявився.
		 
		Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен» про розірвання договору купівлі-продажу та повернення обєкта приватизації.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 19.01.2016 року. Ухвалою суду від 19.01.2016 року розгляд справи відкладено до 03.02.2016 року, в звязку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 03.02.2016 року розгляд справи відкладено до 09.02.2016 року, в звязку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 09.02.2016 року розгляд справи відкладено до 18.02.2016 року, в звязку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 18.02.2016 року розгляд справи відкладено до 25.02.2016 року, в звязку з відсутністю представника відповідача та згідно клопотання позивача. Ухвалою суду від 25.02.2016 року розгляд справи відкладено до 22.03.2016 року, в звязку з відсутністю представника відповідача та згідно клопотання позивача.
		Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.01.2016 року, про відкладення від 19.01.2016 року, від 03.02.2016 року, від 09.02.2016 року, від 18.02.2016 року, від 25.02.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
		18.02.2016 року за вх. № 6654/16 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.
		25.02.2016 року за вх. № 1012/16 позивач подав клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб на стороні позивача, а саме: відділ примусового виконання рішень ДВС України, відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Львівській області, Сихівський ВДВС ЛМУЮ.
		22.03.2016 року за вх. № 12081/16 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
		Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.01.2016 року, про відкладення від 19.01.2016 року, від 03.02.2016 року, від 09.02.2016 року, від 18.02.2016 року, від 25.02.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
		25.02.2016 року за вх. № 1013/16 представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України та відкладення розгляду справи.
		Клопотання відповідача задоволено. Продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
		Третя особа 1 вимог ухвали суду про відкладення від 25.02.2016 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 209 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 26.02.2016 року, а явка третьої особи 1 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовязковою.
		Третя особа 2 вимог ухвали суду про відкладення від 25.02.2016 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 209 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 26.02.2016 року, а явка третьої особи 2 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовязковою.
		Третя особа 3 вимог ухвали суду про відкладення від 25.02.2016 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 209 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 26.02.2016 року, а явка третьої особи 3 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовязковою.
		Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 22.03.2016 року.
		 
		Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
		Як зазначено у позовній заяві, 26.09.2005 р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області (надалі  позивач, Продавець) та ТзОВ "Габен" (надалі  відповідач, Покупець) укладено Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19, за реєстровим № 2167 (надалі - Договір) із змінами, що внесені Додатковою угодою від 10.01.2011 р.
		Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору (п. 5.4), Сторони дійшли згоди, що Покупець зобов'язується завершити будівництво об'єкта без збереження первісного призначення та ввести його в експлуатацію до 23.09.2015 р.
		Позивач звертає увагу на те, що пунктом 5.3 Договору встановлено обов'язок Покупця у 6-ти місячний термін, з моменту підписання Договору, підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкт та права землекористування на земельну ділянку під ним.
		Статтею 526 Цивільного кодексу визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною ст. 530 Цивільного кодексу встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", органи приватизації здійснюють контроль за виконанням Покупцем умов договорів купівлі-продажу, а у разі їх невиконання, застосовують санкції, передбачені чинним  законодавством та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
		Позивач наголошує, що 24.09.2015 р. Продавцем за місцем знаходження майна проведено перевірку виконання умов Договору, за результатами якої складено Акт поточної перевірки. У п.п. 3.2, 3.4 Акта та в його висновку зафіксовано, невиконання Покупцем вищевказаних умов Договору. Наведене свідчить про невиконання ТзОВ "Габен" пунктів 5.3 та 5.4 Договору та наявність підстав для розірвання Договору.
		Позивач звертає увагу на те, що з метою досудового врегулювання спору, ним 19.10.2015 р. на адресу Покупця скеровано претензію № 11-11-06782 з пропозицією у добровільному порядку розірвати Договір та повернути приватизований об'єкт у державну власність. Однак, пропозиція регіонального відділення залишена Покупцем без належного реагування, що свідчить про наявність між Сторонами спору.
		Відповідно до 10.1 Договору, якщо Сторони не досягли домовленості, спір передається на розгляд судових органів у порядку, встановленому чинним законодавством.
		Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
		Згідно із Положенням про регіональне відділення ФДМУ по Львівській області, затвердженого наказом ФДМУ від 02.10.2012 р. № 3607, регіональне відділення Фонду державного майна України здійснює контроль за виконанням зобов'язань, передбачених у договорах купівлі-продажу об'єктів приватизації.
		Частиною 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що на вимогу однієї із сторін, договір купівлі-продажу може бути розірвано в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу.
		За таких обставин, на думку позивача, вищевказані факти є підставою для розірвання Договору.
		Відповідач, у своїх поясненнях зазначає, що на все його майно накладено арешти, що позбавило його можливості вчиняти будь-які дії щодо будівництва та введення в експлуатацію власного нерухомого майна.
		 
