Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 447/4023/13 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2016. Зареєстровано: 30.03.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2016.
Дата набрання законної сили: 22.03.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 447/4023/13                 Головуючий у 1 інстанції: Березюк Г.М. 
		Провадження № 22-ц/783/1129/16         Доповідач в 2-й інстанції:  Мікуш  Ю. Р. 
		Категорія:47
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		22 березня 2016 року  колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
		                                    головуючого - Мікуш Ю.Р.,
		                                    суддів - Ніткевича А.В., Федоришина А.В.    
		                                    секретар Бохонко Е.Р.,
		З участю: представника ОСОБА_2 - адвоката Гродовської О.П., представника ОСОБА_4- Ратича Т.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 13 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Берездівецької сільської ради Миколаївського району Львівської області про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку,-
		                                                                 ВСТАНОВИЛА:
		Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 13 березня 2015 року позов задоволено.
		Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Берездівецької сільської ради Миколаївського району Львівської області «Про передачу земель у приватну власність» від 28.11.1996 року №75 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки в с.Гранки Кути для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та ведення підсобного господарства площею 0,07 га.
		Визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 26.01.2000 року ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку 0,137 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,188 га, розташовану на території с.Гранки Кути Берездівецької сільської ради, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю на НОМЕР_2.
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 13 березня 2015 року в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Берездівецької сільської ради Миколаївського району Львівської області про передачу земель у приватну власність від 28.11. 1996 року №75 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки в с.Гранки Кути для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та ведення підсобного господарства площею 0, 07 га скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		В решті рішення суду залишено без змін.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 листопада 2015 року рішення Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2015 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Берездівецької сільської ради Миколаївського району Львівської області про визнання недійсним Державного акту від 26 січня 2000 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що не погоджується з рішенням суду та вважає його незаконним. Стверджує, що відповідно до протоколу другої сесії двадцять другого скликання від 23.12.1994 року Берездівецької сільської ради народних депутатів Миколаївського району Львівської області, питання передачі, надання та вилучення земельних ділянок вирішує сесія сільської ради, але згідно ст.3 Земельного кодексу України сесія може надати повноваження виконкому сільської ради по даних питаннях, так як сесія скликається один раз в квартал, а заяви повинні розглядатися протягом одного місяця, що може вирішити тільки виконком сільської ради. За дане рішення проголосувало 13 депутатів сільської ради, а відтак виконком у відповідності до цього рішення мав повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок в межах сільської ради.
		Просить скасувати оскаржуване рішення суду та закрити провадження у справі.
		Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 адвоката Грfдовської О.П. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивачки ОСОБА_4- адвоката Ратича Т.М., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
		Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Приписами статті 4 ЦПК України зазначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Берездівецької сільської ради Миколаївського району Львівської області про визнання недійсним Державного акту від 26 січня 2000 року після скасування рішення Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2015 року .
		Відповідно до статті 338 ч.4 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
		Матеріалами справи та судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником будинковолодіння АДРЕСА_1.
		Позивачка ОСОБА_4 стала власником будинковолодіння АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 листопада 2008 року.
		Рішенням сесії сільської ради від 17 січня 2012 року позивачці ОСОБА_4 було відмовлено у погодженні технічної документації через розбіжність кутів повороту меж між суміжним землекористувачем ОСОБА_2 з урахуванням наявності державного акту від 26 січня 2000 року і плану встановлених меж у технічній документації позивача.
		Підставою для видачі Державного акту на право приватної власності на землю на ім»я ОСОБА_2 було рішення виконавчого комітету Берездівецької сільської ради народних депутатів від 28 листопада 1996 року №75 «Про надання земель у приватну власність», яким було вирішено надати у приватну власність останнього земельну ділянку площею 0,32 гектарів в тому числі 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,12 га для ведення підсобного господарства в границях населеного пункту.
		Згідно ст.81 ч.1 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
		Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акту безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116,118 ЗК України.
		Розглядаючи спір, Миколаївський районний суд Львівської області дійшов висновку про те, що Державний акт слід визнати недійсним з тих підстав, що межі спірної земельної ділянки з одним із суміжних землекористувачів, а саме з ОСОБА_7 погоджені не були.
		Згідно статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками, встановленого зразка, крім того, межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам та землекористувачам.
		Відсутність узгодження меж не є підставою для відмови у видачі Державного акту на землю, про що зазначається в Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі ( далі-Інструкція), затвердженої наказом Державного комітету по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року №43.
		Відповідно до п.2.3 Інструкції, межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натурі (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами.
		Згідно п.2.4 Інструкції, перенесення в натурі (на місцевість) або відновлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив»язкою не менше двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним врахуванням координат поворотних точок меж (державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається кадастровий план земельної ділянки. Таким чином, межі земельної ділянки в натурі на місцевості визначаються не відповідно до акту узгодження та визначення меж, а згідно з наявними планово-картографічними матеріалами та матеріалами кадастрової зйомки.
		Отже, розміри земельних ділянок в Державному акті на право приватної власності на землю, виданому ОСОБА_2 вказані у відповідності із планово-картографічними матеріалами.
		Відтак висновки суду першої інстанції про те, що не було узгодження меж земельної ділянки без врахування топографо-геодезичних та картографічних матеріалів не відповідають Інструкції. Про зазначене вище вказав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ та ці висновки є обов»язкові при перегляді апеляційної скарги.
		Відповідно до п.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», який діяв до 14 вересня 2006 року право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст.1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею Державного акта на право приватної власності на землю.
		Відповідно до статті 309 ч.1 п.п.3, 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
		Враховуючи вище зазначене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції про визнання Державного акту на земельну ділянку на прізвище ОСОБА_2 недійсним внаслідок порушення норм матеріального права та невідповідності висновку суду обставинам справи з постановлення нового рішення.
		    Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п 3,4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
		                                                            ВИРІШИЛА:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
		Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 13 березня 2015 року в частині визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого 26 січня 2006 року ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку в розмірі 0,137 га, для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,188 га в с.Гранки-Кути Берездівської сільської ради, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні її позову повністю.
		Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
		                                    Головуючий                                                 Ю.Р. Мікуш
		                                 
		                                    Судді                                              А.В.Ніткевич 
		                                   
		                                             А.В.Федоришин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...