Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/3215/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 29.03.2016. Зареєстровано: 30.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2016.
Дата набрання законної сили: 24.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		24 березня 2016 року                               м. Київ                              К/800/10802/15 
		 
		Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
		                 Єрьоміна А.В.(головуючий);          Кравцова О.В.,         Цуркана М.І.,  
		секретар судового засідання                                              Вишняк О. М.
		                                            
		за участю:
		представника позивача                                                       Туза Я.В.,                                                                                                         
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України про визнання протиправними та скасування рішень, -
		 
		                                                            ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України (відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 26 листопада 2013 року № 100250000/2013/500449/2; від 28 листопада 2013 року № 100250000/2013/500466/2; від 29 листопада 2013 року № 100250000/2013/500468/2; від 29 листопада 2013 року № 100250000/2013/500472/2; від 29 листопада 2013 року № 100250000/2013/500470/2; від 3 грудня 2013 року № 100250002/2013/200483/2; від 3 грудня 2013 року № 100250002/2013/500482/2; від 3 грудня 2013 року  № 100250002/2013/500486/2; від 4 грудня 2013 року № 100250002/2013/500487/2; від 26 грудня 2013 року № 100250002/2013/500543/2; від 26 грудня 2013 року № 100250002/2013/500544/2; від 27 грудня 2013 року № 100250002/2013/500549/2.
		Київський окружний адміністративний суд постановою від 4 червня 2014 року адміністративний позов задовольнив частково, а саме: визнав протиправними оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
		У частині позовних вимог про скасування  вказаних рішень - відмовлено.
		Постановою від 18 лютого 2015 року Київський апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"  відмовив.
		Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції .
		Заслухавши суддю-доповідача, сторін по справі, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Як встановлено судами попередніх інстанції, між товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (ТОВ "Фоззі-Фуд") та компанією Iceland Pelagic ehf (Ісландія) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 29 листопада 2012 року №455, на підставі якого позивач здійснював ввезення на територію України свіжомороженої скумбрії.
		Для митного оформлення товару контролюючому органу позивачем було подано:
		1) митну декларацію (МД) від 26 листопада 2013 року №100250000/2013/036552, до якої для підтвердження митної вартості товару додав міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 21 листопада 2013 року №107785 (код 2730); рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 25 листопада 2013 року №СФ-0000217 (код 3004); довідку про транспортні витрати від 21 листопада 2013 року №455-93 (код 3007); договір про надання послуг з організації перевезень від 29 серпня 2012 року № 46 (код 4301); контракт № 455 від 29 листопада 2012 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Iceland Pelagic ehf" (код 4104) та додаткову угоду до нього № 1 від 11 листопада 2013 року (код 4103); рахунок-фактуру від 17 листопада 2013 року № SR007326 (код 3105).
		2) митну декларацію (МД) від 28 листопада 2013 року №100250000/2013/036754, до якої для підтвердження митної вартості товару додав декларацію митної вартості від 28 листопада 2013 року №100250000/2013/036754; міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 22 листопада 2013 року №107917 (код 2730); рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 25 листопада 2013 року №1321 (код 3004); довідку про транспортні витрати від 25 листопада 2013 року №455-94 (код 3007); договір про надання послуг з організації перевезень від 16 січня 2012 року № 13 (код 4301); контракт №455 від 29 листопада 2012 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Iceland Pelagic ehf" (код 4104) та додаткову угоду до нього № 1 від 11 листопада 2013 року (код 4103); рахунок-фактуру від 17 листопада 2013 року №SR007327 (код 3105);
		3) митну декларацію (МД) від 29 листопада 2013 року №100250000/2013/036821, до якої для підтвердження митної вартості товару додав декларацію митної вартості від 29 листопада 2013 року №100250000/2013/036821; міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 26 листопада 2013 року №108117 (код 2730); довідку про транспортні витрати від 28 листопада 2013 року № 455-95 (код 3007); контракт №455 від 29 листопада 2012 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Iceland Pelagic ehf" (код 4104); рахунок-фактуру від 17 листопада 2013 року №SR007329 (код 3105);
		4) митну декларацію (МД) від 29 листопада 2013 року №100250000/2013/036828, до якої для підтвердження митної вартості товару додав декларацію митної вартості від 29 листопада 2013 року №100250000/2013/036828; міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 26 листопада 2013 року №108118 (код 2730); довідку про транспортні витрати від 28 листопада 2013 року  №455-97 (код 3007); договір про надання послуг з організації перевезень від 10 червня 2010 року №L-228 (код 4301); контракт №455 від 29 листопада 2012 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Iceland Pelagic ehf" (код 4104); рахунок-фактуру від 17 листопада 2013 року29 листопада 2012 року №SR007331 (код 3105);
		5) митну декларацію (МД) від 29 листопада 2013 року № 100250000/2013/036816, до якої для підтвердження митної вартості товару додав декларацію митної вартості від 29 листопада 2013 року №100250000/2013/036816; міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 26 листопада 2013 року №048359 (код 2730); міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 25 листопада 2013 року №048332 (код 2730); міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 26 листопада 2013 року №048360 (код 2730); рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 28 листопада 2013 року №TR1311390 (код 3004); рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 28 листопада 2013 року №845 (код 3004); довідку про транспортні витрати від 28 листопада 2013 року №455-99 (код 3007); довідку про транспортні витрати від 27 листопада 2013 року №455-99 (код 3007); договір про надання послуг з організації перевезень від 12 лютого 2010 року №6 (код 4301); договір про надання послуг з організації перевезень від 3 січня 2013 року № LOG-07 (код 4301); контракт №455 від 29 листопада 2012 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Iceland Pelagic ehf" (код 4104); рахунок-фактуру від 18 листопада 2013 року № SR007338 (код 3105);