		При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
		Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.
		Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.
		У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, сплатити гроші тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно із ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
		Частинами 2, 3, 7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
		Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
		Згідно ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. 
		Згідно ч. 2 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. 
		Згідно ч. 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. 
		Згідно ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
		Як встановлено в ході судового розгляду справи, 26.09.2005 р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області (надалі  позивач, Продавець) та ТзОВ "Габен" (надалі  відповідач, Покупець) укладено Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19, за реєстровим № 2167 (надалі - Договір) із змінами, що внесені Додатковою угодою від 10.01.2011 р.
		10.01.2011 року сторони уклали Додатковий договір про внесення змін до Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19, згідно якого, Сторони дійшли згоди, що Покупець зобов'язується завершити будівництво об'єкта без збереження первісного призначення та ввести його в експлуатацію до 23.09.2015 р..
		Пунктом 5.3 Договору встановлено обов'язок Покупця у 6-ти місячний термін, з моменту підписання Договору, підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкт та права землекористування на земельну ділянку під ним.
		Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", органи приватизації здійснюють контроль за виконанням Покупцем умов договорів купівлі-продажу, а у разі їх невиконання, застосовують санкції, передбачені чинним  законодавством та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
		Згідно із Положенням про регіональне відділення ФДМУ по Львівській області, затвердженого наказом ФДМУ від 02.10.2012 р. № 3607, Регіональне відділення Фонду державного майна України здійснює контроль за виконанням зобов'язань, передбачених у договорах купівлі-продажу об'єктів приватизації.
		24.09.2015 р. Продавцем за місцем знаходження майна проведено перевірку виконання умов Договору, за результатами якої складено Акт поточної перевірки. У п.п. 3.2, 3.4 Акта та в його висновку зафіксовано, невиконання Покупцем вищевказаних умов Договору, зокрема, в Акті зазначено, що будівництво до 23.09.2015 року не є завершеним, а будівельні роботи не ведуться. У шестимісячний термін, з моменту підписання Договору, не переоформлено право забудови на обєкт, відповідно до вимог чинного законодавства України. Наведене свідчить про невиконання ТзОВ "Габен" пунктів 5.3 та 5.4 Договору та наявність підстав для розірвання Договору.
		З метою досудового врегулювання спору, позивачем 19.10.2015 р. на адресу Покупця скеровано претензію № 11-11-06782 з пропозицією у добровільному порядку розірвати Договір та повернути приватизований об'єкт у державну власність. Однак, пропозиція Регіонального відділення залишена Покупцем без належного реагування, що свідчить про наявність між Сторонами спору.
		Відповідно до 10.1 Договору, якщо Сторони не досягли домовленості, спір передається на розгляд судових органів у порядку, встановленому чинним законодавством.
		Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
		Частиною 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу.
		Твердження відповідача про неможливість виконання договірних зобовязань у звязку з накладенням арешту на його активи не може бути взято до уваги при прийнятті судового рішення, оскільки такі обставини не можуть розглядатися ні як випадок, ні як обставини непереборної сили, крім того, відповідач визнав, що ним не було вжито будь-яких заходів щодо внесення змін до договірних відносин сторін, в звязку з виникненням таких обставин, навіть щодо повідомлення про такі обставини позивача, як вимагається відповідними нормами чинного законодавства України. 
		Крім того, в судовому засіданні представник відповідача заявив, що вважає договірні відносини припиненими в звязку з неможливістю їх виконання з боку відповідача.
		За таких обставин, вищевказані факти є підставою для розірвання спірного Договору.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен» про розірвання договору купівлі-продажу та повернення обєкта приватизації є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
		Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
		Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру  1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру  1 розмір мінімальної заробітної плати.
		Згідно п. 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. 
		Однією із двох позовних вимог являється зобовязати відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва - Очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19 у державну власність за Актом приймання-пердачі. Оскільки вартість майна складає 480151,20 грн., то 1,5 % від вартості майна є 7202,27 грн. 
		Виходячи з вищенаведеного, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 8420,27 грн. 
		Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення про сплату судового збору № 924 від 09.12.2015 року на суму 1218,00 грн. та платіжне доручення про сплату судового збору № 890 від 01.12.2015 року на суму 1218,00 грн.
		Отже, судовий збір в розмірі 5984,27 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України.
		Згідно ст.49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
		Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85 ГПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов  задоволити.
		2. Розірвати Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Очисних споруд у м. Львові, вул. Персенківка, 19, за реєстровим № 2167, що укладений 26.09.2005 р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області та ТзОВ «Габен" (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 20832731) із змінами, що внесені Додатковою угодою від 10.01.2011 р.
		3. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Габен» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Персенківка, 19, код ЄДРПОУ 20832731) повернути об'єкт незавершеного будівництва - Очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19 у державну власність за Актом приймання-пердачі. Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79007, м. Львів, вул. С. Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070).
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Персенківка, 19, код ЄДРПОУ 20832731) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79007, м. Львів, вул. С. Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.
		5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Персенківка, 19, код ЄДРПОУ 20832731) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) 5984 (пять тисяч девятсот вісімдесят чотири) грн. 27 коп. судового збору.
		6. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
		 
		Суддя                                                                                        Пазичев В.М.
		 
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.03.2016 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...