Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/452/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; банківської діяльності; кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2016. Зареєстровано: 29.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2016.
Дата набрання законної сили: 08.04.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		22.03.16р. Справа № 904/452/16
		За позовом Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК", м. Київ 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Фералко", м. Дніпропетровськ 
		про визнання договору про відступлення права вимоги від 14.05.2014 р. недійсним.    
		Суддя  Мельниченко І.Ф.
		 
		Представники:
		Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 4 від 25.02.16 р., представник;
		Від відповідача: не з'явився.
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 14 травня 2014 року.
		Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав, його повноважний представник в судове засідання не зявився.
		Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.
		Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки,     підпис працівника, яким вона здійснена. 
		Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
		Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій. 
		Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо    ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду     стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та     фізичних      осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України). 
		Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.03.16 р., відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і були надіслані як ухвала суду про порушення провадження у справі, так і про відкладення розгляду справи (а.с. 58-59).
		Як вбачається із матеріалів справи, поштові відправлення, в яких містились як ухвала господарського суду про порушення провадження у справі, так і про відкладення розгляду справи, повернуті підприємством звязку з поміткою «адресат не розшукан» (а.с. 53-56; 67-70).
		Таким чином, господарський суд вважає, що  відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
		22.03.16 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -   
		 
		ВСТАНОВИВ:
		14.05.14 р. Публічним акціонерним товариством  «Банк Перший», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БГ Банк» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фералко» (Відповідач) укладено Договір про відступлення права вимоги (далі  Договір). 
		Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, Первісний кредитор відступає ОСОБА_2 кредитору, а ОСОБА_2 кредитор набуває право вимоги до Державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» щодо сплати Боржником основної суми (тіла) кредиту, процентів, комісій та всіх інших платежів за ОСОБА_3 договором № 14КР-12 від 17.07.2012 р., що укладений між первісним кредитором та Боржником, з урахуванням всіх внесених до нього змін та доповнень.
		Станом на день підписання Договору Первісний кредитор перерахував Боржнику за ОСОБА_3 договором 18.07.2012 р.  1937 000 доларів США, 25.07.2012 р.  62   000 доларів США, 26.07.2012 р.  490   000 доларів США, 03.08.2012 р.  10   587, 50 доларів США, всього  2   499   587, 50 доларів США. Заборгованість за тілом кредиту по кредитному договору (з урахуванням оплати Боржником на користь Первісного кредитора 28.03.2013 р.  125   109, 47 доларів США, 07.04.2014 р.  908, 03 доларів США, разом  126   017, 50 доларів США) складає 2   373   570 доларів США, що за курсом НБУ станом на день підписання Договору складає 27   923   914, 11 грн. Заборгованість по сплаті відсотків відсутня.
		Згідно п. 1.3. Договору, новий кредитор набуває право на отримання від Боржника будь-яких сум, що виникли або виникнуть у майбутньому з правом вимоги, в тому числі, штрафних санкцій (штрафів, пені), відсотків річних, інфляційних та ін.
		Звертаючись із даним позовом, позивач посилається на те, що спірний Договір зі сторони підприємства останнього підписаний не уповноваженою особою. В підтвердження зазначених обставин, позивач посилається на те, що документи, передбачені п. 3.2. Договору (кредитний договір, додатки до нього, акт приймання-передачі та ін.), останнім відповідачу не передавались, оскільки, оригінали місяться у позивача. До того ж, позивач звертає увагу суду на те, що найменування підприємства відповідача - ТОВ «Компанія «Фералко», про що свідчить печатка підприємства останнього, проте, згідно преамбули спірного Договору, останній укладений між позивачем та ТОВ «Фералко», тобто іншою юридичною особою.
		З огляду на викладене, позивач просить визнати Договір про відступлення права вимоги від 14.05.14 р. недійсним.
		Заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Статтями 6 та 627 ЦК України визначено   свободу договору, у вигляді того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		При цьому, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
		Згідно ст. 512 ЦК, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
		1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)
		2) правонаступництва;
		3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
		4)        виконання обов'язку боржника третьою особою.
		Порядок заміни кредитора у зобов'язанні визначається статтею 516 ЦК, відповідно до ч. 1 якої заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до статей 512, 513 ЦК заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється у формі правочину шляхом укладання договору відступлення права вимоги. 
		Згідно до п.п.1, 2, 3, 4, 5 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 
		Відповідно до п.1.ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 
		Так, спірний Договір зі сторони позивача підписаний директором Криворізької Регіональної дирекції ОСОБА_4 на підставі Довіреності № 09.07.2012 р.
		Як вбачається із зазначеної вище Довіреності, ОСОБА_4 уповноважена ПАТ «Банк Перший» на укладення, підписання та скріплення печаткою ОСОБА_3 договору (про надання відновлювальної мільтивалютної кредитної лінії) на суму 20   000   000 грн. з ДП «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування», а також договорів забезпечення виконання зобовязань за цим ОСОБА_3 Договором. Повноважень щодо укладення Договору про відступлення права вимоги за ОСОБА_3 договором № 14КР-12 від 17.07.2012 р. від імені підприємства позивача, довіреність не містить (а.с. 50).
		Крім того, спірний Договір про відступлення права вимоги укладений 14.05.2014 р., в той час, як зазначена вище Довіреність є дійсною лише до 31.12.2012 р.
		З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про те, що  спірний Договір підписаний не уповноваженою особою, що в розумінні ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання правочину недійсним.
		Згідно ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
		В п. 3.2. Договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор зобовязується передати новому кредитору ОСОБА_3 договір № 14КР-12 від 17.07.2012 р., укладений між Первісним кредитором та Боржником, додатки до нього, додаткові угоди та договори, акт приймання-передачі, документи на підтвердження заборгованості Боржника перед первісним кредитором та інші документи, які стосуються зазначеного Договору. Ці документи передаються Первісним кредитором ОСОБА_2 кредитору в момент підписання цього Договору.
		Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач заперечує передачу зазначених в п. 3.2. договору документів відповідачу.
		У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Доказів, які б спростовували заперечення позивача, а також які б свідчили про отримання новим кредитором документів передбачених зазначеним вище пунктом Договору про відступлення права вимоги, відповідач не надав.
		Крім того, відповідно до ст. 90 Цивільного кодексу України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. 
		Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.  
		Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.05.14 р., підприємство відповідача має наступне найменування  Товариство з обмеженою відповідальністю «Компнія «Фералко», відбиток печатки якого і містить спірний Договір.
		Проте, як вбачається з преамбули спірного Договору, останній укладений між ПАТ «Банк Перший» та ТОВ «Фералко», тобто, іншою юридичною особою.
		Зважаючи на не додержання при укладенні спірного Договору вимог, які є необхідними для дійсності правочину,  у розумінні ст. 203  Цивільного кодексу України,  вимоги позивача щодо визнання Договору про відступлення права вимоги 14.05.14 р. недійсними слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		     Керуючись ст. 203, 215, 512, 513, 516, 517, 626, 627  Цивільного кодексу  України, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -
		                                                      
		 ВИРІШИВ:
		Визнати недійсним  Договір про відступлення права вимоги  від 14.05.2014 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Перший» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фералко».
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фералко» (49098, м. Дніпропетровськ, вул. маршала Малиновського, буд. 6, код ЄДРПОУ 34985764) на користь Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, код ЄДРПОУ 20717958)  1   378 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		 
		Повне рішення складено: 28.03.16 р.
		 
		Суддя  ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...