		6) митну декларацію (МД) від 3 грудня 2013 року №100250002/2013/036997, до якої для підтвердження митної вартості товару додав декларацію митної вартості від 3 грудня 2013 року №100250002/2013/036997; міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 27 листопада 2013 року №108112 (код 2730); рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 2 грудня 2013 року № 2980 (код 3004); довідку про транспортні витрати від 28 листопада 2013 року №455-96 (код 3007); договір про надання послуг з організації перевезень від 10 червня 2010 року № L-228 (код 4301); контракт №455 від 29 листопада 2012 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Iceland Pelagic ehf" (код 4104) та додаткову угоду до нього №1 від 11 листопада 2013 року (код 4103); рахунок-фактуру від 17 листопада 2013 року №SR007330 (код 3105);
		7) митну декларацію (МД) від 3 грудня 2013 року №100250002/2013/036996, до якої для підтвердження митної вартості товару додав декларацію митної вартості від 3 грудня 2013 року №100250002/2013/036996; міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 26 листопада 2013 року №108127 (код 2730); довідку про транспортні витрати від 28 листопада 2013 року № 455-98 (код 3007); контракт №455 від 29 листопада 2012 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Iceland Pelagic ehf" (код 4104); рахунок-фактуру від 17 листопада 2013 року №SR007332 (код 3105);
		8) митну декларацію (МД) від 3 грудня 2013 року  №100250002/2013/037006, до якої для підтвердження митної вартості товару додав декларацію митної вартості від 3 грудня 2013 року №100250002/2013/037006; міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 27 листопада 2013 року №048374 (код 2730); рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 29 листопада 2013 року №848 (код 3004); рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 29 листопада 2013 року №TR1311397 (код 3004); довідку про транспортні витрати від 28 листопада 2013 року №455-100 (код 3007); довідку про транспортні витрати від 29 листопада 2013 року б/н (код 3007); договір про надання послуг з організації перевезень від 12 лютого 2010 року №6 (код 4301); договір про надання послуг з організації перевезень від 3 січня 2013 року №LOG-07 (код 4301); контракт №455 від 29 листопада 2012 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Iceland Pelagic ehf" (код 4104); рахунок-фактуру від 18 листопада 2013 року  №SR007339 (код 3105);
		9) митну декларацію (МД) від 4 грудня 2013 року №100250002/2013/037032, до якої для підтвердження митної вартості товару додав декларацію митної вартості від 4 грудня 2013 року  №100250002/2013/037032; міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 27 листопада 2013 року №2222 (код 2730); рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 29 листопада 2013 року №4838 (код 3004); рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 29 листопада 2013 року №TR1311394 (код 3004); довідку про транспортні витрати від 28 листопада 2013 року №455-101 (код 3007); довідку про транспортні витрати від 29 листопада 2013 року №455-101 (код 3007); договір про надання послуг з організації перевезень від 13 березня 2013 року №24 (код 4301); договір про надання послуг з організації перевезень від 3 січня 2013 року №LOG-07 (код 4301); контракт №455 від 29 листопада 2012 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Iceland Pelagic ehf" (код 4104); рахунок-фактуру від 18 листопада 2013 року №SR007340 (код 3105);
		10) митну декларацію (МД) від 26 грудня 2013 року №100250002/2013/038228, до якої для підтвердження митної вартості товару додав декларацію митної вартості від 26 грудня 2013 року №100250002/2013/038228; міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 23. грудня 2013 року №442424 (код 2730); рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 24 грудня 2013 року №0425 (код 3004); довідку про транспортні витрати від 23 грудня 2013 року №455-103 (код 3007); довідку про транспортні витрати від 24 грудня 2013 року №455-103 (код 3007); страховий поліс від 24 грудня 2013 року №80; договір про надання послуг з організації перевезень від 5 травня 2013 року №Л-09 (код 4301); договір про надання послуг з організації перевезень від 3 січня 2013 року №LOG-07 (код 4301); контракт №455 від 29 листопада 2012 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Iceland Pelagic ehf" (код 4104); рахунок-фактуру від 16 грудня 2013 року №SR007541 (код 3105), заявку на транспорт від 20 грудня 2013 року  №455-103 (код 9000);
		11) митну декларацію (МД) від 26 грудня 2013 року  №100250002/2013/038226, до якої для підтвердження митної вартості товару додав декларацію митної вартості від 26 грудня 2013 року №100250002/2013/038226; міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 23 грудня 2013 року №12235 (код 2730); рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 25 грудня 2013 року №5249 (код 3004); довідку про транспортні витрати від 23 грудня 2013 року №455-104 (код 3007); довідку про транспортні витрати від 26 грудня 2013 року № 455-104 (код 3007); страховий поліс від 24 грудня 2013 року №79; договір про надання послуг з організації перевезень від 13 березня 2013 року №24 (код 4301); договір про надання послуг з організації перевезень від 3 січня 2013 року №LOG-07 (код 4301); контракт №455 від 29 листопада 2012 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Iceland Pelagic ehf" (код 4104); рахунок-фактуру від 16 грудня 2013 року №SR007542 (код 3105), заявку на транспорт від 20 грудня 2013 року №455-104 (код 9000);
		12) митну декларацію (МД) від 27 грудня 2013 року №100250002/2013/038272, до якої для підтвердження митної вартості товару додав декларацію митної вартості від 27 грудня 2013 року №100250002/2013/038272; міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 23 грудня 2013 року б/н (код 2730); міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 23 грудня 2013 року №1223 (код 2730); рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 25 грудня 2013 року №5247 (код 3004); довідку про транспортні витрати від 26 грудня 2013 року №455-102 (код 3007); довідку про транспортні витрати від 23 листопада 2013 року б/н (код 3007); страховий поліс від 24 грудня 2013 року №82; договір про надання послуг з організації перевезень від 13 березня 2012 року №24 (код 4301); договір про надання послуг з організації перевезень від 3 січня 2013 року №LOG-07 (код 4301); контракт №455 від 29 листопада 2012 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Iceland Pelagic ehf" (код 4104); рахунок-фактуру від 16 грудня 2013 року №SR007539 (код 3105), заявку на транспорт №455-102 (код 9000).
		З метою підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару, контролюючим митним органом ТОВ "Фоззі-Фуд" було запропоновано останньому надати додаткову уточнюючу документацію.
		У зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів відповідачем були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару від 26 листопада 2013 року №100250000/2013/500449/2; від 28 листопада 2013 року  №100250000/2013/500466/2; від 29 листопада 2013 року №100250000/2013/500468/2; від 29 листопада 2013 року № 100250000/2013/500472/2; від 29 листопада 2013 року №100250000/2013/500470/2; від 3 грудня 2013 року №100250002/2013/200483/2; від 3 грудня 2013 року №100250002/2013/500482/2; від 3 грудня 2013 року  №100250002/2013/500486/2; від 4 грудня 2013 року  №100250002/2013/500487/2; від 26 грудня 2013 року №100250002/2013/500543/2; від 26 грудня 2013 року №100250002/2013/500544/2; від 27 грудня 2013 року №100250002/2013/500549/2.
		Далі, позивач надав митному органу нові декларації, в яких скорегував показники митної вартості товару та сплатив до бюджету відповідні митні платежі, після чого товар було випущено у вільний обіг.
		Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, суд першої інстанції виходив з того, що на момент здійснення митного оформлення позивачем до митного органу були надані всі необхідні документи для підтвердження визначення митної вартості товару за першим методом (за ціною договору).
		Вищий адміністративний суд України погоджуєється з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 року, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
		Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
		Згідно із статтею  318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
		Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 Митного кодексу України).
		Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).
		Відповідно до  статей  49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
		Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України  передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
		Згідно із статтею 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
		Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).
		Відповідно до статті 57 Митного кодексу України,  визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		Згідно із статтею 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
		Відповідно  частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
		Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення ( частини перша та друга статті 53 Митного кодексу України).
		Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, що відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства та узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
		Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Згідно із статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
		Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
		Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 
		Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
		Згідно із частиною шостюї статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		Орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України. 
		Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
		З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.
		Пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.
		Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
		Отже,  судом встановлено, що приводом для витребування митним органом додаткових документів стало те, що під час митного оформлення спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, яка показала, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач.
		Як встановлено судом першої інстанції, у документах, якими оформлено консультації між декларантом та митним органом, та рішеннях митного органу про коригування митної вартості відсутні будь-які відомості про те, що позивач у декларації митної вартості зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності. Таких даних митний орган також не надав суду.
		В даній справі судом першої інсмтанції також не встановлено існування яких-небудь обмежень для визначення митної вартості задекларованого товару за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
		Відповідно до статті 361 Митного кодексу України, з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
		Орган доходів і зборів при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.
		Суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
		Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками. 
		З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що орган доходів і зборів неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом. У контексті термінології, що використовується у статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, це означає, що рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товарів є протиправним.
		З викладеного вбачається, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про   часткове задоволення адміністративного позову, а апеляційний суд помилково скасував таке законне рішення.
		Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
		Керуючись статтями 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		                                                              УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"   задовольнити.
		Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року -  скасувати, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 4 червня 2014 року залишити в силі.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...